Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 8. Європейська революція 1848-1849 років в українських регіонах Австрійської імперії

• Згадайте, яка суспільна верства переважала в українському національному русі.

• Як ви розумієте значення понять: «нація», «народ», «революція»?

• Чи пам’ятаєте ви, що передбачала аграрна реформа Марії-Терезії та Йосифа II?

Упродовж уроку визначте, які позитивні зміни принесла революція 1848-1849 років у життя українців. Складіть карту пам’яті.

1. Початок революції. Селянська реформа

1848-1849 роки у Франції, Австрії, німецьких, італійських державах позначилися революційними подіями. Під час революції в Австрійській імперії проти чинного старого порядку об’єдналися різні верстви населення: частина великих землевласників, буржуазія, робітники, інтелігенція, селяни. Вони виступали за ліквідацію перешкод для розвитку економіки, демократизацію суспільства, розширення прав громадян. Водночас складовою частиною революційних виступів стали національні рухи бездержавних народів. Відтак сучасники і наступні покоління називали ці події «Весною народів».

«Весна народів» — це низка революцій у Франції, німецьких, італійських державах, Австрійській імперії в 1848-1849 роках, однією з особливостей яких були визвольні рухи народів Східної і Центральної Європи.

У березні 1848 року австрійська столиця Відень була охоплена заворушеннями, які змусили імператора Фердинанда І в березні 1848 року проголосити Конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламенту — рейхстагу. Поряд із виконанням політичних вимог, влада мала зважати на зростання незадоволення в середовищі селянства, яке становило більшість населення країни. З огляду на загострення ситуації, цісар (імператор) у квітні 1848 року підписав спеціальний патент, згідно з яким скасовано панщину в Галичині, в серпні 1848 року — Буковині. У Закарпатті в ході революції панщину формально було також скасовано, однак тут вона не втрачала чинності до 1853 року.

Пам'ятний хрест «Свободи» у селі Беньківці Івано-Франківської області на честь скасування панщини в Галичині 1848 року. Напис: «Вічна пам'ять імператору Фердинанду Благому, давшому народу свободу». Фото

1. Пригадайте, хто й коли видав закон про ліквідацію особистої залежності селян. Скільки років минуло відтоді до скасування панщини?

Щоб заспокоїти землевласників, уряд оголосив про виплату їм компенсації за втрачену робочу силу. За ними залишалося також право сервітутів — право володіння лісами і випасами, що в майбутньому спричиняло конфлікти між селянами та поміщиками. І все ж після скасування панщини селяни стали власниками землі, а відтак — господарями своєї долі. В селян пробуджувався не властивий їм раніше потяг до освіти, культури й навіть до політики. На честь скасування панщини сільські жителі встановлювали пам’ятні хрести.

1. Визначте причини революції в Австрійській імперії.
2. Коли на західноукраїнських землях скасували панщину?
3. До яких змін у житті селян призвело скасування панщини?

PRO історію

Чи знаєте ви, що...

держава, намагаючись врегулювати відносини між селянами і поміщиками, оголосила селян вільними громадянами і власниками землі? За скасування панщини дідичі отримували відшкодування з державної скарбниці, були звільнені від деяких податків. Згідно зі встановленим порядком компенсації земельної ренти і повинностей, 2/3 від їхньої вартості компенсувала дідичам держава, 1/3 — селяни.

1. Поміркуйте, чиї інтереси захищала держава.

2. Які права отримали селяни?

Головна Руська Рада та її програма

Під час революції напружено складалися стосунки українців із поляками, котрі вважали Галичину тільки польським краєм, а українців Галичини — частиною польського народу. Саме з Галичини вони планували розпочати відновлення своєї державності, вимагаючи надати їй автономію як польській провінції у складі Австрійської імперії. З цією метою поляки заснували представницький орган — Центральну Раду Народову. Відповідаючи на таку ухвалу, українці 2 травня 1848 року створили у Львові Головну Руську Раду (ГРР) — першу українську політичну організацію, яка діяла від імені українців краю і стала основним осередком українського національно-визвольного руху 1848-1849 років у Східній Галичині. Очолив Головну Руську Раду (ГРР) єпископ Григорій Яхимович. Складалася вона переважно з греко-католицького духовенства. У містах і містечках краю виникали осередки ГРР.

Друкованим органом ГРР була «Зоря Галицька» — перша у Львові газета українською мовою, що почала виходити з 15 травня 1848 року. Національною символікою галицькі українці обрали синьо-жовтий прапор та герб із зображенням золотого лева на синьому тлі. ГРР вимагала від австрійського уряду поділу Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) й перетворення її в окрему провінцію; забезпечення для українців і поляків рівного доступу до державних посад; упровадження в діловодство української мови та призначення на державні посади в Галичині чиновників, які володіють українською мовою. В жовтні 1848 року у Львові відбувся Собор руських учених — перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури, котрий прийняв рішення утвердити єдину граматику української мови та вимагати від влади впровадження рідної мови у школах. За його сприяння було утворене товариство «Галицько-Руська матиця», що друкувало навчальну, художню й наукову літературу для населення. Враховуючи розмах культурно-національного руху українців, австрійський уряд погодився запровадити навчання українською мовою в народних школах, викладання української мови як обов’язкового предмета в гімназіях. Водночас у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови та літератури. Її очолив Яків Головацький.

Перший номер газети «Зоря Галицька». (15 травня 1848 року). Світлина

Проведіть дослідження та дізнайтеся:

1. Скільки років видавалася газета?
2. Яким накладом вийшла вперше?
3. Яку кількість передплатників мала газета?
4. Хто був першим редактором газети?

