Образотворче мистецтво. 7 клас. Железняк

13. Оберегова символіка в оформленні інтер’єру

Чудовий привід надати святкового вигляду нашій оселі — наближення новорічних свят. Це не потребує ремонту в домі, але щось змінити можна. У певному сенсі нам потрібно буде об’єднати стильовою єдністю (синтезувати) різноманітні прикраси в інтер’єрі. Адже до оселі, найімовірніше, потрапить новий змістовий і декораційний акцент — новорічна ялинка.

Новорічна ялинка є символом Нового року. Прикрашання її — цікаве творче завдання. Звичайно, можна почепити на неї всі прикраси, які назбирали в родині за багато років. Проте стильний вигляд вона матиме лише в тому разі, якщо її дизайн спланувати. Єдність художнього образу можна створити за допомогою кольору. Для цього треба обрати головний і додаткові кольори. Ліпше, щоб їх було не більше ніж три. Вони можуть бути контрастні за тоном, наприклад темно-синій, блакитний і білий, або ж за кольором — червоний, зелений, чорний. Можна об’єднати композицію за фактурою: усі прикраси на ялинці, різні за формою, обрати золотаво-блискучі. Доцільно застосувати так званий екологічний стиль, наприклад, обрати прикраси лише природного походження: горішки, прикраси із соломки, дерев’яні іграшки, справжні яблука. Усі ці елементи можна поєднати бантиками з тканини однакового кольору.

Традицію ставити ялинку на свята запозичено в Західній Європі. В Україні традиційно святковим символом-оберегом був дідух. Його виготовляли із соломи. Кільканадцять жмутів, кожен окремо обплетений соломинками, зв’язували пишним снопом. Верхівка новорічного вінка нагадувала сніп з колосся. Гілки дідуха — жмути соломи, що відгалужувалися зверху, прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами — як кому до вподоби. Ставили дідуха на почесному, видному місці, де він залишався протягом усіх новорічних свят. Дідух символізував спільного предка.

Оберіг — предмет, що убезпечує від бід та нечистої сили.

Стильове оформлення ялинки

Дідухи

Українці робили й інші хатні прикраси. Напередодні Різдва виготовляли голубків — стилізованих птахів. Для цього брали порожню шкаралупу яйця і з двох боків в отвори у шкаралупі просовували папір, який формою нагадував крильця. Пташок підвішували під стелею.

Із соломи робили павучків. Просовуючи крізь порожнину соломинки нитку, дівчата (а це було дівоче заняття) формували з них кубики і квадратики. За основу брали більшу фігурку й доповнювали її меншими. Іноді всередині центральної фігурки розміщували менші: мініатюрні квадратики або ромбики. Бокові стебла обмотували різнокольоровим папером або нитками.

Напередодні Різдва павучків підвішували в центрі кімнати на нитці або волосині з кінського хвоста. Завдяки циркуляції повітря в кімнаті павук з павучками весь час крутилися в різні боки, створюючи враження живих істот.

Робили також їжаків. Спочатку з тіста або глини виліплювали тільце тваринки, а потім втикали в нього колосочки. Після цього фігурку висушували. Такі наїжачені іграшки справді дуже нагадували цих симпатичних звірят. Їх також підвішували на нитках.

Напередодні Водохреща із соломи робили хрестики. Ними прикрашали вікна й двері. Робили також інші іграшки з тіста, глини, дерева. Стіни й вікна прикрашали витинанками.

Павучки. Композиції із соломинок

Новорічна прикраса з природних матеріалів

Новорічна гірлянда. Оздоблення інтер’єру

Отже, незабаром Новий рік. У який спосіб вам цікавіше прикрасити оселю, вибирайте самі!

  • 1. За допомогою яких композиційних засобів можна створити єдність художнього образу новорічної ялинки?
  • 2. Які традиційні українські хатні прикраси можна виготовити до зимових свят?

Зробіть власноруч іграшки на новорічну ялинку. Їх можна виконати із солоного тіста. Рецепт його приготування ми вже знаємо. З нього можна ліпити різні вироби. Висушене тісто розфарбуйте акварельними фарбами, покрийте лаком чи воском. Із солоного тіста можна ліпити так само, як і з пластиліну чи з глини.

Соломою для павучків треба заздалегідь запастися восени. Розрізають солому добре загостреним ножем. Потім в отвори просувають нитки або тоненькі дротинки.

Гуртом розробіть проект святкового оформлення класної кімнати. Потім розподіліть обов’язки між собою і зробіть власноруч святкові прикраси, оформіть вікна й двері, прикрасьте стіни і ялинку або ж виготовте дідуха. Потурбуйтеся, щоб оформлення мало колірну або стильову єдність.

