Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Кафтан

§ 28. Писемні джерела періоду Київської держави

Про що можна дізнатися з давніх літописів та інших писемних джерел?

Які писемні джерела давнього періоду історії України відомі історикам?

1. Пригадай, хто такі трипільці та коли вони жили у межиріччі Дніпра та Дністра.

2. Коли виникла сучасна писемність?

Як не дивно, але писемні джерела з’явилися ще до появи повноцінної писемності. Наприклад, трипільці мали кілька сотень умовних позначок, якими передавали послання. Навіть знайоме нам усім слово “писанка” походить від слова “писати”. А це означає, що наші предки писали на яйці. Про це свідчать більшість писанкових символів. Саме тому у випадку Трипілля вчені говорять про протописемність, так само як про протоміста і протоцивілізацію. Однак написати художній твір чи розлогий документ такими знаками неможливо.

Цікавий факт

Трипільські піктограми та їх можливе значення (на думку українських учених)

На території України не було великих покладів каменю, щоб залишати на ньому розлогі послання, як це робили у єгипетських храмах і пірамідах. Тут не ріс папірус, з якого можна було би виготовляти папір. Наші предки користувалися іншими матеріалами.

За часів Київської держави заможні люди, а також монахи у монастирях для договорів, заповітів, княжих розпоряджень, переписування давніх грецьких чи латинських книг використовували пергамент. Звичайні люди писали на корі дерев або бересті (березовій корі). Це доступний матеріал, але зберігається дуже погано, особливо у кліматичних умовах України. На бересті не зберігали документи державного значення, зазвичай листи або побутові записки. Дослідники називають мову часів України-Русі старослов’янською чи церковнослов’янською. Ця мова є основою старовинної та сучасної української мови.

Написи, вирізьблені на стінах, називаються графіті. Найбільш відомими є графіті на стінах Софії Київської, де історики знайшли і дослідили понад 7 тис. графіті різними мовами. Зокрема, давньоукраїнською, грецькою, латинською, польською, німецькою, англійською тощо. Графіті знаходять і на стінах церкви Спаса на Берестові, Золотих Воріт у Києві, церкви святого Пантелеймона у Галичі (сучасна Івано-Франківська область).

3. Який вид писемності представлений у джерелах 1, 2? На якому матеріалі зроблені ці писемні пам'ятки? До якого виду писемних джерел належать наведені записи? Чому історики цікавляться такими написами?

Берестяна грамота часів України-Русі, приблизно 1110-1124 рр. Лист Говенової до Нежнича з вимогою повернути гроші в сумі 60 кун, залишені йому на зберігання її покійним чоловіком (Говеном)

Графічне відтворення напису на стінах Софійського собору у Києві: "ГОСПОДИ ПОМОЗИ РАБУ СВОЄМУ ПАВЛОВИ". ХІ—ХІІ ст.

Повна протилежність настінним написам і запискам на бересті — літописи та інші рукописні твори Х—ХІІІ ст. Великі, поважні, написані не потайки, а за наказом влади, літописи відображають не побутову ситуацію, а значний відрізок історії. Втім, на відміну від більшості берестяних грамот чи графіті, літописи — вторинні джерела інформації, часто написані через сотні років після описаних у них подій.

Найвідоміша з найдавніших українських хронік — “Повість минулих літ”, створена на початку XII ст. Вважається, що автором чи упорядником був чернець Нестор. В історії він відомий як Нестор-літописець. Оригінальний текст не зберігся, але ми знаємо його з переписів XV ст. та пізніших. “Повість минулих літ” Нестора розповідає про створення руської держави у IX ст., появу князів, заснування Києва та хрещення Русі. Нестора від події відділяли сторіччя, а авторів копії — майже пів тисячі років. Що далі від автора у часі, то більше у тексті легенд і переказів, що ближче — то точнішою з погляду істориків є оповідь. Нестор цитує давньоруські договори з візантійськими імператорами, які в оригіналі були написані грецькою мовою, або свідчення європейських хроністів того часу.

Як вивчати писемні джерела

Для того, щоб аналізувати писемні джерела, треба дотримуватися певних правил. Послідовно відповідаючи на запропоновані запитання, історики вивчають писемні документи, міркуючи над їх достовірністю, здобуваючи інформацію про той чи інший час, країну, подію чи явище.

Пам’ятка для аналізу писемного джерела:

• Що це за документ?

