Географія. 6 клас. Кобернік

§ 2. Звідки та як добирати географічні знання

Пригадайте! 1. Якщо вам слід відшукати якусь інформацію, де ви її можете знайти? 2. Що таке метод дослідження? 3. Чим відрізняються спостереження та експеримент (дослід)? 4. Як відбувається вимірювання? 5. Які вам відомі моделі?

Нові терміни до скарбнички знань: географічна карта, атлас, енциклопедія, довідник, музей.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ • в групі • в парі • аналізуємо • досліджуємо

Працюємо з інфографікою: працюємо в парах або групах

Наука свідчить...

Географічна інформація існує навколо нас. Її треба лише помічати, аналізувати й запам’ятовувати. Навіть у художній літературі є багато відомостей про природу, побут, культуру, традиції та життя людей. Адже більшість авторів, які пишуть про далекі подорожі, самі їх здійснювали й на власні очі бачили описані ними географічні явища та об’єкти. Проте, особливе значення для географа-дослідника мають власні спостереження та географічна карта. Збірка географічних карт певної тематики з ілюстраціями та таблицями називається атласом (мал. 3). Тим, хто хоче бути завжди у вирі подій і знати останні новини з усього світу, допоможуть засоби масової інформації: Інтернет, газети, журнали, теле- та, радіопередачі.

Мал. 3. Національний атлас України

Зібрано 875 унікальних карт різного масштабу з даними про природні умови та ресурси, екологічну ситуацію, населення, економіку, історію України. Має багато графіків та ілюстрацій. Існують друкована та повна електронна версії.

ЗАВДАННЯ

Розгляньте інформаційну схему «Джерела географічної інформації» (мал. 4). Використовуючи її:

• назвіть основні джерела інформації, які можна застосовувати при вивченні географії;

• поміркуйте, які з представлених джерел інформації можуть бути використані різними науками, а які переважно лише географією; як ви розумієте різницю між такими книжками як підручник, енциклопедія (мал. 5), довідник та словник;

• поясніть, у яких ситуаціях краще використати географічну карту або план місцевості, ніж книжку; чи користувалися ви колись навігатором; чи можна його вважати електронною картою?

Мал. 4. Джерела географічної інформації

Мал. 5. Географічна енциклопедія України

Містить 7150 статей, 1943 ілюстрації, 743 карти, 45 планів 18 найбільших міст, інформацію у вигляді графіків та діаграм.

• наведіть приклади різних видів музеїв, яку географічну інформацію можна одержати в них (мал. 6-7); чи «відвідували» ви колись віртуальний музей в Інтернеті; якому музею (реальному чи віртуальному) ви надали б перевагу?

Мал. 6. Екологічний музей Ельзасу (Франція)

Пропонує унікальну подорож у часі й просторі. Тут зібрано понад 70 будиночків різних епох, починаючи з XII ст. Тут можна побачити як працюють пекар, коваль, чоботар, візниця, виробник оливкової олії. Тут навіть є ферма домашніх тварин

Мал. 7. Музей народної архітектури та побуту Пирогів - найбільший сканен України

Цей музей просто неба розкинувся на околиці Києва. Круті пагорби, широкі поля, скрипучі млини та церкви, затишні українські хатки поведуть різними куточками України

• обґрунтуйте, які з-поміж засобів інформації ви обрали б для наступних потреб: а) дізнатися прогноз погоди на завтра; б) ознайомитися з мінералами та гірськими породами свого краю; в) знайти найбільш оптимальний шлях до сусіднього міста; г) з’ясувати походження назв обласних центрів України; д) швидше запам’ятати назви найбільших країн світу та їхніх столиць;

• дайте відповідь, які переваги та недоліки мають різні джерела географічної інформації; які джерела інформації, на ваш погляд, реальні чи електронні, більш зручні у використанні; чи згодні ви з тим, що доцільно використовувати різні джерела знань й чому саме?

Коротко про головне

Методи географічних досліджень. Ви розпочинаєте свої перші географічні дослідження, які триватимуть упродовж усього життя. Географічні дослідження передбачають спершу збирання географічної інформації з подальшим її аналізом (мал. 8).

