Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 54. Одиничний і множинний тексти

Навчитися вчитися

Цілевизначення

Слова дня: сподіва́тися, ціка́витися, сум’яття́, ба́витися.

1. Дайте відповіді на запитання.

Пригадайте, що називаємо текстом. Що вам відомо про текст? Якби вам запропонували відтворити графічно всі знання про текст, що ви зобразили б? Які тексти мають одного автора, а які можуть мати кількох? Що означає «навчитися вчитися»? Запишіть десять слів, що асоціюються у вашій уяві з навчанням. Чи допомагає навчання долати сум’яття, ставати впевненими?

2. Висловте припущення, які тексти називають одиничними, а які множинними? Звірте свої припущення з поданою нижче інформацією.

Одиничні тексти — це окремі статті (наукові, публіцистичні), що самостійно охоплюють певну наукову проблему, подію чи явище. Вони не є частиною серії чи пов’язаних між собою текстів. Прикладом одиничного тексту може бути новинна стаття про конкретну подію, яка містить усю необхідну інформацію і не потребує додаткових публікацій для повного розуміння. Такою вважають статтю С. Лещенка «Таємниці “Межигір’я”. Розкіш султана» в «Українській правді».

Множинні тексти — це публікації, що є частиною серії або пов’язаних між собою матеріалів, які розглядають тему чи подію більш детально або з різних аспектів.

Множинні тексти можуть бути частиною великих розслідувань, репортажів, аналітичних матеріалів або тематичних серій.

Наприклад, серія статей на тему екології одного регіону, де в кожній статті подано різний аспект цього питання; книжки різних авторів про Г. Сковороду (Т. Лютий «Сковорода. Самовладання», О. Бакуменко «Філософ щастя», П. Кралюк «Григорій Сковорода. Портрет без ретуші»). Множинні тексти дають змогу поглянути на подію, людину, явище з різних боків, скласти чітке уявлення та водночас виявити правдиве й сумнівне, дискусійне.

Отже, одиничний текст зазвичай розкриває тему в межах однієї публікації, тоді як множинний текст охоплює ширший або глибший контекст через серію пов'язаних матеріалів.

Одиничні тексти — це

— один автор;

— конкретна дата написання / публікації;

— чітке й вичерпне подання інформації про подію, явище, проблему тощо.

Множинні тексти — це

— кілька авторів;

— одна проблема / тема;

— розгляд різних аспектів проблеми;

— різні дати написання / публікації.

3. Прочитайте тексти. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

І. Моя позиція така: творчописання — це праця... Музу треба тримати у формі, писав Рей Бредбері, маючи на увазі постійну працю та шліфування стилю. Творчописна робота потребує безперестанного тренування м’язів і конкретного робочого (тренувального) графіка.

Викладаючи креативне письмо ось уже більше як дев’ятнадцять років, я ставлюся до творчопису (на повному серйозі) як до спорту. На великій кількості робіт я мала змогу відстежити разючі зміни: як нарощувалися творчописні м’язи авторів, як покращувалися їхні результати (М. Титаренко).

II. Без допомоги стороннього ока вона (майстерність) не відточується. Редактор, у певному сенсі, як тренер для спортсмена. Як співрозмовник, як учитель, як друг. Як радник (Н. Гербіш).

III. Треба знати все найкраще з написаного до тебе. Потрібно мати немислимий лексичний запас і відчуття півтонів слова. Бути словотворцем. Написане правильно, скелетною мовою, мертве. Словом треба жити, як молекула в космосі. Словом треба жити, як останнім киснем у безживному середовищі. Воно має бути надсмислом життя. І настає момент, коли Слово дихає творцем, а не письменник пише ним. Той, хто знає наперед, що і як писатиме, не письменник. Як і той, хто володіє куцим словниковим запасом. Ним пише не слово, а механіка, пише не Любов, а его, виходить кострубатість. Особисто я читати таке не можу. Я відчуваю прозу з пів рядка.

Навіщо їсти будяки, коли є персики. Література — мистецтво огранки Слова, а не торгівля штучними квітами (Є. Пашковський).

IV. А втім, якщо вам поки не вдалося знайти свого тренера, не засмучуйтеся. Адже найперше — ви самі маєте відчувати якісні зміни в собі, радість творчописних м’язів, підтягнутість, тонус і бажання (потребу!) рухатися.

Зайве нагадувати, що для підтримки м’язів потрібне правильне харчування. Ми є тим, що ми їмо. Але я про харч духовний та інтелектуальний. Авжеж, я про книжки й про читання. Якщо ви мало читаєте, друзі, хай як ви стараєтеся, хай як гаруєте на тих чи тих тренажерах, ваші творчописні м’язи не виростуть (М. Титаренко).

