Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

Синтаксис

Сила синтаксису полягає в здатності сполучати слова.

І. Фаріон

§ 2. Відомості про синтаксис

Різноманітний світ природи

Цілевизначення

Слова дня: прина́дний, тро́ща, пле́со.

1. Прочитайте запитання та дайте на них відповіді.

• Які зі згаданих умінь ви вважаєте для себе найважливішими? Чому? Використовуйте зміст схеми для формулювання цілей на уроках вивчення синтаксису.

2. Прочитайте текст.

Мистецтво мови — це не знання слів, а вміння сполучати їх. Матриця сполучених слів — це тканина нашого мислення, де вишиваємо словами-нитками. Міцність тканини — запорука тривалого життя мови як неповторної картини світу. Якщо лексичний рівень — це відкритий, зовнішній бік мови, то синтаксис — її морське дно, що є глибинами нашого мислення. Тому зовсім не складно знайти й виправити лексичну помилку (наприклад, замість міроприємство — захід), набагато складніше, мислячи, одягнути думки в українські синтаксичні строї (І. Фаріон).

• На які запитання попередньої вправи дає відповідь авторка? Чому «одягнути думки в українські синтаксичні строї» складніше, ніж пояснити значення слова? У чому важливість синтаксису?

3. Прочитайте слова.

1. Звуками, того, світ, барвами, узагалі, сміявся, сонцем, дня.

2. Густе, сіявся, крон, решето, букових, дощ, через.

3. Шати, рум’янцем, осінь, одягнула, густим, жовто-зелені, зашарілась (за М. Дочинцем, Н. Данилюк).

• До яких частин мови належать ці слова? Який розділ науки про мову вивчає їх? Утворіть речення із цих слів. Чим відрізняються слова та речення?

Синтаксис — це розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень, способи й правила поєднання в них слів та особливості вживання речень і словосполучень.

Одиниці синтаксису — це словосполучення, речення і текст.

4. Прочитайте речення. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1. Ставить крапку на спеці краплина дощу. 2. Затихає цвіркун у некошеній тиші (М. Жайворон). 3. Перед людиною відкрилася радість життя, тому що вона почула шепіт листя і пісню цвіркуна, гомін весняного струмочка й переспіви срібних дзвіночків жайворонка в гарячому літньому небі, шерхіт сніжинок і стогін заметілі, лагідний плюскіт хвиль і врочисту тишу ночі — почула і, затамувавши подих, слухає сотні та тисячі років чудесну музику життя (В. Сухомлинський). 4. Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки... (Л. Костенко). 5. Температурить грудень, захворів, плаче туманом і хрипить вітрами... 6. Ще грудень бавиться у осінь і на пеньки вдяга сережки із грибів... 7. Зимовий вітер перечитує листи, які щодня йому писала осінь... (Н. Шеденко).

Запитання та завдання

• 1. Охарактеризуйте речення за відомими вам ознаками.
• 2. Що вивчають розділи «Морфологія» і «Синтаксис»?
• 3. Випишіть із речень п’ять словосполучень. Чим вони відрізняються від речень?
• 4. Що, на вашу думку, означає «різноманіття природи»? Наведіть приклади.
• 5. Поясніть зміст першого речення.
• 6. Запишіть речення, що найбільше вам сподобалося. Опишіть картину, яка постала у вашій уяві (усно).

А що якби сніжинки були зі смаком улюблених цукерок? Як грудень «бавиться у осінь»?

5. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Чому літо завжди закінчується так швидко?! He/встиг пролунати останній дзвоник, як уже чуєш перший, що (з-, с-)кликає на уроки! А ще стільки цікавого лишилося!

«Ще/б разочок позасмагати на березі річки, добудувати таємну хижу в лісі, вирити нову печеру, достругати з палиці шпагу й оздобити її візерунками, випаленими (роз-, рос-)печеним цвяхом...» — думала Рено. «...Дочитати книжку й нарешті навчити хв(е, и)лястого папугу говорити...» — думала Клава.

А ще... (з-, с-)робити з кіс справжні дреди, адже за літо волосся добряче повідростало, а різнобарвні дреди — це круто! Така була мрія. Принаймні в Рено.

А ще... умовити батьків купити лінзи, аби не/ходити все життя в окулярах. Така була мрія принаймні в Клави.

Зачекайте/но! Ви знаєте, хто така Рено? А Клава? Це дві подружки-нерозлийвода, які цього літа перейшли до шостого класу.

— Про що ж розповісти, коли зададуть тему «Як я провела літо»?

— Та просто напиши, як ти відпочивала з батьками на морі, — стенула плечима Клава. — Про хвилі, сонце й таке інше. Головне — без помилок!

— Про це всі напишуть! Нудно! Hi/хто й уваги не зверне, — мовила Рено. — От якби написати все азбукою Морзе... Ото було/б круто!

Вона зупинилася і замислилася (І. Роздобудько).

Запитання та завдання

• 1. Чи поставало перед вами запитання, сформульоване в першому реченні?
• 2. Перекажіть діалог подруг, додавши свої репліки про нереалізовані за літо мрії.
• 3. Запишіть виділені слова, знявши риску й дужки. Поясніть написання.
• 4. Обміняйтеся зошитами із сусідом / сусідкою по парті та перевірте правильність виконання завдань.

Здійсніть рефлексію трьома реченнями. Скоротіть сказане до одного речення. Висловте це п’ятьма ключовими словами.

6. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Намалюйте порівняльну схему, у якій відтворіть особливості морфології та синтаксису.
• 2. Як ви розумієте суть синтаксису?
• 3. Напишіть есе «Чим збагатило мене літо?».