Новорічні прикраси: а — із природних матеріалів; б — із солоного тіста

ЦІКАВО ЗНАТИ

Виявляється, наші предки прикрашали новорічне дерево різдвяними писанками і вірили, що вони оберігають сім’ю від усіх негараздів. Черкаськолозівська загальноосвітня школа Дергачівської районної ради, Гурток декоративно-прикладного мистецтва.

Збереглося чимало свідчень про урочисте святкування циклу новорічних свят в Україні. Особливо пишним було воно в давнину в Києві. Сучасний український етнограф Василь Скуратівський так пише про святкування: «До центру свята — майдану на Подолі — заздалегідь привозили кронисті дерева і прикрашали їх виробами ремісників і дідухами — солом’яними снопиками. Із настанням сутінок довкіл спалахували тисячі свічок. Опівночі на площу сходилися майже всі городяни. Кожен ремісничий цех (а їх було кілька десятків) мав своє парадне вбрання, корогви і знаки, навіть свій іменний гімн. Співаючи, цеховики виходили на майдан. Усю ніч лунали пісні, влаштовувалися новорічні вистави, вертепні дійства. Свято завершувалося удосвіта, і веселі юрми розходилися містом...»

Обрядове різдвяне прикрашання дерева всіма плодами землі є даниною магії родючості — побажання, щоб усі рослини давали плоди. В українців, словаків і поляків (у деяких регіонах, сусідніх з Україною) функції обрядового дерева на Різдво виконує дідух — житній сніп, який у Святвечір з урочистостями заносять у хату. Подекуди українці перед Різдвом заносили в хату деревце вишні (у вазоні чи діжці із землею) або ставили у воду її гілочки, які могли навіть розквітнути.

Традиційна різдвяна вишня, яку прикрасили майстрині Ольга Мальцева та Світлана Ходячих

МАЙСТЕР-КЛАС

ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ДІДУХА

1. Солому й колоски потрібно замочити на 15 хвилин у гарячій воді, щоб вони стали м’якими й еластичними.

2. Розібрати колосся за розміром. В одному пучку має бути 7 штук (символ днів тижня і семи поколінь). Кожну сімку перев’язати ниткою. Потім зібрати пучки докупи «східцями», щоб вийшла пишна «голова». Зав’язувати сніп потрібно під самими колосками максимально туго, бо солома висихатиме і вузол ослабиться.

3. Приблизно посередині снопа перев’язати його ще раз. Розділити дідуха на три «ноги» (якщо колосків багато, то на п’ять «ніг»). Кожну перев’язати у двох місцях: біля основи і внизу. Щоб сніп був стійкішим, можна засунути в основу кілька міцних соломинок.

4. «Ноги» дідуха акуратно обрізати паралельно столу.

5. Прикрасити різдвяне дерево можна на свій смак: кольоровими стрічками, калиною, ляльками-мотанками, сухоцвіттям.

Головне — дотримуватися українського колориту й натуральних матеріалів. У жодному разі не прикрашайте сніп чужорідними китайськими ялинковими іграшками чи гірляндами.

Ставити дідуха потрібно в найкращому кутку оселі. У наших бабусь він стояв одразу під іконами. Заносили оберіг у дім увечері 6 січня зі словами «Дідух — до хати, біда — з хати». Наші предки справді вірили, шо зі снопом до оселі приходять затишок, святковий настрій, добробут, мир і злагода.

Голуби. Майстриня Наталія Пілявська

Писанки

ПРИГАДАЙМО!

Символіка орнаментів, зображених на освячених яйцях, має не лише декоративний, а й інформативний, цілительний характер. Першим з них є зображення сонця. У християнстві сонце стало символом Бога, оскільки Бог — це світло. Один з найпоширеніших знаків хрест — символ Усесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. У християнстві хрест — символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує. Знаком святого вогню, сонця, вічного руху й оновлення є сварга, або ламаний хрест. Різновиди сварги, або свастики, широко використовують не лише в писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбленні по дереву. Символ рожа є незмінним знаком любові. Писанку з рожею дарували людині, щоб освідчитися в коханні. Кривулька, або безкінечник, символізує знамениту ниточку життя, вічність сонячного руху, є символом початку і кінця. На писанках у натуральному вигляді зображали предмети, рослини, тварин та птахів, що оточували людину. За народною уявою посеред раю стоїть велике дерево — Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя і плоди всіх дерев. Стовбур цього дерева — це вісь Усесвіту, яка з’єднує в собі три світи — підземний, земний і небесний. Дерево Життя — це символ природи, що вічно оновлюється. Воно символізує також розвиток роду — матір, батька і дитину, тобто триєдність, що в основі християнства відома нам в образі Отця, Сина і Святого Духа.