Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 5. Суспільно-політичні рухи, опозиційні імперській владі

• Згадайте, який політичний устрій панував у Російській імперії. Чому саме такий устрій викликав несприйняття в частини української інтелігенції і російського дворянства?

• Як ви розумієте значення поняття «Просвітництво»?

• Чи пам’ятаєте ви, що, за рішенням Віденського конгресу 1815 року, у складі Російської імперії було створено Королівство (Царство) Польське, наділене автономією? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, чи були суспільні рухи першої третини XIX століття для України скоріше успіхом чи важливим, хоч і гірким, уроком для майбутнього. Доберіть аргументи для обґрунтування своєї позиції.

1. Масонство в українських землях

Масонство — це релігійно-етичний рух, який існував у багатьох країнах і ставив за мету моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійному братерському союзі. Масони створили організаційні осередки ложі (клуби чи товариства). Прихильники цього релігійно-етичного руху заперечували насильство та політику як засоби досягнення мети. Натомість закликали до морального вдосконалення людини, вважаючи, що, лише вдосконаливши себе, можна покращити суспільство загалом. Поширення ідей Просвітництва, що засуджували абсолютизм, деспотизм, жорстоке ставлення до людини, сприяло розгортанню на українських землях масонського руху. Він об’єднував незадоволених і став своєрідною формою протесту еліти проти існуючих порядків.

Масонські ложі в Україні були таємними клубами, учасники яких обговорювали на зібраннях перспективи розвитку українського та інших народів. Перша масонська ложа виникла ще в 1742 році в селі Вишнівець на Волині. Проте більш широкого поширення масонство набуло наприкінці XVIII — на початку XIX століття. З-поміж масонських лож того часу в Україні виділялись одеські «Понт Евксинський» і «Трьох царств природи», київська «З’єднаних слов’ян» та полтавська «Любов до істини». Їхніми членами були службовці, лікарі, вчителі, військові, представники шляхетсько-старшинських родин. Окрім українців, до лож належали росіяни, поляки, євреї, греки, італійці, французи та представники інших народів, які проживали на українських теренах і прагнули змінити суспільство.

Із часом багато учасників масонських організацій в Україні розчарувалися в їхній пасивній діяльності. Дієвішу позицію зайняли члени полтавської ложі «Любов до істини». В 1821 році вони підтримали ініціативу предводителя дворянства Переяславського повіту Полтавської губернії, землевласника й мецената Василя Лукашевича та створили нову таємну організацію — «Малоросійське товариство». Її учасниками були однодумці Василя Лукашевича — Петро Капніст, Іван Котляревський, Семен Кочубей, Володимир Тарновський та інші. Про діяльність організації відомо небагато, позаяк її учасники знищили більшість документів перед арештом у 1826 році. У програмному документі — «Катехізисі автономіста» — визначено її мету: незалежність України як головна передумова вільного розвитку народу, скасування кріпацтва і самодержавства. Члени товариства підтримували ідею піднесення політичної свідомості українського населення. Діяльність опозиційних до влади організацій насторожила уряд. 1822 року імператор Олександр І заборонив масонські ложі й таємні товариства, оскільки вбачав у них загрозу для своєї влади.

1. Яка мета була головною для учасників масонського руху?
2. Назвіть масонські організації, що діяли в Україні. Хто до них входив?
3. Ким, коли і з якою метою було створено «Малоросійське товариство»?

PRO історію

Чи знаєте ви що...

термін «масони» виник ще в добу Середньовіччя і дослівно означав «вільні каменярі». Тоді це були справді ремісники будівельних цехів, які могли вільно пересуватись європейськими країнами. Адже талант зодчих високо цінували у християнській Європі, де розгорнулося храмове будівництво.

У добу Нового часу масонами почали йменуватися члени таємних релігійно-етичних організацій, котрі хотіли «побудувати» новий досконалий світ. Себе вони називали будівничими, а Бога — головним архітектором світу. Тому символи масонського руху пов’язані з будівельною справою.

1. Всевидюче око — вічна присутність, спостереження і провидіння «Великого будівничого Всесвіту».
2. Косинець і циркуль — символи перепланування світу.
3. Кельма — символ зміцнення братерських зв’язків.
4. Прямець — символ істини.
5. Рівень — символ рівності між людьми.
6. Молоток — символ вдосконалення, позитивних змін.

1. Уявіть, що ви — член масонської організації XIX століття. Які «інструменти» (знання, ідеї, принципи) ви б використали для «побудови нового досконалого світу»?

2. Дослідіть, які масонські символи та емблеми подекуди досі зустрічаються на грошових знаках, у логотипах, в архітектурі чи інших публічних місцях у різних країнах світу (включно з Україною). З чим це пов’язано?

2. Рух декабристів в Україні

Наполеонівські війни змінили не лише карту Європи, а й світогляд багатьох людей. Закордонний похід російської армії вплинув на сприйняття дворянством самодержавства, сприяв формуванню опозиційних настроїв, захопленню ідеями Просвітництва, масонством. Окремі представники інтелектуальної еліти пропагували ідею зміни існуючого порядку та планували встановити в Російській імперії конституційний лад шляхом збройного державного перевороту.

