§ 26. Архітектура. Скульптура

Архітектура

На початку XX ст. точилася гостра боротьба між творчими угрупованнями із суперечливими поглядами на архітектуру. Головні якості архітектури — це користь, міцність, краса (функціональне, конструктивне, естетичне). У цей період робилися спроби абсолютизувати одну з якостей, що знижувало рівень архітектурних творів узагалі. В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями, як раціоналізм^* і конструктивізм^**. Прикладом конструктивізму є споруда Держпрому (арх. С. Серафимов, С. Кравець, М. Фельгер) в Харкові.

^* Раціоналізм — мистецький напрям, що прагнув знайти раціональні начала в образному аспекті архітектури, максимально освоїти досягнення сучасної науки і техніки.

^** Конструктивізм — напрям в архітектурі, спроба створити життєвий простір за допомогою нової техніки, її логічно доцільних конструкцій, а також естетичних якостей таких матеріалів, як метал, дерево, скло. Конструктивісти зовсім відкидали значення спадщини минулого.

Ряд споруд було виконано в стилі так званого українського модерну, прихильники якого використовували відомі європейські прийоми та форми: високі дахи з перепадами, лоджії з трапецієподібними завершеннями, вікна зі скошеними верхніми кутами. Елементи українського модерну, запозичені з українських стародавніх дерев’яних споруд, не відповідали новій епосі й сучасним матеріалам, що спричиняло ускладнення будівельних процесів.

На початку XX ст. з’являється унікальна постать в історії українського мистецтва — Василь Кричевський. Митець, що працював у царині архітектури, дизайну, малярства, книжкової і станкової графіки, театральної декорації, оформлення кінофільмів, був одним із фундаторів Української академії мистецтв, професором і керівником низки вищих шкіл у Києві та Львові.

Він створив десятки проектів приватних будинків та громадських установ, що засвідчило досконале знання архітектором конструктивних, композиційних і декоративних особливостей різних стилів. Однак В. Кричевський шукав власний шлях, уособленням якого став будинок Полтавського губернського земства, спроектований ним у традиціях української народної архітектури.

В українському стилі В. Кричевський спроектував близько двадцяти будинків.

У 1920—1930-х роках В. Кричевський відійшов від декоративності в бік більшої функціональності й конструктивності споруд. Цей напрям репрезентують будинок письменників РОЛIT у Києві та Музей Т. Шевченка на Чернечій горі в Каневі (обидва — у співавторстві з П. Костирком).

Будівля Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей)

Будівля Держпрому. Харків

Досвід роботи архітектором дав В. Кричевському розуміння значення синтезу мистецтв і ролі кожної складової в системі цілого. Очевидно, саме тому найвищі досягнення майстра пов’язані з «синтетичними мистецтвами»: архітектурою, дизайном інтер’єрів, оформленням книг, сценографією, художньою постановкою кінофільмів. Пошуки митця були співзвучні прагненням доби модерну естетизувати навколишній світ, знівелювати межі між мистецтвом і побутом.

Ще за життя ім’я архітектора Владислава Городецького було овіяне легендами, а його дивовижні витвори стали не лише відомими, але й улюбленими. У творчому доробку славетного зодчого храми, палаци, маєтки, музеї, лікарні, фабрики та ін. В історію архітектури митець увійшов як будівничий модерну.

Творча діяльність В. Городецького розпочалася в Києві. За кілька років він зробив блискучу кар’єру і здобув статус провідного архітектора. Городецький був талановитою людиною, фахівцем високого класу, чудово знав і вміло використовував різні архітектурні стилі.

Упродовж 1898—1903 років він будує Музей старовини і мистецтв (нині Національний художній музей) у стилі класицизму, очолює будівництво однієї з найцікавіших архітектурних споруд початку XX ст. — римо-католицького костелу св. Миколая в стилізованих готичних формах із високими стрілчастими шпилями, зводить приміщення караїмської кенаси в мавританському стилі.

Вершиною творчого злету В. Городецького став його власний маєток на вулиці Банковій, так званий «Будинок з химерами», зведений у стилі модерн 1903 року. Свою назву будинок отримав через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний і підводний світ, атрибути полювання, казкові істоти. Цей оригінальний і чудернацький витвір — пошук нового, незвичного в архітектурі. «Химер» на цьому будинку, що дивують нас своєю загадковістю, майстерно виконав із бетону за рисунками В. Городецького італійський скульптор Еліо Саля.

