2.2.2. Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції

Грецька поезія нерозривно пов’язана з музикою. Слово лірика походить від грецького lyrikos — «лірикос», що означає «той, хто співає під ліру». Греки так називали пісні, які виконувались і соло, і хором.

Давньогрецька поезія звучала інакше, ніж сучасна європейська: вона будувалася на чергуванні довгих і коротких складів, а не наголошених і ненаголошених. Була вона співучою, мелодійною, супроводжувалася музикою.

Хорові пісні були адресовані перш за все богам і називалися гімнами. Аполлону призначався особливий гімн — пеан, а Діонісу — дифірамб.

Були у греків також обрядові пісні: на весіллях співали епіталами, померлих ховали із френами — поховальним голосінням, на святах урожаю жартівливими піснями славили богиню родючості Деметру. Поширеними були застільні пісні — сколії, складалися також пісні на честь переможців у атлетичних змаганнях — епінікії. З військовими піснями — ембатеріями — вирушали в звитяжні походи. Сольні пісні створювалися «на випадок», наприклад, коли збиралися друзі. Пізніше з народної пісенної творчості сформувалися жанри ліричної поезії.

Термін лірика вперше застосували у ІІІ—ІІ ст. до н. е. античні вчені-філологи щодо поетичних творів, написаних не гекзаметром, як епічні поеми, а іншими поетичними розмірами. Відповідно до поетичних розмірів виділяли три жанри лірики: елегію, ямб і меліку (від грецьк. melos — пісня), до способу виконання — декламаційну та пісенну. Пісенну лірику (меліка) поділяли на хорову і сольну.

Віршові розміри в Давній Греції

Елегії писали двовіршем: перший рядок кожного двовірша — гекзаметр, а другий — пентаметр (від грецьк. — п’ятимірник).

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,

Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.

Такий розмір називався елегійним двовіршем.

Популярним розміром був ямб, побудований на чергуванні короткого і довгого складів. Греки вважали, що цей розмір добре передає розмовну мову. Ним писали жартівливі вірші, а також всі акторські партії у трагедіях і комедіях.

Ямба — ім'я служниці богині родючості Деметри. Вона втішала Деметру, яка побивалася за своєю дочкою Персефоною, викраденою Аїдом.

Пісенна лірика у Давній Греції знала величезну кількість розмірів, відновити які іншими мовами дуже важко.

На противагу творцям епічної поезії, які відтворювали у своїх поемах міфологічні та історичні сюжети, давньогрецькі поети-лірики прагнули до вираження індивідуальних почуттів і переживань. Вони складали військово-патріотичні та сатиричні вірші, а також поезії про кохання.

Кращими поетами Античності вважали: Тіртея, Солона — майстрів декламаційної лірики; Алкея, Сапфо, Анакреонта — неперевершених творців лірики пісенної.

Лоуренс Альма-Тадем. Сапфо і Алкей. XIX ст.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Що означає термін лірика? Хто його вперше застосував?
2. На які два види поділяється давньогрецька лірика? Чим відрізняється спосіб виконання кожного з них?
3. Які жанри давньогрецької лірики ви знаєте?
4. Чим відрізняється давньогрецька лірика від сучасної? На чергуванні яких складів вона будувалася?
5. Розкажіть про походження терміна ямб.
6. Розгляньте репродукцію картини «Сапфо і Алкей» Л. Альма-Тадема. Які настрої передав художник?

Зміст