Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 50. Авторські інтерпретації

Уміння захистити себе та своє

Цілевизначення

Слова дня: позі́р (на позі́р), вкрай (украй), очеви́дний, довко́ла.

1. Дайте відповіді на запитання.

Що означає слово інтерпретація? Із чим воно асоціюється у вашій уяві? У якому контексті воно траплялося вам? Наскільки важливе вміння інтерпретувати?

2. Прочитайте інформацію і поданий текст (с. 164). Передайте зміст прочитаного своїми словами, а текст використайте як приклад. Зробіть висновки про важливість інтерпретації.

Термін «інтерпретація» використовують у різних галузях знань, розкриваючи явища, дуже неподібні за своїм характером. Інтерпретують музику, живопис, інші твори мистецтва, результати наукових досліджень.

Інтерпретація (латин. interpretatio, від interpreter — роз’яснюю, перекладаю) — тлумачення змісту твору (події, факту із життя) з метою розуміння його. Інтерпретувати — означає розшифровувати або перекладати щось складне більш зрозумілою мовою. Наприклад, коли ви прочитали цікаву, але складну для брата / сестри книжку, тому пояснюєте зміст її своїми словами. Це не просто переказ, а спроба передати суть, використовуючи свій досвід і розуміння.

Так, учителі літератури інтерпретують зміст твору в більш конкретній, зрозумілій, загальноприйнятій формі, учителі образотворчого мистецтва й музики стають провідниками у світ інших видів мистецтва.

***

Мистецькі твори XX століття часто мають на позір простий вигляд, і це може вплинути на розуміння їх. Чимало робіт сприймають лише як провокацію, гру, результат беззмістовної експресії... Та дуже ризиковано сплутати причини та наслідки... Коли Рене Маґрітт намалював люльку й під нею написав: «Це не люлька», — то було не задля сміху. Треба визнати очевидне: він сказав правду. Бо «це» не люлька, а зображення люльки. Інакше її можна було б запалити... Він із гумором змушує глядача усвідомити глибоченну прірву, яка розділяє об’єкт і репрезентацію його...

Тож робота означає більше, ніж сам об’єкт, більше, ніж сюжет, який відображає. Бо вона завжди є «ширшою», збагаченою чуттєвим та інтелектуальним досвідом митця (Ф. Барб-Ґалль).

3. Пригадайте вірш Т. Шевченка «Розрита могила». Інтерпретуйте зміст його. Прочитайте текст, зіставте власну інтерпретацію з інтерпретацією В. Панченка.

«Розрита могила» — це плач над сплюндрованою Україною, яка постає тут в образі матері, скривдженої власними дітьми. Вражений поет розмовляє з нею, й у відповідь на свої перейняті стражданням запитання чує монолог матері.

У «Розритій могилі» Тарас Шевченко вперше виставив рахунок Богданові Хмельницькому, — звісно ж, за Переяславську угоду 1654 року. Історичні прорахунки гетьмана висловлено вустами самої України...

Найбільше гіркоти в тих словах матері, що стосуються перевертнів, відступників.

Проте поет усе ж не залишає своїх читачів наодинці з безнадією. Він завершує вірш натяком на захований «старими батьками» скарб, який так і не знайшли ті, що розривали могилу. Загубили його слід і діти матері України, проте, може, колись-таки відшукають.

Скарб — це символ долі, сподіваної волі. Національні мріяння про інше — вільне — життя рано чи пізно збудуться — каже нам поет. І його слова звучать як навіювання, викликання надії (за В. Панченком).

Запитання та завдання

1. У чому актуальність Шевченкового твору?
2. Хто такі перевертні, відступники?
3. Поясніть написання виділених слів.
4. Назвіть елементи, що ускладнюють речення.

4. Розгляньте інсталяцію з ліщиновим пилком німецького художника В. Ляйба. Висловте свої міркування про мистецький твір. Ознайомтеся з інтерпретацією цього твору Франсуази Барб-Ґалль для дітей 5-7 років. Що врахувала авторка? Чи змінилося ваше бачення мистецького твору після прочитання тексту?

В. Ляйб. П’ять вершин, на які не можна зійти

Гірки пилку рівнесенько насипані на підлозі. Довкола них — порожнеча, дійсно дуже подібна до пустельного пейзажу. Сам твір — крихітний, хоча здатен створити ілюзію велетенського об’єкта.

Усі гірки однакові за кольором і висотою, та все ж є малопомітні відмінності: деякі вершини гостріші, а деякі — округліші... найменш стійкою з-поміж них здається середня: мабуть, почала поступово осипатися... Довкола декотрих — трохи пилку...

Вони дуже гарного кольору. Це колір сонця: перед очима відразу літній пейзаж, якась тепла південна країна. Таке враження підсилює біла підлога...

На підлозі розсипано трохи пилку. Ці гірки недосконалі: їх створювали людські руки, а не машина. У процесі роботи трішки пилку розсипалося, і митець вирішив так залишити. Можна подумати, що його розвіяв вітер. Насправді достатньо ледь подути чи пчихнути — і твір буде зруйновано.

Тільки мураха повірить, що це гори. Так і є, але й нам варто спробувати подивитися на них очима мурахи. І художник підштовхує нас до цього: змінити звичний погляд на речі. До речі, у масштабах Усесвіту ми значно дрібніші за мурах... (Ф. Барб-Ґалль).

• Випишіть три речення. Ускладніть одне з них вставним словом, друге — однорідними членами, а третє — відокремленими членами речення. Поясніть, як змінився зміст речень (усно).

5. Розгляньте малюнки. Поміркуйте, який зв’язок між ними й темою уроку. Що можна інтерпретувати за допомогою їх?

Традиційна символіка українських писанок