Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 34. Розвиток живопису та архітектури

• Згадайте, які мистецькі напрямки були поширені у першій половині XIX століття.

• Як ви розумієте значення понять: «регулярна забудова», «монументальна скульптура»?

• Чи пам’ятаєте ви, що наприкінці XVIII — в першій половині XIX століття окрасою міст були палацово-паркові ансамблі і декоративно-пейзажні парки? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку оберіть одну українську картину, скульптуру чи архітектурну споруду, яка вас найбільше зацікавила. Уявіть, що кожен витвір мистецтва має свою душу і може говорити. Дозвольте обраному твору «промовити» до вас: розкрийте таємниці його створення, його роль у власній епосі та послання, яке він передає сучасникам.

1. Живопис та скульптура в українському мистецтві

У середині XIX століття в образотворчому мистецтві панував романтизм, який оспівував велич природи. Один із відомих представників цього напрямку — художник Іван Айвазовський. Він написав всесвітньо відому картину «Дев’ятий вал». Згодом, наприкінці XIX — на початку XX століття, мистецтво змінюється. Провідними стилями стають реалізм, модерн та імпресіонізм. Художники-реалісти, наприклад, зосереджувалися на правдивому відтворенні буденного життя людей та їхнього побуту. У живописі цього періоду найбільш поширеними були жанри пейзажу та портрета. Сільські звичаї, побут та природа знайшли своє відображення у таких полотнах, як «Місячна ніч на Дніпрі» Архипа Куїнджі, «Святочне ворожіння» Миколи Пимоненка та «В люди» Киріака Костанді. Іван Труш створив багато пейзажів, серед яких «Дніпро біля Києва», а також написав цілу серію портретів видатних українських діячів. Майстер історичного та побутового живопису Ілля Рєпін є автором картин «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» та «Вечорниці».

Модерн — це мистецький стиль кінця XIX — початку XX століття, який прагнув створити нову, витончену красу через плавні лінії, природні мотиви та поєднання різних видів мистецтва.

Картина Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння». 1888 рік

Картина Киріака Костанді «В люди». 1885 рік

Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки». 1900 рік

Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі». 1902-1903 роки

Наприкінці XIX — на початку XX століття в мистецтві поширився новий стиль — модерн. Його особливістю було те, що він поєднував світові мистецькі ідеї з українськими традиціями, що стало початком розвитку власного українського стилю в живописі модерну. Він був властивий творчій манері художника Федора Кричевського («Наречена»). Новим художнім напрямком був імпресіонізм, який прагнув передати особисті миттєві враження від навколишнього світу через світло, колір, повітря, а не через точне відтворення деталей. В українському мистецтві цей підхід часто переплітався з національними та реалістичними традиціями. Так, у творчості Сергія Васильківського живописні пейзажі чудово поєднуються з історичними сюжетами козацької доби, як-от у картині «Козаки у степу». Також він майстерно відображав побутові сцени, що можна побачити в його полотні «Чумацький Ромоданівський шлях». Зовсім іншу грань мистецтва розкривав Олександр Мурашко. Художник майстерно інтегрував світло, колір та глибокий психологізм образів, що простежується у портретах — «Дівчина у червоному капелюсі» — та динамічних жанрових сценах — «Карусель». Атмосферну красу української природи неперевершено оспівував Микола Бурачек. У його полотнах віртуозно поєднувалися легкість світлових ефектів та багатство барв, що знайшло відображення у ліричних сільських пейзажах — «Клуні» — та величних панорамах — «Реве та стогне Дніпр широкий».

Картина Івана Айвазовського «Дев'ятий вал». 1850 рік

Картина Івана Труша «Дніпро біля Києва». 1910 рік

Картина Архипа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі». 1880 рік

Картина Федора Кричевського «Наречена». 1910 рік

Картина Миколи Бурачека «Клуні». 1916 рік

Картина Сергія Васильківського «Козаки у степу». 1890 рік

Пам'ятник Богданові Хмельницькому в Києві. Михайло Микешин. 1888 рік

У скульптурі цього часу переважав реалізм. Монументальні скульптури почали набувати громадського значення та встановлювалися на кошти містян. Наприклад, пам’ятник Богдану Хмельницькому, створений скульптором Михайлом Микешиним, встановили у 1888 році на Софійській площі в Києві. Цей пам’ятник став одним із символів міста. Засновником української жанрової скульптури був Леонід Позен, який створив такі роботи, як «Скіф» та «Переселенці».

Скульптура Леоніда Позена «Скіф». 1889-1890 роки

Скульптура Леоніда Позена «Переселенці». 1884 рік

1. Що найчастіше зображали художники-реалісти?
2. Наведіть приклади творів модерну та імресіонізму у живописі.
3. Назвіть приклади монументальної і жанрової скульптури.

Барвограй ідей

Попрацюйте в четвірках. Уявіть себе дослідниками українського мистецтва початку XX століття, перед вами постануть чотири ключові постаті: Сергій Васильківський, Олександр Мурашко, Микола Бурачек та Микола Пимоненко. Ваше завдання — дослідити їхні унікальні художні світи та знайти відповідь на питання: що могло об'єднувати цих митців і чи перетиналися їхні творчі шляхи?

1. Знайдіть в інтернеті ключові факти про життя, художні стилі та найвідоміші роботи кожного з чотирьох художників.
2. Відшукайте інформацію про можливі спільні заходи, виставки, навчання чи членство в мистецьких товариствах, які могли об'єднувати цих митців.
3. Поміркуйте, які спільні ідеї, цінності чи прагнення могли їх зближувати, попри індивідуальні відмінності у стилях та тематиці.
4. Підготуйте на вибір: сценарій уявної розмови художників, віртуальну виставку-розповідь (презентація) або фрагмент подкасту.
5. Презентуйте результати своєї роботи у класі. Ваша робота має продемонструвати як індивідуальність кожного майстра, так і їхні взаємозв'язки.

