Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 57. Роздуми над проблемою

Яке воно, доросле життя?

Цілевизначення

Слова дня: доте́пний, до́звіл, дрібни́ця, ймові́рно.

1. Дайте відповіді на запитання.

Який тип мовлення називаємо роздумом? З якою метою створюють роздуми? Пригадайте ситуації, у яких ми вдаємося до роздумів.

Роздум — це внутрішній діалог із собою. Людині властиво роздумувати над своїми планами, учинками, походженням, сенсом життя, можливостями, перспективами тощо. Роздумуючи, людина пізнає себе, формує своє світобачення, систему цінностей і ставлень.

Види роздумів

• Роздум-твердження;
• роздум-спростування;
• роздум-спостереження;
• роздум із прямими доказами;
• роздум із доказами від протилежного;
• роздум дискусійного характеру.

Особливістю тексту-роздуму є перебування речень у відношеннях причини й наслідку (чи обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні). У тексті-розповіді простежуються часові відношення, в описі — просторові.

До розгорнутого елементарного роздуму вдаються здебільшого в текстах наукового та ділового стилів. Стислий роздум використовують у художньому та розмовно-побутовому стилях.

2. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Чи мріяли ви коли-небудь стати дорослими? Ні? Вибачте, але я вам не повірю... Бо кожен малюк мало не з пелюшок мріє про доросле життя. Адже воно таке чудове, таке привабливе — вільне й безтурботне!

По-перше, не потрібно ні в кого запитувати дозволу, щоб робити те, що хочеш. По-друге, хоч до опівночі дивися телевізор, ніхто тобі й слова не скаже! По-третє, ніхто не вкладає тебе в ліжко о дев’ятій вечора! По-четверте, не треба ходити до школи! І морозива можеш з’їсти хоч десять порцій одразу! Іграшок і солодощів купуй, скільки душа забажає. А вже про найулюбленішу дитячу розвагу всіх часів — бігати по калюжах — годі й казати. Цим можна займатися з ранку до вечора. Не знаю, чи такі думки часто у вас виникають, але Наталка думала про це постійно. Хоча мама стверджувала, що дорослою станеш лише після того, як з’їси пуд солі, але Наталка цьому не вірила: на таке добровільно ніхто не погодиться! Вона дуже хотіла скуштувати дорослого життя без усілякої солі.

Щодня дівчинка про це мріяла, аж доки не трапилася з нею одна химерна пригода (Н. Воскресенська, Н. Захарчук).

Запитання та завдання

• 1. Про що роздумують авторки тексту?
• 2. Дайте відповідь на запитання першого речення.
• 3. Чи хочете ви зараз, щоб швидше настало доросле життя? Чому?
• 4. Визначте тип мовлення тексту.
• 5. Поясніть значення фразеологізму, ужитого в тексті.
• 6. Випишіть іменники, які вживаємо тільки в однині.
• 7. Визначте спосіб і дієвідміну виділених дієслів.
• 8. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях зі вставними словами.
• 9. Спрогнозуйте продовження тексту.

3. Прочитайте текст. Охарактеризуйте його за планом: тема, проблема, основна думка, доречність застосування мовних засобів. Чи вмієте ви формулювати проблему? Чи роздумуєте ви над проблемою, перш ніж почати її розв'язувати? Для чого це треба робити? Що означають виділені в тексті слова?

Перше питання, яке потрібно поставити собі, — яку проблему я хочу розв’язати.

Більшість людей думає, що найцікавіше — це придумати розв’язання. Але ні. Ось це — коли ви визначаєте проблему — і є самий сік. Коли ви навчитеся це робити, то зрозумієте, скільки цей процес може давати задоволення, скільки в ньому творчості й навіть радості...

Якщо ви знайдете проблему, це допоможе вам знайти й розв’язання... Щоб точно її сформулювати, потрібен час. Але зазвичай цей витрачений на початку час вам повертається.

Формулювання проблеми допоможе вам віддалятися та бачити, чи немає тут більшої проблеми, котрої ви не помічаєте.

