Підручник з Художньої культури. 10 клас. Климова

Тема 2. Музична культура

Жоден із фольклорних жанрів не може зрівнятися з піснею у широті охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі та естетичних уподобань. У царині української народної пісенності соціально-побутові та родинно-побутові пісні посідають важливе місце. Розвинулися вони на основі традиції, виробленої ще раніше обрядовою й позаобрядовою ліричною та епічною пісенністю, продовжуючи та збагачуючи її.

§ 19. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні. Значення творчості С. Гулака-Артемовського і М. Колачевського

Соціально-побутові пісні

Зазвичай у соціально-побутових піснях втілено думки, почуття й настрої народу. Тому ці пісні змальовують широку й правдиву картину історичного буття українців, мрії про справедливість, прагнення волі. За словами М. Гоголя, для України народні пісні — це «і поезія, й історія, і батьківські могили».

Соціально-побутові пісні не присвячені конкретній події, факту чи особистості, а дають узагальнене відображення характерних для життя народу явищ, ситуацій і мають узагальнені образи.

За тематичними і жанровими ознаками соціально-побутові пісні поділяють на козацькі, гайдамацькі, солдатські, бурлацькі, кріпацькі, родинні, сирітські та інші цикли. Кожен цикл має свої особливості, але всі вони втілюють соціальні мотиви і характеризують певну історичну епоху.

Виникнення й розвиток козацького циклу пісень пов’язаний з історією козацтва. Тематика цих пісень охоплює різноманітні події з життя козаків: від’їзд у похід, прощання з рідними, бій із ворогами, загибель на полі бою («Ой у лузі, та ще й при березі»). У XIX ст. багато козацьких пісень було записано від кобзарів І. Стрічки, С. Яшного, М. Кравченка, А. Шута та ін.

Портрет кобзаря С. Яшного

Гайдамацькі пісні стилістично й тематично близькі до козацьких. Вони оспівують боротьбу українського народу проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у XVIII ст.

Особливо трагічно зображено долю вихідців із села в бурлацьких піснях. Вони оспівують життя бурлаків, які наймалися вантажниками та чорноробами до риболовецьких артілей на Дніпрі, Чорному морі, тяжко працювали й поневірялися на чужині («Та забіліли сніги», «Горе мені на чужині»).

Портрет кобзаря М. Кравченка

У кріпацьких піснях за допомогою яскравих сатиричних образів засуджено панщину і примусову працю селянина в господарстві поміщика («А в неділю пораненько»).

Соціально-побутові пісні завжди перебували у взаємодії з усіма жанрами і видами народної пісенності, узагальнено відбиваючи світ людських доль у всьому його різноманітті.

Родинно-побутові пісні

Родинно-побутові пісні оспівують найважливіші події та явища з родинного життя селян, відображають їхні погляди, мораль. Серед родинно-побутових пісень можна визначити такі основні тематичні групи: пісні про родинне життя, про кохання, жартівливі, колискові, дитячі пісні та ін.

Пригадайте, які родинно-побутові пісні ви слухали чи виконували на уроках музичного мистецтва. Які з них звучать у колі вашої родини?

У піснях про родинне життя найбільше уваги приділялося розкриттю взаємин між чоловіком і жінкою та стосунків з іншими членами родини. Доля матері, особливо матері-вдови, є однією з найпоширеніших тем у родинно-побутових піснях.

Найхарактерніші риси пісень про кохання — лірична ніжність, мелодійність. Такі пісні зазвичай виконувались хором під час застілля на весіллях, родинах, хрестинах. Часто в піснях про кохання змальовувались пейзажі — квітучий вишневий садок («Ой у вишневому садочку»), зоряна місячна ніч («Місяць на небі, зіроньки сяють»).

Фестиваль української народної пісні

Етнографічний гурт «Лелека»

Колискові пісні виконувалися матір’ю чи іншими членами родини над колискою дитини. Головне їх призначення — заколисувати й заспокоювати немовля.

До дитячих пісень належала творчість самих дітей, а також твори, що виконувалися для дітей дорослими. Пісні для дітей середнього і старшого віку — це ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, заклички, жартівливі пісні, прозові приповідки, скоромовки, загадки та казки, що співаються або ритмічно промовляються. Дитячі пісні характеризує поєднання тексту з елементами гри.

