Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 43. Засоби передавання інформації

Екологічні виклики сьогодення

Цілевизначення

Слова дня: бари́тися, бруна́тний, га́ятися.

1. Дайте відповіді на запитання.

Які засоби передавання інформації вам відомі? Як ви передаєте інформацію другові / подрузі під час зустрічі? А крізь зачинене вікно потяга, який відправляється? А в ситуації, коли не терпиться поінформувати когось на уроці? Як інформують машиніста потяга про безпеку руху на залізниці? А що робити, якщо інформації дуже багато, а часу для повідомлення мало?

2. Розгляньте схему. Яку інформацію вона містить? Як іще можна передати її?

Повідомлення поділяють на усні та письмові.

• Засобами усного передавання інформації є звуки (мовлення, музика, сигнал).
• Засобами письмового передавання інформації є текст, графічні зображення (малюнок, схема, таблиця, діаграма).

Крім того, інформувати можна жестами та мімікою. Іноді кількома способами одночасно (комбіноване повідомлення).

3. Прочитайте текст. Перекажіть його, додавши власні міркування про переваги різних засобів передавання інформації.

Текстове оформлення добре підійде для того, щоб наголосити на ідеях, створити ієрархію та структуру й навіть щоб передати настрій.

Діаграми та малюнки створюють цікавіші елементи. Кілька штрихів можуть швидко проілюструвати складні ідеї.

За допомогою рукописного тексту можна додати детальний опис, якщо діаграма чи інформація цього потребує (за М. Роде).

4. Прочитайте тексти. Запропонуйте всі можливі засоби передавання цієї інформації.

І. Отже, сміття та відходи — два різних слова.

Адже сміття — це щось, у чому не/має жодної ці(нн, н)ості й користі. Його просто позбуваються, виносять із помешкання — і все, більше про нього не/згадують.

Натомість відходи — зовсім інша історія. Є навіть Закон України «Про відходи». Він, як і більшість законів, страшенно довгий для читання. Але ми виокремимо те, де пояснюють, що таке відходи.

Отже, «відходи — це будь/які речовини, матеріали та предмети, що утворилися в процесі виробництва чи спожива(нн, н)я...». Та це не/означає, що ми маємо бездумно позбутися їх. Адже відходи можуть стати ресурсом. Саме їх здають на перероблення, щоб перетворити на сировину (за Г. Ткачук).

II. За даними Міністерства охорони довкілля, в Україні щорічно утворюється пів/мільярда то(нн, н) відходів, понад 90 % із них відправляють на звалища. Водночас сміттє/переробні заводи перебувають лише на стадії проєктування. «Слово і діло» пропонує подивитися на наявність в Україні відходів, скільки утилізують, а скільки зберігають на звалищах.

За 2019-й утворено 441,5 млн тонн відходів, 108 млн тонн утилізували та 239 млн тонн відправили на зберігання.

За 2020-й рік — 462,4 млн тонн відходів: утилізували — 100,5 млн тонн, відправили на зберігання — 276 млн тонн.

Загальний об’єм накопичених відходів у 2020-му становив 15 млрд 635,3 млн тонн (з порталу «Слово і діло»).

Запитання та завдання

• 1. Випишіть по три слова за такими характеристиками: 1) однакова кількість букв і звуків; 2) різна кількість букв і звуків; 3) як вимовляємо, так і пишемо; 4) вимова й написання різняться.
• 2. Запишіть слова, знявши риску або дужки. Поясніть написання.
• 3. Поясніть правопис виділених слів.
• 4. Поставте підкреслені числівники у форму орудного відмінка.

5. Поміркуйте над тим, яку інформацію повідомляють ці малюнки. Якими засобами її передано? Перетворіть інформацію на текстову.

6. А якщо користуватися лише одним засобом передавання інформації?

Які емоції переважали на уроці? Чим ви збагатили себе? Оцініть результати своєї роботи на уроці.

7. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Доберіть три приклади передавання інформації різними засобами та продемонструйте їх.
• 2. Створіть діаграму успішності вашого класу з української мови.
• 3. Напишіть есе на одну з тем: «Як зменшити кількість сміття довкола нас?», «Екологічні виклики мого краю».