Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 7. Початки українського національного руху в Австрійській імперії

• Згадайте, кого в Європі називали просвітниками.

• Як ви розумієте значення поняття «національне відродження»?

• Чи пам’ятаєте ви, які реформи здійснили Марія-Терезія та Йосиф II? Як вони вплинули на українські землі?

Упродовж уроку складіть схему «Національне відродження на західноукраїнських землях» та з’ясуйте, яку роль відіграли греко-католицькі священники в національному русі.

1. Передумови українського національного відродження

Утвердження української національної самосвідомості в західноукраїнських землях було процесом важким і повільним. Початкам національного відродження сприяли реформи імператорів Марії-Терезії та Йосифа II, які відкривали добрі можливості для культурно-освітнього розвитку українського населення. Завдяки реформам зросла кількість освічених українців, передусім греко-католицьких священників. Вони зберегли свою етнічну окремішність, були фактично єдиною елітою в українському суспільстві, мали найкращі можливості для впливу на місцеву людність і стали провідною верствою в національному русі на Західній Україні. Сім’ї греко-католицьких священників стали одним із головних джерел постачання кадрів для національного руху.

Позитивний вплив на національне відродження спричинили європейські просвітницькі ідеї, що передбачали побудову справедливого суспільства через поширення освіти та розвиток науки. На західноукраїнських землях просвітництво частково набуло національних рис: виник інтерес до вітчизняної історії, до життя народу, його мови, звичаїв, традицій, обрядів, усної народної творчості.

Негативно позначилися на становищі українського населення консервативні реформи наступників Марії-Терезії та Йосифа II. 1805 року школи переведено під опіку римо-католицької церкви, в 1812 році скасовано обов’язковість початкової освіти, обмежено навчання церковнослов’янською мовою. Після закриття Руського інституту в місті Львові вона перестала бути мовою вищої освіти. До того ж австрійський уряд передав утримання початкових шкіл з рідною мовою навчання сільським громадам, які не завжди мали для цього кошти. Це стимулювало передових людей до пошуку способів протидії такій політиці. Отже, наприкінці XVIII століття на західноукраїнських землях сформувались умови, які суттєво вплинули на початок українського національного відродження.

1. Хто очолив національне відродження в Західній Україні? Чому?
2. Яких рис набули ідеї Просвітництва на західноукраїнських землях?
3. Що змусило передових людей шукати способи захисту прав українського народу?

2. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священників

Піднесення культурно-освітнього рівня закарпатського духовенства пов’язане з діяльністю єпископа Андрія Бачинського (1732-1809 роки). Він заснував в Ужгороді духовну семінарію і заклав велику бібліотеку, сприяв організації шкіл при церквах. Завдяки цьому в останній чверті XVIII століття осередком просвітницької діяльності на Закарпатті став Ужгород. Разом з тим, патріоти з-поміж греко-католицького духовенства краю, отримавши належну освіту, почали проявляти інтерес до національної спадщини і працювати над її збереженням та примноженням. Оскільки вони, неначе від сну, пробуджували в місцевих українців національні почуття, їх шанобливо називали «будителями». Під цим ім’ям в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-освітні діячі: Олександр Духнович, Іоаникій Базилович, Михайло Лучкай, Олександр Павлович та інші. Вони упроваджували рідну мову в освіту, пресу, літературу, проводили дослідження та популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї України. Зокрема, Іоаникій Базилович написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — першу працю з історії Закарпаття, де стверджував, що закарпатські русини є східними слов’янами; Михайло Лучкай став автором першої на західноукраїнських землях «Граматики слов’яно-руської мови» (1830 рік). «Будителі» сприяли розширенню зв’язків краю з Галичиною і Наддніпрянщиною.

Будителі — діячі національного, культурного, мовного відродження на Закарпатті, які прагнули пробудити український народ від забуття й спонукати його пригадати своє коріння.

