§ 3. Образотворче мистецтво Галицько-Волинського князівства

На території Галицько-Волинського князівства сформувалася самобутня культура, яка не лише успадкувала традиції Київської Русі, але й увібрала чимало культурних надбань західних країн.

Своїми витоками галицько-волинське мистецтво пов’язане зі спільною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури — мистецтвом Київської землі. Але завдяки своєму географічному положенню та зв’язкам із західноєвропейськими державами Галицько-Волинське князівство привнесло у свою культуру елементи романського, а згодом і готичного стилів. Романські традиції збагатили візантійсько-київські як в архітектурі, так і в живописі.

Галицько-волинська архітектура

Зодчество Галицько-Волинського князівства було своєрідним. Дуже важливо відзначити розбіжності в художніх рисах, притаманних архітектурі Волині та Галичини.

Реконструкція давнього Галича

Волинь у мистецтві була прямою спадкоємицею Київської Русі й наслідувала візантійсько-київські традиції. Пам’ятки Володимира-Волинського — Мстиславів Успенський собор та «Стара катедра» (руїни храму) дуже подібні до пам’яток архітектури Києва та Чернігова.

Мистецтво Галичини розвивалось іншим шляхом, наслідуючи надбання західної художньої культури. Наявність природного будівельного каменю дозволила галицьким майстрам замінити ним звичайну цеглу й урізноманітнити декоративне оздоблення будівель різьбленням рослинних і геометричних орнаментів, грою тонів облицювального каміння, використанням рельєфних кахлів із зображенням грифонів, орлів, воїнів.

Роздивіться Успенський собор, зведений волинськими архітекторами, і церкву святого Пантелеймона, творіння галицьких зодчих. Як в архітектурі цих будівель виявилися візантійсько-київські та західноєвропейські (романські) художні традиції?

Успенський собор. Володимир-Волинський

Церква св. Пантелеймона. Івано-Франківська обл.

На жаль, про високий рівень архітектурного мистецтва нині можна судити переважно за літописними описами князівських палаців та храмових споруд. До нашого часу збереглося небагато архітектурних пам’яток часів Галицько-Волинського князівства.

У відомому Галицько-Волинському літописі згадується про надзвичайно красиві будівлі в Холмі. Особливу увагу привертає опис собору Іоанна Златоуста: його склепіння спиралося на різьблені капітелі із зображенням людських голів, «римське скло» (тобто кольорові вітражі) у вікнах храму створювало дивовижне освітлення приміщення, підлога була литою з міді та олова й блищала подібно до дзеркала. Два входи до храму були прикрашені різьбленням по білому галицькому й зеленому холмському каменях і розписані фарбами й золотом.

Олеський замок. Львівська обл.

На території княжого Галича дотепер знайдені фундаменти близько тридцяти церковних будівель. Лише церква святого Пантелеймона (нині — костьол святого Станіслава) вціліла до наших часів.

Імовірно, що найбільшим галицьким храмом була церква Успіння, залишки якої знайдені біля річки Лімниці. Кладка фундаменту надзвичайно міцна, а матеріал для неї дібраний дуже ретельно. Це свідчить про те, що тут мала стояти найвища (а може, і найстаріша) церква княжого Галича, яка могла зрівнятися лише із Софійським собором у Києві.

Серед руїн Благовіщенської церкви 1884 року було відкрито фрагмент підлоги, мощеної полив’яними кахлями на зразок складного килимового візерунка, та уламки кам’яного різьблення — левиний маскарон^*.

^* Маскарон — скульптурна прикраса у вигляді обличчя людини або голови тварини, що нагадує маску.

Найдавніша будівля Дрогобича — католицький костьол святого Варфоломія із охоронною вежею, зведеною в XII ст.

Найвизначніша архітектурна пам’ятка Луцька — замок Любарта, чудовий зразок світської архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Цей замок є одним із найстаріших в Україні. Зведений останнім великим князем Любартом у 1340—1385 роках, він служив столичною резиденцією уряду й князя. Саме роль останнього центру Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок найвизначнішим серед інших замків України.