Для його підготовки вони створили Союз порятунку, а після розпуску цієї організації — Союз благоденства. Це були таємні військові товариства. Після розпаду Союзу благоденства 1821 року в місті Тульчині утворилося Південне товариство, лідером якого став полковник Павло Пестель. Товариство мало осередки в містечках Кам’янка і Васильків. Своє бачення нового державного устрою Павло Пестель виклав у програмному документі — «Руській правді». У ньому передбачалося, що Російська імперія стане унітарною (єдиною, неподільною) республікою, якою управляли б обрані населенням органи влади. До цієї республіки мали увійти десять областей. У 1825 році до Південного товариства приєдналося «Товариство об’єднаних слов’ян» із Новограда-Волинського, засноване братами-офіцерами Андрієм та Петром Борисовими, яке відстоювало ідею визволення слов’янських народів і створення федеративного союзу. З 1822 року в Петербурзі діяло Північне товариство. Його керівник Микита Муравйов написав проєкт Конституції Північного товариства. Майбутню російську державу він бачив конституційною монархією з імператором і парламентом. За прикладом США, країна мала поділятися на штати, два з яких територіально збігалися з колишньою Гетьманщиною та Слобідською Україною. Проте ні Південне, ні Північне товариства не передбачили окремого статусу для України. Програмні документи об’єднувала ідея скасування кріпацтва, надання громадянських прав населенню, повалення абсолютизму.

Державний переворот було заплановано на 1826 рік, проте через неочікувану смерть імператора Олександра І повстання перенесли на 14 грудня 1825 року, коли військові мали складати присягу новому очільникові держави. Хоча виступ у столиці імперії Петербурзі був придушений, 29 грудня 1825 року в містечку Василькові, поблизу Києва, розпочалося повстання Чернігівського полку. Його очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол — нащадок гетьмана Данила Апостола — та підпоручик Михайло Бестужев-Рюмін. Урядовим військам вдалося 3 січня 1826 року придушити і цей збройний виступ. Керівників повстання стратили, кількасот учасників заслали до Сибіру, солдатів покарали шпіцрутенами (ударами довгих гнучких палиць) та більшість із них відправили на Кавказ. Від російської назви місяця грудня — «декабрь» — учасників повстання згодом почали називати декабристами.

1. Як закордонний похід російських військ вплинув на світогляд дворянства?
2. Назвіть програмні документи таємних товариств та визначену в них мету.
3. Коли відбулися повстання в Петербурзі та на Київщині?

Барвограй ідей

Декабрист Сергій Муравйов-Апостол якось сказав: «Ми — діти 1812 року». Ця фраза є ключем до розуміння мотивів та ідеалів цілого покоління, яке наважилося кинути виклик імперії. Попрацюйте в четвірках і виконайте завдання 1-2.

1. Поясніть наведений вислів. Як події франко-російської війни та закордонний похід російської армії могли вплинути на формування революційних поглядів майбутніх декабристів?

2. Проаналізуйте діяльність Північного і Південного товариств декабристів за критеріями: коли існувало; де існувало; лідери; програмні документи; мета діяльності; результати діяльності.

Її шлях — її сила

Марія Волконська

(1805-1863)

20-річною красуня Марія Раєвська, донька відомого російського генерала, вийшла заміж за генерал-майора російської армії Сергія Волконського зі старовинного княжого чернігівського роду Ольжичів. За рік народила йому первістка Миколку. Та недовго тривало сімейне щастя. Звинувачений у спробі державного перевороту, декабрист Сергій Волконський був засланий до Сибіру. Заради чоловіка Марія відмовилася від усього та поїхала за ним. Важко жилося колишній дворянці, яка звикла до розкоші, а тепер про свої витрати мусила звітувати начальникові рудника. Сама готувала їжу, палила в печі, носила воду. Морально та матеріально допомагала засланцям, вела кореспонденцію за тих, кому листування було заборонене. Ударом для жінки стала звістка з далекої України про смерть дворічного Миколки. Згодом у подружжя народилася донька Софійка, син Михайло та донька Олена.

У 1837 році завершився термін заслання, але сім’ї Волконських влада заборонила повертатися додому. Деякий час вони проживали в сибірському місті Іркутськ, де Марія Волконська створила аматорський театр, а будинок подружжя став центром суспільного життя міста. Лише 1855 року Волконські були поновлені у правах та отримали дозвіл на повернення додому. Марія Волконська написала спогади французькою мовою. В них подала автобіографічні та інші історичні відомості, оповіла подробиці з життя декабристів, їхніх близьких і оточення. Останні роки життя мешкала на Чернігівщині. Померла Марія Волконська 1863 року і похована в селі Вороньки на Чернігівщині. Через два роки помер Сергій Волконський. Згідно із заповітом, його поховали в ногах у дружини.

1. Наведіть приклади з життя Марії Волконської, які, на вашу думку, свідчать про її незвичайну силу духу та рішучість. Що найбільше вразило вас у її вчинках?