Центром національного руху в Галичині став Перемишль, де розташовувалася резиденція греко-католицького єпископа, були семінарія, багаті книгозбірні, друкарня. В 1816 році з ініціативи митрополита Михайла Левицького та священника Івана Могильницького в Перемишлі створено перше просвітницьке Товариство греко-католицьких священників (Перемишльський просвітницький гурток), яке видавало шкільну і популярну літературу народною мовою. Із середовища перемишльських просвітителів вийшли перші граматики української мови Івана Могильницького, Йосипа Лозинського, Йосипа Левицького, спочатку в рукописах, а згодом друком. За сприяння учасників перемишльського гуртка у краї було засновано близько 400 початкових шкіл з рідною мовою навчання. Вони утримувалися здебільшого греко-католицькими церквами або місцевими громадами.

Національне відродження на Буковині розпочалося дещо пізніше, приблизно із середини XIX століття. У нечисленних початкових школах навчали румунською або ж німецькою мовами. Першу спробу друкувати українські народні пісні кириличною азбукою зробив Іван Велигорський, котрий видав збірку таких пісень — «Співаник». Проте його наступники на буковинській літературній ниві продовжували вживати чинну на той час книжну мову.

1. Які завдання ставили перед собою «будителі» Закарпаття?
2. Назвіть основні напрямки діяльності Товариства греко-католицьких священників у Перемишлі?
3. Хто сприяв початкам національного відродження на Буковині?

Життєтека

Олександр Духнович

(1814-1865)

Ім’я (повне). Олександр Васильович Духнович.

Народження. Народився в селі Тополя (тепер округ Сніна Пряшівський край у Словаччині).

Походження. Батько Василь — греко-католицький священник, мати Марія — дочка священника.

Освіта. Після закінчення сільської школи Олександр навчався в Ужгородській школі, гімназії в Кошицях, Ужгородській семінарії.

Особистість та українське національне відродження. Спочатку Олександр Духнович займався домашнім учительством. Свій досвід описав у підручнику з педагогіки для вчителів і батьків. Згодом працював у різних церковних інституціях Закарпаття. Написав для місцевих шкіл буквар, підручники з граматики та географії, впорядкував україномовний молитовник, записував твори усної народної творчості, організував перше літературне товариство закарпатських русинів-українців. Був депутатом крайового сейму в Братиславі. Написав народною мовою поезії «Жизнь русина», «Голос радості», «Піснь земледільця весною», «Руський марш», твори для дітей: «О ділах шкільських», «О справованню дітей у школі». Друкував свої твори у віденських, будапештських, галицьких, київських періодичних виданнях. Вірш «Подкарпатские русины, оставте глубокий сон» був гімном Підкарпатської Русі.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Олександра Духновича: педагог, священник, громадський діяч, депутат, поет.

Барвограй ідей

Об’єднайтеся в пари та за представленою схемою складіть історичний портрет Івана Могильницького.

Іван Могильницький

(1778-1831)

Ім’я (повне).

Народження.

Походження.

Освіта.

Особистість та українське національне відродження.

3. Гурток «Руська трійця»

У 30—40-х роках XIX століття під впливом ідей романтизму та польських визвольних змагань відбулося нове піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів. Упродовж 1833-1837 років тут діяв гурток «Руська трійця. Його утворили Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький — у той час студенти Львівського університету і, водночас, вихованці греко-католицької духовної семінарії. Вони обговорювали прочитане, дискутували, розмовляли українською мовою. Саме за це їхні спольщені товариші назвали їх «Руською трійцею». Визначальна роль в організації належала Маркіяну Шашкевичу, котрий умів передавати свої почуття народною мовою, переконувати колег наслідувати його приклад. Навколо трійчан об’єдналися майже два десятки молодих священників, семінаристів та представників світської інтелігенції. Нове покоління діячів національного руху жило й мислило ідеями романтизму.

Члени гуртка вивчали українську мову, збирали зразки усної народної творчості, описували пам’ятки старовини, виступали за розширення сфери вживання рідної мови. Маркіян Шашкевич підготував підручник для молодших школярів «Читанка», написаний розмовною українською мовою; до того ж термін «Читанка» вперше використав саме Маркіян Шашкевич. Гуртківці прагнули перетворити народну мову на мову науки та літератури, щоб за її допомогою українці могли отримати вільний доступ до знань.

