Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття

Уявіть собі: 1836 рік, Львівська духовна семінарія. Щомісяця студенти виголошували промови перед керівництвом лише німецькою, латиною або польською. Але 12 лютого молодий семінарист Маркіян Шашкевич наважився на неймовірний експеримент: він виголосив промову на честь цісаря Фердинанда І українською мовою, та ще й поєднав у ній поезію та прозу! Цей крок був настільки вдалим, що промову навіть надрукували невеликим тиражем.

Невдовзі семінарист Шашкевич виголосив українською мовою проповідь у Соборі Святого Юра, хоча ректорові подав текст для узгодження польською. Його слова: «Любіть рідне, говоріть рідною!» – прозвучали як грім серед ясного неба, вразивши слухачів і запаливши іскру національної свідомості. Семінаристи повернулися до своїх кімнат «як витязі з поля битви» – щасливі та натхненні, адже для такого вчинку тоді потрібна була справді величезна відвага. Ці сміливі дії Маркіяна Шашкевича стали справжніми символами пробудження української культури в Галичині та поклали початок її відродженню.

1. Дізнайтеся, який легендарний альманах випустив Маркіян Шашкевич у 1837 році. А ще — з яким українським літературним шедевром його часто порівнюють за значенням та впливом на нашу культуру?
2. Доведіть чи спростуйте думку: «Маркіян Шашкевич здійснив крок до вивільнення руської мови з духовної і політичної резервації».
3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, хто входив до гуртка «Руська трійця» та які головні ідеї вони відстоювали, щоб розбудити українську національну свідомість у Галичині.

§ 6. Соціально-політичне та економічне становище західноукраїнських земель

• Згадайте, які українські регіони належали до Австрійської імперії.

• Як ви розумієте значення понять: «реформа», «освічений абсолютизм»?

• Чи пам’ятаєте ви, що в Карпатах зародився рух опришків? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, якою була політика австрійського уряду щодо українського населення.

1. Адміністративно-територіальний устрій. Політичне становище

Західноукраїнські землі, які потрапили під владу Австрійської імперії, належали до різних адміністративних одиниць держави. Галичина входила до Королівства Галичини і Лодомерії з центром у Львові, й поділяли її на округи — дистрикти. (Слово «Лодомерія» утворено від «Володимирія», назви міста Володимира, котре залишилося за межами імперії). У 1786 році до Королівства Галичини і Лодомерії на правах автономного краю увійшла Буковина. Її адміністративним центром стало місто Чернівці. Закарпаття належало до угорської частини імперії і не було окремою адміністративною одиницею. Його поділяли на жупи (комітати) на чолі з жупанами. Імперський уряд не враховував географію розселення українців, відтак значна їх частина проживала поза межами утвердженого в імперії адміністративно-територіального поділу українських земель.

Порівняно з Російською імперією, тогочасна Австрія мала ліберальніший політичний устрій завдяки реформам Марії-Терезії та Йосифа II, проведеними у 1770-х—1790-х роках. У країні діяла централізована система управління, яку здійснювала нова соціальна група — дисципліновані й підпорядковані Відню чиновники (управлінці). Ними ставали переважно австрійці або німецькомовні чехи чи угорці. При цьому німецька мова на західноукраїнських землях отримала офіційний статус.

Органом крайового самоуправління в Галичині був становий сейм, скликаний вперше 1782 року. Більшість у ньому належала польській або спольщеній українській шляхті. Але реальна адміністративно-політична влада краю зосереджувалася в руках губернатора, котрого призначав австрійський цісар (імператор). У Буковині утворили окружне управління, підзвітне галицькій адміністрації. Його очолював староста. Закарпаттям управляли угорські чиновники. Соціально-економічним життям міст із магдебурзьким правом керували члени магістрату, котрих, проте, затверджував імперський уряд. Українці становили більшість у всіх трьох західноукраїнських регіонах, однак імперська влада підтримувала польську зверхність у Галичині, румунську — в Буковині та угорську — в Закарпатті.

1. На які адміністративно-територіальні одиниці поділялися західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії?
2. Хто здійснював централізовану систему управління в західноукраїнських землях?
3. Як імперська влада організувала управління західноукраїнськими землями?