Жартівливими піснями супроводжувались весілля, вечорниці, вулиці, досвітки й звичайне дозвілля українців.

Значення творчості С. Гулака-Артемовського і М. Колачевського

Семен Гулак-Артемовський — український композитор, співак, актор, драматург — увійшов в історію української музичної культури як автор першої опери з українського життя. За жанром «Запорожець за Дунаєм» — лірико-комічна опера, у якій яскраво розвиваються комедійна (Карась — Одарка) та лірико-романтична (Оксана — Андрій) сюжетні лінії.

Пригадайте фрагменти опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», що звучали на уроках музичного мистецтва, та свої враження від них.

Перша вистава опери «Запорожець за Дунаєм» з великим успіхом пройшла на сцені Маріїнського театру в Петербурзі 1863 року. Першим виконавцем партії Карася був сам композитор. Сюжет опери взято з української минувшини. Після ліквідації Запорозької Січі частина запорожців утекла за Дунай, у Туреччину. Туга українців за рідним краєм, їхні патріотичні почуття і палке бажання повернутися на Батьківщину становлять основний зміст опери.

Найяскравішими в опері є образи Карася та його дружини Одарки. У мелодії арії Карася узагальнено риси багатьох жартівливих і танцювальних українських народних пісень, зокрема в ній відчувається близькість до мелодій пісень «Гречаники» та «Ой під вишнею, під черешнею». А романс Оксани «Місяцю ясний...» нагадує українські міські романси першої половини XIX ст. Яскравими моментами, що втілюють в опері український національний характер, є запальні народні танці — «Гопак» і «Козачок».

С. Гулак-Артемовський

«Запорожець за Дунаєм» — не єдиний твір С. Гулака-Артемовського, композитор писав також романси, водевілі тощо. Варто згадати пісню «Стоїть явір над водою», присвячену Т. Шевченку, з яким композитор дружив упродовж усього життя. У 1851 р. Гулак-Артемовський поставив власну інтермедію «Українське весілля», складену з різних українських танців, хорових і сольних пісень, і виконав у ній роль запорожця-бандуриста.

Реалістичне втілення в опері українських народних образів, використання скарбів української народної пісенності й танцювальності визначили оперу С. Гулака-Артемовського як справжній класичний твір, один із найвизначніших творів українського музичного мистецтва.

Михайло Колачевський — український композитор, піаніст, один із видатних представників української музичної культури другої половини XIX ст., автор «Української симфонії», що стала помітним явищем у галузі симфонічної музики.

Перша частина найвідомішого твору М. Колачевського — «Української симфонії» — звучала на одному з уроків музичного мистецтва. Чи пригадуєте ви цей твір? Що ви пам'ятаєте про його автора?

Сцена з опери «Запорожець за Дунаєм»

Симфонічний стиль композитора формувався згідно з традиціями західноєвропейської музики під впливом творчості німецьких композиторів-романтиків Р. Шумана і Ф. Мендельсона. Головним досягненням М. Колачевського є створення першої української симфонії, в якій в основу всіх тем покладено мелодії народних пісень. У цьому чотиричастинному циклі (Сонатне алегро, Інтермеццо-скерцандо, Романс, Фінал) є і м’яка лірика, і дотепний жарт, героїко-епічна пісня і сцена народних веселощів.

«Українська симфонія» М. Колачевського — яскраво національний і глибоко народний твір, у якому композитор зумів зберегти жанрові особливості народних мелодій.

• Назвіть характерні ознаки українських народних соціально-побутових пісень та основні їх цикли.

• Охарактеризуйте особливості родинно-побутових пісень, назвіть їхні основні тематичні групи.

• Чому С. Гулака-Артемовського називають автором першої української опери? У чому полягає значення творчості композитора?

• Чим особлива творчість М. Колачевського?

• Проілюструйте образний зміст соціально-побутових чи родинно-побутових пісень (на вибір) за допомогою засобів образотворчого мистецтва.

• Створіть міні-виставу на основі фрагмента опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

• Робота в групах: підберіть українські народні соціально-побутові та родинно-побутові пісні в аудіозаписі й створіть тематичні добірки.