§ 20. Історія створення Державного Гімну України. М. Лисенко — основоположник національної композиторської школи в Україні

Історія створення Державного Гімну України

Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.

Ви не раз слухали й виконували Державний Гімн України. Що ви знаєте про авторів пісні?

М. Вербицький — яскравий представник національної композиторської школи. Його творчому стилю властиве поєднання загальноєвропейських музичних традицій із суто національними. За таким принципом створено й пісню «Ще не вмерла Україна».

М. Вербицький

Історія створення українського гімну починається 1862 року, коли український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Одразу після написання вірша його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського М. Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на Наддніпрянщині і час від часу звучала до початку XX ст. Згодом музику до вірша П. Чубинського створив і К. Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві П. Чубинського і М. Вербицького.

На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на Галичині в 60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні-солоспіву хорову композицію.

На тлі інших пісень духовно-патріотичного змісту «Ще не вмерла Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу, передбаченням його духовного відродження. Як національний гімн пісня «Ще не вмерла Україна» була визнана І. Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за кордоном. Особливо знаковим було авторство пісні, адже її створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало соборність українських земель.

У наш час як Державний Гімн України було затверджено слова першого куплету і приспіву пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького.

Рукописний текст і поти цього твору зберігаються в Науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України.

Творчість М. Лисенка

Микола Лисенко — видатний громадський діяч, талановитий композитор, хоровий диригент, піаніст і педагог. Значне місце у творчому доробку М. Лисенка посідають твори, написані під впливом творчості Великого Кобзаря, зокрема монументальний цикл «Музика до “Кобзаря”». Саме робота над музикою до творів поета й започаткувала професійну композиторську творчість М. Лисенка. Щороку він організовував концерти, присвячені пам’яті Т. Шевченка, здійснював концертні подорожі з хором по Україні.

М. Лисенко

Твори М. Лисенка звучали для вас у кожному класі на уроках музичного мистецтва. Які з них вам найбільше запам'яталися і чому?

Джерелом творчості М. Лисенка є українська народна пісня. Упродовж усього життя він збирав, записував і творчо обробляв перлини народних мелодій. Українські народні пісні звучали в операх «Утоплена», «Ніч напередодні Різдва», в опереті «Чорноморці», у «Фантазії на українські теми». Вінцем використання та обробки М. Лисенком українських народних пісень є його опера «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського.

«Наталка Полтавка», «Ніч напередодні Різдва» і «Утоплена» є першими операми, написаними за творами українських класиків, а вершиною і кращим зразком героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма «Тарас Бульба». Також композитор започаткував жанр дитячої опери — він створив три опери-казки («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна»).

Великим завданням, яке поставив перед собою М. Лисенко, було створення національної музичної школи, що дозволило б українській музиці посісти гідне місце у світовій культурі. Мрію вдалося втілити в життя 1904 року, коли за сприяння М. Лисенка в Києві було створено Музично-драматичну школу. У цій школі зросла плеяда видатних представників українського мистецтва, серед яких Л. Ревуцький, К. Стеценко, В. Верховинець. Значення цієї школи у підготовці національних кадрів було настільки вагомим, що пізніше на її базі було створено Київську консерваторію і Київський державний театральний інститут.

Сцена з опери «Ніч напередодні Різдва»

Титульний аркуш опери «Тарас Бульба»

М. Лисенко сформував і збагатив майже всі існуючі в українській музичній творчості жанри, а своєю педагогічною діяльністю заклав основи вищої спеціальної музичної освіти в Україні. Гідними послідовниками творчих принципів і традицій М. Лисенка стали М. Колачевський, Я. Степовий, М. Леонтович, С. Людкевич та ін.

Сцена з опери «Наталка Полтавка»

О. Ковальов. Пам'ятник М. Лисенку. Київ

• Чому, на вашу думку, вірш П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» став широко відомою піснею, що затверджена як Державний Гімн України, саме з музикою М. Вербицького?

• Що для вас є найцікавішим в історії створення Державного Гімну України?

• Чому М. Лисенка називають батьком української музики?

• Розкажіть про значення організаційно-педагогічної діяльності М. Лисенка для української музичної культури.

• Створіть афішу концерту з творів М. Лисенка, які ви хотіли б послухати.

• Робота в групах. Доберіть світлини, репродукції, календарі, марки тощо й створіть альбом «Видатні діячі української музичної культури».