1834 року «Руська трійця» підготувала історико-літературну збірку «Зоря», але на вимогу цензури віденська поліція заборонила її публікацію. Проте невдача не зупинила патріотів. У місті Буда (нині це частина міста Будапешт, Угорщина) в 1837 році вони таки опублікували літературно-науковий альманах «Русалка Дністровая», до якого подали деякі твори з попередньої збірки, доповнені літературними та історичними статтями. Альманах «Русалка Дністровая» став першою книжкою, опублікованою українською мовою на західноукраїнських землях. Він засвідчив спорідненість галицьких русинів із наддніпрянськими українцями. Однак вихід «Русалки Дністрової» викликав невдоволення у Відні та Львові. На вимогу влади увесь наклад книги було конфісковано і знищено. Врятувати пощастило тільки 200 примірників. Видання «Русалки Дністрової» стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався.

Альманах — збірка літературно-художніх або науково-популярних творів, об’єднаних за певною ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою).

1. Коли і хто створив об’єднання «Руська трійця»?
2. Чим займалися члени «Руської трійці»? Яку мету переслідували?
3. Як відреагував австрійський уряд на появу альманаху «Русалка Дністровая»?

Життєтека

Маркіян Шашкевич

(1811-1843)

Ім’я (повне). Маркіян Семенович Шашкевич.

Народження. Народився в селі Підлісся Золочівського повіту (нині — Золочівського району Львівської області).

Походження. Із сім’ї священників.

Освіта. Бережанська гімназія, Львівська семінарія, Львівський університет (вільний слухач).

Особистість та суспільно-політичний рух. Студентом Маркіян Шашкевич замислювався над тим, чому освічені українці соромляться мови рідного народу. Свої думки розкрив у вірші «Руська мати нас родила...». Навчаючись у Львівській греко-католицькій семінарії, разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем створив літературно-громадський гурток «Руська трійця». Ті, хто хотів приєднатися до нього, мали присягнути все життя «діяти на користь народу й відродження руської народної словесності». В 1836 році в музеї семінарії Маркіян Шашкевич уперше проголосив наукову промову українською мовою. Того ж року написав полемічний твір польською мовою «Азбука й Абецало», в якому виступив проти введення в українську мову латинської абетки. Для народних шкіл склав українську «Читанку». Учасники гуртка вивчали історію українського народу, збирали фольклор. Закінчивши семінарію, Маркіян Шашкевич став священником, але продовжив літературну діяльність: переклав «Слово о полку Ігоревім» і частину Святого Письма українською мовою. Життя великого українця обірвала хвороба.

Руська мати нас родила,

Руська мати нас повила,

Руська мати нас любила:

Чому ж мова єй немила?

Чом ся нев встидати маєм?

Чом чужую полюбляєм?..

1. Сформулюйте життєве кредо та результати діяльності Маркіяна Шашкевича.

Барвограй ідей

Об’єднайтеся в четвірки. Скористайтеся схемою, інформацією, що є в параграфі, інтернет-ресурсами й складіть письмову історичну довідку «Русалка Дністровая».

Схема «Русалка Дністровая»:

- упорядники альманаху «Русалка Дністровая»;

- місце і час створення та видання;

- причини укладання альманаху;

- зміст «Русалки Дністрової»;

- результати створення «Русалки Дністрової»

Титульний аркуш альманаху. «Русалка Дністровая». 1837 рік

Її шлях — її сила

Юлія Шашкевич

(1818-1896)

Юлія Шашкевич — дружина засновника й натхненника «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича. Стосунки між подружжям були ніжними. Та не квітами, а полином стелила доля сімейству Шашкевичів: часті переїзди з парафії в парафію, безгрошів’я, хвороба Маркіяна (сухоти), смерть сина Святослава — випробування, які довелося пережити подружжю. Юлія Шашкевич допомагала чоловікові витримати життєві негаразди, в літературній творчості та в громадській діяльності. Після того, як 7 червня 1843 року відійшов до Бога Маркіян Шашкевич, Юлія залишилася вдовою і все своє подальше життя присвятила синові Володимиру, який не лише зовні, а й хистом до слова був дуже схожим на свого батька.

1. Які риси характеру дозволяли Юлії Шашкевич долати виклики долі?

2. Чи можна назвати Юлію Шашкевич вірною дружиною, другом і соратником свого чоловіка? Відповідь обґрунтуйте.

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Пригадайте, які події пов’язані з національним відродженням у Наддніпрянщині. Накресліть лінію часу та позначте їх на лінії часу.