Замок Любарта. Луцьк

Іконопис та книжкова мініатюра

Чимало пам’яток книжкового живопису загинули у вихорі стрімких історичних змін. До наших часів збереглося лише кілька рукописів, прикрашених чудовими мініатюрами місцевих майстрів.

Рукописи західноукраїнського походження — Кристинопільський Апостол, Холмське Євангеліє, Перемишльське Євангеліє, Волинське Євангеліє, Галицько-Волинський літопис. Ці твори відзначаються простотою рисунка, стриманістю в оздобленні й колориті орнаментів. На них відсутні зображення тваринних мотивів, що є характерними для книг київських переписувачів. Оформлення галицько-волинських рукописів просте, у ньому застосовуються переважно жовтий, червоний і синій кольори та в незначній кількості зелений. Книжковим мініатюрам властиві нововведення: синій колір фону (золото використовується для орнаментування й не несе підкресленого символічного значення), фігурам надано більшої розкутості в рухах і емоційної виразності. Розкута манера виконання мініатюр відрізняється від графічної чіткості творів константинопольських і київських художників.

Сторінка «Пандектів Антіоха»

Заставка Холмського Євангелія

Яскравим прикладом галицько-волинського художнього стилю є мініатюри Галицького Євангелія, надзвичайно вишукані витвори образотворчого мистецтва. Дивлячись на зображення, можна зробити висновок про обізнаність художника з романським та готичним мистецтвом.

Мініатюри Галицького Євангелія

У музеї Волинської ікони м. Луцька зберігається унікальне творіння візантійських іконописців — Холмська чудотворна ікона. Як вона потрапила в Холм, невідомо, але з XIII ст. її долю пов'язують з іменем Данила Галицького. За однією з версій істориків, ікону привезла з Візантії дружина князя. Уже в давнину чудотворний святий образ був прикрашений коштовними ризами. У 1261 році татарська навала пограбувала Холм. Вороги зірвали з ікони ризи й зруйнували храм, де вона зберігалася. На образі досі видно сліди меча та стріл.

До видатних пам’яток живопису часів Галицько-Волинського князівства належать ікони. Як і витворів книжкового образотворчого мистецтва, іконописних творів збереглося небагато. Серед них най відомішими є Богоматір-Одигітрія Луцької Покровської церкви, ікона Юрія Змієборця, Холмська Богородиця.

У 1962 році в Покровській церкві Луцька вчені звернули увагу на стару ікону, на якій було зображено Богоматір із немовлям. Згодом з’ясувалося, що це — перлина волинського іконописного мистецтва XIII ст. У цьому творі вже добре помітні риси, характерні для творчості саме волинських майстрів, що відобразилися в моделюванні об’ємності облич Богоматері і Христа, відході від схематичності зображення й наданні образам життєвості за допомогою тіней. Цікавим є й кольорове рішення ікони. Біла сорочка Ісуса символізує його небесне походження, коричневий мафорій^* Богородиці — ознака Божої ласки до неї.

^* Мафорій — широка хустина, що вкриває голову й плечі Богоматері.

Ікона Волинської Богоматері належить до найцінніших скарбів мистецтва України. Нині витвір зберігається в Національному художньому музеї Києва.

Ікона Волинської Божої Матері

Галицько-волинське мистецтво є однією з найяскравіших сторінок історії давньоруського мистецтва. Розпочавши свій шлях від києво-візантійської художньої культури, воно збагатилося спілкуванням із мистецтвом західних країн. Нові ідеї були органічно засвоєні галицькими майстрами, які створили високохудожні пам’ятки мистецтва.

• Чим відрізняється архітектурне мистецтво Галицько-Волинського князівства від мистецтва Київської Русі? У чому особливості галицької архітектурної школи?

• Назвіть найвідоміші ікони Галицько-Волинського князівства. Які особливості цих витворів мистецтва свідчать про відхід від канонів візантійського іконопису?

• Порівняйте книжкові мініатюри київських і галицько-волинських митців.

• Підготуйте доповідь за темами «Замки Галицько-Волинського князівства — відлуння віків», «Краса галицьких храмів, збережена в літописах», «Повернення Волинської Богоматері» (за вибором).

• Робота в групах: створіть відеоряд «Архітектурна спадщина Галицько-Волинського князівства».