Зарубіжна література. 5 клас. Кадоб’янська

Розділ 1. Казка

Казка — найбільше диво в народній творчості. Її чарівність у перетворенні реального світу у світ здійснення мрій. Читаючи казки різних народів, ми не помічаємо, як опиняємося під владою вигадки, цікавим стає все, про що йдеться в них. Звірі в казках розмовляють, думають, хитрують, ворогують, дружать, допомагають героям та героїням. Персонажі казок вирушають у далекі подорожі з допомогою неймовірних засобів пересування, на них чекають небезпечні випробування — боротьба з чудовиськами, переходи через вогняні ріки, спуск у глибокі підземелля чи сходження на круті вершини. У казках завжди розповідається про щось неймовірне, неможливе в реальному житті, та водночас фантастична вигадка містить правду. Казка розповідає нам про найважливіше в житті, вчить нас бути добрими і справедливими, протистояти злу, зневажати хитрунів і підлабузників, ставати на захист слабких. Вона утверджує народні принципи життя: чесність, відданість, сміливість.

Опрацювавши розділ, ви:

— ознайомитеся з новими народними та літературними казками;

— довідаєтеся про спільне та відмінне між казками різних народів;

— відкриєте для себе таємниці майстерності казкарів та казкарок;

— зможете створити власну казку.

1.1. Фольклорні казки

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

• 1. Візьміть участь в організації виставки улюблених книжок зарубіжних письменників/письменниць та малюнків до них. Які книжки ви запропонуєте?
• 2. Підготуйте презентацію свого улюбленого твору зарубіжної літератури.
• 3. Проаналізуйте разом з однокласниками/однокласницями зміст та оформлення підготовлених презентацій. Доброзичливо надайте поради одне одному щодо їх удосконалення.

Ілюстрація В. Крейна до казки «Червона Шапочка», 1875 р.

1.1.1. «Пані Метелиця» (німецька казка)

Вирушаймо до Німеччини!

• Які німецькі казки ви читали?

• Які символи Німеччини вам знайомі?

• Розкажіть, що ви знаєте про Німеччину.

Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. У казках відображено світогляд народу на всіх етапах його історії, його прагнення й сподівання. Навіть найфантастичніші казки нерозривно зв’язані з життям людей, їхньою працею і боротьбою. У них втілено мрії народу про підкорення сил природи, про перемогу над злом, про щастя й справедливість.

У Європі існувала довга усна традиція, пов’язана з народною казкою. Крім того, чимало письменників збирали народні казки та створювали на їх основі нові. Серед таких постатей найбільш відомі брати Грімм (Німеччина), Шарль Перро (Франція).

Титульна сторінка першого видання «Дитячих та сімейних казок», 1812 р.

«Пані Метелиця», або «Баба Зима» — німецька казка про чарівницю з колодязя, яка винагороджує працелюбну дівчину і карає ледачу Казка була вперше опублікована 1812 року в першому томі збірки «Дитячих та сімейних казок», зібраних братами Якобом і Вільгельмом Грімм.

Якоб і Вільгельм Грімм — німецькі казкарі, збирачі народних казок

В основу казки покладено легенду, що передавалась з уст в уста в Центральній Німеччині. Брати Грімм записали оповідку зі слів майбутньої дружини Вільгельма та вмістили її до збірки «Дитячих та сімейних казок» (1812). Як і багато інших казок, зібраних братами Грімм, казка «Пані Метелиця» містить мораль — важка праця винагороджується, а лінощі караються.

У Німеччині досі побутує вислів, який використовують у сніжну погоду, коли з небес летить сніг, — «Гульда стелить ліжко» (тобто розпушує постіль).

Брати Грімм є одними з найуславленіших казкарів Європи. 1812 року вони видали збірку «Дитячі та сімейні казки», найвідоміші з яких: «Хлопчик-Мізинчик», «Білосніжка», «Спляча красуня», «Червона шапочка», «Попелюшка», «Вовк і семеро козенят», «Бременські вуличні музиканти».

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива. Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі.

Тут і далі ілюстрації Е. Булатова та О. Васильєва

Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові.

Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило увесь починок¹. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

¹ Починок — пряжа, намотана на веретено.

Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:

— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.

Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі.

Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі.

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:

— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.

Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної хати.

Нарешті вона сказала до старої:

— Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.

Пані Метелиця сказала:

— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.

— Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.

А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину¹ і заспівав:

Кукуріку, кукуріку! —

Наша дівчина іде, —

на ній золота без ліку

¹ Цямрина — верхня частина колодязя.

Ввійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства; то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула сама туди.

Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.

Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.

Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.

Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:

Кукуріку, кукуріку! —

Наша ледащиця йде, —

що брудна буде довіку!