2. Економічний розвиток

Українські регіони в Австрійській імперії були слаборозвиненими. Уряд використовував ці землі як джерело сировини і ринок збуту товарів із промислово розвинених провінцій країни, як-то Богемія, Чехія, Моравія, Нижня Австрія. Крім того, великі землевласники і купці не були зацікавлені вкладати кошти в промисловість, отримуючи прибутки від експлуатації дешевої робочої сили селян і лихварства. Основою економіки західноукраїнських земель і надалі залишалося сільське господарство. Упродовж першої половини XIX століття відбувся лише невеликий прогрес у хліборобстві. Чи не найбільшою подією стало поширення картоплі, кукурудзи, конюшини, люцерни. На Закарпатті розвивалися виноградарство, садівництво, у гірських районах — тваринництво (вівчарство); розповсюдженим заняттям серед мешканців регіону була лісозаготівля. Проте лише в деяких маєтках використовувалися агротехнічні досягнення, вільнонаймана праця.

Промислове виробництво визначала ремісничо-мануфактурна стадія розвитку. Головними промисловцями до середини XIX століття залишалися землевласники, котрі займалися переважно товарним тваринництвом, переробкою продуктів сільського господарства (гуральництвом, виноробством, цукроварінням тощо). Традиційні галузі економіки — текстильна, шкіряна, суконна — не витримували конкуренції з фабричними товарами й поступово згортали виробництво. Домашнє виготовлення полотна та гуральництво й надалі залишалися основними формами заняття населення. Водночас розвивалися галузі промисловості, пов’язані з видобутком сировини: соляна, лісова, нафтова, залізорудна, сірчана. Роль міських мануфактур залишалася незначною. Та й узагалі міст було небагато. На початку 1840-х років тільки дев’ять із них мали населення понад 10 тисяч мешканців: Львів (63 тисячі), Броди (18 тисяч), Тернопіль (16 тисяч) і менші: Дрогобич, Станіслав, Самбір, Коломия, Перемишль (нині належить до Республіки Польщі) та Чернівці. В найбільших містах Закарпатської України — Ужгороді, Мукачевому — налічувалося тільки по 6-7 тисяч жителів. Значна частина містян займалася сільським господарством.

«Чернівці. Площа Ринок». Картина художника Антона Ріттера фон Борковського. 1854 рік

Розгляньте картину, уявіть, що ви архітектор, розкажіть, з якою метою була побудована площа, що розміщено в будівлях навколо площі.

Разом з тим, у краї пожвавилася внутрішня і зовнішня торгівля. На її розвитку сприятливо позначилися спорудження широкої мережі кам’яних шляхів і скасування різних обмежень щодо діяльності купецтва. Основною формою організації торгівлі стали ярмарки та щоденні торги. Посилилися торговельні зв’язки із західними провінціями Австрійської монархії, а також зовнішня торгівля — через чорноморські порти. Провідні позиції в зовнішній торгівлі займали купці вірменського, грецького та єврейського походження. Головними статтями експорту були продукти сільського господарства, ліс, сіль, і лише незначну частку становили вироби ремесла і мануфактури, здебільшого полотно. Ввозили переважно промислову продукцію. Отже, економічна політика Австрії на західноукраїнських землях зводилась до експлуатації їх природних багатств і була спрямована на утримання їх на становищі аграрного придатка до промислових районів країни.

1. Як розвивалося сільське господарство в першій половині XIX століття?
2. Назвіть найбільші західноукраїнські міста першої половини XIX століття.
3. Що сприяло розвитку торгівлі?

Барвограй ідей

Розгляньте світлини Ігоря Меліка, 2018 року «Таїна народних промислів Карпат». Назвіть, які промисли ми бачимо на світлинах. Користуючись інтернет-ресурсами, дізнайтесь, які промисли розвивалися в Галичині, Буковині, Закарпатті в першій половині XIX століття. Складіть розповідь та колаж на тему: «Промисли Західної України в XIX столітті».

