Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 41. Явний і прихований зміст інформації

Відповідальність за свої фінанси

Цілевизначення

Слова дня: даре́мний, замо́жний, зубожі́ти, готі́вка.

1. Дайте відповіді на запитання.

Що означає фразеологізм читати між рядками? Чи доводилося вам це робити?

2. Розгляньте схему. Чи маєте ви навички для здійснення цих кроків? Наскільки важливе для людини розуміння змісту інформації? Як ви розумієте поняття «явний зміст інформації» та «прихований зміст інформації»?

Інформаційно грамотні люди

• 1. Знаходять інформацію (важливо — визначення надійності джерел).
• 2. Оцінюють інформацію (аналіз інформації щодо її якості — точності, доречності й актуальності).
• 3. Упорядковують інформацію (систематизування зібраної інформації, що робить її корисною для конкретної ситуації).
• 4. Синтезують інформацію (використання зібраної, оціненої та впорядкованої інформації для певних завдань).
• 5. Передають інформацію людям.

3. Прочитайте текст. Які асоціації виникають у вас із прихованою інформацією? Зобразіть графічно явну й приховану інформацію.

Крім явного, очевидного змісту інформації, який ми сприймаємо відразу, незалежно від форм і способів подання її, виокремлюють прихований, тобто внутрішній, зміст інформації. Приховану інформацію (підтекст) автор подає як «певні сигнали», що повідомляють про неї, наштовхуючи на відтворення її впродовж читання. Читач має розпізнати, осмислити її та надати певного сенсу.

Засоби творення прихованої інформації:

— художні засоби (метафора, метонімія, порівняння, синекдоха, перифраз, іронія, оксюморон та ін.), фразеологізми, діалектизми, вставні слова тощо;

— ситуативні (згадані раніше факти, події);

— асоціативні (різні види зв’язків між тим, про що йдеться, і досвідом слухача / читача / мовця).

Для розпізнавання і розуміння прихованої інформації важливі передумови: словник, розвинена уява, творча активність, уміння виконувати мовний аналіз.

Прихована інформація можлива в текстах художнього, розмовного та публіцистичного стилів. Вона допомагає читачеві уявляти, що відбувається, відчувати переживання персонажів твору. Наприклад: 1. Чоловік постійно поглядав на годинник, укотре підносив руку до брови (Т. Кавагуті) — «постійно поглядав на годинник», «підносив руку до брови» свідчать про нервування, хвилювання чоловіка. 2. За вікном — серпневий світанок, витканий сріблом зорепаду, дощику, тоненької гілки, павутиння. Світанок проходить крізь відчинене вікно й оселяє в серці мрії (Л.-М. Монтгомері) — метафора світанок відтворює душевне піднесення героїні, сприятливе для мрій.

4. Прочитайте речення. Визначте, де інформація явна, а де прихована. Обґрунтуйте. Поясніть правила вживання великої букви.

1. Однак ми маємо бути обережні, бо товари «нульового кілометра»* не завжди більш екологічні. 2. В Уганді запроваджено податок на соціальні мережі: 200 шилінгів на день (приблизно 5 центів) (Т. Федеріко). 3. Уяви себе стодоларовою купюрою, забутою в кишені джинсів. 4. Отже, твоя мама має рацію: гроші не ростуть на деревах — і тепер ти знаєш чому. 5. Утім, купівля має і темний бік, особливо якщо ти тринькаєш** забагато. 6. Паперові гроші — банкноти — виробляють на спеціальному друкарському верстаті. 7. Світовий банк було засновано 1944 року, наприкінці Другої світової війни (К. Вермонд).

5. Прочитайте текст. Для кого ця інформація може бути корисною? Доберіть приклади на підтвердження однієї з тез тексту.

У кожному творі можна знайти безліч додаткових ознак і значень, завдяки яким читання, осмислення та обговорення дають неабияку втіху.

Пам’ятайте про шаблони*: старайтеся сприймати текст таким, яким його написано в соціальному, історичному, культурному й особистому контекстах*. Наприклад, справжня причина подорожі героя — це завжди пізнання себе. Коли люди разом їдять або п’ють — це жест миру, знак вірності, духовної спорідненості й щедрості. Суть образу злих істот — експлуатація, піднесення бажань над потребами ближніх.

Пам’ятайте про підтекст. Наприклад, сніг, дощ, гроза не бувають просто погодою, а пори року майже завжди відповідають вікові (літо — молодість, пристрасть; зима — старість, занепад). Місце перебування та простір доносять ідеї, психологію, історію і динаміку. Хвороби можуть бути використані як соціальна метафора, уособлювати випадковість долі, жорстокість життя, невідомість...