Собор руських учених. Жовтень 1848 року. Рисунок Івана Згарського.

1. Користуючись інтернет-ресурсами, дізнайтеся, хто брав участь у з’їзді, які рішення було прийнято.

Щоб ослабити український національний рух, Центральна Рада Народова заснувала «Руський Собор» — організацію спольщеної української шляхти, яка, попри назву, пропагувала ідею утворення Польської держави під зверхністю Австрійської імперії. Вона видавала газету «Дневник Руській», яку редагував колишній трійчанин Іван Вагилевич. На Слов’янському конгресі у Празі, організованому в червні 1848 року з метою координації зусиль слов’янських народів імперії в протидії владі, боротьбі за національні права, були зроблені спроби примирити обидві українські організації та українців з поляками, однак вони виявилися невдалими.

1. Як називали першу політичну організацію українців Галичини? Коли вона була створена?
2. Назвіть основні напрямки діяльності Головної Руської Ради.
3. З якою метою був скликаний Слов’янський конгрес?

Відлуння минулого

з «Маніфесту Головної Руської Ради» 10 травня 1848 року

«...але як все на світі з часом ся минає, як по зимі прикрій весна наступає, так Браття! І той стан смутний нині змінили ся через Конституцію. Браття! єсть то велике право, велике добродітельство... Пробудив же ся наш лев ... і красну нам ворожить пришлість. Вставайте ж, Браття, вставайте з долгого сну вашого, бо уже час! ... Поступаймо з другими народами в любві і згоді!.. Будьмо народом!..».

1. Поясніть, що мали на увазі автори Маніфесту, коли закликали українців вставати.

3. Західноукраїнські землі на завершальному етапі революції

У липні 1848 року розпочав роботу австрійський парламент. Його депутатів вперше обирало українське населення краю. З 383 послів парламенту Галичину представляли 96, з-поміж яких 39 українців. Із восьми депутатів Буковини п’ять були українцями. В парламентських дебатах українці відстоювали поліпшення становища українського населення, покращення його освіти й адміністративного поділу Галичини на Східну і Західну. Зокрема, депутати від Галичини і Буковини Іван Капущак та Лук’ян Кобилиця відстоювали ідею скасування панщини без виплати компенсації дідичам. На одному із засідань парламенту в липні 1848 року Іван Капущак заявив: «Батоги й канчуки, що обкручувалися довкола наших голів і тіл спрацьованих, хай їм будуть пам’яткою по нас, хай це буде їм наше відшкодування!». Проте в імперському указі про скасування панщини все ж таки йшлося про відшкодування збитків дідичам. Водночас парламент відхилив вимогу поділу Галичини на Східну і Західну, мотивуючи це тим, що частина Галичини, населена українцями ніколи не була окремим краєм в Австрійській імперії, не мала конституції, відтак не підлягала відокремленню.

Лук’ян Кобилиця очолив революційні заворушення в Північній Буковині. Він закликав селян силоміць повернути те, що забрали в них землевласники, а також обирати на свій розсуд сільських старост, захоплювати ліси і пасовища. Його заклик став приводом до повстання в 1848-1849 роках, яке охопило частину населених пунктів краю. Піднесення українського національного руху відбувалося і в Закарпатті, що належало до угорської частини імперії. Однак тут виникла неоднозначна ситуація. В Угорщині розпочалося повстання з метою відокремлення від Австрійської імперії, але українське населення Закарпаття його не підтримало, позаяк угорська влада заперечувала права українців на культурно-національну автономію і проводила політику мадяризації. Цим скористався австрійський уряд, який виконав частину вимог слов’янського населення Угорщини.

Незважаючи на значний розмах революційних рухів в імперії, владі поступово вдалося взяти ситуацію під контроль. У жовтні 1848 року було придушено повстання у Відні, поразкою завершилося повстання у Львові 1-2 листопада 1848 року, в якому брали участь міські низи та студентська молодь. На початку 1849 року новий імператор Франц Йосиф І розпустив парламент, скасував Конституцію. В імперії відновили дореволюційні структури влади. Незважаючи на підтримку австрійської адміністрації, вона не задовольнила жодної з українських національних вимог. Згодом в адміністративних установах Галичини переважну більшість посад зайняли поляки. Польська мова могла використовуватися тут як офіційна. В 1851 році припинила роботу Головна Руська Рада. Буковину було відокремлено від Галичини, надано статус автономного коронного краю під назвою Буковинського герцогства. 1850 року затверджено тимчасову Конституцію краю. Встановлений в імперії політичний режим згодом отримав назву неоабсолютизму.

1. Які питання обговорювали українські депутати в австрійському парламенті?
2. Хто очолив революційні заворушення в Буковині?
3. Визначте результати революції для західноукраїнських земель.

У той час, коли... на теренах України

у Львові українці створили першу політичну організацію — Головну Руську Раду, ...

Тоді... у світі

в Парижі Установчі збори проголосили Францію республікою, президентом якої був обраний Шарль Луї Наполеон Бонапарт (у майбутньому — Наполеон IІІ).

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, чи вплинули ці події на життя людей у регіоні, де ви мешкаєте. Свою відповідь обґрунтуйте.

Творча майстерня

Визначте, які події відображає схема. Назвіть і доповніть її. На основі схеми складіть порівняльну таблицю «Опозиційні рухи у західноукраїнських теренах першої половини XIX століття: причини, цілі, результати».