Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)
§ 71. Адресат спілкування. Звертання в спілкуванні
Важливі грані спілкування
Цілевизначення
Слова дня: пра́гнути, промо́вистий, затеса́тися.
1. Дайте відповіді на запитання.
Назвіть правила, яких ви дотримуєтеся в процесі спілкування. Чи називаєте ви співрозмовника / співрозмовницю на ім’я? Чи можливе ефективне спілкування без звертання? Як ви звертаєтеся до членів своєї родини? А як звернутися до незнайомої людини?
2. Прочитайте текст. Яку проблему порушує авторка? Як ви ставитеся до цього? Чи привертала вона вашу увагу раніше? Поясніть написання виділених слів.
Чи ви помічали колись, що в слові «комунікація» можна прочитати українське «кому»? Вочевидь, комунікація — слово латинського походження (від communicatio — єдність, передання інформації, похідне від communis — спільний) і в ньому аж ніяк не може бути закладене те наше «кому». Але воно там «затесалося» надзвичайно доречно, бо без отого «кому» неможлива жодна комунікація. Лише знаючи, кому адресуємо повідомлення, ми можемо його донести максимально ефективно, відповідно добираючи слова, інтонацію, приклади, жарти, канали, ефекти тощо. Інакше це будуть слова на вітер. Намарно. У порожнечу. Абияк. Абикому. НІКОМУнікація (за М. Титаренко).
3. Прочитайте речення. Звідки вони? Яких правил етикету спілкування тут дотримано? Які звертання поширені в побуті українців? Як звертаються до членів родини?
1. Мовить Горобець до Лисиці: «Ой Лисуню, Лиско! Товаришував я з твоїм батьком. Що за лис був. Розумний, хитрий, хороший такий був». 2. Дякуємо тобі, козаче, що визволив нас із неволі! 3. Ну що, Кириле, прийшов битися чи миритися? 4. Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка! 5. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обмаж мене — я тобі у великій пригоді стану!
4. Прочитайте текст. Що нового ви дізналися? Назвіть жанри мовлення, елементом тексту яких є звертання. Наведіть приклади.
Називання людини на ім’я робить наше спілкування адресним, спрямованим до конкретної людини. Коли ви звертаєтеся до когось на ім’я, ви нібито виокремлюєте людину з натовпу, виявляючи водночас повагу й пошану до неї, мовби промовляючи: «Саме з тобою / вами я спілкуюся».
У риториці це називають одним з ефективних прийомів, що дає змогу забезпечити прихильність співрозмовника до вас і водночас заявити про себе як про чемну, виховану, культурну людину.
Своїх ровесників називайте на ім’я, а до старших звертайтеся на ім’я та по батькові. Коли спілкуєтеся з людиною вперше, запитайте, як до неї звертатися, і повторіть ім’я в кличному відмінку кілька разів.
Звертання «бабусю», «тітко», «дядьку», «брате», «синку» вживаємо лише за родинною ознакою. Тобто жінку бабусею називають лише онуки, а тіткою — племінники. До дядька звертаються племінники, а до брата — сестра чи інший брат, до сина — батьки. Якщо ви не є членом родини, звертайтеся до старших незнайомих людей «пане», «пані» або «добродію», «добродійко», «дівчино», «хлопче», «чоловіче».
Якщо ваші батьки працюють у школі, то пам’ятайте, що «мамо» й «тату» ви звертаєтеся до них удома, а на роботі — Олено Вікторівно, Захаре Дмитровичу. Неприйнятними є просторічні звертання «Іванівно», «Петровичу», «Надієчко Іллівно», «Любо Миколаївно».
Пам’ятайте, що кличний відмінок здатний на чудеса: правильне вживання його обов’язково допоможе вам стати бажаним співрозмовником (Н. Голуб).
5. Розгляньте малюнки. Пригадайте, до яких казок ці ілюстрації. Складіть і запишіть діалог до однієї з них, використовуючи звертання. А які казки в дитинстві були вашими улюбленими? Чому? Із чим у вас асоціюється казка?
6. Прочитайте речення. Прокоментуйте звертання. Чи можемо за формою звертання зробити висновки про стосунки між співрозмовниками? Обґрунтуйте.
1. «Ромчику-у-у! — почулося з кухні. — А принеси-но води від сусідів!» (А. Бачинський). 2. «Любий, мені так шкода», — сказала мама, присівши на краєчку ліжка того ранку (О. Войтенко). 3. Доню, ти хлюпнула сонця у шибку душі — ніжна кульбабка у ній ворухнулась зненацька... (Н. Данилюк). 4. Радий би, пане, піти на поступки, та не можу! 5. Дякую вам, молодий чоловіче! Ви дуже добрий! 6. «Бабусю, у цій книжці розповідається про ці милі прикраси для вушок?» — спитала внучка й тицьнула пальцем на сережки (Л. Пікас). 7. «Козаче, ти ще довго будеш вилежуватися?» — почув голос бабусі. 8. «Дмитрику, ти, мабуть, забув, який сьогодні день?» — запитала Марія Петрівна внука (Н. Фіалко).
7. Запишіть імена або імена й по батькові найдорожчих вам людей. Поставте їх у форму кличного відмінка. З ким із них ви хотіли б поспілкуватися? Складіть уявний діалог із ними й запишіть. Відтворіть форми звертання до вас і вживайте усталене звертання до них.
8. Уявіть, що ви зустріли хлопця чи дівчину, з якими дружили в дитячому садку. Побудуйте діалог-спогад. Пригадайте кумедні історії та відтворіть їх.
Здійсніть рефлексію в зручний для вас спосіб.
9. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.
- 1. Підготуйте презентацію кличного відмінка.
- 2. Випишіть звертання, якими користувалися певні групи населення (наприклад, запорозькі козаки), або звертання, якими називають малих дітей.
- 3. Напишіть есе «Що може звертання?».
