Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 53. Види критичного читання

Наука — це цікаво

Цілевизначення

Слова дня: джерело́, допи́тливіш, допи́тливість, рете́льно.

1. Дайте відповіді на запитання.

Яке читання називаємо критичним? У яких ситуаціях доцільно застосовувати критичне читання? З’ясуйте (спочатку самостійно, а потім — за словником) значення слова джерело. У якому значенні вживають його в науковому контексті? Який зв’язок між критичним читанням і наукою? Що означає бути допитливим? Як сформувати цю рису в себе? Коли доцільно вживати прислівник ретельно?

Критичне читання — це активний, вдумливий процес розуміння, оцінювання та інтерпретації текстів, що передбачає глибокий аналіз, судження і залучення читачів до діалогу з текстом.

Складниками критичного читання є вміння розуміти, осмислювати, оцінювати та використовувати інформацію, подану в тексті. Критичне читання потребує часу й майстерності. Для розуміння та усвідомлення інформацію доцільно читати тричі, використовуючи всі види читання.

Види читання

1. Для ознайомлення

Читаємо швидко, щоб мати загальне уявлення про текст, звертаємо увагу на головні аргументи, висновки.

2. Для розуміння

Маючи загальне уявлення, читаємо уважніше, щоб зрозуміти ключові ідеї. Звертаємо увагу, чи належним чином вони аргументовані, переконливі, які докази наводить автор / авторка.

3. Для анотування

Під час читання робимо нотатки, у разі потреби формулюємо уточнювальні запитання, висновки.

2. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

У науці не буває легко й просто, тут не завжди досягн..ш швидких результатів. Ми нерідко з колегами говоримо, що сучасна молодь — це «покоління Google». Вони звикли відразу отримувати відповідь. Маєш запитання — звернися з ним до пошукових програм і через кілька секунд отримаєш відповідь. У науці так не буває. Ти мож..ш поставити запитання і до відповіді йти три-п’ять років, а іноді — усе своє життя. Тому тут треба бути готовими до тривалих пошуків.

Наука — це постійний виклик і рух. Зі 100 експериментів 90 можуть не дати того результату, на який очікуєш, але підкажуть, як змінити наступні 100 спроб.

Я дуже часто порівнюю науку з творчістю. Адже це постійний пошук: коли в тебе щось не виходить, ти зверта..шся до основ. Можливо, ти неправильно ..планувала дизайн цього експерименту. Можливо, неправильно поставила запитання, і його треба скорегувати. Тому ти маєш більше читати, наполегливо аналізувати інформацію і на кожному етапі все перевірити, налагодити, щоб нарешті вийшло. Та коли вже виходить, то дуже круте** відчуття. Воно неймовірно пр..красне. Ти відчуваєш себе просто супер**. На максимумі. Здобуті твоїми зусиллями відповіді на поставлені запитання породжують прекрасні емоції. Але дуже часто знайдена відповідь спричиняє наступне запитання. А що далі? І ти знову руха..шся.

Наука дуже складна, її неможливо пояснити просто. І з кожним роком вона стає складнішою. Тож варто не ..прощувати знання, а прагнути збагачення ними (за О. Півень).

Запитання та завдання

1. Які думки у вас виникли після прочитання тексту? Кому він може бути адресований?
2. Яким видом читання ви скористалися?
3. Охарактеризуйте текст за таким планом: тема, проблема, основна думка, доречність застосування мовних засобів.
4. Доберіть кілька запитань, у відповідях на які можна використати цитати з тексту.
5. Поясніть значення виділеного слова. Утворіть із ним словосполучення.
6. Знайдіть у тексті ускладнені речення. Що є елементами ускладнення і з якою метою їх ужито?
7. Запишіть слова з пропущеними буквами. Якими правилами ви скористалися, уставляючи їх?
8. З якою метою використано слово супер? Переформулюйте це речення.
9. Знайдіть у тексті п’ять слів, вимова й написання яких відрізняються.
10. Об'єднайтеся в три групи, поміркуйте над змістом речень і прокоментуйте (1-ша група — друге-п'яте речення; 2-га — шосте-восьме; 3-тя — три прикінцевих речення).
11. Котре з речень ви обрали б за епіграф до уроку? Чому?

3. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Мовознавство, або лінгвістика, — це наука, що досліджує людську мову як явище загалом і конкретні мови (арабську, суахілі, українську, угорську тощо) зокрема. Деякі питання мови становили інтерес ще в давні часи, але він посилився з виникненням писемності, адже для правильного записування релігійних текстів, художніх творів, договорів, чиїхось промов необхідно осмислити мову, установити її закономірності. Попри те, що людина звертала увагу на мову з давніх-давен, винаходила системи її графічної фіксації (письмо), укладала граматики та словники, мовознавство як наука перебувало в зародковому стані. Істинний розквіт його припадає аж на XIX століття. Саме тоді розпочалося ґрунтовне вивчення мов світу, зокрема шляхом порівняння їх. Сьогодні мовознавство — це не просто вміння знайти в реченні підмет чи присудок і вставити потрібну букву в слові. Це розгалужена система різноманітних дисциплін, що вивчають мову й народ, мову та психіку людини, мову й процеси пізнання, мову та комп’ютер тощо.

