4.2.3. Класичний сонет

Сонет називають царем поезії, оскільки він, на думку дослідників, має унікальну природу тексту: поєднує гармонійно форму і зміст, чітко передає думки про світ і людину, приховує філософський підтекст в осмисленні предметів та явищ навколишньої дійсності.

Теорія літератури

Сонет — канонічна форма вірша (італ. sonetto — звучати), будується з двох чотирирядкових строф (катренів) і двох трирядкових строф (терцетів).

Сонет, у якому порушено деякі ознаки класичного, називають вільним.

Віршовий розмір із двоскладовою стопою, де наголос стоїть на другому складі: п’ятистопний ямб — стопа повторюється 5 разів, шестистопний — 6.

Горіти хочу? Бідкатись негоже.

Не хочу? То даремна скарг луна.

Сонет з'явився в Італії в XIII ст. Започаткував цю форму віршування Джакомо да Лентіні. Свою класичну досконалість сонет отримав під пером Данте Аліг'єрі та Франческо Петрарки. Подальший розвиток ця жанрова форма дістала в XVI ст. у творчості француза П'єра де Ронсара та англійця Вільяма Шекспіра.

Правила творення класичного сонета обмежують кількість службових частин мови, не дозволяють повторення повнозначних слів і перенесення частини фрази в інший рядок, кожна строфа тут повинна закінчуватися крапкою, останнє слово має бути «ключовим».

ВИСОКА ПОЛИЧКА

У давні часи віршову форму сонета наділяли магічними якостями. Катрени були символом чотирьох матеріальних елементів, з яких створено світ: землі, води, вогню, повітря. Терцети символізували духовне начало — ідею триєдності Бога. Побудова сонета втілювала рух від матеріального до духовного.

Призначення класичного сонета: втілення боротьби протилежних думок і почуттів. Він мав чітку внутрішню структуру: перший катрен містив твердження, другий — заперечував його (теза — антитеза). У терцетах ішлося про переживання й внутрішню боротьбу ліричного героя, а також було вміщено головну думку сонета.

Класичний варіант сонета об’єднаний двома римами, розташованими в такому порядку: абба абба або абаб абаб, ввг дгд або ввг ддг. Проте можливі інші варіанти римування, залежно від поетичної майстерності автора та настрою сонета.

Тематика сонетів могла бути різною: любовна, філософська, пейзажна, навіть політична. Передусім у сонетах зображено внутрішній світ людини, почуття ліричного героя.

Стилістичні прийоми (антитеза, риторичне запитання), якими поет передає сум’яття душі ліричного героя, надають сонетам драматичного звучання, не порушуючи гармонійного характеру вірша.

Сонети Петрарки — це сонети-роздуми: що б не описував поет, його твір завжди закінчується висновком чи філософським узагальненням.

У Європі сонет набув особливої популярності завдяки творчості Франческо Петрарки. Він надовго увійшов у європейську поезію і є популярним до наших днів.

Діалог культур

Вплив Петрарки був величезний. Ледь не в кожній західноєвропейській країні національна школа поезії народжувалася з наслідування йому.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Петраркізм (італ. petrarchismo) — одна з визначальних течій в італійській поезії XVI століття, яка набула також поширення в інших країнах Європи (Франції, Англії, Іспанії, Португалії, пізніше в Німеччині).

Серед відомих поетів і письменників Відродження, що тією чи іншою мірою відчули вплив Петрарки, — Джованні Боккаччо, Лоренцо Медичі і Торквато Тассо в Італії; маркіз де Сантільяна в Іспанії; П'єр Ронсар і Філіпп Депорт у Франції; Джордж Чосер, Едмунд Спенсер, Філіпп Сідні в Англії; Пауль Флемінг у Німеччині. У добу романтизму в Петрарки також з’явилися прихильники й наслідувачі, зокрема італієць Джакомо Леопарді, французи Альфред де Мюссе та Віктор Гюго, американець Генрі Лонгфелло.

На думку деяких літературознавців, відгомін стильових тенденцій петраркізму спостерігався і в українській поезії, зокрема у творчості Володимира Сосюри, Володимира Свідзинського, Василя Симоненка, Дмитра Павличка та Миколи Вінграновського.

Україна і світ

До української літератури Франческо Петрарка увійшов ще в XVII ст. Уривки з його творів цитували Клірик Острозький і Мелетій Смотрицький.

Упродовж наступних століть великого італійця перекладали Пантелеймон Куліш, Іван Стешенко, Микола Зеров, його брат Михайло Орест, Дмитро Паламарчук, Григорій Кочур, Дмитро Павличко.

1982 року в Мюнхені вийшла книга «Франческо Петрарка. Вибране. З італійської мови переклав Ігор Качуровський», яка містила переклади 46 сонетів, канцони «До Італії» та трьох фрагментів з більших Петрарчиних творів, зокрема, латиномовної поеми «Африка».

У 2008 році в «Бібліотеці світової літератури» видавництва «Фоліо» вийшла українською мовою в перекладі Анатоля Перепаді книжка «Канцоньєре» Петрарки, що включає майже всі поезії однойменної збірки великого італійського лірика.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Розкажіть про класичний сонет як віршову форму.
2. Поясніть, що таке петраркізм.
3. Поміркуйте, чому лірика Петрарки мала великий вплив на європейську поезію.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. Прослухайте аудіозапис сонетів 61 і 132 Петрарки за інтернет-адресою: http://petrarch.petersadlon.eom/canzoniere/il/1.mp3.

2. Прочитайте на сайті ці сонети англійською мовою.

3. Порівняйте звучання сонетів італійською, українською та англійською мовами. Обміняйтеся враженнями. Чи справедливо, на вашу думку, українську мову порівнюють за мелодійністю з італійською?

4. Прослухайте сонет 61, покладений на музику Ференцом Лістом, у виконанні італійського тенора Лучано Паваротті, баритона Ренато Брузона за інтернет-адресою: http://nicolaitroitsky.livejournal.com/2973864.html.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

1. Об’єднайтеся в групи й підготуйте презентацію на тему: «Канцоньєре» Франческо Петрарки і музика».
2. Об’єднайтеся в пари й підготуйте презентацію на тему: «Тема кохання в сонетах Данте і Петрарки».
3. Підготуйте виразне читання сонетів 61 і 132 українською, англійською, російською мовами.

Зміст