Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 4. Речення прості та складні, двоскладні й односкладні

Філософ щастя

Цілевизначення

Слова дня: осягну́ти, сприя́ти, пра́гнути.

1. Пригадайте, що вам відомо про речення. Складіть і запишіть запитання, відповіді на які ви знаєте.

Речення — це одне чи кілька слів, що об’єднані за смислом, граматично й інтонаційно та виражають закінчену думку.

Для речення характерна завершена інтонація.

Наприклад: Ранок. Незбагненна тиша. Раптом усе довкола починає пробуджуватися.

2. Розгляньте схему. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Запитання та завдання

• 1. Розпізнайте за поданими визначеннями просте та складне, двоскладне й односкладне речення.
• 2. Підготуйте розповідь за матеріалами схеми, ілюструючи її прикладами.
• 3. Що з уміщеного в схемі вам відоме, а що — нове? Яку інформацію необхідно уточнити чи пояснити?

Важливість речень полягає в тому, що за допомогою них передаємо думки, інформацію, формулюємо запитання. І все це необхідно для ефективного спілкування. Неправильно побудоване речення може стати перешкодою для порозуміння, сприйняття інформації тощо.

3. Прочитайте речення. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1. Проблеми, з якими людство зіткнулося сьогодні, він передбачив 300 років тому. 2. Його називали дзвонарем для глухих і докоряли, що він носив свічку перед сліпими. 3. Його кумирами були Піфагор, Сократ, Платон, Плутарх, Цицерон, Сенека, Арістотель, Еразм Роттердамський. Їхні твори в студентські часи вивчав мовою оригіналу, оскільки знав латину, еллінську, гебрейську, німецьку, польську та французьку мови. 4. Він наполегливо обстоював свої погляди щодо людини як найбільшої цінності Всесвіту. 5. Він грав на скрипці, флейті, бандурі, кобзі, співав у церковному хорі, писав музичні твори. 6. Сьогодні український народ дійшов глибокого розуміння, що моральне вчення філософа може стати кровоносною системою в розбудові незалежної демократичної України (за О. Бакуменком).

Запитання та завдання

• 1. Про кого йдеться в тексті? Чиє прізвище ви поставили б замість виділених слів?
• 2. Хто такі філософи? Що вам відомо про них? Використайте «слова дня» у своїх відповідях.
• 3. Охарактеризуйте речення за будовою і наявністю головних членів. Обґрунтуйте відповіді.
• 4. Зміст яких речень вам зрозумілий повністю, а для котрих бракує інформації?

4. Прочитайте словникове тлумачення слова філософ. Чи збігається воно з вашим? Яке тлумачення, на вашу думку, стосується Г. Сковороди? Чому?

1. Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. 2. розм. Студент філософського факультету в закладі вищої освіти. 3. перен., розм. Людина, схильна до абстрактних міркувань, роздумів. 4. Людина, що розумно ставиться до життя, спокійно й стійко терпить злигодні, мінливість долі (зі словника).

5. Перетворіть кожну групу простих речень на складне та запишіть. Обґрунтуйте вид речення (усно).

1. У філософії Г. Сковороди головною формою відтворення думки була українська культурна традиція. Для неї характерна людська самодостатність, делікатність, відчуття власної гідності, релігійність і схильність до містицизму (за О. Бакуменком). 2. Кожна людина найбільше любить свій народ. Любов Сковороди до України була ревною і не раз викликала подив, а то й роздратування. 3. Філософ змальовує образ України як краю. У цьому краю «оселилася простота й царствувала дружба». Дружба робила мале великим, дешеве — дорогим, а просте — приємним» (Л. Ушкалов). 4. Григорій Сковорода цікавився проблемами освіти. Освіта, на думку філософа, має зробити людину щасливою. 5. Природа створила його, мабуть, тільки з певним наміром. Цей намір — пересвідчитись у власній здатності «творити не лише нікчемних фіглярів, а й богів» (А. Товкачевський).

6. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Кожен мусить пізнати свій народ і себе в ньому. Чи ти рус?.. Будь ним... Чи ти лях? Будь ляхом. Чи ти німець? Німечествуй. Француз? Французствуй. Татарин? Татарствуй. Усе добре на своєму місці та своєю мірою... (Г. Сковорода).

Запитання та завдання

• 1. Поясніть, як ви розумієте зміст прочитаного.
• 2. Чи актуальні ці слова нині? Як вони пов’язані з українськими реаліями?
• 3. Що означає «пізнати свій народ і себе в ньому»?
• 4. Охарактеризуйте перше речення за відомими вам ознаками.

7. Прочитайте діалог. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

— А що роблять філософи?

— Ну, як тобі сказати? Ми думаємо.

— Про що?

— Про все на світі: про справедливість, чесність, рівність, віру, закон, мову...

— Я теж про це думаю, то і я філософ?

— Мабуть. А ти ретельно думаєш про всі ці речі? (С. Гершовіц).

Запитання та завдання

• 1. Чи повною мірою текст розкриває роль філософів?
• 2. Чому імена Сократа, Платона, Декарта, Гіпатія, Діотіма та Сапфо дійшли до нас через тисячоліття та не втратили актуальності?
• 3. Перебудуйте цей діалог, доповнивши його відомою вам інформацією.
• 4. Які речення ви здебільшого використали?

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди

Автор невідомий. Копія прижиттєвого портрета Г. С. Сковороди. 1744 р.

Російські окупанти ракетою знищили музей Г. С. Сковороди

8. Яких результатів ви прагнули? Якими способами їх можна досягти? Що для цього вам було необхідно? Чи задоволені ви досягнутим? Чому, на вашу думку, Г. Сковороду називали «філософом щастя»? Котре з речень цього параграфа може бути епіграфом до уроку? Чому?

9. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Які твори називають філософськими? Запишіть п’ять речень із філософської лірики Т. Шевченка, Лесі Українки або Л. Костенко. Про що їхні роздуми? Охарактеризуйте кожне речення за ознаками, які ви вивчали на уроці (усно).
• 2. Підготуйте презентацію теми цього уроку.
• 3. Напишіть есе «Яким я уявляю щастя?».