Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 47. Елементи маніпуляції та пропаганди

Сила волі

Цілевизначення

Слова дня: доріка́ти, зазирну́ти, заплямува́ти.

1. Дайте відповіді на запитання. Звірте свої міркування з поданою нижче інформацією.

Із чим у вашій уяві асоціюються слова маніпуляція та пропаганда? Яку мету ставлять маніпулятори й пропагандисти? Чи відчували ви вплив маніпуляційних дій? Чи вважаєте ви тему уроку актуальною? Чому? Навіщо нам сила волі? Чи є зв’язок між двома темами уроку? Що зміцнює вашу силу волі?

• Маніпуляція — несумлінний, нечесний спосіб, витівка, хитрість для досягнення чого-небудь; шахрайство. Це один зі способів домогтися бажаного.

• Пропаганда — цілеспрямоване поширення ідей та моделей поведінки серед широких мас населення. У перекладі з латини означає «те, що має бути поширене».

• Пропаганда не завжди є чимось нечесним, шкідливим для вас. Вона може цілком відповідати вашим інтересам і потребам.

Натомість маніпуляція — це вже викривлення інформації, створення неадекватної картини світу у ваших головах; культивування у вас «штучних потреб».

• Мета маніпуляторів і пропагандистів — добитися від вас потрібної їм поведінки. Ваша дія чи готовність до дії (або ж відмова від неї) показник успішності їхньої роботи.

2. Прочитайте речення. З якою метою поширюють цю інформацію? Як назвати такі дії інформаторів?

1. Будуть різкі зміни: астролог назвав місяць завершення війни. 2. Після подорожчання проїзду в метро киянам доведеться ходити пішки. 3. Громадськість давно вимагала від місцевої влади рішення про озеленення центрального скверу. 4. Молодь не шукає роботу й працювати не хоче. 5. «Ця новина сколихнула соцмережі: усі люди обурюються, фейсбук гуде!» — повідомила місцева журналістка. 6. Учні нашої школи найактивніші.

3. Розгляньте таблицю. Інтерпретуйте зміст її. Доберіть власні приклади.

Способи маніпулювання інформацією	Приклади
1. Замовчування інформації.	Вибірковий характер новин російських ЗМІ про війну.
2. Створення неправдивої інформації.	Україна бомбардує Запорізьку АЕС.
3. Покликання на недостовірні джерела.	Як усім відомо ... . Експерти вважають ... .
4. Покликання на чутки.	Знайомий лікар запевнив, що з України справді запустили зграї інфікованих комарів.
5. Порушення балансу.	Усі, кого я знаю в Криму, підтримали референдум.
6. Висмикування з контексту.	Цитату з одного контексту переміщують в інший, де вона набуває спотвореного значення.
7. Перебільшення.	Бабуся не розуміє етикеток українською мовою в аптеках і крамницях.
8. Необґрунтовані узагальнення та твердження.	Висновки, що не підтверджені жодними дослідженнями: «У 2014 році в Україні був переворот».
9. Навішування ярликів.	Українська мова — «мова села».
10. Маніпуляції зі статистикою.	Завищуючи цифри щодо кількості учасників прощі, УПЦ московського патріархату прагне створити ілюзію масовості заходу та великої підтримки своїх ідей населенням.
11. Перефразування, гра словами.	Як я зрозуміла вас ... . Отже, ви щойно погодилися ... . Іншими словами, ти не вбачаєш тут проблеми?

4. Прочитайте речення. Прокоментуйте їхній зміст. Визначте способи маніпулювання інформацією.

1. Багаторічні дослідження вчених світу підтверджують шкідливість щеплень. 2. Після того як нью-йоркський музей «Metropolitan» визнав Архипа Куїнджі українським художником, російські «мистецтвознавці» М. Костиря та П. Тичинська взялися шукати аргументи на підтвердження тези: «Куїнджі — російський художник» (Центр протидії дезінформації). 3. Ти ж хочеш бути в тренді, подобатися іншим і бути на висоті? Чи ти хочеш бути лузером і невдахою? Купуй ці джинси! 4. Фразу вчителя «Усі ці нововведення будуть марними, якщо суспільство не змінить свого ставлення до освіти» журналіст передав так: «В інтерв’ю вчитель сказав, що всі нововведення в освіті марні». 5. В інтерв’ю письменниця сказала, що на конкурс «Євробачення» Україна має пропонувати свій пісенний продукт, а не популяризувати чуже й розчинятися в ньому. У заголовках ЗМІ прозвучало: «Письменниця закликає ігнорувати чужу культуру».

