Географія. 8 клас. Кобернік

Розділ I. Географічна карта і робота з нею

Вивчаючи розділ, ви

дізнаєтеся про:

• основні джерела географічної інформації;
• види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначенням;
• основні види картографічних проекцій;
• характерні ознаки топографічних карт;
• значення топографічних карт для людини;

навчитеся:

• добирати різні джерела географічних знань;
• розпізнавати картографічні проекції;
• визначати види спотворень на географічних картах;
• читати топографічні карти;
• визначати за топографічною картою географічні та прямокутні координати, напрямки, відстані, площі, висоту точок;
• орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану, схеми;
• користуватися атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками.

Анонсування розділу

Інформація – найцінніший скарб людства. Тисячоліттями її по крихтах збирали, аналізували, узагальнювали. Натхненні вчені-дослідники не раз відправлялися в далекі експедиції не заради матеріальних благ, а з надією зібрати факти, які підняли б завісу над таємницями природи, прихованими від людства.

Щоб передати здобуту географічну інформацію у спадок наступним поколінням, її записували у подорожніх замітках, систематизували й узагальнювали у книжках. Із зібраних колекцій мінералів і гірських порід, зразків ґрунтів, гербаріїв, опудал тварин, скам’янілих решток давніх організмів складали цікаві музейні експозиції. Особливим надбанням географії стали географічні карти, які поєднали у собі багато різноманітних джерел інформації.

З часом були створені спеціальні географічні енциклопедії, довідники, словники, почали виходити наукові журнали, теле- та радіопередачі, з’явилася всесвітня мережа Інтернет, геоінформаційні та сучасні навігаційні системи. Усе це розмаїття джерел інформації поставлене на службу людству. З ними тепер ознайомимося й ми.

Тема 1. Географічна карта

§ 3. Зображення України в картографічних творах

Пригадайте: 1. Які переваги має географічна карта порівняно з іншими джерелами географічної інформації? 2. Які існують способи зображення місцевості? 3. Що таке масштаб? 4. Які існують види масштабів?

• Географічна карта - унікальне джерело знань. На ній записано стільки інформації, скільки на десятках і сотнях книжкових сторінок. Тому карта - дуже зручне джерело географічної інформації, якого не має більшість інших наук.

Географічна карта - це зменшене у масштабі зображення земної поверхні на площині, виконане умовними знаками.

Завдання: Поясніть, що означає «читати географічну карту».

• Класифікація географічних карт. Географічні карти розрізняють за багатьма ознаками: за охопленням території, за масштабом, за змістом, за призначенням (мал. 6).

Мал. 6. Класифікація географічних карт

За охопленням території бувають карти світові (показують усю планету) та регіональні (зображують її частину: материки або їхні частини, океани або їхні частини, держави або їхні окремі території).

Залежно від величини зображуваної території і розмірів самої карти використовують різні масштаби.

Щоб зобразити на карті величезні простори материків, океанів, окремих країн або їхніх частин чи всю планету, використовують дрібний масштаб. Такі карти називають дрібномасштабними. Їхній масштаб менший за 1:1 000 000. Майже всі карти шкільних атласів і більшість настінних карт є дрібномасштабними.

Завдання: Поясніть, у скільки разів зменшене зображення на карті, складеній у масштабі 1:1 000 000.

Карти з масштабом від 1:200 000 до 1:1 000 000 називають середньомасштабними. Карти, які детально зображують порівняно невеликі території, - великомасштабними, або топографічними, їхній масштаб - від 1:10 000 до 1:200 000. Такі карти використовують у військовій справі, будівництві, під час прокладання доріг, туристських походів, у сільському господарстві тощо. Якщо масштаб зображення більший за 1:10 000, його називають планом.

За змістом географічні карти поділяють на загальногеографічні й тематичні. На загальногеографічних картах позначають усі об’єкти з однаковою деталізацією. Зокрема, до цієї групи належать фізичні й топографічні карти. Тематичні карти зображають компоненти природи, господарства або населення, тобто мають певну тему. Наприклад, політична карта, карта ґрунтового покриву, рослинності, густоти населення, окремих галузей господарства тощо. Якщо тематична карта відображає поширення природних явищ, її називають фізико-географічною, суспільних - економіко-географічною. Якщо на карті поєднано дві-три теми, вона є комплексною.

