Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)
§ 63. Співчуття
Учинки — мірило природи людини
Цілевизначення
Слова дня: бідола́шний, жури́тися, заго́їти, збенте́жений, заохо́чувати.
1. Дайте відповіді на запитання.
Із чим у вашій уяві асоціюється слово співчуття? Що, на вашу думку, означає співчувати? Чи були у вашому житті ситуації, коли ви не знали, як це зробити? Чи важливе це вміння — співчувати? Як зробити його дієвим?
Комунікативна мета мовленнєвого жанру співчуття — висловлення жалю усно чи письмово через нещастя, горе, біду, що спіткала людину. Уміння співчувати свідчить про чуйність людини до чийогось горя, переживань.
2. Прочитайте текст. Випишіть найважливіші, на вашу думку, твердження. Яка інформація стала для вас відкриттям? Змоделюйте ситуацію та запишіть перші три кроки, найважливіші, на ваш погляд. Прокоментуйте написання виділених слів.
Самотність погіршує: всі стадії проживання горя. Про це треба пам’ятати, коли наступного разу, зіткнувшись із людиною, яку спіткало горе, ви зловите себе на думці: «Не буду лізти їй у душу, залишу в спокої». Те, що в неї немає сил підтримувати розмову й навіть звично привітатися з вами, зовсім не говорить про те, що їй байдужа ваша увага. Саме зараз їй необхідно відчувати, що є ті, хто розділяє її біль і готовий бути поруч.
Звертаю вашу увагу: слово «готовий» тут головне, адже тільки людина, у якої є сили співчувати, здатна дійсно допомогти пережити нещастя, залишаючись поруч. Якщо немає готовності занурюватися в чужу біду, то краще обійтися лаконічним увічливим: «Мені дуже шкода».
Щирість — головна умова, за якої всі слова будуть сприйняті з вдячністю.
Пропозиція допомоги — це не формальність. У ситуації, коли людина не в змозі думати ні про що інше, крім своєї втрати, життя з його побутовими проблемами нікуди не зникає. Тому дуже потрібно, щоб хтось, наприклад, подбав про дітей із їхніми щоденними турботами, про наявність продуктів до сніданку, про домашніх тварин, про безпеку тощо. Якщо ви маєте у своєму розпорядженні ресурс надати таку допомогу, просто зробіть це. Це набагато краще за будь-які слова (за М. Девайн).
3. Прочитайте текст. Прокоментуйте поведінку героїв у ситуаціях, коли необхідне співчуття. Пригадайте подібні ситуації з вашого дитинства. Чого потребували ви? Як реагувало оточення? Зробіть висновки.
Пам’ятаю наші ігри у дворі в «резиночки», у скакалки. Хтось перечіплявся, падав, розбивав коліна, плакав, іноді це була я. Аліє казала: «Ну поплач трохи». Я плакала, вона мене обіймала й казала, що розуміє мене, що людям буває боляче, сумно, страшно, що нічого поганого в цьому немає, не треба цього соромитися. Звичайно, у цьому вона копіювала свою маму. Перед тим тьотя Айше точно так само могла обіймати Аліє в сльозах, допитуватися, чи їй сумно, чи страшно. А якось я бачила, що хтось із двоюрідних братів Аліє істерично кричав, а тьотя Айше тримала його, обхопивши рукою, дивилася на нього, кивала, аж поки він заспокоївся, тоді поцілувала в маківку. І він знову пішов бавитися з дітьми (А. Левкова).
4. Розгляньте зміст таблиць. Поміркуйте над тим, які фрази бажані в ситуації, що потребує співчуття, а які — ні. Обґрунтуйте вибір. Які слова лікують, підтримують, а які — створюють ілюзію спокою, дають оманливу надію.
Усе буде добре... Усе владнається... Життя обов’язково налагодиться...
... Не плач. Не треба так хвилюватися... Це не варте таких сліз...
Заспокойся... Не треба так хвилюватися... Візьми себе в руки... Це можна пережити...
