Українська мова. 8 клас. Голуб (2025)
§ 12. Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок
Заклади освіти — осередки культури
Цілевизначення
Слова дня: добро́дій, полемі́ст.
1. Прочитайте речення.
1. Озеро Світязь — одне з найкрасивіших в Україні озер.
2. Річка Прут бере свій початок у Карпатах.
3. Національний університет «Острозька академія» має давню історію.
• На які питання відповідають виділені слова? Визначте, якою частиною мови вони виражені. Чи можна вважати їх означеннями? Чому?
Прикладка вказує на:
- 1) різні характеристики предмета, особи: красуня ялинка;
- 2) рід занять, професію: бабуся-лікарка, брат-еколог;
- 3) вік: подруги - однолітки;
- 4) національність: друг-словак;
- 5) географічні назви: річка Раставиця;
- 6) назви газет, журналів, підприємств, установ тощо: видавництво «Грамота».
Прикладка може пояснювати головні та другорядні члени речення.
Гостем гімназії «Діалог» сьогодні був Денис Олександрович Вишневський, український зоолог, радіоеколог, автор книжок і статей про екологію.
Учні й учениці Черкаського колегіуму «Берегиня» передали три FPV-дрони бійцям 118-ї окремої бригади тероборони.
Прикладка може бути одиничною (вираженою одним словом) і поширеною (вираженою кількома словами): урочище Каскади, урочище Чорний ліс.
2. Запишіть, підкресліть прикладку. Визначте, на що вона вказує.
Журнал «Колосок», лікар-кардіолог, учитель-математик, країна-інвестор, жук-короїд, місто Одеса, льон-кучерявець, дівчина-розумниця, вулиця Івана Франка, річка Черемош, дівчина-грузинка, хлопчик-мізинчик, боєць-патріот, козак-характерник, інженер-конструктор, озеро Синевир, школа імені Валерія Марченка.
НАПИСАННЯ ПРИКЛАДОК
Дефіс ставимо:
1) якщо означальний (прикладковий) іменник ужито після означуваного іменника: козак-характерник, мова-джерело, країна-інвестор;
2) якщо означальним іменником є родова назва, ужита після іменника — видової назви: Дніпро-ріка, звіробій-трава, Йордан-річка;
3) якщо означуваний та означальний іменники можна поміняти місцями, але означальну роль виконує другий іменник: учитель-фізик і фізик-учитель, художник-пейзажист і пейзажист-художник;
4) якщо означальний іменник належить до складу терміна, зокрема назв рослин і тварин: льон-довгунець, заєць-біляк, гриб-паразит.
Дефіс не ставимо:
1) якщо означальний іменник ужито перед означуваним іменником: ненька Україна;
2) якщо означальний іменник є видовою назвою до першого іменника — родової назви: місто Львів, ріка Дніпро, село Моринці.
Пишемо в лапках
Умовні власні назви підприємств, установ, організацій, пароплавів, творів мистецтва, журналів, газет тощо: Шевченків «Кобзар», футбольний клуб «Полісся».
Але: лапки не пишемо в назвах автобусних і залізничних маршрутів: автобус Львів-Трускавець, потяг Костянтинівка-Київ.
3. Перепишіть речення, підкресліть прикладки. Які слова вони пояснюють? Обґрунтуйте написання прикладок. Яку роль відіграє прикладка в мовленні?
1. Навіщо ж дуб-нелинь* зберігає посохле листя? 2. У Музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» уперше відкрили виставку давньої яворівської забавки. 3. Усі малюнки конкурсу вирішено передати воїнам-захисникам на передову. 4. Чарує нас і манить досить далека Сапун-гора (з інтернету). 5. Ранок в урочищі Маслокрут почався з пташиного щебету (І. Меліка). 6. Віками ткалося мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу як про діяльну, мудру правительку (О. Козуля). 7. На стежки слова «дума» нас кличе улюблена Шевченкова пісня «Забіліли сніги» (А. Содомора).
4. Запишіть словосполучення, знімаючи риску.
Іван/солдат, гриб/паразит, сльоза/роса, воїн/месник, месник/воїн, ведмідь/ласун, завод/велетень, птах/ворон, ворон/птах, ріка/Ятрань, Ятрань/ріка, хлопець/богатир, місто/Львів, льон/довгунець, очі/зірочки, зірочки/очі, розбишаки/горобці, літератор/початківець, озеро/Ялпуг, мальва/квітка, квітка/мальва, трава/полин, полин/трава.
5. Поясніть, чи є прикладка в сполученнях слів хліб-сіль, батько-мати, щастя-доля, життя-буття. Для цього визначте, поєднання поданих слів передають одне поняття чи різні.
Назви міст, сіл і річок, що вжиті в ролі прикладки та виражені відмінюваним іменником, узгоджуємо у відмінку з родовою назвою: у місті Ужгороді, із села Веселого, над річкою Дніпром.
Зазвичай не узгоджуємо, тобто зберігаємо початкову форму:
1. Назви, які рідко вживаємо в мовленні: собори міста Орв’єто.
2. Складені назви: у місті Кривий Ріг, за селом Давидів Брід.
3. Назви міст, які вживають у спеціальній літературі (географічній, військовій), в офіційних повідомленнях.
4. Інші власні назви (географічні назви, а також назви установ, підприємств, книжок тощо), що виступають у ролі прикладки, не відмінюємо: над озером Сиваш, у серіалі «Зоряні війни», на сайті «Оглядач».
6. Перепишіть речення, обираючи потрібну форму з дужок.
1. Ми під’їхали до міста (Нововолинськ/Нововолинська). 2. Археологи знайшли римські монети-динарії і залишки римської солекопальні в (Солотвино/Солотвині) на Закарпатті. 3. Книжка Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» (буде/будуть) (екранізована/екранізовано). 4. У селі (Кам’яний Брід/Кам’яному Броді) перші поселенці займалися виготовленням дьогтю.
7. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
Острозька школа-академія є однією з перших шкіл вищого ступеня в Україні. У середині XVI століття місто Острог було центром науки. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький — видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник. Серед випускників академії — гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи Іов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький, автор знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакій Борискович та ін.
В Острозі разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова (Федоровича). Тут побачив світ греко-слов’янський «Буквар» — перший український підручник (1578) (з інтернету).
Острозька академія. Світлина
Запитання та завдання
- 1. Випишіть із тексту прикладки разом з означуваними іменниками. Яку роль відіграють прикладки? Поясніть написання виділених слів.
- 2. Визначте тип мовлення та основну думку тексту.
- 3. Підкресліть головні та другорядні члени в першому й другому реченнях.
- 4. Чи можна вважати Острозьку академію осередком культури? Чому?
Доберіть прикметники, якими можна охарактеризувати урок (продуктивний, цікавий, корисний...). Запишіть кілька цікавих фактів, про які ви дізналися на уроці.
8. Виконайте один із варіантів домашнього завдання.
- 1. Підготуйте словниковий диктант із теми «Написання прикладок».
- 2. Перетворіть теоретичні відомості параграфа на карту пам’яті або таблицю.
- 3. Знайдіть інформацію про Острозьку академію, запишіть кілька цікавих фактів, використовуючи прикладки.