V. Учитель англійської мови в моєму новому класі нічим не відрізнявся від решти йому подібних, але в тій школі був ще один учитель — джентльмен із Британії з тихим, лагідним голосом. Він, здавалося, був іншим. Не знаю чому, але я вирішив розповісти йому про те, що я хотів би навчитися писати, і попросив допомогти мені в цьому. «З радістю», — почув у відповідь. Він запропонував зустрічатися раз на тиждень. Щоразу ми експериментували з різновидами текстів і жанрами художнього письма. «Чому б не спробувати написати драматичний діалог? » — міг він запитати одного тижня, а наступного завдання змінювалося: «Напиши-но гумористичне оповідання!», або «Спробуй описати дитячий спогад», або «Ти бачив який-небудь хороший фільм нещодавно? Може, рецензію напишеш?»

Він читав кожен твір, який я приносив, і робив лише кілька коментарів. Наприклад, указував на вдало дібране слово чи метафору, хвалив сцену, яка його зачепила, чи абзац, що вийшов особливо переконливим. До того ж він часто пропонував мені твори для прочитання: романи, короткі оповідання, вірші чи есе, що були б мені за приклад жанру, з яким я мав «бавитися» того тижня.

І слово «бавитися» найкраще підходить до того, чим ми займалися. Через багато років я зрозумів, що ті тижневі завдання були фактично еквівалентом етюдів, за допомогою яких художник тренує око (чи, у моєму випадку, вухо) і набиває руку. Він завжди коментував найкращі моменти в моїй роботі, щоб показати мені, до чого прагнути.

Ефект був незабутнім. Я не міг перестати писати та, зрештою, досі не можу (з книжки «Мистецтво навчати»).

Запитання та завдання

1. Визначте, що об'єднує тексти.
2. Охарактеризуйте їх за відомими вам ознаками.
3. Визначте комунікативний намір авторів.
4. Прокоментуйте думки авторів, висловте своє ставлення до них.
5. Чому слово бавитися автор вважає найбільш доцільним? Доберіть до нього синоніми.
6. Випишіть ключові слова. Обґрунтуйте свій вибір.
7. Знайдіть авторські неологізми. Як їх утворено?
8. Здійсніть спостереження, дієслова яких форм використано в уривках. З якою метою?
9. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях із прямою мовою.
10. Наведіть приклади простих, ускладнених і складних речень із поданих уривків.
11. Представникам яких професій необхідно вміти добре писати? Як цього досягти?
12. На основі текстів складіть допис для соцмереж або пам’ятку для однокласників та однокласниць, як навчитися цікаво писати.

4. Ознайомтеся з мотиваційними настановами одного з найвідоміших університетів. Чи можна їх назвати текстом? Яка / які з них вам сподобалися найбільше? Підкресліть головні та другорядні члени четвертого й п’ятого речень. Складіть дві-три мотиваційні настанови для своїх однокласників та однокласниць.

Мотивація студентів Гарварду

1. Якщо ти зараз заснеш — насниться твоя мрія. Якщо замість сну обереш навчання, то втілиш свою мрію в життя.
2. Якщо ти думаєш, що вже надто пізно, насправді ще рано.
3. Муки учіння тимчасові, муки незнання — вічні.
4. Навчання — не час, навчання — це зусилля.
5. Навіть зараз твої вороги жадібно гортають книжки...

5. Прочитайте вислови. Якою темою вони об’єднані? Сформулюйте одним реченням основну думку цих висловів. Складіть текст, розгортаючи основну думку.

1. Успіх — це ще не крапка, невдача — це ще не кінець: єдине, що має значення, — це мужність продовжувати боротьбу (В. Черчилль). 2. Випадкових перемог не буває. Успіх приходить до тих, хто рухається вперед, до тих, хто розподіляє свої сили з розумом. Людина лише там чогось домагається, де вона сама вірить у свої сили (Л. Феєрбах). 3. Через двадцять років ви будете більше розчаровані тим, що не зробили, ніж тим, що зробили. Отже, відчалюйте від пристані. Піднімайте вітрила й ловіть попутний вітер. Досліджуйте. Мрійте. Відкривайте (Марк Твен). 4. Неважливо, як повільно ти йдеш, головне — не зупиняйся (Конфуцій).

Оцініть результати своєї роботи. Поділіться враженнями від уроку. Що вам удалося найкраще? Якби ви стали вчителем / учителькою на один день, чого б навчили своїх однокласників / однокласниць?

6. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

1. Прочитайте відгуки різних авторів про одну книжку. До якої групи текстів вони належать?

2. Проаналізуйте есе, яке ви писали раніше. Знайдіть у ньому «найкращі моменти», доопрацюйте текст. Будьте готові розповісти, як саме вдосконалювали власний текст.

3. Оберіть одну з тем: «Славетна українська родина», «Чи потрібно навчатися все життя?» або ту, що вам цікава. Доберіть, опрацюйте та систематизуйте матеріал із різних джерел. Підготуйте стисле повідомлення.

Зміст