Образотворче мистецтво. 7 клас. Железняк

Тема 3. Культурне середовище людини

Церква Сан Сеполькро. Інтер’єр. Італія

14. Великі стилі в архітектурі й образотворчому мистецтві. Романіка. Готика

Ви, мабуть, не раз чули висловлювання про твори мистецтва, що вони виконані в тому чи іншому стилі. Ми з вами раніше вивчали різні напрямки, жанри, види мистецтва. Та, окрім того, у європейському мистецтві існували й так звані великі стилі. Вони вплинули на всі види мистецтва — архітектуру, скульптуру, живопис, графіку, а також на літературу, музику. Виокремлюють сім великих стилів: романський (романіка), готику, відродження (ренесанс), бароко, рококо, класицизм і модерн. Епоха великих стилів починається в середні віки й завершується на початку XX ст.

Для середньовічних майстрів архітектура була провідним мистецтвом. Найважливішими і, отже, найкращими середньовічними будівлями були собори. У них і для них працювали найталановитіші митці: архітектори, скульптори, живописці, ювеліри, ілюстратори рукописів. Будівництво собору часто тривало кілька століть, і поступово він ставав справжньою скарбницею, наповненою художніми шедеврами.

Перший з великих стилів європейського мистецтва називається романським. Назва стилю походить від латинського слова Рома — Рим, оскільки було в його будівлях багато спільних рис із римською архітектурою.

Романські собори будували з каменю. Вони мали товсті стіни та маленькі вікна. Романську архітектуру називають «важким мовчанням».

Орнамент і стілець у романському стилі

Романіка — стиль мистецтва Західної Європи XI — першої половини XII ст.

Величезні інтер’єри романських храмів освітлювали численними свічками і смолоскипами, але в них усе одно зберігався присмерк. Стелю й стіни прикрашали яскравими фресками. Часто ці фрески називали «Біблією для бідних», бо писемних у ті часи було мало, і малюнки наглядно зображували біблійні сюжети. Дуже багато було в романських храмах і скульптури — рельєфів і статуй. Рухи та емоції в романській скульптурі передавали дуже стримано.

Інтер’єр у романському стилі

Замок Ельц Мозель. Німеччина

Романські пам’ятки визначаються суворістю і простотою форм, виразністю й символічністю образів.

Церква монастиря Св. Марії. Німеччина

Романські храми були схожі, швидше за все, на фортеці, аніж на храми. Утім у ті неспокійні часи собори досить часто насправді виконували роль фортець.

Романська дерев’яна скульптура. XII ст. Італія

За формою скульптурні постаті нагадували колони. Таке враження справляв одяг, у якому їх зображували, — довгі сорочки та плащі.

Поряд з персонажами Святого Письма виникали побутові сценки, колони прикрашали зображеннями фантастичних тварин. Романські художники не намагалися відтворити людей і природу реалістично. Загалом живописні й скульптурні зображення були умовні, декоративні, але монументальні й дуже виразні.

Ноїв ковчег. Фреска. XII ст. Франція

Розпис у романському стилі

Із часом на зміну романському прийшло готичне мистецтво.

Назва мистецтва походить від італійських слів манієра готика — готська манера. Готичним, тобто варварським, принизливо називали все середньовічне мистецтво діячі італійського Відродження.

Характерною ознакою готичних пам’яток є використання загостреної арки, і тому її назвали стрілчастою. Головне місце в архітектурі того часу посідають міські собори. Собори почали будувати досить високими й підкреслювали цю висоту стрілчастими баштами.

Готичну архітектуру поетично називають «застиглою музикою».

Орнамент і стілець у готичному стилі

Готика — мистецтво, що існувало в Західній Європі з другої половини XII до XV ст. (у деяких країнах — до XVI ст.).

У готичних соборах робили великі вікна, які пропускали багато світла. На вікнах створювали вітражі — композиції з кольорового скла — червоного, синього, жовтогарячого. Пізніше малюнки на склі виконували прозорими кольоровими фарбами. У 5-му класі ми вже ознайомилися з ним. У готичному соборі вітраж замінив фрески і мозаїки. Вітраж над головним входом називався розою. Іноді один розкішний вітраж коштував більше, ніж невеликий храм.

Готичні собори пишно декорували статуями і скульптурними групами. Це могли бути сцени зі Святого Письма, з повсякденного життя або зображення фантастичних тварин («химер»). Готичні скульптури відрізняються від романських складним силуетом. Складки їхнього одягу лягають вибагливо. Жести персонажів відтворюють сильні й різноманітні почуття, обличчя мають жвавий вираз.

Церква Сан-Шапель. Париж. Франція

Майстри почали застосовувати так звану каркасну систему. Завдяки їй у соборах уже не потрібно було зводити міцні стіни. Уся маса стін розподілялася по каркасній системі, основною складовою якої була стрілчаста арка.

Іоан Пінзель. Жертвоприношення Авраама. Костел у селі Годовиці на Львівщині

На відміну від умовної романської скульптури, готичні зображення людей часто є динамічними і портретними.

Собор Нотр-Дам (Богоматері) у Парижі. XII—XIII ст.: а — фасад; б — роза

Мабуть, найвідомішою готичною спорудою є собор Нотр-Дам (Нашої Господині, тобто Богоматері) у Парижі, якому французький письменник Віктор Гюго присвятив свій роман «Собор Паризької Богоматері».

