Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)
§ 52. Вторинні тексти. Стислий переказ. Способи скорочення тексту
Відкриття, що змінили світ
Цілевизначення
Слова дня: перви́нний, втори́нний, біосфе́ра, ноосфе́ра.
1. Дайте відповіді на запитання.
Які тексти називаємо первинними, а які — вторинними? Чому переказ називаємо вторинним текстом? У яких ситуаціях люди використовують перекази? Чим особливий стислий переказ?
Стислий переказ передбачає виокремлення зі сприйнятого тексту найсуттєвішого, головного. Завдання стислого переказу — лаконічно, стисло передати основний зміст тексту, випустивши деталі.
Скорочення тексту — це творчий процес, побудований на усвідомленні сутності тексту. Для цього потрібно не просто зменшити обсяг тексту, а й переробити його, а саме:
— стисло сформулювати основну думку;
— вилучити несуттєве, другорядне, надлишкове;
— вилучити з тексту змістові одиниці, що дублюють наявну інформацію або містять надлишкову з огляду на комунікативне завдання;
— згрупувати однотипні факти, узагальнивши їх за певними характеристиками.
Узагальнювальним словом, наприклад, можна замінити низку однорідних членів речення. Кілька простих речень можна перетворити на одне складне або, навпаки, одне складне — на кілька простих.
Не можна вилучати авторську тезу, аргументи, авторські висновки.
2. Запишіть фрази так, щоб смисл залишився незмінним, а кількість слів скоротилася (за зразком).
Зразок: Будь-яка діяльність відбувається більш ефективно й дає якісні результати, якщо особистість має сильні, глибокі, яскраві мотиви, що викликають бажання діяти активно, з повною віддачею сил, долаючи неминучі перешкоди, несприятливі умови й інші обставини, наполегливо просуваючись до поставленої мети. — Позитивні мотиви покращують результати діяльності.
1. Мовні норми здебільшого складаються стихійно, проте велику роль у їхньому становленні відіграють письменники, майстри слова, які наділені даром мовної інтуїції у виборі найкращих варіантів, відчуттям естетики слова; з наукового погляду мовні норми обґрунтовують мовознавці.
2. Мова всього народу, усіх його верств — освічених, неосвічених, дипломатів, жебраків, жителів сіл і великих міст — становить загальнонаціональну, або загальнонародну, мову, у якій чітко виокремлюється жива народна мова й писемна, або літературна, мова.
3. Жива народна мова — це усна мова народу, його широких верств, до неї належить мова окремих територій, так звані територіальні діалекти, мовлення окремих груп людей, об’єднаних віковими, фаховими та якимись іншими спільними ознаками — жаргон, сленг, арго.
3. Прочитайте текст. Обґрунтуйте доцільність / недоцільність виділень, ілюстрацій у тексті. Визначте основну думку тексту. Складіть план тексту. Перекажіть текст (усно), передаючи основну думку.
В історії людства було безліч найбільших відкриттів, які змінили світ і сприяли розвиткові цивілізації впродовж тисячоліть. Починаючи від відкриття вогню, колеса та пеніциліну до найпередовіших розробок у сфері штучного інтелекту, дронів і сонячних батарей.

Дослідники стверджують, що Homo Sapience почали вперше самостійно розпалювати вогонь близько 1,42 млн років тому. Такі висновки вчені зробили за знахідками, виявленими на археологічній стоянці стародавньої людини в Східній Африці.
Той факт, що люди навчилися розпалювати вогонь за власним бажанням, став ключовим поворотом історії Homo Sapience, який назавжди відокремив людей від тварин.
До того, як у 3500 р. до н. е. люди винайшли колесо, людство було дуже обмежене в пересуванні. За словами професора антропології з коледжу «Гартвік» Девіда Ентоні, винахід колеса був не найскладнішою частиною роботи. Справжня головоломка розпочалася, коли настав час приєднати нерухому платформу до циліндра, що обертається.

«Концепція колеса й осі була дійсно блискучою ідеєю», — вважає професор Д. Ентоні.
Тяжка робота окупилася, і колісні вози, що з’явилися, полегшили ведення сільського господарства й торгівлі. Колісні візки спростили перевезення товарів, а також подорожі на великі відстані.
Колеса залишаються життєво важливими й у сучасному світі, їх можна знайти скрізь: від годинника й автомобілів до гігантських турбін.

