Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 14. Види та способи вираження обставин

Знати історію свого народу важливо

Цілевизначення

Слова дня: антоло́гія, форте́ця.

1. Прочитайте тексти.

1. Відомий француз Гійом Боплан із 1630 по 1647 рік перебував на українській землі. Будуючи фортеці, водночас студіював краєзнавство України. У книжці «Опис України» він зазначав: «Ця нація співає плачучи. Так чинять на землі тільки українці». Книжка Боплана мала в Європі великий успіх.

2. Німецький поет Фрідріх Боденштедт у середині XIX ст. так захопився українськими народними піснями й історичними думами, що вивчив українську мову та переклав німецькою багато пісень і дум, видавши згодом антологію «Поетична Україна». У передмові він піднесено писав про пісню та мову українського народу, вважаючи їх досягненнями народів світу (з інтернету).

• Що об’єднує тексти? На які питання відповідають виділені слова та яку роль у реченні вони виконують? Від яких членів речення залежать?

2. Ознайомтеся з таблицею. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

ВИДИ ОБСТАВИН ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Запитання та завдання

1. Сформулюйте за змістом таблиці три-чотири запитання.
2. Визначте, якими частинами мови виражені обставини в реченнях.
3. Поясніть написання великої букви в реченнях.

3. Запишіть речення, знявши дужки й риску. Підкресліть обставини. З’ясуйте, чим вони виражені, визначте вид їх. Поясніть зміст п’ятого та сьомого речень.

1. Усі запорожці (у, в)ставали завжди до схід сонця та йшли на річку (у, в)миватися або купатися (А. Кащенко). 2. Після отримання магдебурзького права в містах почали з’являтися перші цехи. 3. У 1932 році в Україні розпочався штучно створений голод. 4. 6 червня 2023 року російські окупаційні війська, відступаючи з правобережної Херсонщини, підірвали дамбу Каховської ГЕС (А. Шиманська, А. Шиманський). 5. Ця війна для багатьох українців тр(и, е)вала завжди (А. Бондар). 6. Не/зважаючи на підписання в 1494 р. «вічного миру» з Литвою, за шість років Московія оголошує нову війну Великому князівству Литовському й Руському (С. Чорна). 7. Українці ні/коли не/були маленькими людьми (І. Павлюк).

4. Поясніть значення фразеологізмів. У яких відношеннях перебувають пари поданих фразеологізмів? Складіть із ними речення. Визначте синтаксичну роль фразеологізмів.

Хоч греблю гати — як кіт наплакав; рукою подати — за тридев’ять земель; душа в душу — як кішка із собакою; хоч голки збирай — хоч око виколи.

5. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви та знявши риску. Підкресліть члени речення. Визначте синтаксичну роль дієслів неозначеної форми.

1. He/нові й намагання північно/східних сусідів захопити Київ, перетворити його на провінційну окраїну (С. Чорна). 2. Саме тут майбутній гетьман навчився пр..ховувати справжні емоції. 3. Утримати два береги Дніпра Дорошенкові не/вдалося. 4. Тривалі війни, хвороби й зубожіння штовхали правобережних с..лян тікати на лівий берег. 5. Із часом у Мазепи з’явилася можливість відвідувати матір у київському Печерському монастирі. Приїздив побачитися та поспілкуватися (В. Курико).

6. Прочитайте речення.

1. Вони були схожі між собою як дві краплі води 2. Мене з печі як вітром здуло (М. Стельмах). 3. Дощ ллє як із відра (нар. тв.). 4. Селяни після Хмельниччини стали вільними, розібравши землю польської шляхти. 5. Щойно прийшовши до влади, Мазепа виділив кошти на відновлення Софії Київської. 6. Побачивши сімдесятирічного гетьмана Мазепу, шведський король Карл XII зауважив, що кожен рух і крок цього чоловіка свідчать про дуже високу культуру (В. Курико). 7. Добро і зло ідуть у парі через усю історію, переплітаючись між собою (Ю. Ґордер).

• Поясніть особливості вживання розділових знаків у реченнях з обставинами, вираженими фразеологізмами й дієприслівниковими зворотами.

7. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Наша молода вчителька Олена Іванівна недавно розказувала нам про патріотів, які поклали за мову життя... Від неї ми дізналися і про Голодомор, і про репресії, і про героїв УПА, і про Крути. Про багатьох героїв, що полягли за Україну. Навіть тих, чиїх імен ще немає в наших підручниках. Нам з учителькою дуже пощастило. Тато каже: «Бо то небайдужа людина».

Але я дедалі більше дивуюся, чого воно так виходить. Хіба не можна захистити нашу мову так, щоб більше ніхто її не кривдив? Назавжди!

Мама знаходить на Youtube пісню сестер Тельнюк «Прощай, Україно, моя Україно, чужа Україно, навіки прощай...» і каже:

— Василь Стус.

Олена Іванівна розказувала нам і про Василя Стуса. Але від цієї пісні мою спину завжди обсипає морозом.

— Це не просто пісня, — озивається тато. — Це крик душі.

Коли Олена Іванівна проводила урок пам’яті загиблих за Україну й засвітила на вікні свічку, я дивилась і намагалась уявити прадідуся. І, мабуть, він мені таки уявився! Гарнішого прадідуся годі було й уявити! Дід казав, що він лежить далеко на Колимі, присипаний безжальним снігом репресій. Цікаво, чи пам’ятають ті дві ялинки в нас на подвір’ї, хто їх садив? (за Г. Кирпою).

Запитання та завдання

1. Визначте основну думку тексту.
2. Що вам відомо про події, згадані в тексті?
3. Чому про це потрібно знати й пам’ятати?
4. Випишіть будь-які два речення, додавши в них обставини.
5. Що означає свічка пам’яті? Коли її запалюють українці?
6. Розгляньте світлини. Що вони ілюструють? А які ілюстрації дібрали б ви?

Запишіть три цікаві факти, про які ви дізналися. Оцініть свою роботу на уроці.

8. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

1. Дайте письмові відповіді на запитання. Підкресліть обставини. Визначте їх вид за значенням.

1. Як спочатку називали чумаків? Чому? 2. Хто такі гетьман і кошовий отаман? 3. Який рік на Гетьманщині тривав тільки чотири місяці? Чому? 4. Що називали тартаками? 5. Хто в Україні користувався лебійською мовою?

2. Підготуйте презентацію «Пам’ятаймо свою історію», у якій згадайте три-п'ять найважливіших історичних подій.

3. Напишіть есе «Історія — це вчителька життя».