Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

Просте ускладнене речення

§ 25. Однорідні члени речення: поглиблене повторення

Краса думки

Цілевизначення

Слова дня: розма́й, зне́хотя, оксами́товий.

1. Дайте відповіді на запитання.

Яке речення називаємо ускладненим? Назвіть компоненти, що роблять його таким. Що вам відомо про однорідні члени речення? Які члени речення можуть бути однорідними? Яка роль їх у мовленні? Чи можна обійтися без однорідних членів речення? Із чим у вас асоціюється слово краса? З якими іменниками ви найчастіше його поєднуєте? Який учинок можна назвати красивим? Що робить думку красивою?

2. Прочитайте виразно речення.

1. Смаглявий липню, вдячна за тепло, за карамельну спеку полудневу (Н. Данилюк). 2. Віхті очерету замітають небо, розганяють хмари, мріють про весну... (Н. Шеденко). 3. Повітря в серпні прозоре й невагоме, уже не розпечене, а оксамитове, срібне... (А. Любка). 4. А поруч змагаються у фарбах із небесами волошка, петрів батіг і дзвоники (Л. Зоряна).

• Які члени речення однорідні? Яким типом зв’язку вони поєднані? Що зміниться в реченнях, якщо вилучити однорідні члени?

3. Розгляньте схему. Підготуйте розповідь про однорідні члени речення. Кожен пункт підтвердьте прикладами.

Однорідні члени речення можуть поєднуватися різними типами зв’язку: сполучниковим, безсполучниковим і змішаним.

4. Запишіть речення, доповнивши їх різними видами однорідних членів. Котрі зі світлин ілюструють зміст речень? Якби вам довелося добирати ілюстрації до речень, що було б на них зображено?

1. Ранок купається в росі. 2. За вікном не вщухає хуртовина. 3. Літо дотанцьовувало свій танок. 4. Мені наснилися Карпати. 5. Ми сиділи біля ватри.

5. Складіть діалог, у якому співрозмовники діляться враженнями про побачену красу. У репліках діалогу мають бути однорідні члени.

6. Доповніть таблицю (усно). Користуючись таблицею, підготуйте повідомлення про вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.

Розділові знаки між однорідними членами речення

Ставимо кому

між однорідними членами речення, поєднаними:

- протиставними сполучниками (а, але, та, зате, проте, однак, хоч, хоча): Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! (Олександр Олесь);

- за допомогою інтонації (без сполучників): Понад широкою стежкою густо росли гвоздики, бархатні чорнобривці, різнокольорові маки (Ю. Збанацький);

- єднальними повторюваними сполучниками: Тягнуться до сонця і квітки, і трави... (В. Сосюра);

- парними сполучниками: як — так і, хоч — але й, якщо не — то, не тільки — а й тощо: Туман стелився не тільки над річкою, а й над полями (Ю. Збанацький);

- парами: Життя — це річка, у якій попутно й навально тече минувшина й теперішність, добро і зло, правда і кривда (Р. Федорів).

Кому не ставимо

- між словами, які становлять фразеологізм: ні туди ні сюди, ні риба ні м'ясо, і сміх і гріх, і так і сяк тощо.

Однорідні члени вимовляємо найчастіше з інтонацією перерахування: кожний з однорідних членів виділяємо логічним наголосом і відокремлюємо паузою від інших. Голос на кожному з них підвищуємо. Найбільша сила голосу — на передостанньому з однорідних членів, на останньому — знижуємо. Логічний наголос на цьому слові найсильніший: Всі білі ліжники вже знесла до води, в кептар яскравий одягнула ранок, серед смерек залишила сліди і неба синь приміряла шафраном (Л. Дмитерко).

7. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Чи сприймали ви красу як потребу у вашому житті? Вона не лише милує око, але є сутністю, що допомагає жити продуктивніше та щасливіше...

Як би ви описали красу? Одні кажуть, що вона тішить нас завдяки своїй гармонії, досконалості та правдивості. Споглядаючи предмет, вважаємо його гарним тоді, коли в ньому все збалансоване й пропорційне, указує на впорядкованість і безперервність...

Краса притаманна душі кожної людини, і вона може уявнитися, якщо утверджувати її в нашому житті та світі, а думки зосереджувати так, щоб вони чіткіше її сприймали... (за Дж. М. Темплтоном).

Запитання та завдання

1. Чи згодні ви, що краса «допомагає жити продуктивніше та щасливіше»? Обґрунтуйте свою думку.
2. Назвіть однорідні члени речення, визначте типи зв’язку між ними.
3. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.
4. Назвіть іменники, які вживаємо тільки у формі однини.
5. Поставте виділені слова в орудному відмінку. Поясніть особливість.
6. Чому в другому реченні вжито просту форму вищого, а не найвищого ступеня порівняння прислівника?
7. У коренях яких слів відбувається чергування приголосних?

8. Прочитайте речення. Перебудуйте їх, замінивши або додавши інші однорідні члени. Як на зміст впливають однорідні члени?

1. Прокидається під кригою Хорол, заглядає в сині очі неба... (Η. Шеденко). 2. На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і простягав завмерлі руки (за М. Стельмахом). 3. Літо танцювало свій шалений танець, сипало квітами й зеленню, сіяло срібні роси, дарувало запашні ночі... (І. Савка). 4. Купує осінь стильні капелюшки і радо роздаровує грибам... (Н. Шеденко). 5. Вулиці залиті сонцем і весною (Н. Гербіш). 6. Осінь невидимим пензлем торкнулася Карпат і зачарувала їх своїми барвами (Л. Нестеренко). 7. Легкий вітерець розносив запах пожовклої трави й перезрілої брусниці (І. Меліка).

Запропонуйте нові ідеї застосування вивченого на уроці. Як ще це можна використати? Чи вдалося вам досягнути поставленої мети? Що допомогло найбільше?

9. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

1. Складіть кросворд за матеріалами цього параграфа.
2. Складіть сім речень з однорідними членами, у яких опишіть свої враження від краси.
3. Напишіть есе «Якою я уявляю красу думки?».

Зміст