Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 48. Зв’язок інформації з власним і суспільно-історичним досвідом

Вивчення іноземної мови як засіб розширення картини світу

Цілевизначення

Слова дня: хист, гре́бувати, уника́ти, користувачі́.

1. Дайте відповіді на запитання.

Якої інформації ви найбільше потребуєте? Яка інформація останнім часом вас найбільше здивувала? Яку інформацію з уроків мови ви використали поза межами уроку? Котра інформація вам була корисною для розв’язання проблем?

2. Прочитайте речення, об'єднайте інформацію, уміщену в них, і передайте своїми словами. Віднайдіть зв’язок із власним і / або суспільно-історичним досвідом. Зробіть висновки. Запишіть числівники, знявши дужки.

1. І хоча талановита українка Соломія Крушельницька володіла (вісім) мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину. 2. Леся Українка, окрім рідної — української, вільно розмовляла французькою, німецькою, італійською, польською, болгарською і російською мовами, розуміла грузинську. 3. Максим Рильський міг перекладати з (тридцять) мов світу, а Микола Лукаш подарував українському читачеві понад (тисяча) творів світової літератури від (сто) авторів. 4. Григорій Сковорода знав п’ять мов, володів (кілька) давніми мовами та вивчив маловідому давньоєврейську для кращого розуміння Біблії. 5. Український мовознавець, історик і перекладач Агатангел Кримський знав шістдесят мов, проте принципово розмовляв тільки українською. 6. «Коли ти говориш із кимось його рідною мовою, ти говориш із його душею», — упевнено каже українською викладач англійської мови з Великої Британії Деніел Брумфілд (з інтернету).

3. Розгляньте світлини. Що вам відомо про цих людей? Що ви могли б розповісти іноземцеві, який уперше почув їхні імена?

Микола Лукаш

Леся Українка

Агатангел Кримський

Соломія Крушельницька

4. Розгляньте інфографіку. Перетворіть графічне подання інформації на текстове. Перекажіть стисло авторське бачення методики вивчення іноземної мови за три місяці. Пов’яжіть інформацію з власним досвідом. Що корисного ви дізналися для себе?

5. Прочитайте подану інформацію. Визначте зв’язок із власним і суспільно-історичним досвідом. Зазначте, де, у яких ситуаціях, під час розв’язання яких проблем вона може бути корисна. Ця інформація вам відома чи нова? Це факти чи судження? Чи можна використати її як аргумент? Для якої тези?

І. Одномовність була б не тільки бажаною, але й можливою, якби були однаковими кліматичні та географічні умови, економіка, праця, відпочинок, культура, історична спадщина, а вся Земля — гігантською казармою.

Бо ж навіщо туарегові* Сахари знати десятки назв різновидів снігу, відомих ескімосові? Навіщо інуїтові* з Аляски пам’ятати пастушу термінологію бедуїнів*? І як витлумачити мешканцям тропічного поясу всі емоції європейських ліриків, пов’язані зі зміною зими на весну, а літа на осінь, коли такі явища їм не відомі? А куди подіти історію кожного з народів, його пісні, легенди, міфи, традиції? (В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький).

II. Часто покликаються на те, що в Канаді, Швейцарії, Бельгії не одна державна мова. Дійсно, у Канаді дві державні мови — англійська й французька, але кожна має свою обмежену історичну територію вживання: французькою розмовляють жителі провінції Квебек, англійською — більшість у країні. І саме через мовні — не економічні — проблеми Квебек увесь час прагне виокремитися з Канади. Швейцарія — федеративна держава, складається із 22-х кантонів. І знову ж, в одних офіційною є німецька, в інших — французька, ще в інших — італійська та ретороманська, тому що Швейцарія як держава сформувалася з різних етносів, які мають свої окремі території (І. Ющук).

6. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Навіть коли підкорені народи успішно переймали імперську культуру, потрібні були десятиліття, якщо не століття, на те, щоб імперські еліти визнали їх частиною «нас».

Уявіть собі іберійця з поважної родини, який жив десь так через століття після падіння Нумансії*. З батьками він розмовляв своїм рідним кельтським діалектом, але чудово володів також латиною, хоч і з легким акцентом, бо знання її відкривало шлях для ведення бізнесу та спілкування з представниками влади. Він потурав схильності своєї дружини до майстерно прикрашених дрібничок, але трохи соромився, що вона, як інші місцеві жінки, дотримується застарілих кельтських смаків. Як на нього, краще б вона перейняла чисту простоту ювелірних прикрас, які носила дружина римського намісника. Сам він носив римські туніки та, завдяки своїм успіхам як торгівця худобою (а також знанню особливостей римського комерційного права), зумів побудувати чудову віллу в римському стилі. Але, навіть попри те, що він міг прочитати напам’ять третю книжку «Георгік» Вергілія, римляни ставилися до нього як до напівварвара. Тому він із розчаруванням усвідомлював, що ніколи не отримає посаду в імперському уряді або престижне місце в амфітеатрі* (Ю. Н. Харарі).

Запитання та завдання

1. Як іберієць мотивує володіння латиною?
2. Розпізнайте приховану інформацію.
3. Чи можна вважати цю інформацію актуальною? Обґрунтуйте.
4. Поставте запитання, що виникли у вас під час читання.
5. Як характеризує іберійця його поведінка?
6. З яким суспільно-історичним досвідом пов’язана ця інформація?
7. Висловте своє ставлення до прочитаного.
8. Як потрібно співвідносити рідномовні обов’язки з можливостями, які надає знання іншої мови?
9. Продемонструйте правильну вимову виділених слів.

Оцініть результати своєї діяльності на уроці. Які емоції ви переживали сьогодні? Чим збагатили себе?

7. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

1. Доберіть медіаінформацію, інтерпретуйте її. Пов’яжіть її з власним чи суспільно-історичним досвідом.
2. Підготуйте повідомлення про видатних українців-поліглотів. Сформулюйте висновки, до яких вас спонукала дібрана інформація.
3. Напишіть есе на одну з тем: «Що мені дає знання мов»; «Іноземна мова — вікно у світ?».

Зміст