Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 31. Поняття про відокремлення. Відокремлення узгоджених означень

Цілюща сила та привабливість природи

Цілевизначення

Слова дня: бешкетува́ти, врізно́біч.

1. Дайте відповіді на запитання.

Які означення називаємо узгодженими? Що вам відомо про способи вираження узгоджених означень? Що таке дієприкметниковий зворот?

2. Прочитайте виразно речення.

1. На скелю сіла граційна чайка, збуджена важким перельотом, щаслива від того, що знову на рідному березі. 2. На скелю сіла граційна чайка. Вона була збуджена важким перельотом і щаслива від того, що знову на рідному березі.

• Визначте, де другорядні члени виділяємо за смислом та інтонаційно. Яка інформація в першому реченні є основною, а яка — додатковою? У якому реченні повідомлення передано лаконічніше?

Відокремлення — це смислове й інтонаційне виділення другорядних членів речення. Відокремлюємо члени речення в усному мовленні за допомогою порядку слів та інтонації, а на письмі — розділовими знаками. Для відокремлення на письмі використовуємо коми, іноді — тире.

Інтонаційні особливості речень із відокремленими членами:

• на пояснюваному слові тон підвищуємо;
• відокремлені члени речення виділяємо паузами;
• логічний наголос у відокремленому звороті падає на останнє слово.

3. Прочитайте виразно речення.

1. Червонобоким яблуком округлим скотився день, поспілий і тяжкий (М. Рильський). 2. Дорога пролягала повз охайні садиби, подекуди розтинаючи долину, усаджену дикими сливами, укритими немовби серпанком червневого цвіту. 3. А десь віддалік виблискував клаптик неба, залитого призахідним сонцем. 4. Унизу було видно ставок. Такий довгий і звивистий, він радше нагадував річку (Л.-М. Монтгомері). 5. Отже, буде весна, життєдайна, п’янка, неприборкана, пробіжиться босоніж під кашель рипучих воріт! 6. Згадаю щедре золото Карпат в осінню пору, тиху і барвисту... (Н. Данилюк). 7. За широкими вікнами — чистими та прозорими — повільно кружляли сніжинки, нагадуючи, що до Різдва лишалося кілька днів (за І. Роздобудько). 8. Невеликі, відтиснуті до ярів і перелісків білі озерця ковили згадують ті далекі часи, коли вони були не озерцями, а сріблястими розкішними морями (М. Руденко).

• Визначте, чим виражені відокремлені означення. Назвіть означувані слова. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях, користуючись таблицею.

4. Перепишіть речення, уставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені означення та поясніть умови відокремлення їх.

1. А тим часом у крихітному містечку оточеному хвойними лісами хмари не мали за що зачепитися тож переливалися всіма відтінками сірого й вільно пливли небом (Н. Гербіш). 2. Народилося море безкрає з неосяжним морським обрієм (О. Довженко). 3. Мовчать каштани стомлені і мляві (В. Симоненко). 4. Нижні галузки смерек мокрі від густого туману звисали додолу (за І. Нечуєм-Левицьким). 5. Я сидів на березі охоплений солодким хвилюванням і слухав вічну музику природи (А. Пашкевич). 6. На світанку коли ще ніжаться безкраї степи усіяні голубими росами спить зеленоока діброва ... (В. Лисенко). 7. Пісня мов сама ллється з душі голос не знає натуги й утоми рівний тонкий та високий (Панас Мирний). 8. І ось вона найдухмяніша нарешті розквітла.

5. Прочитайте речення.

1. Сутінки впали на притулене до гір верховинське село (І. Чендей). 2. Умиті росами квіти злегка похитувалися. 3. Небо, високе й чисте, просівало зорі крізь невидиме решето (Г. Тютюнник). 4. Вечірнє сонце кидало проміння на стіл, застелений білою скатертиною (І. Нечуй-Левицький).

• Визначте відокремлені означення. Які ознаки відокремлення привернули вашу увагу? Запишіть, переробивши речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими й навпаки (за зразком). Чи змінився смисл речень? Прочитайте записане з відповідною інтонацією. Позначте паузи.

Зразок. Земля / осяяна вечірнім сонцем / готувалася до відпочинку. — Осяяна вечірнім сонцем земля / готувалася до відпочинку.

6. Доповніть речення відокремленими означеннями. Запишіть утворені речення.

1. Високо злітають над степом жайворонки. 2. Він чує шум дощу. 3. Місто ще спить. 4. Зелені каштани, клени й осокори стоять непорушно. 5. Діти люблять бешкетувати.

7. Запишіть текст, замінюючи невідокремлені означення відокремленими. Чи змінилося значення цих членів речення? Поясніть свої думки.

Привезені з далеких сонячних земель соняшники стали символами степової України. Люди вірять, що вони весь час повертають за сонцем облямовані вогняними пелюстками голівки, ніби побоюючись, що світло може розсердитися та назавжди покинути землю. Є чимало сонячних назв і в інших рослин. «Сонцеглядом» називають цикорій, а «сонцецвітом» — кам’яну троянду (з книжки «Ми українці»).

8. Виконайте завдання.

• 1. Укладіть словникову статтю «Соняшник» для біологічного словника.
• 2. Поясніть, як ви розумієте слова сонцегляд, сонцесвіт. Придумайте й запишіть власні новотвори — образні назви предметів, рослин із основою сонце.
• 3. Розгляньте світлини. Яку пору року тут зображено? Як ви це розпізнали? Запишіть означення, властиві цій порі, і складіть із ними п’ять речень.

Продовжте речення: «На уроці я дізнався / дізналася ...», «Ці знання мені потрібні для ...», «Мені було цікаво ...», «Виникали труднощі під час ...», «Я оцінюю свою роботу...».

9. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Випишіть із текстів, які вивчаєте на уроках літератури, сім речень із відокремленими узгодженими означеннями.
• 2. Доберіть або складіть речення, які ілюстрували б правила вживання розділових знаків у реченнях із відокремленими узгодженими означеннями.
• 3. Напишіть есе «Природа надихає».