І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

Переклад із німецької Сидора Сакидона

СИДІР САКИДОН — український перекладач, досконало знав тринадцять мов, перекладав із польської, чеської, сербської, німецької, словацької, болгарської та французької.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

ЗНАЮ

• 1. Розкажіть, які події в казці вразили вас найбільше і чому.
• 2. Які чарівні перетворення в казці «Пані Метелиця» були особливо цікавими для вас?

Коментувати — роз'яснювати, тлумачити що-небудь.

ДУМАЮ

• 3. Поясніть, чому мати більше любила ледачу дочку. Чи так само народ висловлює ставлення до рідної мачушиної дочки в казці?
• 4. Поміркуйте, чому першою в колодязь падає красива і працьовита дівчина, а не її сестра.
• 5. Перекажіть, як поводилася пасербиця з піччю, яблунею і пані Метелицею.
• 6. Чи схожа пасербиця на героїню української народної казки — дідову дочку? Чим саме?
• 7. Зверніть увагу на будову казки: у ній, як і в українській казці «Дідова дочка і бабина дочка», протиставлено двох сестер. Такий художній прийом часто використовується у казках і називається антитезою. Наведіть приклади антитез у казці «Пані Метелиця» і прокоментуте їх значення.
• 8. Роздивіться ілюстрації до казки. На якій із них зображена пасербиця, а на якій — її сестра? Чи такими ви уявляли цих героїнь?
• 9. Послухайте діалог лінивої дочки з піччю, з яблунею. Які основні правила спілкування порушила лінива дочка?

ІНТЕРНЕТ-СКАРБНИЧКА

• Перегляньте зі своїми друзями фільм «Пані Метелиця».

• Підготуйте усне висловлення про те, що людині під силу самій себе змінити.

СТВОРЮЮ

• 10. Створіть усний портрет пасербиці і рідної доньки. Врахуйте їхнє ставлення до праці. За результатами роботи створіть кольорові хмари слів Пасербиця і Рідна донька. Поясніть свій вибір кольорів.
• 11. Дайте усну розгорнуту відповідь на запитання: які риси людського характеру прославляються в казці «Пані Метелиця», а які — засуджуються?

ПРОБУЄМОСЯ НА РОЛЬ

Спробуйте себе в ролі журналіста/журналістки.

• Підготуйте 3-4 запитання для обговорення образу пані Метелиці за зразком:

1. Яке враження справила на тебе ця героїня?

2. Чи вважаєш ти її справедливою?

3. ...

• Запросіть однокласників та однокласниць до участі в обговоренні.

Теорія літератури

Казка (від «казати», «розповідати») — оповідь про вигадані події, які сприймаються як реальні.

Казковий сюжет — послідовність подій у казці. Сюжет викликає наш особливий інтерес до казки, у якій діють незвичайні герої, відбуваються дивовижні події й чарівні перетворення.

Сюжети казок приваблюють читача/читачку своєю розважальністю, фантастикою, тим, що добро в них завжди перемагає. Нас захоплюють герої і героїні казок, які долають неймовірні перешкоди в пошуках своїх наречених, наполегливо й терпляче виконують важкі завдання, безстрашні в боротьбі з ворогами.

Як справжні поціновувані казок різних народів, ви, напевне, ловили себе на думці, що в їхньому змісті багато схожого. І ви не помиляєтеся. Справді, майже всі казкові сюжети є мандрівними, тобто повторюваними у фольклорі різних країн і народів. В узбецьких, татарських, сербських, скандинавських казках є свій «Колобок»; у литовських, шведських, японських - свої «Ріпка», «Курочка ряба», «Царівна-жаба» тощо. Це тому, що в сюжетах казок знайшли відображення схожі життєві та історичні події, моральні цінності і прагнення. Усі люди хочуть миру, добра й любові, щастя і справедливості, прагнуть до кращого життя.

ПІДСУМУЙТЕ СВОЇ ЗДОБУТКИ

• 1. Що таке сюжет казки?
• 2. Які сюжети називають мандрівними?
• 3. Наведіть приклади мандрівних сюжетів із прочитаних вами казок.
• 4. Чому в казках народів світу є схожі сюжети?
• 5. Об’єднайтеся у групи і подискутуйте про те, чи можна сюжет казки «Пані Метелиця» назвати мандрівним сюжетом. Використайте у своєму виступі інформацію з рубрики «Теорія літератури» та відомі вам схожі сюжети творів українського письменства.

Сюжет у казках розкриває подолання героями перешкод, виконання ними важких завдань, перемогу добра над злом. Схожі сюжети казок у різних народів світу називають мандрівними.