Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)

§ 13. Додаток

Твоя батьківщина

Цілевизначення

Слова дня: середмі́стя, за́тишок, діди́зна, ме́шкати, обі́йстя.

1. Дайте відповіді на запитання.

На які групи поділяють члени речення? Чому? Яка роль належить другорядним членам? Чи важливі вони для змісту речення? Чи можна обійтися без них?

2. Прочитайте текст.

— Оце — моя батьківщина, — показує бабуся на напіврозвалену хату, яку вже щільно обсіли кабаки із сусіднього городу. — А отам була дідизна, — показує на теперішнє колгоспне поле. Ба́тьківщина — це не те саме, що Батьківщи́на, а місце, де колись стояла батьківська хата, а дідизна — це обійстя діда... (Н. Кур’ята).

• Про що йдеться в тексті? На які питання відповідають виділені слова? Яку роль вони виконують у реченні? Із чим у вас асоціюється батьківщина?

3. Перепишіть речення. Підкресліть додатки, укажіть, якими частинами мови вони виражені. Що об’єднує ці речення? Поясніть зміст п’ятого речення. Доберіть до виділених слів спільнокореневі (усно).

1. Золотавим листком від сонця, ароматом густим кавовим доторкнусь до самого серця незрадливого рідного Львова. 2. Мій Львів мені й у сірих латках гарний (Л. Дмитерко). 3. Люблю тебе, маленьке тихе місто! (М. Провоторова). 4. Борщів — моє місто — перлина в намисті — постало з прадавніх глибин... Вражає красою всіх місто весною — чарівно і затишно тут... (П. Домчук). 5. «Ми їдемо з нашої малої на нашу велику батьківщину, — переконує мене Ділявер, — щоб колись повернутися. Там ми будемо проводити всі ці флешмоби, будемо нагадувати світові про Крим» (А. Левкова). 6. У наші серця разом з аортою вплетене бажання розправляти крила й повертатися до рідного гніздечка (В. Чорней).

4. Складіть речення з поданими іменниками так, щоб в одному реченні вони були підметами, а в іншому — додатками.

Оселя, середмістя, обійстя, затишок, дерево.

5. Прочитайте речення. Назвіть наявні в них додатки. Випишіть речення, у яких додатки виражені неозначеною формою дієслова. Яку ще синтаксичну роль може виконувати інфінітив?

1. У такі хвилини дівчина любить пити свіжу гірську воду та прислухатися до себе. 2. Чоловік попросив незнайомця ввійти до передпокою. 3. Найбільше бабуся любить милуватися літнім зоряним небом. 4. Кожен із присутніх мріяв засадити пустир магноліями (М. Кузьменко). 5. Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно, а Лаврінові — косити ячмінь (І. Нечуй-Левицький). 6. Виграють цимбали, лунає народна казка — і люди лагодять свої серця спогадами про батьківське соняшникове подвір’я (В. Чорней). 7. Біла акація розпустила свої пахучі квітки, скоро цвістиме лаванда й чебрець... Чи десь іще я відчуватиму їхній запах? Чи десь іще бачитиму ці скелі та сосни, ці вулички, стрункі мінарети*? (А. Левкова). 8. Я завжди любитиму Донецьк, якого вже немає. Скільки ще лишається часу мого життя, стільки я сумуватиму за моїм містом (В. Рафєєнко).

6. Складіть речення, у яких подані дієслова виконують роль додатків (усно).

Радіти, прагнути, піклуватися, мріяти, запам’ятати.

7. Відновіть прислів’я та приказки, запишіть їх. Підкресліть додатки, визначте відмінкову форму.

1. Без, немає, Батьківщини, людини.

2. Усяка, гніздо, своє, пташка, знає.

3. Мила, кожному, сторона, своя.

8. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. Кожне місто порівнюєш передусім зі своїми уявленнями про нього. З тим, що вичитав свого часу в книжках і сприйняв як щось незаперечне. Наше уявлення про світ безпосередньо залежить від вмісту наших бібліотек. Що ти прочитав, те й знаєш про це життя, чому повірив — тим і керуєшся. Ось так і з Черкасами... Зовсім не обов’язково тут бути, аби скласти про нього «правильне» уявлення — Хмельниччина, Коліївщина, Байда, Самойлович. Татари, поляки, євреї. Шевченко із Симоненком.

Місто в самому центрі країни, якщо подивитися на карту. Себто знову ж таки — мапи, книжки, підручники історії. Пам’ятники, заповідники, козацька слава.

Ясна річ, що справжні Черкаси мають цілком інший вигляд.

Обласний центр не надто великий, до трьохсот тисяч мешканців. Нова забудова з украпленнями модерну. Збудовані останнім часом церкви, тихі, майже сільські вулички поруч з університетськими гуртожитками. На деяких будинках висять меморіальні дошки з портретами почесних громадян, на деяких брамах — попередження про злих псів.

Містяни біжать на роботу, поспішають на навчання, на закупи, на зупинки, у своїх щоденних справах, у своїх клопотах, таких непомітних для решти, таких важливих для них самих. І зовсім не схоже на те, аби вони дуже переймалися історичним минулим, аби надто обтяжувались усвідомленням того, що ходять фактично сторінками підручників, аби пам’ятали, що перебувають у самому центрі цієї дивної солодкої країни. Хоча хтось, мабуть, переймається.

...Зовсім не обов’язково знати імена гетьманів і старост, аби любити дерева за своїми вікнами.

...З пагорба, поруч із колишньою Замковою горою, відкривається панорама на Дніпро, точніше — на водосховище.

Вітер забиває дихання, розриває слова, тож і говорити немає про що. Птахи летять на північ, дивляться згори на міста й вокзали, школи та фабрики, на ранкові вулиці, галасливі ринки, на країну, що лежить унизу, теплу й безкінечну.

Пірнають у повітряні потоки, завертають на схід, долітають до середини Дніпра. Прекрасні птахи. Рідкісні (за С. Жаданом).

Споруда XIX ст.

Сквер «Юність»

Долина троянд

Запитання та завдання

• 1. Випишіть із тексту перше та третє речення, підкресліть головні й другорядні члени. Визначте, що означають додатки, від якого члена речення залежать.
• 2. Які типи мовлення використав автор? Чому? Обґрунтуйте свою думку.
• 3. Прочитайте речення, у яких ідеться про те, із чим асоціюються Черкаси в С. Жадана.
• 4. Запишіть низку слів: а) ваших асоціацій із місцем, де ви живете; б) ваших асоціацій із місцем, де ви хотіли б побувати.
• 5. Підтвердьте або спростуйте твердження: 1) «Наше уявлення про світ безпосередньо залежить від вмісту наших бібліотек»; 2) «Зовсім не обов’язково знати імена гетьманів і старост, аби любити дерева за своїми вікнами».

А що, коли навчання не було б обов’язковим для всіх?

Чим збагатив мене урок? Що насамперед для себе я усвідомив / усвідомила? Якими знаннями та вміннями я збагатився / збагатилася?

9. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

• 1. Випишіть сім прислів'їв про батьківщину, підкресліть у них головні й другорядні члени речення.
• 2. Перетворіть теоретичні відомості параграфа на карту пам'яті, схему або малюнок.
• 3. Напишіть есе «Моя батьківщина».