Підручник з Художньої культури. 10 клас. Климова

§ 4. Образотворче мистецтво польсько-литовської доби

Після утворення єдиної Польсько-Литовської держави підпорядковані Литві українські землі увійшли до складу так званих коронних земель. Коли в Європі розвивалося гуманістичне мистецтво Відродження, в архітектурі України ще панували давньоруські, візантійські й готичні традиції та канони. Але поступово Україною (особливо західними землями) поширювався вплив європейського Ренесансу.

Архітектурне мистецтво

Зодчество України польсько-литовської доби позначене розвитком фортифікаційної та цивільної міської архітектури. Яскравим прикладом може служити забудова Львова — центру Галицької Русі. Порівняно молоде, але на той час уже велике ремісничо-торговельне місто, Львів був оточений кріпосною стіною з вежами й ровом, заповненим водою. На території міста розташовувалися будівлі міської ратуші, «патриціату», православні й католицькі храми. Навколо укріпленої центральної частини Львова містилися поселення, також захищені оборонними спорудами. За межами міста, на горі, розташовувався замок феодала. Подібну систему планування мали й інші великі українські міста.

Ранніми пам’ятками оборонної архітектури в Україні є Луцькі Верхній та Нижній замки, зведені литовським князем Любартом.

Із чим, на вашу думку, пов'язаний розвиток у цей період саме міської та фортифікаційної архітектури?

Богоявленська церква. Рівненська обл.

Українські замки зазвичай зводили в зручних для оборони місцях, де раніше вже стояли укріплення. Тому в їхньому плануванні, архітектурних формах та будівельних прийомах простежується певне послідовне успадкування, що сприяло збереженню традицій давньоруської архітектури. Часто в одній будівлі можна помітити нашарування архітектурних форм різних історичних періодів. Так, протягом кількох століть змінювалося обличчя Кам’янець-Подільського замку.

Кам'янець-Подільський замок. Хмельницька обл.

До оборони були пристосовані й культові споруди. Наприклад, Богоявленська церква Острозького замку мала масивну північну стіну, оснащену бійницями. У цій церкві верхня частина приміщення під час осади перетворювалася на місце оборони.

Площа Ринок. Львів

Церква Троїцького чоловічого монастиря-фортеці. Рівненська обл.

Визначною пам’яткою храмового оборонного зодчества в Україні є Сутковицька церква на Поділлі. Верхній поверх храму був пристосований до оборони, нижнє приміщення служило молитовнею.

Із середини XVI ст. в українській архітектурі відчувається вплив мистецтва Відродження. Здебільшого це традиції італійського, німецького та польського зодчества, що позначилися на архітектурі Львова. Проте в містах Західної України європейське Відродження органічно поєднувалось із національними українськими традиціями, втілюючись у неповторно оригінальних спорудах. Таким є один із найцікавіших архітектурних ансамблів старого Львова, створений наприкінці XVI — початку XVII ст. Ансамбль складається з Успенської церкви, каплиці Трьох святителів і високої дзвіниці. Разом з українськими майстрами працювали італійські. Успенську церкву зводили Павло Римлянин, Амвросій Прихильний і майстри Кульчицькі. Будівництвом каплиці Трьох святителів керував Петро Красовський, а дзвіниці — Петро Барбон.

Успенська церква. Львів

Скульптурне мистецтво

За часів Середньовіччя скульптура в Україні була найменш розвиненим видом мистецтва й існувала переважно в декоративних формах — оздобленні архітектурних деталей. Популярності вона набула лише наприкінці XVI століття, переважно в католицьких храмах та усипальнях феодальної знаті.

До виконання скульптурних творів залучали не лише місцевих майстрів, але й італійських, німецьких, польських. Найкраще скульптура часів польсько-литовської доби представлена в архітектурі Львова. Одним із найкращих зразків пізньоренесансної пластики можна назвати скульптурне оформлення фасаду каплиці родини Кампіанів (архітектор П. Римлянин, скульптор Ян Пфістлер). Він прикрашений повними руху реалістичними зображеннями, які розташовані у вигляді рельєфів на полях декоративних арок.

Скульптура св. Петра на фасаді каплиці Кампіанів

Великої популярності набули скульптурні надгробки, виконані під впливом італійських і німецьких зразків. Прикладом може бути надгробок князя Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. На саркофазі у вільній позі лежить чоловіча фігура. Попри схематизм пластичного рішення, обличчя статуї наділене виразними портретними рисами.

Як ви вважаєте, чому після прийняття Київською Руссю християнства мистецтво скульптури в українських землях тривалий час перебувало в занепаді?