• Якою мовою написаний документ? Що потрібно, аби його прочитати?

• Про що чи про кого розповідає писемне джерело?

• Чи можна визначити час написання тексту?

• Чи є у тексту автор? Якщо немає, чи можна його визначити?

• Яким джерелом є текст — первинним чи вторинним? Як це можна визначити?

• Якої інформації не вистачає, аби зрозуміти текст?

• Що нового пропонує дане письмове джерело до існуючих знань?

• Як визначити правдивість свідчення письмового тексту?

4. За запропонованими у пам'ятці запитаннями проаналізуй подані далі джерела 4-8. Постав їх у хронологічну послідовність. Наскільки хронологічна послідовність писемних джерел збігається з послідовністю подій чи явищ, які там описані? Про що це свідчить?

5. Що об'єднує усі ці джерела, а чим вони відрізняються?

6. Обери два-три джерела та уклади на їх основі невелику оповідь. Дай їй назву.

Джерело 4. Уривок з давньої скандинавської хроніки "Сага про Егмунда", XIII ст.

Про наймання князем Ярославом Мудрим своєї дружини з варягів*

Зобов’язаний “пожалувати їм дім, ... не відмовляти в жодному добрі зі своїх кращих припасів, а також відпускати на кожного воїна по унції** срібла; коли ж [воїнам] доведеться сидіти без діла, то їм належить [жалувати] менше добра”.

(Давньоісландська мова)

* варяги — назва мешканців скандинавських країн у давньоукраїнських літописах

** унція — стародавня міра ваги, дорівнює 28-30 грамам

Сторінка з "Ізборніка Святослава" 1073 р. "Ізборнік Святослава" — пам'ятка давньоруського письменства, що містить статті релігійного, побутового, повчального характеру

Фрагмент тексту "Повісті минулих літ" у Радзивіллівському літописі XV ст.

Уривок із друкованого варіанта "Саги про Егмунда"

Джерело 8. Уривок з літопису "Повість минулих літ", 1113 р.

(Давньослов’янська мова)

У рік 6551 [1043]. Послав Ярослав Володимира, сина свого, на греків* і дав воїв многих, а воєводство доручив Вишаті...

І рушив Володимир на Цесароград** у човнах, і прийшли вони на Дунай, а од Дунаю пішли до Цесарограда. І знялася буря велика, і розбила кораблі русі. І княжий корабель розбив вітер, і взяли князя Володимира в корабель воєводи Ярославового. Інші вої Володимирові були викинуті на берег, числом шість тисяч. І коли хотіли вони повернутися назад, то не пішов з ними ніхто із дружини*** княжої.

...І була вість грекам, що побило море кораблі русі, і послав цесар на ім’я Костянтин, услід за руссю чотирнадцять суден Мономах. Тоді Володимир з дружиною побачивши, що вони йдуть за ними, і пішовши за назад, побив судна грецькі. І вернулися вони в Русь, повсідавши у кораблі свої.

* так у ІХ—ХІІ стол. називали мешканців Візантійської імперії на півострові Мала Азія

** так мешканці Київської держави називали Константинополь, столицю Візантійської імперії, сучасне м. Стамбул

*** особисте військо князя

Підсумкові запитання і завдання

1. Що таке хроніка і літопис?

2. Чим відрізняються графіті, берестяні грамоти і рукописні книги періоду Київської держави?

3. Закінчи речення:

Ми можемо дізнатися з писемних джерел Х—ХІІІ століття...

4. Що потрібно дослідникам для того, щоб читати історичні писемні джерела?

5. Чому порівняльне мовознавство є важливою історичною дисципліною?

6. Учені стверджують, що "Повість минулих літ" написана церковнослов'янською мовою, тодішньою літературною. Але у тексті наведена величезна кількість слів розмовної мови тисячолітньої України-Русі: "хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, печерка, пороги (Дніпровські), сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря...". Про що свідчить наявність цих слів у писемному джерелі початку XII ст.?

7. Національний банк України у 2013 році випустив срібну пам'ятну монету "900 років Повісті минулих літ" (номіналом 10 гривень). Як ти думаєш, чому сучасна держава Україна відзначила таку давню подію?

Домашнє завдання

• Уяви себе дослідником/дослідницею. Твоє завдання — укласти історію свого міста/селища/села. Які писемні джерела тобі потрібно використати для такого дослідження?