Знаючи, у якому напрямку гребти, ви зекономите багато часу, який витратили б на звіряння з картою і зміну маршруту (за А. Картер).

4. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Перший крок: виділіть п’ять хвилин, подумайте й запишіть проблему, яку ви хочете розв’язати. Це може бути складне особисте чи родинне питання, дрібна побутова проблема, а може, вам потрібно підняти бойовий дух в офісі.

Другий крок: упишіть туди все, що, на вашу думку, могло б уплинути на ситуацію і (з, с)причинити проблему. А також який вплив усе це мало на ваше життя чи життя інших людей.

Третім кроком перефразуйте все не/гативне й звернене назад у позитивне та спрямоване вперед. Коли ви формулюєте проблему, вам потрібно сказати, чого хочете в майбутньому, а не/чого хотіли в минулому.

Четвертий крок — перетворіть своє речення на запитання, що поч(и, е)натиметься з «як», «що», «хто» або «коли». Наприклад, так: «Що ми можемо зробити, щоб ... ?», «Як нам досягти ... ?», «Як мені переконатися, що ... ?»

І на/останок — потрібно повноцінно (з, с)формулювати проблему й побачити цілісну картину. Подивіться на запитання, яке ви щойно (з, с)формулювали, і запитайте себе: «Що буде, якщо ... ?», «А що станеться, якщо ... ? » (за А. Картер).

Запитання та завдання

• 1. А як із проблемою працюєте ви? Якими є ваші роздуми щодо неї?
• 2. Чи важливо вміти роздумувати над проблемою? Чому?
• 3. Запропонуйте заголовок до тексту.
• 4. Запишіть слова з тексту, знявши риску чи дужки й уставивши пропущені букви.
• 5. Випишіть із тексту антоніми.
• 6. З якою метою в тексті вжито дієслова наказового способу?
• 7. Визначте проблему та здійсніть усі кроки, запропоновані в тексті, для розв’язання її.

5. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

А яке слово-пароль у нас, дорослих, що вмить нас зріднить, зблизить, налаштує на одну хвилю? А може, це якась фраза, на зразок тієї, що промовляв Мауглі Кіплінга до звірів: «Ми з тобою однієї крові — Ти і Я». Здається, ми краще володіємо словами та фразами, які здатні нас відчужити. Чомусь чарівні слова, яких старанно вчимо дітей змалечку, у дорослому світі втрачають свій чар і не діють. «Вітаю» стає не таким привітним. «Дякую» — не дуже вдячним. «Будь ласка» — не ласкавим. «На все добре» — не добрим. Так, наче в цих слів сідають батарейки. Або в них закінчується термін придатності, разом із дитинством. Бо лише в дитинстві так легко бути нам — Тобі й Мені — однієї крові (М. Титаренко).

Запитання та завдання

1. Визначте тип мовлення. Назвіть ознаки, властиві цьому типові.

2. Як відрізнити розповідь і роздум, опис і роздум?

3. Поясніть уживання розділових знаків у першому-третьому реченнях.

4. Підкресліть головні члени виділеного речення. Чим вони виражені?

5. Чи згодні ви з позицією авторки? Аргументуйте свою думку.

6. Оберіть одну із запропонованих тем для роздумів. Аргументуйте свою думку.

1. Чи завжди треба формулювати проблему? 2. Слова мають термін придатності. 3. Діти не мають проблем. 4. Доросле життя — це нескінченні проблеми. 5. «Поразка — це наука. Ніяка перемога так не вчить...». 6. «Книги — морська глибина». 7. Добре ім’я — це найкраще багатство.

Чим ви збагатилися під час вивчення теми? Чи задоволені ви своєю роботою? Чому? Оцініть вашу роботу на уроці. Доповніть рубрику «Слово дня» за результатами уроку.

6. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Знайдіть інформацію про роздум як тип мовлення, узагальніть її і складіть таблицю або схему.
• 2. Випишіть із художніх текстів два приклади роздуму. Які мовні засоби використали автори?
• 3. Напишіть есе «Що означає стати дорослим / дорослою?».