Сумувати — це нормально... Це дійсно важко для тебе... Я з тобою... Розкажи мені про це...
Я тебе чую... Так, це справді страшно, боляче... Я допоможу тобі розібратися...
Я слухаю тебе... Це несправедливо... Коли захочеш — приходь до мене або поклич мене...
5. Прочитайте тексти. Запишіть ключові слова та словосполучення. Виокремте нову інформацію, яку містять тексти. Визначте наступні кроки, які треба робити у складних ситуаціях.
І. Дуже важливо, підтримуючи близьку людину, не/лицемірити, говорити так, як є. Якщо ж ви не/знаєте, що говорити, коли в людини горе, то цілком по/людськи буде зізнатися в цьому: «Я знаю про твою ситуацію, але, вибач, я навіть не/знаю, як реагувати й що мені казати». Гірше, якщо, замість цього, ви будете щось пр(е, и)думувати та говорити те, що не є правдою.
Знайдіть час, щоб вислухати людину, запитайте її: «Що трапилося. Чому? Як це сталося?» Так ви даєте можливість їй проговорити свою історію, з усіма подробицями, емоціями та сльозами. Таке промовляння пр(е, и)носить полегшення, (в, у)порядковує хаос у її душі. У процесі такої бесіди можна, а іноді навіть і дуже потрібно, тримати людину за руку або обіймати, що/б вона фізично відчула, що може (з, с)пертися на вас (М. Девайн).
II. У важких ситуаціях особливо важлива підтримка одне одного. Не/має універсальної формули для будь/якого випадку, за/те є речі, які точно не/треба робити, тому що вони жодним чином не/допомагають.
Не/знаєте, що сказати, — просто мовчіть, побудьте поруч та обійміть. Один із найефективніших способів підтримки — теплі, дружні обійми й прості слова співчуття: «Мені дуже шкода», «Я так тобі співчуваю».
Якщо ви хочете підтримати людину, допоможіть їй проявити свої емоції. (З, с)тримані емоції руйнують нас ізсередини, (з, с)причиняють хвороби й отруюють нам життя. Людина має право сумувати у важкій життєвій ситуації.
Не/знецінюйте чужі проблеми фразами на зразок: «Це можна пережити».
Найкращий спосіб підтримати близьку або рідну людину — просто бути поруч. Найкращий спосіб (з, с)цілити людину — це міцно її обійняти (за М. Зоріною).
• Випишіть слова, знявши риску чи дужки. Поясніть правопис їх. Чому авторка другого тексту вживає просту форму найвищого, а не вищого ступеня порівняння?
6. Прочитайте текст. Прокоментуйте поведінку героїні твору. Ураховуючи всю інформацію, з якою ви щойно ознайомилися, змоделюйте свою поведінку в цій ситуації і відтворіть її в діалозі.
Але хмарина змінила форму, злилася з караваном купчастих хмар і розтанула в червонястому небі. Еллі впала на сидіння і заголосила. Я мовчала, бо не знала, що сказати. Мені було боляче бачити, як утрачають близьких людей. Я підсунулася до Еллі й міцно її обняла, намагаючись забрати в неї хоч шматочок болю.
Того злощасного дня, сидячи в зеленому мінівені місіс Ді, я чітко збагнула одну річ: горе втрати для всіх спільне, без винятків. Немає значення, де ми живемо, якою мовою розмовляємо або якому богові молимося. Коли в дім приходить біда, наші душі рвуться на сотні дрібних клаптиків, очі наповнюються пекучими сльозами, а світ навколо перестає існувати. Горе для всіх однакове (Ana Shark).
Чим цей урок був для вас корисний? Чи відчували ви раніше потребу в цій інформації? Які почуття та емоції переважали на уроці? Оцініть результати своєї роботи.
7. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.
- 1. Підготуйте презентацію цього жанру мовлення для молодших школярів.
- 2. З текстів цього параграфа випишіть сімнадцять слів для словникового диктанту.
- 3. Напишіть есе «Чому співчуття — це важливо?».