Надгробок князя Костянтина Острозького. Києво-Печерська лавра

Живопис

Значне місце в українському образотворчому мистецтві польсько-литовської доби посідає живопис. Він продовжує розвиватись у руслі релігійного мистецтва, спираючись на багату спадщину Київської Русі. До наших днів збереглося небагато пам’яток монументального живопису, проте навіть за ними можна судити про надзвичайно високий рівень українських живописців того часу. Про це свідчать фрескові розписи церкви в Лужанах, фрагменти фресок вірменського собору у Львові. Українські живописці вважалися досвідченими майстрами. З писемних джерел відомо, що їх запрошували для роботи до Молдови, Литви, Польщі. У своїх розписах вони дотримувались іконописних традицій візантійського мистецтва. Проте замкнена статичність образів, притаманна ранньому періоду, змінилася динамічною композицією та вираженням внутрішніх переживань митця.

Ікона св. Миколая. XII ст.

Я. Г. Розен. Фрески вірменського собору. Львів

Про своєрідність українського живопису кінця XIV—XVI ст. яскраве уявлення дають ікони. Українському іконопису тривалий час були властиві лаконічна композиція, виразність силуету, продуманий ритм локальних кольорових плям. Колорит творів був дуже стриманим і навіть суворим.

Важливою рисою образотворчого мистецтва України XVI ст. було також посилення декоративності, яке виявилось у живописному рішенні ікони. Від другої половини XVI ст. провідними кольорами стають насичений червоний у поєднанні із синім, білим, золотисто-жовтим. Яскравість і сила кольорового звучання стають характерною рисою української ікони.

Ікона «Спас Прокуратор». XVI ст.

В українському мистецтві широкого застосування набув орнамент. Якщо в XV ст. він зустрічався лише на полях ікон та німбах святих, то в XVI ст. іконописці щедро прикрашали візерунками фон, а іноді навіть одяг. Любов до декоративності як вираження етнічних смаків українського народу — розписи хат, печей, різьблення тощо — зблизила іконописне мистецтво з народним життям.

Книжкова графіка

Разом із живописом важливе місце в історії української художньої культури польсько-литовської доби посідають книжкова мініатюра і графіка. Найвизначнішою пам’яткою цього мистецтва є Пересопницьке Євангеліє. У центрі кожної із чотирьох його мініатюр розташовані на золотому фоні невеликі зображення євангелістів. Особливу увагу в цих мініатюрах привертає широке обрамлення з багатим орнаментом. Сміливе чергування зелених, червоних, ніжно-бузкових кольорів і творче застосування ренесансних декоративних мотивів надають бордюрам ошатності та яскравої декоративності. За стилем оформлення до Пересопницького Євангелія подібні мініатюри Загоровського «Апостола».

Авторський знак І. Федорова

Перша сторінка «Апостола» І. Федорова

У другій половині XVI ст. на теренах України книги почали набувати великої популярності, з’явилася просвітницька література, збільшилась кількість перекладних літературних творів. Усе це зумовило виникнення й розвиток в Україні друкарства, а отже, й мистецтва гравюри.

Важливу роль у розвитку української гравюри відіграв першодрукар Іван Федоров, який за підтримки простих городян і духовенства започаткував у Львові першу українську типографію. Видані ним книги «Апостол», «Руська граматика» й «Острозька Біблія» багато оздоблені гравюрами, особливою красою й витонченістю відрізняються декоративні заставки й кінцівки. Федоров не лише сам виготовляв гравірувальні дошки, але й залучав до цього мистецтва місцевих талановитих різьбярів. Так, образ євангеліста Луки для «Апостола» створив львівський художник Лавриш Филиппович. Творчість Івана Федорова помітно вплинула на його послідовників: Тимофія Петровича, Івана Макарія, Георгія, Прокопія та ін.

Сторінка Пересопницького Євангелія

Велике значення для друкарської справи та гравюри мало заснування при Києво-Печерській лаврі великої типографії, яка допомогла відродженню Києва як духовного центру, що сприяв об’єднанню всіх українських земель.

Українська гравюра відображала не лише традиційні біблійні сюжети, але й реальне життя, побутові деталі, соціальні суперечності, що існували в суспільстві на той час. У цьому зв’язку особливо характерним є Учительне Євангеліє 1637 року, в якому в образі «немилостивого збирача податків» зображений польський пан, що спостерігає за жнивами. За спиною пана художник зобразив смерть із косою. Елементи соціальної критики містять і деякі інші гравюри Учительного Євангелія: «Притча про виноградаря й невірних слуг», «Притча про багатія та Лазаря» тощо.

Друкарський станок. Музей стародруків. Луцький замок

• Чим відрізняється архітектурне мистецтво польсько-литовської доби від архітектури попередніх періодів? Мистецтво яких країн найбільше вплинуло на традиції українського зодчества того часу?

• Назвіть нові риси, яких набув український живопис у XV—XVI ст. Як у ньому виявилися самобутні народні мистецькі традиції?

• Хто започаткував друкарство в Україні? Яке мистецтво набуло популярності завдяки його творчості?

• Створіть відеоряд «Епоха Відродження в архітектурі Львова».

• Підготуйте доповідь на тему «Відродження скульптурного мистецтва польсько-литовської доби».

• Створіть ескіз власної монограми, використовуючи елементи орнаментів із гравюр Івана Федорова.