Географія. 6 клас. Кобернік

Тема 2. Як розвивалися знання про Землю

Вивчаючи тему,

ви зможете:

• розширити свої знання про зміни уявлень людини про нашу планету з часом: з давнини до сьогодення;
• усвідомити значення навколосвітніх подорожей для пізнання Землі;
• розпізнавати з допомогою вчителя/вчительки основні напрями сучасних географічних досліджень.

ви навчитеся:

• здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв'язувати проблеми (індивідуально й у співпраці), що розглядаються в темі;
• взаємодіяти з однокласниками/однокласницями для розв'язання групових завдань з навчальної проблеми відповідно до своєї ролі;
• знаходити, збирати, зберігати, представляти, аналізувати та узагальнювати дані про географічні дослідження та відкриття.

З цієї теми ви дізнаєтеся про те, як люди досліджували нашу планету. Мореплавці й мандрівники, подорожуючи, втілили в життя споконвічне людське прагнення до романтичних пригод та пошуку невідомого. Географічні відкриття потребували неабиякої мужності. Першопрохідці долали морські простори й обпалені сонцем пустелі, непролазні хащі, холод полярних широт, недоброзичливість місцевих жителів, відбивали напади хижих звірів. У подорожі вирушали тисячі мандрівників-дослідників, але імена лише небагатьох із них історія зберегла для нащадків.

§ 3. Уявлення про Землю в давнину

Пригадайте! 1. Яку форму має Земля як планета? 2. Яку будову має Сонячна система? 3. Що вам відомо про уявлення давніх народів про форму та розміри Землі? 4. Що таке горизонт?

Нові терміни, назви та імена до скарбнички знань: градусна сітка, Піфагор, Птолемей, Аристотель, Ератосфен, Геродот.

Коротко про головне

Як люди уявляли Землю в давнину. Одне з найголовніших питань, яке турбувало вчених стародавніх часів: якої форми наша планета? Тривалий час люди були впевнені, що Земля плоска, а небо - велетенська металева або скляна сфера. Про силу земного тяжіння тоді ще не мали уяви, тому вважали, що якби наша планета була кулею, то мешканці протилежної півкулі попадали б з неї. Проте у різних народів уявлення про форму Землі відрізнялись (мал. 10-14). Але всі ставили свою країну в центр планети. Наївність уявлень про Землю пояснюється перш за все обмеженістю пересування людей у той час. Спостерігаючи лише видиму частину планети, важко було здогадатися про справжню її форму.

Мал. 10. Уявлення про Землю та небо в Давньому Єгипті (малюнок на стіні всередині однієї з пірамід)

Плоска Земля з Єгиптом у центрі. Небесна сфера спирається на чотири високі гори десь на «краю світу». Небесні світила підвішені на небозводі. Бог Сонця Ра мандрує і щоденно об’їжджає Землю на своєму човні.

Мал. 11. Уявлення про Землю та небо в Стародавньому Вавилоні (VII ст. до н. е.)

Всесвіт - замкнений світ. У його центрі - Земля у формі гори, що лежить на поверхні світових вод. Під Землею - пекло. На західному схилі «світової» гори знаходиться Вавилон. Небо - металева сфера, яка удень відбиває сонячне світло, а вночі слугує фоном для гри Місяця, зірок та богів-планет. Небесний світ - це пояс 12 зодіакальних сузір’їв.

Мал. 12. Уявлення про Землю у Стародавній Індії (початок н. е.)

Опуклий диск Землі лежить на спинах чотирьох гігантських слонів, які стоять на величезній черепасі, а священна чорна кобра Шешу підпирає своїм тілом Всесвіт.

Мал. 13. Уявлення про Землю індіанців Америки

Земля в формі плоского диску лежить на спинах трьох гігантських китів, які плавають у безмежному просторі океану.

Найвищі досягнення у пізнанні світу мали вчені Стародавньої Греції. Але й там не одразу прийшли до правильних висновків щодо форми Землі, тривалий час вважаючи її плоскою (мал. 14).

Мал. 14. Уявлення про Землю в Давній Греції (Фалес Мілетський, VI—VІІ ст. до н. е.)

Земля - плоский диск, оточений недоступним людині морем, з якого щовечора виходять й заходять зорі. Зі Східного моря щоранку виринає на колісниці, запряженій вогняними кіньми, бог Сонця Геліос й торує свій щоденний шлях небом.

Перші припущення про кулястість Землі зробив давньогрецький учений Піфагор у VI ст. до н. е. Свої погляди він обґрунтував переконливими доказами (мал. 15, а, в). Пізніше, у IV ст. до н. е., давньогрецький вчений Аристотель помітив, що тінь від Землі, яка падає на повний Місяць під час місячних затемнень, завжди кругла. Така тінь може бути лише від кулі (мал. 15, б). Від І ст. ідеї про кулясту форму Землі вже назавжди утверджуються в науці. Інші планети теж почали вважати кулястими.

Мал. 15. Докази кулястості Землі: 1 - об’єкт при наближенні поступово з’являється з-за горизонту; 2 - форма неповного Місяця: на нього падає округла тінь Землі; 3 - форма горизонту - коло, яке розширюється при підйомі вгору

Два погляди в давнину на будову Всесвіту. Давніх греків цікавило питання про будову Всесвіту та місце Землі в ньому. Одним з перших створив свою модель світу Аристотель (IV ст. до н. е.). Його ідеї підтримав Клавдій Птолемей (II ст. н. е.). За їхнім переконанням у центрі Всесвіту знаходиться велика нерухома Земля, навколо якої обертаються сім твердих прозорих сфер, до яких прикріплені невеличкі Місяць, Сонце та 5 відомих на той час планет. До восьмої сфери нерухомо прикріплені зорі, а на дев’ятій був «небесний двигун», який приводив у рух усі інші сфери. Таку модель світу назвали геоцентричною (тобто, «у центрі - Земля») (мал. 16).

