§ 29. Речові джерела

Які предмети цікавлять істориків?

Про що можна дізнатися з речових джерел?

1. Уяви, що історики майбутнього досліджують твій шкільний рюкзак. Що вони можуть дізнатися про тебе та інших школярів і школярок? Які предмети свідчать про твої захоплення? Те, що ти любиш їсти? Улюблених героїв? Які технології тобі доступні (скажімо, виготовлення паперу чи пластику, друк тощо)?

2. Які різновиди історичних джерел зустрічаються в параграфі?

Якби історики покладалися лише на писемні джерела, ми ніколи б не дізналися, як виникло людство. Адже за першими вихідцями з Африки не стежили автори хронік, а неандертальці не писали листів.

Інформацію про давні дописемні часи (та й пізніші також) історики беруть з речових джерел або пам’яток матеріальної культури, тобто предметів, які наші предки виготовляли й використовували. Це домашнє приладдя, одяг, будинки, поховання, іграшки, залишки їжі, прикраси.

Різновиди речових джерел

До наших днів збереглося чимало речових джерел. Не лише споруди, як-от палаци чи церкви, а й предмети, якими користувалися люди. Зброя, посуд, одяг, прикраси, знаряддя праці, іграшки, різноманітні механізми — все це досліджують різні історичні дисципліни. Кожна річ містить чимало корисної інформації про період, коли її було створено, та людей, які нею користувалися.

Історики окремо вивчають, скажімо, історію моди. Завдяки цим дослідженням ми знаємо, наприклад, що у XIX ст. рожевий колір вважали таким, що підходить лише для хлопчиків, а блакитний — для дівчат. А в XX ст. кольори “помінялися місцями”. Знаючи про це, ми можемо припустити, кому належав предмет одягу — дівчинці чи хлопчику. Тепер поділ на “чоловічі” та “жіночі” кольори майже зник.

Монети можуть розповісти про багатство свого власника або держави. Що коштовніший матеріал — то цінніша валюта, то багатша держава її випускає. Якщо в місті знаходять багато чужоземних грошей, то воно, ймовірно, вело бурхливу міжнародну торгівлю.

Ми знаємо, що перші люди з’явилися на території України близько 1 млн років тому, оскільки знайшли рубила і скребла, виготовлені в той час. Знаємо, що згодом вони навчилися будувати хати із кісток мамонта, дерева й шкіри, бо знайшли залишки цих матеріалів. Саме завдяки речовим джерелам історики можуть простежити, як поступово люди вдосконалювали знаряддя праці, як винайшли голку, як почали малювати і грати на музичних інструментах. Коли в поселенні знаходять обпалені кістки, то роблять висновок, що люди вже знали вогонь і готували їжу. Коли сокир і мотик більше, ніж мисливської зброї, то це означає, що люди перейшли від полювання до скотарства і землеробства.

3. Розташуй фотографії (джерело 1) у хронологічному порядку. Поясни, за якими ознаками ти визначаєш, які знаряддя праці з'явилися раніше, а які — пізніше.

Коли з’явилася писемність, її використовували для записування боргів, релігійних текстів, здобутків правителя або літературних творів. Про повсякденне життя, а тим більше про звичайних людей, писали мало. Тож історики змушені звертатися до речових джерел, щоб заповнити прогалини. До нас дійшли давньогрецькі поеми й праці істориків, але саме завдяки археологам ми знаємо, який вигляд мали амфори для олії та кораблі, на яких їх перевозили.

4. Що ще, крім посуду, можуть знайти на морському дні археологи? Подумай, які предмети можуть досить довго зберігатися в солоній воді.

Підводні дослідження біля селища Новий Світ у Криму. Архів центру підводної археології Київського національного університету

Із руїн старовинних міст і селищ історики можуть дізнатися, чи багато там жило людей і якого віку, чим вони займалися, що їли, яка у них була зброя та прикраси.

З розкопок кримського Херсонеса ми знаємо, що це було не рибальське село на березі моря, а справжнє давньогрецьке місто. Вулиці були широкі, викладені бруківкою. Головна з них мала довжину близько 1 км. Будівлі були кам’яні, зокрема, храми, громадські лазні, спортивні зали і театр. Житлові будинки — також із каменя. А поряд з ними — цистерни для зберігання питної води та господарські ями для риби, виловленої в морі.

Міста, що будували на півночі, на території князівської Русі, мали зовсім інакший вигляд. Вулиці простягалися вздовж струмків та попід горбами. Бруківки не було. Основний будівельний матеріал — деревина. Якщо у тогочасному місті історики знаходять кам’яні будівлі, наприклад, церкви, то роблять висновок про його багатство. Навколо городища зводили високий вал для захисту від ворогів, інколи з ровами.

5. Як ти вважаєш, чому до нас не дійшли житлові будинки часів князівської Русі? Яке слово в описі джерел 3, 4 свідчить про те, що споруди на фото — неоригінальні?

Реконструкція Золотих воріт у Києві

Відтворення захисних споруд у розважальному парку "Київська Русь"

Матеріал, з якого виготовлені джерела

Дослідження джерела зазвичай починають із формулювання запитань. Розглядаючи предмет, потрібно спробувати дізнатися про нього якомога більше. Для цього знадобляться увага, історичні знання та навіть трохи фантазії.

6. Розглянь зображення (джерело 5) та проаналізуй їх за наведеними запитаннями:

• Яке призначення предмета?

• З якого матеріалу він виготовлений?

• Коли й де був створений?

• Що ми знаємо (можемо припустити) про тих, хто створив цю річ та використовував її?

Джерело 5. Приклади речових джерел

Дерев'янки — домашнє взуття з дерева, експонат музею історії Трускавця

Телефон 1896 р.

Козацький каламар (чорнильниця)

Гасова лампа

У дослідженні речових джерел історики приділяють увагу не лише тому чий предмет, для чого він потрібен, а й тому, з чого і як зроблений. Знання про те, коли з’явився той чи інший матеріал, з якої тканини шили в певні роки, дає можливість визначити час виготовлення.

7. Скористайся таблицею 7 та дай відповідь на такі запитання:

• Чи могла в цьому взутті відвідувати театр мешканка Луганська у 1985 році? Чому?

• З чого зроблений телефон?

• Чи може каламар бути зробленим із пластику?

• Чи могла така лампа бути в помешканні рибалки в 1600 році?

Таблиця 7. Додаткова інформація про матеріали, з яких виготовлено речові джерела

Матеріал	Додаткова інформація
Дерев'яне взуття	Було поширене в багатьох країнах та по всій Україні. Поступово перестали носити в середині XX ст. (1950-ті роки)
Пластик	Перший матеріал, який згодом назвуть пластиком, почали виготовляти в 1907 році
Гас	Гас почали виробляти на початку XIX століття, а гасову лампу винайшли в 1853 році

Підсумкові запитання і завдання

1. Що може бути речовим джерелом?
2. Поміркуй: яку інформацію історик може отримати зі знайденої зброї? Одягу чи посуду?
3. Уяви, що ти — історик, який досліджує нещодавнє минуле. У твоїх руках колекція іграшок, виготовлених у XX ст. Розглянь зображення (джерело 6), прочитай підписи. Що ти можеш розповісти про ці предмети? Як ти гадаєш, чому деякі іграшки дуже подібні між собою?

Джерело 6