Мал. 8. Методи географічних досліджень

Основним методом збирання географічної інформації залишається протягом тисячоліть спостереження за об’єктами та явищами навколишнього світу. Іноді воно супроводжується вимірюванням - визначення величини чого-небудь порівняно з її одиницею. Наприклад, так відбувається на метеорологічних станціях, де здійснюються регулярні спостереження за змінами погоди. Спостереження та вимірювання часто проводять під час експедицій.

Для підтвердження наукових гіпотез часто застосовують метод експерименту (досліду). На відміну від спостереження він передбачає створення спеціальних умов, тобто свідоме втручання людини у природні процеси.

Для аналізу зібраних даних використовують різні методи, зокрема: картографічний, математичний, історичний, порівняльно-географічний. Все частіше застосовують моделювання - метод дослідження, що ґрунтується на заміні справжнього об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю). Найстаріша модель, що створена в географії - глобус.

Працюємо з інфографікою: працюємо в парах

Розгляньте інформаційну схему «Методи географічних досліджень» (мал. 8) й поясніть:

• у чому полягає сутність картографічного, математичного, історичного та порівняльно-географічного методів дослідження;
• які методи дослідження ви вважаєте за доцільне використати, щоб: а) прослідкувати, як змінюється протягом року температура повітря в вашій місцевості; б) дізнатися, як змінювалися кордони України протягом XX століття; в) обрати країну для літнього відпочинку; г) з’ясувати, які частини країни густіше, а які рідше заселені людьми; д) спрогнозувати, як будівництво нової теплової електростанції вплине на екологічний стан даної місцевості;
• чи погоджуєте ви з висловлюванням: «головне не метод дослідження, а результат» й чому саме?

«Вірю - не вірю»: перевіряємо інформацію

• Слово «атлас» запропонував фламандський картограф Герард Меркатор наприкінці ХVI ст. Він під однією обкладинкою помістив трактат про створення світу та 107 карт, 102 з яких склав особисто. На першу сторінку автор помістив зображення грецького міфічного героя Атланта, який брав участь у боротьбі титанів проти бога Зевса й за це був покараний - мусив вічно підтримувати небосхил. Атланта вважали знавцем неба і світу, тому систематизовану збірку географічних карт назвали на його честь «атласом».

• У наш час все частіше для збирання інформації про стан земної та водної поверхонь нашої планети, її атмосфери та навіть надр, використовують метод дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), використовуючи космічні супутники (мал. 9) та літальні апарати, що обладнані різними видами знімальної апаратури. Це потрібно, зокрема, для передбачень зміни погоди, пошуків корисних копалин, створення точних географічних карт. До літальних апаратів для ДДЗ, що працюють на орбіті Землі, у 2022 році долучився новий український супутник «Січ-2-30», який був запущений з американського космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида.

Мал. 9. Деякі супутники, які здійснюють дистанційне зондування Землі

Проєкт для краєзнавця • працюємо в групах

За допомогою додаткових джерел географічної інформації про вашу місцевість підготуйте коротке повідомлення на тему «Моє рідне місто (село) в давнину». Намагайтесь проілюструвати ваш виступ фото- або відеоматеріалами чи фотокопіями документів.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. З яких джерел можна отримати географічну інформацію? 2. Поясніть своїми словами в чому полягає сутність картографічного методу географічних досліджень. 2 бали • 3. Яке джерело географічної інформації ви б використали для одержання найновіших даних про кількість населення країн Європи? 4. Порівняйте джерела географічної інформації з джерелами інформації одного з інших предметів, що ви вивчаєте в школі. 3 бали • 5. На певному відрізку річки спостерігається зменшення поголів’я риби. Порекомендуйте набір методів дослідження цієї проблеми. 6. Які новітні джерела географічної інформації з’явилися протягом останніх десятиліть? Спрогнозуйте, чи можуть у найближчому майбутньому виникнути нові джерела пізнання навколишнього світу та які саме?