Готичний собор сприймався як єдиний твір мистецтва. Архітектура, вітражі, скульптурний декор, органна музика, яка супроводжувала богослужіння, — усе це відігравало свою роль у створенні цілісного образу — не тільки художнього, а й духовного. Високий і світлий, собор мав викликати в людини відчуття очищення й піднесення, радість і надію.

В Україні впродовж століть зберігалися традиції давньоруської архітектури, водночас її культура не була закритою для нових ідей. Прикладом готичного мистецтва в Україні є собор Св. Варфоломія в Дрогобичі. У добу готики почали будувати також Латинський Кафедральний собор у Львові.

Капела Генріха VII у Вестмінстерському абатстві. Лондон. Велика Британія. Інтер’єр собору Св. Варфоломія в Дрогобичі.

Інші видатні готичні храми: собори в Реймсі, в Ам’єні (Франція), собор у Кельні (Німеччина), Вестмінстерське абатство в Лондоні (Велика Британія), собор Св. Вітта в Празі (Чехія).

Отже, готичне мистецтво прийшло на зміну романському. Характерною ознакою готичних пам’яток є використання стрілчастої арки. Готичний собор сприймався як єдиний твір мистецтва — архітектура, вітражі, скульптурний декор, органна музика створювали цілісний образ.

  • 1. Уважно розгляньте репродукції романських і готичних споруд, наведені в підручнику. Що різного й спільного між ними ви помітили?
  • 2. Назвіть головну архітектурну ознаку готичного собору.

Виконайте ескіз вітражу.

Зімітувати вітраж можна за допомогою витинанки. Виріжте витинанку так, щоб її контури були достатньо тоненькі. Потім підкладіть у вирізані отвори папір різного кольору.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.

Учнівські роботи: а — ескіз вітражу; б — імітація вітражу

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ЕСКІЗОМ ВІТРАЖУ

1. Оберіть формат: прямокутник, коло, стрілчаста або циркульна арка над прямокутником.

2. Для цього створіть нескладну композицію, яку потім поділіть на частини. Бажано, щоб кожен колір мав власний контур.

3. На аркуші паперу олівцем скомпонуйте зображення.

4. Оберіть техніку виконання.

5. Вирішіть, який колорит матиме ваша робота. Який настрій передасте? Як зобразите задній план?

6. На палітрі заздалегідь випробуйте колірні співвідношення й оберіть ті, які найліпше відповідають вашому задуму.

7. Наприкінці роботи подивіться загалом на свою роботу, виправте помилки, зробіть уточнення. Визначте акценти.

ЕТАПИ РОБОТИ НАД ЕСКІЗОМ ВІТРАЖУ «РОЗА»

1. Зробіть колоподібну витинанку за принципом «сніжинки».

2. Для цього паперовий квадрат темного кольору зігніть у кілька разів (папір краще брати тонкий).

3. На аркуші паперу олівцем скомпонуйте зображення.

4. Закругліть його та зробіть з різних сторін розрізи.

5. Розгорніть витинанку й розрівняйте її.

6. Для того щоб зімітувати вітраж, зі зворотного боку підклейте кольоровий папір різних кольорів.

7. Замість паперу можна нанести кольори фарбами на папір-основу і приклеїти витинанку зверху.

Пізанський кафедральний собор. Італія

Архітектура Пізи. Побудовані в м. Піза (Італія) собор і баптистерій (хрешальня) майже позбавлені романської суворості. Декоровані тонкими колонами й арками, легкі за пропорціями, вони нагадують античну архітектуру. Усім відома Пізанська вежа — кругла дзвіниця кафедрального собору. У результаті помилки архітекторів у розрахунках вона значно відхилилася від вертикалі. «Вежа, що падає» є символом міста й однією з найвідоміших будівель світу.

Шартрський кафедральний собор. Франція

Шартрський кафедральний собор. Собор Нотр-Дам у французькому місті Шартр — шедевр готичної архітектури. Його будівництво здійснювалося у XII—XIII ст., закінчено у 1260 р. Західний фасад собору прикрашають дві дзвіниці різної форми, його портал декоровано численними скульптурами. Гордість Шартрського собору — його вітражі, загальною площею 2000 кв. м. Вікно-роза над головним порталом, яке називають розою Франції, замовив французький король Людовік IX Святий у XIII ст.

Кельнський собор. Німеччина

Кельнський собор. Будівництво собору Св. Петра у німецькому місті Кельні було розпочато 1248 р. Своїми розмірами й розкішшю він мав затьмарити всі собори й церкви християнського світу. Але 1437 р. будівництво було припинено, і кілька сторіч величезний собор простояв недобудованим каркасом. У добу Ренесансу і бароко він нікого не цікавив, оскільки вважався «позбавленим приємності й витонченості». Красу готичної архітектури оцінили лише у XIX ст., у період романтизму. У 1842-1880 рр. Кельнський собор було добудовано. Його розміри справді вражають. Вежі Кельнського собору мають висоту 157 м. У соборі зберігаються численні пам’ятки мистецтва.

Палаццо Пітті. Архітектор Філіппо Брунеллескі. XV ст. Флоренція: а — зовнішній вигляд; б — інтер’єр