Українська мова, українська та зарубіжна літератури. Інтегрований курс. Частина 1. 5 клас. Хворостяний
Тема 1.4. Запозичую і збагачую
ФОНЕТИКА. ЗВУКИ МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ФОЛЬКЛОР
Фонетика (від грец. — звуковий) — розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови та зміни звуків у процесі мовлення.
Звук — найменша одиниця мови та мовлення. Звуки мови слугують для розпізнавання та розрізнення слів. Усне спілкування між людьми здійснюється за допомогою звуків мовлення.
1. Прочитай вірші Ігоря Січовика. Що не так? Зміни виділені букви у словах так, щоб вислови відповідали дійсності. Як змінюється значення слів, якщо змінити один звук?
Лисичка знає назубок
Смачненьку казку «Колосок».
Річку Гриць в дітей не просить,
Він її в портфелі носить.
Я вночі забравсь на гірку
І побачив в небі дірку.
Я іменини відзначаю:
З’їв порт і випив кухоль чаю.
• Чому ці рядки назвали віршами? Що характеризує віршову форму? Назви слова з римами.
2. Прочитай слова вголос, чітко й виразно вимовляючи кожен звук. Зміни один зі звуків у слові й утвори нові слова чи форми слів.
Рік, рак, шишка, нігті, каска, гриб, слово, каша, гайка.
Коли ти з кимось спілкуєшся усно, то використовуєш звуки мовлення. Звуків мовлення більше, ніж звуків мови.
![]()
Коли ми говоримо, то буває, що голосні та приголосні звуки вимовляємо по-іншому, змінюємо їх у процесі мовлення. Наприклад, у слові кошеня звук [е] звучить з наближенням до [и].
3. Прочитай текст.
ФОЛЬКЛОР
Із часом люди перестали сприймати міфи як достовірне пояснення світу. Міфологічні образи та сюжетні елементи «продовжували жити» в усній народній творчості — фольклорі.
Слово фольклор — поєднання двох англійських слів folk — народ, люди; lore — мудрість, знання, тобто folk lore — народна мудрість, людське знання.
Фольклорні твори не мали одного конкретного автора чи авторки, а були результатом колективної народної творчості. У них відображено уявлення про світ людей того часу.
• Попрацюйте в парі. Поясніть значення виділених слів. Використовуйте тлумачний словник.
Міфологія відрізняється від фольклору. Фольклорні твори зазвичай не сприймають як щось правдиве. Це художньо-естетичне відображення світу і, як своєрідне породження міфології, він зберігає ті чи інші її риси, але не стає їй тотожним.
• Попрацюйте в парі. Поясніть значення виділених слів. Використовуйте тлумачний словник.
Чому виник фольклор? У давні часи люди не вміли записувати те, що розповідають. Не існувало писемності. З уст в уста (усно) люди переповідали легенди й казки, байки і загадки, прислів’я і приказки, співали пісні, танцювали, грали на музичних інструментах.
Звісно, була людина, яка першою складала казку чи байку і розповідала їх. Далі ці твори переповідало багато людей, і кожен новий оповідач чи оповідачка про щось забували, додавали нове чи змінювали так, як уважали за потрібне. Так з’являлися численні варіанти одного твору.
Оповідачам потрібно було тримати в пам’яті багато творів, тому вони вигадували прийоми, як їх легше запам’ятовувати. Під час багаторазового повторення зберігалося лише те, що було найбільш влучним, яскравим; те, що було невиразним і не викликало захоплення слухачів, забувалося. Тому народні твори настільки виразні, завершені.
• Попрацюйте в парі. Поясніть значення виділених слів. Використовуйте тлумачний словник.
У народних творах люди прагнули не тільки розповідати про своє життя, а й говорити про свої мрії, сподівання, віру в найкраще майбутнє, про перемогу добра над злом, справедливості над несправедливістю, правди над брехнею, розуму над дурістю. З винайденням писемності з’явилася можливість записати народні твори, а пізніше — надрукувати. Зараз ми можемо прочитати їх і в переказах відомих письменників. Фольклор продовжує розвиватися паралельно з літературою в сучасному світі.
• Попрацюйте в групі. Визначте ключові слова в кожному абзаці. Запишіть їх. Поставте запитання до тексту так, щоб відповіддю на це запитання були записані ключові слова.
• Як пов’язані фонетика (наука про звуки мови) та фольклор — усна народна творчість?
4. Поясни слова скарб, духовний скарб. Чи можна фольклор назвати духовним скарбом? Чому ти так думаєш?
Скарб — 1) дорогоцінності, гроші, цінні речі; 2) духовні та культурні цінності; 3) щось цінне для певної людини.
Духовні скарби — цінності, пов’язані з внутрішнім світом людини.
5. Чому для успішного спілкування потрібно вивчати й фонетику, і фольклор?
ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ. МАЛІ ФОЛЬКЛОРНІ ЖАНРИ
6. Учні дали визначення поняття фольклор. Хто з них, на твою думку, був точнішим?
Фольклор — мистецтво, яке створене народом та існує в народному житті.
Фольклор — підґрунтя, на якому виникла й продовжує розвиватися література.
Фольклор — мистецтво народу, яке відображає його життя, світогляд, ідеали.
7. Розглянь таблицю. Порівняй фольклорні та літературні малі жанри.
МАЛІ ЖАНРИ
|
Фольклор |
Література |
|
|
ПРИСЛІВ'Я |
ПРИКАЗКА |
АФОРИЗМ |
|
Завершене коротке (лаконічне) висловлювання |
Коротке (лаконічне) висловлювання без висновку |
Завершене коротке (лаконічне) висловлювання |
|
Завершена думка |
Думка не завершена |
Завершена думка |
|
Повчальний зміст |
Зазвичай не має повчального характеру |
Повчальний зміст |
|
Завершене висловлювання, яке не потребує додаткового пояснення чи відповідного контексту |
Незавершене висловлювання, яке потребує додаткового пояснення чи відповідного контексту |
Завершене висловлювання, яке не потребує додаткового пояснення |
|
Прості речення, зрідка складні |
Прості речення, властива синтаксична незавершеність |
Переважно прості речення |
|
Колективний автор — народ |
Колективний автор — народ |
Конкретний автор чи авторка — письменник / письменниця, філософ / філософиня тощо |
8. Порівняй прислів’я. Чим вони схожі, чим відрізняються?
|
Гладкий кіт мишей не ловить. За двома зайцями поженешся — жодного не здоженеш. |
Кіт у рукавичках мишей не ловить. Однією рукою двох жаб не впіймаєш. |
9. Прочитай прислів’я.