3. Соціальні протести

Селяни західноукраїнських земель були особисто вільними, але відробляли панщину, сплачували натуральний або грошовий оброк. Окрім того, мусили визнавати такі привілеї землевласників, як «право млина» (монопольне право на мелення зерна) і «право пропінації» (монопольне право на виготовлення і продаж горілки). На користь держави селяни виконували такі повинності: шарварки (будівництво та ремонт шляхів, мостів, гребель), постачання підвід війську й несення військової служби, що в першій половині XIX століття тривала аж 14 років. Відповіддю на посилення визиску селян були різні форми їхнього опору: скарги на поміщиків до державних установ, звернення сільської громади до суду з позовом проти поміщика, підпали поміщицьких маєтків та підприємств, розправи над сільською старшиною. Селяни також відмовлялися сплачувати державні податки й бойкотували рекрутські набори. Типовою формою соціального протесту залишалися втечі селян.

В Українських Карпатах поширився традиційний опришківський рух, найвище піднесення якого спостерігалося в 1810-1825 роках, а окремі виступи тривали аж до 1848 року. А на Закарпатті в 1831 році спалахнули «холерні» бунти, приводом до яких стало обмеження пересування у зв’язку з епідемією холери в краї. Але при цьому селяни виступали взагалі проти всієї системи земельних відносин. Хоча цей протест був придушений, влада пішла на поступки селянам, скасувавши в 1836 році низку другорядних повинностей. Селянин міг, за згодою поміщика, відкупитися від повинностей, переходити від одного поміщика до іншого за умови сплати всіх податків і боргів, обмежено право поміщиків через суди переслідувати селян. У 1846 році повстали селяни Галичини, вимагаючи скорочення панщини, розширення прав селян щодо їхніх земельних наділів та скасування другорядних повинностей. Влада придушила повстання, однак змушена була частково врахувати вимоги селян.

У Північній Буковині найбільшим став виступ селян під проводом Лук’яна Кобилиці в 1843-1844 роках. Вони відмовлялися виконувати панщину, самочинно переобирали сільську старшину, висловили вимогу вільного користування лісами і пасовиськами. Лише за допомогою урядових військ вдалося придушити ці протести. Лук’яна Кобилицю заарештували та ув’язнили. Загалом, селянські виступи були стихійними та локальними (охоплювали лише окремі території). Серед протестувальників часто виникали суперечки, а самі виступи не були належним чином організовані. Незважаючи на це, влада частково задовольнила окремі вимоги селян.

1. Назвіть причини та форми соціальних протестів селян?
2. Які події відбулися в західноукраїнських землях в 1810-1825, 1831 роках?
3. Хто керував виступом селян у Північній Буковині? Якими були дії влади щодо протестувальників?

Барвограй ідей

Об’єднайтеся в трійки. Попрацюйте з історичною картою «Західноукраїнські землі наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття» та виконайте завдання 1-2.

1. Визначте межі та центри адміністративних одиниць, утворених на українських землях Австрійської імперії.

2. Дослідіть, які території були охоплені селянськими повстаннями.

Західноукраїнські землі наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття

Відлуння минулого

Зі звіту про допит Лук’яна Кобилиці

(29 січня 1844 року)

«...(Лук’ян Кобилиця) поширив між підданими ідею, що вони вільні й мусять відібрати у дідичів ліси... оповідав Кобилиця підданим, що він має цісарський патент, друкований золотими буквами, який забезпечує населенню Русько-Кимполунзького округу ці свободи...»

«Лук’ян Кобилиця в 1830-х роках». Картина невідомого художника

1. Висловте судження. Чи був цісарський патент справжнім? Чому Лук’ян Кобилиця вдався до такого методу переконання? Розгляньте картину. Назвіть художні елементи, які відображають любов Лук’яна Кобилиці до рідного краю.

Творча майстерня

Проаналізуйте діаграму. Визначте, які події вона відображає. Дайте назву діаграмі та її складовим частинам. На основі діаграми створіть відеоролик чи лепбук про селянські протести в західноукраїнських землях.

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, чи вплинули ці події на життя людей у регіоні, де ви мешкаєте. Свою відповідь обґрунтуйте.

У той час, коли... на теренах України

було придушене повстання під проводом Лук’яна Кобилиці, ...

Тоді... у світі

у Великій Британії у місті Рочдейл був заснований перший споживчий кооператив під назвою «Товариство чесних піонерів Рочдейла». Він став зразком для розвитку кооперативного руху.

Навчання в дії

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Hr1RjbdK або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.