Мал. 16. Геоцентрична модель світу Аристотеля (IV ст. до н. е.) та Клавдія Птолемея (ІІ ст.)

На 200 років раніше за Аристотеля свою модель світу створив Піфагор, яку було названою геліоцентричною (тобто, «у центрі - Сонце») (мал. 17). Але живучи на Землі й спостерігаючи рух Сонця по небу, науковцю того часу важко було в таке повірити. Тому геоцентризм надовго був забутий, а геоцентрична модель панувала в науці майже протягом 2 тис. років.

Мал. 17. Геліоцентрична модель світу Піфагора (VI ст. до н. е.)

Перші географічні карти. Ще первісні люди намагалися зобразити територію, на якій вони жили на камені, корі дерева, або на бивні мамонта. Так виникли перші карти. Намагалися складати карти в Стародавньому Єгипті 3-5 тис. років тому.

Перші справжні географічні карти на папері створили давньогрецькі вчені Ератосфен Киренський (III ст. до н. е.) та Клавдій Птолемей (II ст.). Вони мали багато недоліків (мал. 18-19). На них суходіл займав більшу площу, ніж Океан. На карті Птолемея вперше з’явилася градусна сітка із паралелей і меридіанів. За цими лініями почали визначати розташування точок на земній поверхні - їх географічні координати. Картою Птолемея користувалися ще протягом 14 століть.

Мал. 18. Карта Ератосфена (III ст. до н. е.)

Мал. 19. Карта Клавдія Птолемея з градусною сіткою (II ст.)

Перші географічні відомості про українські землі. Перші писемні згадки про природу окремих частин сучасних українських земель відомі з творів давньогрецьких та арабських авторів. Так, давньогрецький історик Геродот у V ст. до н. е. у своїй праці «Скіфія» описав Причорномор’я, де зазначив, що зима в цих землях - сувора, вода замерзає, а літо - холодне й дощове. Вразили Геродота й величні річки: Борисфен (Дніпро), Тирас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Танаїс (Дон). Геродот також зібрав цікаві відомості про скіфів, які заселяли ці землі, а також народи, що мешкали на північ від них.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ • в групі • в парі • аналізуємо • досліджуємо

Працюємо з інфографікою: працюємо в парах

Завдання

• використовуючи малюнки 10-14 та подані до них довідкову інформацію, підготуйте короткі повідомлення про те, як уявляли Землі різні стародавні народи (на вибір).

• на основі опрацьованої інформацію поясніть: а) з чим пов’язані особливості поглядів на Землю одних народів у порівнянні з іншими; б) чому тривалий час зберігалися міфічні або хибні уявлення про Землю та небо;

• розглянувши мал. 15: а) запропонуйте наукове пояснення наведених доказів кулястості Землі; б) поясніть, наскільки вони є переконливими для вас; в) поміркуйте, які підтвердження кулястості нашої планети були знайдені в пізніші часи;

• проаналізувавши інформацію мал. 16-17: а) порівняйте геоцентричну та геліоцентричну моделі світу; б) поясніть, чому геліоцентрична модель так довго не мала визнання серед учених; в) які недоліки мають обидві моделі світу, висунуті в стародавні часи;

• уважно роздивившись стародавні карти Ератосфена (мал. 18) та Птолемея (мал. 19), порівняйте їх між собою та з сучасними картами світу за наступним алгоритмом: а) які частини світу зображені, а які ні; б) більша площа води чи суходолу на зображенні; в) чи передана кулястість Землі; г) чи наявна градусна сітка з паралелей та меридіанів;

• як ви вважаєте: а) чому не могли у стародавні часи виникнути більш досконалі уявлення про Землю та будову Всесвіту, а також більш якісні географічні карти; б) чи досягли вчені стародавнього світу максимально можливих результатів у пізнанні Землі, виходячи з рівня розвитку науки того часу.

«Вірю - не вірю»: перевіряємо інформацію

• На думку давньогрецького філософа Анаксімандра (VII—VI ст. до н. е.), Земля по формі є циліндром, який вільно висить у повітрі. Середину Землі займає суходіл у вигляді великого круглого острова, оточеного океаном. Усередині суходолу знаходиться морський басейн та річки, які ділять Землю на три частини: Європу («Ереб» - ассирійською захід), Азію («Ассу» - ассирійською схід) та Лівію.

• Виявляється Земля не ідеальна куля. У XVIII ст. відбулося дві експедиції в різні кінці планети, щоб залагодити суперечку між прибічниками гіпотези «апельсину» та гіпотези «лимону». Перші вважали, що наша планети приплюснута біля полюсів, другі - з двох боків екватора. Все закінчилося перемогою «апельсина». Нині вважають, що Земля навіть не «апельсин», а має унікальну неповторну форму, яку не можна описати якоюсь геометричною фігурою. Більше того, її форма постійно змінюється.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Якими були уявлення стародавніх народів про форму Землі та місце її у Всесвіті? 2. Як ви розумієте поняття «геоцентрична» та «геліоцентрична» моделі світу? 2 бали • 3. Якщо б ви жили в стародавні часи, які докази вас могли б переконати в кулястості нашої планети, а які ні? 4. Який ви бачите зв'язок між рівнем розвитку знань про Землю та якістю перших географічних карт? 3 бали • 5. Чого позитивного вдалося досягти давнім ученим у дослідженні Землі, а які їхні хибні погляди гальмували подальший розвиток науки? 6. Хто з учених давнього світу й чому для вас має найбільший авторитет?