• Чому одну й ту саму думку в різних країнах висловлюють по-різному?
• До кожного прислів’я з таблиці допиши український відповідник. Установи зв’язок між словами у виділеному реченні.
• Пташка красна пір’ям, а людина — добрими справами.
• Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.
• Друзі пізнаються в біді.
• У лиху годину узнаєш вірну людину.
• І золота клітка для пташки неволя.
• За двома зайцями поженешся — жодного не здоженеш.
• Гладкий кіт мишей не ловить.
• Треба нахилитися, щоб із криниці води напитися.
10. Письмово поясни зміст одного з прислів’їв. Наводь приклади з історії чи власного життя.
Пригадай! Звуки мови бувають голосні та приголосні.

Ти можеш записати звуки мови і мовлення. Для цього використай фонетичну транскрипцію — це спеціальний фонетичний запис, який передає на письмі особливості вимови звуків під час мовлення.
ЯК ЗАПИСАТИ СЛОВО В ТРАНСКРИПЦІЇ?


11. До кожного слова добери фонетичну транскрипцію. Запиши утворені пари.
Лис, ліс, завдання, гілля, ходжу, дзиґа, весло.
![]()
12. Запиши повідомлення не фонетичною транскрипцією.
![]()
13. Запиши слова фонетичною транскрипцією за зразком.
Зразок. Ліс — [л'іс] — 3 б., 3 зв.
Літо, дзвінок, узлісся, сіль.
14. Склади речення з кожною приказкою. Запиши виділені слова фонетичною транскрипцією.
• Знає кицька, чиє сало з’їла.
• Куди голка, туди і нитка.
• Від одного гнилого яблука увесь віз гниє.
15. Прокоментуй приказку «Язик до Києва доведе» для минулого та сучасного, зважаючи на наявність / відсутність смартфонів.