За призначенням бувають карти навчальні, військові, туристичні, дорожні, навігаційні, синоптичні та інші.

Завдання: Схарактеризуйте за основними ознаками такі географічні карти шкільного атласу: годинні пояси, адміністративно-територіальний устрій, фізична карта, карта ґрунтів, карта господарства.

• Географічні атласи. Систематичне зібрання географічних карт, виконане як єдиний картографічний твір, називають атласом (з грец. - Атланті). Цей термін з’явився наприкінці XVI ст., коли фламандський картограф Герард Меркатор прикрасив обкладинку збірника карт зображенням міфічного велетня Атланта, який тримав на плечах небесну сферу.

Атлас не є випадковим набором географічних карт у формі альбому. В атласі карти пов’язані між собою за змістом, доповнюють одна одну.

Залежно від призначення атласу карти добирають за певними ознаками: за охопленням території, за змістом, за призначенням. За охопленням території розрізняють атласи світу, атласи окремих континентів (зокрема Атлас Антарктиди), атласи окремих країн (як Атлас України), регіональні атласи (показують частини держави, наприклад Атлас Криму), атласи міст (Атлас Києва). Існують ще й атласи океанів, їхніх частин, морів, проток, великих озер та ін. Створені також атласи інших планет Сонячної системи та їхніх супутників.

За змістом розрізняють атласи загальногеографічні (з переважанням фізичних карт із незначним доповненням тематичними картами), фізико-географічні (відображають природні об’єкти та явища), соціально-економічні (містять карти населення та господарства), комплексні (поєднують карти з кількох тем).

За призначенням атласи, як і окремі карти, бувають навчальні, краєзнавчі, туристичні, дорожні, пропагандистські та інші. Для зручності використання випускають атласи різного обсягу й формату: настільні, середні, малі, кишенькові,

• Національний атлас України. Відповідно до Указу Президента України силами фахівців Національної академії наук України у 2007 р. створено Національний атлас України як науково-довідкове видання енциклопедичного рівня.

У ньому зібрано карти з сучасними даними про нашу країну: її природні умови і ресурси, екологічну ситуацію, населення, господарство, історію. Атлас уміщує 875 унікальних карт різного масштабу, майже 100 сторінок тексту, багато графіків та ілюстрацій. Існують друкована і повна електронна версії цього атласу.

• Геоінформаційні системи (ГІС) і сучасні навігаційні системи. У наш час для орієнтування на місцевості та створення географічних карт використовують сучасні інформаційні технології.

Геоінформаційна система - сучасна комп’ютерна технологія, яка дає змогу поєднати модельне зображення території з інформаційними таблицями. Крім електронних версій географічних карт, ГІС містить космічні та аерозображення земної поверхні. За допомогою ГІС можна не лише переглянути електронні карти, а й, змінивши масштаб, деталізувати зображення, автоматично його змінити залежно від характеристик об’єкта.

У сучасному світі активно застосовують навігаційні системи. Вони допомагають визначити географічні координати об’єктів, створити точні військові та цивільні карти, керувати рухом транспорту, спостерігати за рухами літосферних плит, установити точний час, швидкість і напрямок руху наземних, водних та повітряних об’єктів тощо. Усе це здійснюється за допомогою системи супутникового й наземного обладнання. Нині найпоширенішою у світі є система супутникової навігації GPS, яка належить Міністерству оборони США. На етапі створення перебувають європейська навігаційна система Галілео, китайська Бейдоу, індійська IRNSS. Модернізовано роботу японської системи QZSS та російської ГЛОНАСС.

Перевір себе

• 1. З яких джерел інформації можна черпати географічні знання?
• 2. У чому полягає унікальність географічної карти як джерела географічних знань?
• 3. За якими ознаками класифікують карти?
• 4. Що таке географічний атлас? Якими бувають атласи?
• 5. Для яких потреб використовують геоінформаційні системи та сучасні навігаційні системи?
• 6. Які способи одержання географічної інформації достовірніші: традиційні чи новітні? Відповідь обґрунтуйте.