2. Перед смертю батько Марії Волконської промовив: «Ось найдивовижніша жінка, яку я знав». Узагальніть одним реченням діяльність цієї дивовижної жінки.

3. Листопадове (Польське) повстання 1830-1831 років та Україна

На території України також розгорнувся польський національний рух. Його причиною стало обмеження з боку російського уряду автономії Королівства (Царства) Польського, створеного 1815 року за рішенням Віденського конгресу. Згідно з Конституцією Королівства (Царства) Польського, в краї діяв сейм, уряд, польська мова в освіті, діловодстві, створені військові підрозділи. Все це не зовсім поєднувалося з існуванням самодержавства. Відтак імперська влада пішла в наступ. Було запроваджено цензуру, звужено повноваження польського сейму, посилилися репресії, придушувалися прояви національного життя, а намісником став цесаревич Костянтин Павлович — брат російського імператора, котрий відчував себе тут повноправним господарем. У польському суспільстві визрівало прагнення вийти зі складу імперії. Повстання, очолюване польськими офіцерами, розпочалося в листопаді 1830 року у Варшаві. Згодом воно поширилося на Правобережну Україну. Повсталі направили сюди військові загони, які повинні були підняти місцеве населення на антиросійський протест. Мета повсталих — відродити Річ Посполиту в кордонах 1772 року. Їх надихали революційні події 1830 року в Бельгії, яка відокремилася від Нідерландів і стала незалежною державою.

Прапор польських повстанців з написом: «В ім'я Бога — за нашу і вашу свободу»

Щоб привернути на свій бік інші народи імперії, поляки висунули гасло «За нашу і вашу свободу», проте жодних політичних прав для них не передбачили. До повстання долучилася польська шляхта Волині, Київщини та Поділля, а от українське населення не відгукнулося на цей заклик. Селян не влаштовувало збереження кріпацтва, а інтелігенцію — прилучення Правобережної України до відродженої Речі Посполитої. Відтак з українського боку в повстанні брали участь лише кілька десятків офіцерів-нащадків козацької старшини. Відсутність серед повстанців єдності, чіткого плану дій та підтримки українського населення Правобережжя російський уряд використав для придушення повстання у вересні 1831 року.

Згідно з вироком суду, що відбувся в Києві, керівників та учасників польського виступу було заслано до Сибіру чи віддано в солдати, переважно на Кавказ. Польських шляхтичів позбавили дворянських прав і маєтків. Хоча українці не брали участі в польському повстанні, але й вони теж упродовж тривалого часу відчували на собі його негативні наслідки. На Правобережжі було закрито польські школи та Кременецький ліцей, скасовано магдебурзьке право і чинність Литовських статутів, 1839 року заборонено греко-католицьку церкву, збільшено кількість військових гарнізонів у містах, збудовано і забезпечено відповідним гарнізоном Нову Печерську фортецю в Києві.

1. Назвіть мету Листопадового повстання у Польщі.
2. Яким було ставлення українців до повстання? Чому?
3. Які наслідки мало польське повстання для українців?

Барвограй ідей

Попрацюйте у трійках. Розгляньте ілюстрацію на с. 40 та виконайте завдання 1-3.

1. Проаналізуйте значення гасла «За нашу і вашу свободу».

• «За нашу свободу»: Що саме польські повстанці розуміли під «своєю» свободою? Від кого або чого вони хотіли її здобути?

• «І вашу свободу»: Яким народам (і чому саме їм) поляки пропонували свою солідарність у боротьбі? Які ідеї це відображає?

2. Поясніть, чому на прапорі присутній напис «В ім’я Бога»? Як релігійний аспект міг впливати на мотивацію повстанців та сприйняття їхньої боротьби?

3. Зробіть висновок, наскільки це гасло є актуальним у сучасному світі. Чи може воно бути символом солідарності та боротьби за свободу й сьогодні, і в яких сучасних конфліктах?

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Оцініть, як діяльність таємних товариств та їхні спроби опору демонструють активну громадянську позицію та прагнення до соціальних змін. Які ризики вони брали на себе?

Творча майстерня

Попрацюйте в мінігрупах та виконайте завдання 1-2.

1. За схемою складіть розповідь про суспільно-політичні рухи на території України. Визначте спільні та відмінні риси між рухами.

2. Створіть збірний (узагальнений) образ українського діяча або діячки першої половини XIX століття, який міг сформуватися під впливом цих подій і рухів. Опишіть його / її за такими критеріями: 1) Риси характеру: які риси характеру були б притаманні цій людині? Чому? 2) Мотиви та ідеї: за що така людина боролася б? Які ідеї вона б сповідувала? Як на її погляди вплинули б масони, декабристи та Листопадове повстання? 3) Можливі дії та виклики: якими методами вона б діяла? З якими труднощами та небезпеками їй довелося б стикатися з боку імперської влади? Ви можете подати цей збірний образ у вигляді есе, опису персонажа для історичного роману, у вигляді ментальної карти чи схем.