Іронія* перевертає ваші сподівання, щоб вони працювали проти вас. Придивіться: чи не є несподіваний поворот сюжету іронією? Політ часто символізує звільнення духу.

А якщо символ незрозумілий? Як тоді осмислити? Кожний твір навчає прочитувати себе в процесі читання. Зосередьтеся на тому, що знаєте, і використовуйте це (за Т. Фостером).

6. Прочитайте речення. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1. Незалежно від того, який зараз рік, економіка мильної бульбашки виникає і досі, адже надмірні оптимісти свято вірять, що на обрії їх очікують великі справи. 2. Ми, можливо, носимо інший одяг, слухаємо іншу музику, їмо інші смаколики, та коли доходить до боргів, ми, на жаль, поводимося так само, як за сивої давнини. 3. Упродовж багатьох років психологи вважали, що квитком до успіху є інтелект. Проте експеримент із зефіром довів, що велике значення має також самоконтроль. 4. Відкладати гроші можна не лише під матрац. 5. Розпродажі — найкращі друзі заощадливих (К. Вермонд). 6. Є й інші працівники, офісний планктон. Вони просто хочуть бути успішними, але так, щоб їм говорили, що робити. 7. 1960 року в країні панував оптимізм. У Білому домі сидів Кеннеді, відчувалося віяння свіжого бризу (Л. Якокка).

Запитання та завдання

• 1. Визначте засоби творення прихованої інформації.
• 2. Що вам відомо про «експеримент із зефіром»?
• 3. Випишіть речення зі вставними словами, поясніть їхню роль і розділові знаки.
• 4. Котрі з речень можна ускладнити вставними словами? Зробіть це (усно).
• 5. Розгляньте світлини. Із чим зображене на них асоціюється у вашій уяві?

Мильні бульбашки

Планктон

Морський бриз

7. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

He/віриш, що інвестува(н, нн)я таке просте й надійне? Гаразд, маєш рацію. Подібно до того, як фермери дбають про свої лани, постійно стежачи, щоб із рослинами все було гаразд, так і ти маєш пантрувати* власні інвестиції.

Розумієш, не/всі вкладення (при-, пре-)множуються гладенько/рівненько, як показано на схемах. Інвестування, як і садівництво, переживає плодючі та порожні роки. Один рік може бути сонячним і дощовим, завдяки чому садовина ростиме добре. А наступного року хмари сарани перетворять пишний сад на вигриз(е, и)ну пустку з понівеченими рослинами.

Те саме відбувається з інвестуванням. Ти купу(ї, є)ш акції компанії «Busy Bee Honey Со» («Мед від працьовитих бджіл») і протягом перших двох років отриму(ї, є)ш певну кількість «солодких» грошей. А потім... (у, в) один рік тисячі бджіл занедужують (і, й) вмирають. Акції миттєво падають (в, у) ціні, оскільки шансів, що бізнес буде прибутковим, майже не/лишається...

Отже, як захистити свої гроші? Один із варіантів — диверсифікувати інвестиції. Це хитромудре слово означає «не/класти всі яйця до одного кошика». І здебільшого принцип працює (К. Вермонд).

Запитання та завдання

• 1. Який засіб творення прихованої інформації використовує авторка?
• 2. Прокоментуйте, зазначивши, як це впливає на сприйняття інформації.
• 3. Запишіть слова, знявши риску й дужки, поясніть правопис.
• 4. Як правильно вимовляти виділені слова?
• 5. Що вам відомо про інвестування? Які інвестиції нині, на вашу думку, вигідні?
• 6. Визначте граматичні основи в реченнях завершального абзацу.

Чи вважаєте ви себе інформаційно грамотними людьми? Наскільки важлива сьогоднішня тема уроку? Чим ви збагатили себе на уроці?

8. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

1. Перетворіть текстові відомості про приховану інформацію на графічні.

2. Прочитайте текст. Прокоментуйте зміст прихованої інформації. Що є засобом творення прихованої інформації?

Усе в цьому світі розпочинається з якогось берега. Попереду моря-океани, загублені Атлантиди й нерозгадані таємниці забутих гаваней, і людське життя знаходить у собі відвагу розпочати власну мандрівку. Хтось невтомно шукає свого берега, комусь із сумом доводиться рідний берег залишати, а когось із берега нестримно вабить неосяжна далечінь, що гукає до глибини людського серця співом вільного вітру та ревом нескорених бурунів. У світі людей усе розпочинається на якомусь із берегів (за А. Зелінським).

3. Напишіть есе «Навіщо людині фінансова відповідальність?».