5. Розгляньте малюнки. Інтерпретуйте їхній зміст, перетворивши графічну інформацію на текстову.

6. Прочитайте речення. Які з них містять маніпуляцію, а які — пропаганду? За якими ознаками ви це розпізнали? Спростуйте маніпуляцію.

1. Завдяки спортивному взуттю нашої марки ви досягнете неймовірних результатів. 2. Використовуючи цю зубну пасту щодня, ви назавжди забудете про карієс. 3. За словами знайомого лікаря, пік респіраторних захворювань цього року припаде на період різдвяно-новорічних святкувань. 4. Щоденне фізичне тренування сприятиме зміцненню вашого організму! Тому не зволікайте з придбанням абонементів до нашого спортивного комплексу! 5. Молоді люди зазвичай витрачають багато годин кожного дня на перегляд телевізора, онлайн-ігри, спілкування в чатах, блогах, слухання музики, пошук друзів. Це негативно впливає на їхній розвиток. 6. Останнім часом помітна тенденція для молодих людей менше читати, ігнорувати виклики сьогодення і дотримуватися цінностей, які пропагують засоби масової інформації. 7. Використання косметики нашої марки — це інвестиції у вашу красу, здоров’я і впевненість у собі. З нашою продукцією ваша шкіра та волосся будуть мати неперевершений вигляд.

7. Прочитайте перший абзац тексту. Як би ви на нього зреагували? Обґрунтуйте.

Якось на/передодні конкурсу підручників у соцмережі «Фейсбук» хтось поширив статтю під заголовком «Де логіка? Бідні діти...». Підставою для написання її та збурення мас була репліка в одній із соцмереж: «Чому в підручнику для 6-го класу слово дощ — загальна назва, а сніг — конкретний іменник?»

Закінчується стаття висновками фахового мовознавця про те, що в підручнику не/виявлено помилок, а помилковою є ключова репліка. Проте коментатори задовольнилися заголовком та активно долучилися до обговорення. Хтось писав: «Добре, що ми таких дурниць (в, у) школі не/вчили», «Це ж як заплутують дітей! Або треба (в, у)гадати різницю між дощем і снігом, я так розумію...», «Хочуть заробити грошей і видають підручник за новими правилами», «Якою дурницею забивають дітям голови, наче готують філологів». Де/хто не приховував обурення: «Навіщо писати підручник для дітей так, щоб і дорослі з вищою освітою з’ясовували, що мали на увазі автори?»

Пристрасті не/вгавали, попри те, що діти активних дописувачок і дописувачів вивчали власні й загальні назви, абстрактні та конкретні іменники ще в початковій школі, а в 6-му класі — лише поглиблено повторювали.

І все ж багато учасників обговорення усвідомили суть маніпуляції, а тому зауважили: «Не/перестаю дивуватися, чому люди шукають проблему там, де її не/має», «Та все добре в цьому підручнику. Просто не/беріться порівнювати не/порівнюване» (Н. Голуб).

Запитання та завдання

• 1. Прочитайте текст до кінця.
• 2. До яких способів маніпуляції вдалися маніпулятори?
• 3. Висловте свої міркування щодо коментарів.
• 4. З якою метою маніпулятори написали й поширили статтю?
• 5. Чому важливо вміти розпізнавати маніпуляційні дії? Чи має значення в таких ситуаціях сила волі?
• 6. З якими граматичними правилами пов’язані ці групи іменників (власні / загальні, абстрактні / конкретні)?
• 7. Визначте в першому реченні означення.
• 8. Запишіть слова, знявши риску/дужки. Поясніть правопис.
• 9. Сформулюйте й озвучте висновки з прочитаного.

8. А якщо не зважати на елементи маніпуляції та пропаганди?

Оцініть свої досягнення на уроці. Яка інформація вас збагатила? Що найкориснішим було для вас?

9. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Відтворіть зміст цього уроку в колажі.
• 2. Доберіть п’ять прикладів маніпулювання інформацією.
• 3. Напишіть есе на одну з тем: «Сила волі — шлях до влади над собою»; «На що здатна сила волі?»