Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

Жанри мовлення

§ 60. Пояснення

Спостережливість винагороджує

Цілевизначення

Слова дня: водно́час, химе́рний, навдивови́жу, лі́тепло.

1. Дайте відповіді на запитання.

Які жанри мовлення ви вивчали раніше? Чи важливі ці знання і вміння для вас? Де реально ви можете ними скористатися? Із чим у вашій уяві асоціюється іменник пояснення? Назвіть ситуації, коли ви потребували пояснення. У яких ситуаціях вам доводилося пояснювати? Чи завжди ви до цього готові? На які запитання дає відповіді пояснення?

2. Розгляньте схему. Що нового вона містить? Доповніть приклади ситуацій, у яких ми використовуємо пояснення.

3. Розгляньте малюнки. Прочитайте речення (с. 200). Що, на вашу думку, потребує пояснення в кожному реченні? Змоделюйте ситуації, у яких речення буде поштовхом до пояснення. Зазначте, яку мету ви реалізуєте кожним поясненням. Поміркуйте над малюнками, чи можуть вони допомогти вам вибудувати пояснення.

1. Кінець березня був подібний до початку січня (за І. Роздобудько). 2. Нам ніколи не вдасться двічі ступити в ту саму річку (Ю. Ґордер). 3. Знаєш, насправді важливо дуже, люди щоб поруч були небайдужі (Н. Янушевич). 4. Калина, як мудре деревце, нараз пустила коріння в їхнє рінисте подвір’я (М. Дочинець). 5. Коли у вашому житті пішов дощ — зосередьтеся на квітах, які зацвітуть завдяки цьому дощеві (Р. Свамі).

4. Прочитайте діалог. Визначте наміри кожного мовця. Як таке пояснення характеризує співрозмовника? Чи сприяє воно гармонійному спілкуванню?

— Я не підготувався до уроку.

— Чому?

— Не підготувався, і все.

— Чому? Яка причина?

— Просто так.

— А як ти складеш іспит?

— А мені неохота готуватися... (За Б. Кауфман).

5. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Іноді варто відкинути упередження і ризикнути. Щоб зірвати квітку едельвейса, треба видертися на шалену висоту. Щоб відчути смак польоту, треба стрибнути. Щоб завоювати людину, треба простягнути руку.

Як часто нам бракує сміливості для здійснення своїх мрій! Через це вони так і залишаються десь далеко на антресолях і потихеньку вкриваються пилом. Щоб у всій повноті насолодитися ранком, треба бути готовим до прохолоди. Проте вона ніщо в порівнянні з м’яким повітрям, притрушеною оксамитом травою, відчайдушним криком африканських птахів і шаленим ароматом мангових дерев... Усе залежить від того, що обираєш ти. Обравши тепло, ти ніколи не познайомишся з ранком... (А. Яременко).

Запитання та завдання

1. Перекажіть текст, інтерпретуючи зміст для молодших брата / сестри.
2. Випишіть речення, що містить тезу, яку пояснює текст.
3. Сформулюйте мету пояснення. У разі потреби скористайтеся схемою.
4. Що для вас означає ризикнути? Чи завжди ризик виправданий?
5. Знайдіть ускладнені речення, визначте елементи ускладнення та їхню роль.

6. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Мова в нас про комаху, на ймення коник. Довго/вусий, прямо/крилий, має щетинко/подібні антени, більші навіть за нього самого. Так ось у коника й справді все не/так. Наприклад, слухає він не/так, як ми, вухами, а... ногами. Ви уявляєте? Ногами! І водночас має гострий слух. Де ви ще таке бачили? Хоча, якщо бути точнішим, він слухає гомілками — так зветься частина ноги від коліна до ступні. Там у нього щось на кшталт барабанних перетинок. Тобто слуховий апарат, химерно/вигадливий. Чомусь не/знайшлося йому місця на голові в коника, як то в усіх. І в нас із вами теж. Тож йому доводиться слухати ногами. Попри те що слуховий апарат у нього розміщений на ногах, роль свою він виконує (з, с)правно, тож глухим коника назвати не/можна. Він навіть може образитися, якщо ви його так назвете.

Звуковий апарат у коника теж розміщений казна/де! Не в горлі, як в усіх інших, а... при надкрильцях. Так звуться тверді передні крила в жуків і перетинчасто/крилих комах, які захищають м’які літальні крила. До перетинчасто/крилих належать мурахи, бджоли, оси, наїзники*, пильщики*.

Біля основи правого надкрилка в коника є так зване «дзеркальце» у формі округлої тонкої прозорої перетинки, оточеної товстою жилкою, яка утворює рамку. А на лівому надкрилку є химерний* пристрій, що має дрібні зубчики — він і виконує роль смичка, а «дзеркальце» слугує резонатором.

Виконуючи музичні вправи, що їх ми звемо то співом, то сюрчанням-тюрлюканням, коник піднімає і розсовує надкрилки, а потім починає ними вібрувати — рухає туди/сюди. Зубчики смичка труться об рамку «дзеркальця», і починається... Те, що ми й чуємо, коли кажемо: коники сюрчать. А чуємо ми їх (в, у)літку повсюди: на луках, на галявах, у садах. І навіть (в, у) своїх дворах. І навіть на тинах. Хоча загледіти «скрипаля» не/просто, адже маскується він дуже вправно. Тюрлюкає в/день і в/ночі, часом аж до ранку. А вже коли затихне «останній коник степовий», як писав поет Олесь, тоді й вітер ляже на луках спати...

(В, У)ранці коники приймають сонячні ванни, лежать де/не/будь на сонечку, перевертаються, підставляючи йому боки та ніжачись у сонячному літеплі*. А потім починають весело й не/вгамовно сюрчати (за В. Чемерисом).

Коник

Наїзник

Пильщик

Мураха

Запитання та завдання

1. Що пояснює автор? Які емоції викликав у вас текст? Що вас здивувало?
2. Визначте мету пояснення. Обґрунтуйте.
3. На яку аудиторію розраховане таке пояснення?
4. Випишіть слова, знявши дужки чи риску. Поясніть написання.5. Назвіть слова-терміни.
6. З’ясуйте лексичне значення слів, позначених зірочкою.
7. Поясніть вимову виділених слів.
8. Дайте характеристику речень завершального абзацу.
9. Поміркуйте та висловте припущення, у яких випадках ставимо три крапки.

Що й навіщо ви сьогодні вивчали? Де ці знання та вміння вам можуть знадобитися? Чи задоволені ви своїми досягненнями? Оцініть результати вашої роботи.

7. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.