До кінця XVIII століття цвяхи були продуктом лише ручної роботи, їх кували ковалі.
Цей ключовий (або «цвяховий»?) винахід став можливим завдяки 2000-річній історії Стародавнього Риму, де люди вперше навчилися відливати метал і надавати йому потрібної форми. А ось до появи цвяхів дерев’яні конструкції доводилося зводити шляхом геометричного з’єднання дощок, що забирало багато часу та сил.
Машини для виготовлення цвяхів з’явилися між 1790-ми й початком 1800-х років. Після того як англійський винахідник Генрі Бессемер розробив процес масового виплавлення сталі, залізні цвяхи минулих років поступово зникли.
А ось винахід шурупа зазвичай приписують грецькому вченому Архімеду, який жив у III столітті до н. е. (з інтернету).
4. Прочитайте текст. Визначте предмет мовлення, основну тезу в прочитаному тексті. Дайте відповідь на запитання та виконайте завдання.
Володимир Іванович Вернадський — видатний український учений-енциклопедист, природодослідник, мінералог і кристалограф, основоположник геохімії, біогеохімії, радіогеології, учення про біосферу та ноосферу. Сучасники ставили його поряд із Дарвіном, Ньютоном, Ейнштейном. Володимир Іванович розглядав людину як природну частину біосфери, а її діяльність — як найважливіший геологічний фактор. У майбутньому, вважав учений, біосфера повинна перетворитися на ноосферу, тобто перейти в такий стан, коли людська думка виступить як одна з основних сил, що визначає її розвиток.
Для нас цікавим і важливим є і те, що Володимир Вернадський, будучи цілою епохою в природознавстві, займався і гуманітарними науками — філософією, історією, українознавством, історією українського друкарства, українською мовою.
Серйозне усвідомлення себе українцем прийшло до молодого Володимира Вернадського швидко й надовго після одного випадку. У готельний номер у Мілані, де зупинилася сім’я Вернадських, батько Іван Васильович приніс російську емігрантську газету, у якій було надруковано царський циркуляр про заборону ввозити з-за кордону друковану українською мовою продукцію. Це вразило й обурило юнака. Пізніше біографи Вернадського напишуть, що «Володя повернувся додому українцем і залишався ним за своїми вподобаннями й симпатіями все життя».
Він став серйозно цікавитися справжньою, а не офіційною історією України, вивчав і вдосконалював усе життя українську мову, писав українознавчі праці.
Правнук запорозького козака, Володимир Вернадський був пов’язаний з Україною, і не лише родоводом. Його наукова біографія тісно переплетена з рідним краєм. Будучи студентом природничого відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету, він неодноразово приїздив на польові роботи до Катеринославської та Полтавської губерній, мандрував Дніпром. Згодом став членом Українського наукового товариства в Києві, Полтавського товариства «Просвіта», наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові, Товариства дослідників науки при Харківському університеті, Волинського наукового товариства.
Але найінтенсивнішою була робота В. Вернадського в найтяжчі для України роки — із жовтня 1917-го по березень 1921 року. Саме в цей час Володимир Іванович жив в Україні й устиг зробити дуже багато: створив українську Академію наук і став її першим президентом; організував першу в Україні наукову бібліотеку (тепер Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського); створив комісію для вивчення природних сил України й наукову школу з біогеохімії; сприяв розвиткові вищої школи в Україні (був ректором Таврійського університету). У Києві та родовому маєтку в селі Шишаках на Полтавщині він написав наукові праці, які стали основою його вчення про біосферу та ноосферу — революційного вчення для світової науки.
Володимира Вернадського часто називають громадянином Усесвіту. Самовіддано працюючи на благо України, він своїми відкриттями суттєво збагатив світову науку. На думку сучасних учених, яскравість національних рис прямо пропорційна до рівня інтелектуальної обдарованості, тому творчість генія завжди є глибоко національною. Життя та наукова діяльність В. Вернадського — найкраще підтвердження цим словам (за Л. Мацько).
Запитання та завдання
- 1. Доберіть заголовок до тексту.
- 2. Визначте тип і стиль мовлення.
- 3. Випишіть ключові слова та словосполучення кожного абзацу.
- 4. Назвіть засоби міжфразового зв’язку.
- 5. Визначте інформативний центр (найголовніше) у кожному прочитаному абзаці. На підставі визначеного складіть запитання до кожного абзацу.
- 6. Поясніть правопис виділених слів.
- 7. Як ви розумієте вислів «громадянин Усесвіту»?
- 8. Поясніть правопис ужитих у тексті власних назв.
- 9. Яка інформація вас найбільше зацікавила, вразила, здивувала?
- 10. Стисло перекажіть текст (усно).
У яких ситуаціях можна використати здобуті знання? Що нового ви дізналися сьогодні?
5. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.
- 1. Доповніть текст вправи трьома цікавими фактами про відкриття, що змінили світ.
- 2. Складіть пам’ятку «Як правильно скорочувати текст».
- 3. Напишіть есе «Яке відкриття може змінити світ на краще?».