Будинок з химерами. Київ

Скульптура

Мистецтво скульптури в Україні не мало таких сталих національних традицій, як, наприклад, живопис. У першій половині XX ст. розгорнуте будівництво сприяло розвиткові не тільки монументальних, а й станкових форм скульптури.

Одним із найважливіших завдань того часу було створення проекту пам’ятника геніальному синові українського народу Т. Шевченкові. Тричі оголошувався міжнародний конкурс на кращий проект для спорудження пам’ятника у Харкові. Увінчався конкурс перемогою проекту скульптора М. Манізера та архітектора Й. Лангбарда.

Творчий скульптурний доробок Івана Кавалерідзе є надзвичайно значущим в українському образотворчому мистецтві. Твори художника прикрашають площі й вулиці наших міст донині.

За роки життя І. Кавалерідзе створив велику кількість монументальних і станкових творів, меморіальних дошок та горельєфів. Він є автором пам’ятників княгині Ользі у Києві, Т. Шевченку в Ромнах, Полтаві, Г. Сковороді в Лохвиці та ін.

Пам'ятник княгині Ользі. Київ

Сміливі авангардні роботи І. Кавалерідзе — «Журавлі летять», «Бунт», «У глибині сибірських руд», «Якби ви знали, паничі» — в радянські роки не дозволяли виставляти в музеях, вважаючи їх незрозумілими. У творчості Кавалерідзе середини 20-х років помітний вплив кубізму — пам’ятники Артему в Артемівську і Святогірську, Т. Шевченку в Полтаві.

Пам'ятник Т. Шевченку. Ромни

Останнім твором І. Кавалерідзе став пам’ятник Ярославу Мудрому, встановлений уже за часів незалежності нашої Батьківщини поблизу Золотих Воріт у Києві. При його створенні за основу було взято модель, виконану І. Кавалерідзе в 1958 році.

Скульптурна спадщина Василя Бородая — це ціла епоха в українському образотворчому мистецтві. Основне місце у його творчості посідає монументальна пластика.

Одним із основних монументальних творів В. Бородая є монумент Батьківщини-матері в меморіальному комплексі «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» у Києві. Над цим комплексом В. Бородай працював протягом семи років із колективом архітекторів і скульпторів. Крім основної статуї, автори створили ще кілька скульптурних груп, які символізували найважливіші етапи війни як на фронті, так і в тилу. Із монументальних творів, виконаних В. Бородаєм, заслуговує на увагу пам’ятник Кобзареві в Нью-Йорку (США).

Пам'ятник Лесі Українці. Київ

Пам'ятник князеві Ярославу Мудрому. Київ

У своїй творчості В. Бородай звертався і до станкової пластики. Найбільше його цікавили портрети, в яких митець намагався розкрити внутрішній світ людини. До творів скульптора належать портрети П. Панча, П. Тичини, Л. Ревуцького, Т. Яблонської та ін.

Значною віхою у творчості митця став пам’ятник Лесі Українці в Києві. Образ цієї мужньої, надзвичайно талановитої жінки полонив увагу скульптора на багато років. Майстер намагався передати у творі не тільки вольовий характер, а насамперед жіночність поетеси. Він прагнув показати її серед народу і тому встановив статую на невисокому постаменті, майже на землі. Ця робота відзначається витонченим ліпленням і майстерною пластикою.

Своєрідною емблемою Києва стала скульптурна композиція, що височить на березі Дніпра,— «Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь». Як і попередні твори митця, вона вражає своєю досконалою пластикою.

Кий, Щек, Хорив і їхня сестра Либідь

В. Бородай працює над створенням монумента «Кий, Щек, Хорив і їхня сестра Либідь»

У XX ст. досить широко застосовували тематичну й декоративну скульптуру (у вигляді статуй, барельєфних панно, фризів тощо) в громадському будівництві. Набула розповсюдження і паркова скульптура. Провідною в творчості скульпторів була тема боротьби радянського народу проти фашистських загарбників, багато робіт присвячено портретному втіленню образів людей праці, інтелігенції, у творах побутового жанру митці відображали різні сторони життя людини.

• Назвіть відомих українських архітекторів XX ст. Чим визначна їхня творчість?

• У чому полягає особливість архітектурного мистецтва перших десятиліть минулого століття?

• Яких відомих особистостей увічнили у своїх творах українські скульптори?

• Створіть відеоряд «Модерністські течії в архітектурі України».

• Складіть кросворд «Митці українського авангарду».

• Виконайте ескіз пам'ятника видатному митцеві «розстріляного Відродження».