Щороку зростає і практична роль мовознавства. Завдяки його здобуткам ми вчимося грамотно писати, чітко й правильно висловлювати свої думки, вивчаємо інші мови, перекладаємо з однієї мови іншою, укладаємо словники та підручники. Без дослідження мови годі було б мріяти про повноцінні комп’ютери та програмне забезпечення. Дані мовознавства логопеди використовують для корекції мовлення дітей, медики — для лікування афазій*. Мовознавчі відомості для своїх потреб використовують історики, етнографи, соціологи, психологи, криміналісти й інші фахівці (за К. Булаховським).

Запитання та завдання

1. Яка інформація вам відома, а яка — нова?
2. Охарактеризуйте текст за всіма відомими вам ознаками.
3. Укажіть можливого адресата тексту та мету автора.
4. Сформулюйте й запишіть висновки з прочитаного тексту.
5. Доповніть текст, наводячи факти про те, як використовують здобутки мовознавства в інших галузях науки.
6. Доберіть синоніми до виділених слів.
7. Поясніть уживання розділових знаків у двох завершальних реченнях. Які правила вживання розділових знаків можна проілюструвати прикладами з тексту?
8. Прочитайте текст спочатку швидко (для загального ознайомлення), потім уважніше, виокремте ключові ідеї, запишіть їх. Прочитайте текст утретє, зробіть нотатки. Сформулюйте запитання, відповіді на які тут є, і поставте їх одне одному.
9. У яких ситуаціях спілкування можна використовувати поданий матеріал?

4. Прочитайте текст, обравши для цього один із видів читання. Продемонструйте, наскільки добре ви оволоділи цим видом.

Нині, щоб відвідати навіть віддалені куточки земної кулі, зовсім не обов’язково вирушати в тривалу та складну подорож. Піднятися на найвищі вершини, пропливти глибинами океану, побачити виверження вулкана й навіть стати свідками цунамі вам допоможуть різноманітні джерела географічних знань. Особливо важливим джерелом такої інформації з давніх часів і донині є географічні карти.

Географічну інформацію широко використовують у плануванні, прогнозуванні, управлінні соціально-економічним розвитком різних територій.

Джерел географічної інформації дуже багато. Для того щоб знайти та проаналізувати необхідну інформацію, потрібно навчитися правильно добирати джерела й працювати з ними.

Сучасні дослідники використовують для здобування інформації складні прилади, космічні супутники, зонди.

Велике значення мають географічні інформаційні системи (ГІС), сформовані на основі баз даних, у яких наявна географічна інформація. Це не тільки аерокосмічні спостереження, показники наземних датчиків географічних стаціонарів, дані експедиційних досліджень, а й підручники, навчальні посібники, карти й атласи, наукові звіти, статистичні довідники, енциклопедії, словники тощо. ГІС застосовують практично в усіх сферах людської діяльності, наприклад, для аналізу таких глобальних проблем, як перенаселення, забруднення території, скорочення лісових угідь, природні катастрофи. Інформація знадобиться й під час пошуку найкращого маршруту між пунктами, пошуку потрібного будинку за адресою, прокладання трубопроводу на місцевості тощо (за підручником).

Запитання та завдання

1. Яка інформація з тексту вам відома, а яка нова?
2. Наскільки важливі для нас знання географії?
3. Чому географічну карту називають другою мовою географії?
4. Уявіть, що ви зібралися в мандрівку до іншої країни. Назвіть джерела географічних знань, які ви використаєте перед мандрівкою. Запишіть за алфавітом назви міст, які ви хотіли б відвідати.
5. Знайдіть у тексті географічні терміни.
6. Випишіть із тексту іменники, що вживаємо тільки у формі однини.
7. Визначте основну думку тексту.
8. Запропонуйте заголовок до тексту.
9. Спрогнозуйте ситуації, у яких можна використати інформацію, подану в тексті.

Оцініть результати своєї роботи. Поділіться враженнями від уроку. Що вам удалося найкраще?

5. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

1. Доберіть зразок тексту, що містить високий відсоток новизни й підходить для одного з видів читання. Продемонструйте це (усно).

2. Доберіть зразок медійного тексту для читання. Проаналізуйте мовне оформлення. Для цього визначте, яких назв більше: власне українських, іншомовних, неологізмів; наявність і роль у ньому синонімів, антонімів, діалектних чи просторічних слів.

3. Напишіть есе «Наука, що мене приваблює».

Зміст