2. Архітектура України: від еклектики до модерну

У другій половині XIX — на початку XX століття будівництво велося в усіх великих містах, і кожне з них набувало особливих, унікальних рис. Саме тоді еклектика (що в перекладі з давньогрецької означає «свобода вибору») стає провідним напрямком в оздобленні будівель. Вона давала можливість поєднувати елементи різних архітектурних стилів, які вже існували раніше. Архітектори вважали, що найважливішим є функціональність планування, а вибір стилю оформлення залежав від призначення будівлі та побажань замовника. Таким чином, зовнішній вигляд споруд відображав як їхню практичну мету, так і смак епохи. У цей період були збудовані Одеський та Львівський оперні театри, а також резиденція православних митрополитів у Чернівцях (нині це Чернівецький університет). У Києві працював архітектор Олександр Беретті, який брав участь у будівництві Володимирського собору.

В останні десятиліття XIX — на початку XX століття в архітектурі утвердився новий стиль — модерн. Його послідовники створювали нові архітектурні форми, сприймаючи будівлю як єдиний художній образ, а також почали широко застосовувати залізобетон та інші сучасні матеріали. Українські архітектори-модерністи прагнули гармонійно поєднати нові технології з народними традиціями. Цей стиль надав будівлям легкість та витонченість, що відрізняло їх від попередніх напрямків. Оскільки поширення модерну збіглося з епохою індустріалізації, масштабним стало будівництво приміщень промислового та громадського призначення: банків, бірж, театрів, клубів, народних будинків, пасажів, ринків, прибуткових будинків.

Одеський оперний театр. 1883-1887 роки

Львівський оперний театр. 1897-1900 роки

Резиденція митрополитів у Чернівцях. 1864-1873 роки

До яскравих зразків українського архітектурного модерну належать «Будинок з химерами» у Києві, зведений архітектором Владиславом Городецьким, та будинок Полтавського губернського земства за проєктом Василя Кричевського. Взірцем раціоналістичного модерну вважається Бессарабський ринок у Києві — перший критий ринок в Україні. На західноукраїнських землях архітектор Іван Левинський поєднав елементи модерну з народною архітектурою в будівлі страхової компанії «Дністер» у Львові. Ці споруди стали справжніми символами свого часу, демонструючи унікальний підхід українських архітекторів.

Володимирський собор у Києві. 1862-1896 роки

«Будинок з химерами» в Києві. 1901-1903 роки

Будинок Полтавського губернського земства. 1903-1908 роки

Бессарабський ринок у Києві. 1910-1912 роки

1. Що таке еклектика? Які будівлі були споруджені в умовах розквіту еклектики?
2. Як стиль модерн проявився в українській архітектурі?
3. Назвіть будівлі-зразки українського архітектурного модерну.

Життєтека

Владислав Городецький

(1863-1930)

Ім’я (повне). Лешек Дезидерій Владислав Городецький. Син Владислава Городецького.

Народження. 23 травня (4 червня) 1863 р. у с. Шолудьки на Вінниччині.

Походження. Із польського роду зі шляхетським корінням.

Освіта. Реальне училище в Одесі. У 5-му класі училища відзначений свідоцтвом Ради Петербурзької Академії мистецтв за «рисунок ручним пензлем з гіпсу». Завдяки цьому вступив на архітектурне відділення Академії.

Особистість та мистецтво. Протягом 30 років він жив і працював у Києві як інженер. За його проєктами звели споруди в різних стилях: модерн та історичні модернізовані стилі (неоготика, неоренесанс, необароко). Серед його найвідоміших робіт — будинок Міського музею (зараз це Національний музей українського мистецтва), Миколаївський римо-католицький костел та Караїмська кенаса. Візитівкою майстра став «Будинок з химерами», збудований переважно з бетону, в якому він сам мешкав. Ця споруда вражає незвичним плануванням, адже з боку вулиці вона має три поверхи, а з боку схилу — шість. Неповторним є оздоблення будинку, оскільки його прикрашають чудернацькі істоти, вилиті з бетону, звідки й походить його назва. Крім того, Владислав Городецький також створював ювелірні прикраси, ескізи жіночого одягу, театральні костюми та декорації. У нього був свій бетонний завод «Фор». З 1996 року одна з вулиць у Печерському районі Києва носить його ім’я.

1. Як діяльність Владислава Городецького демонструє, що мистецтво та наука можуть поєднуватися в одній професії?

2. Яка споруда є «візитівкою» митця Городецького? Чому вона має таку назву? Дізнайтеся, чи збереглася вона до нашого часу.

3. Зміни у міському та сільському просторі

Упродовж другої половини XIX століття міста швидко зростали, поглинаючи передмістя, села та хутори, що призвело до суттєвих змін у їхньому плануванні. Навколо історичних центрів, збудованих у стилі класицизму, виникали нові райони з нерівномірною забудовою, утворюючи мозаїку вулиць і провулків. Околиці промислових міст обростали підприємствами, які й формували їхні індустріальні межі.

Початок XX століття був часом змін і в міському благоустрої. На центральних площах, вулицях і проспектах зводилися громадські споруди. Біля залізничних вокзалів поставали готельні комплекси, а торговельні центри формувалися з магазинів і критих галерей, що мали назву «пасажі». У великих містах поступово зникали базарні площі, поступаючись місцем критими ринками. Крім того, інфраструктура міст значно покращилася: з’явилося електричне освітлення, будувалися дороги, водогони, каналізації та запрацював громадський транспорт. До прикладу, в 1892 році в Києві запустили перший електричний трамвай.

У невеликих містах і селах зміни були менш помітними. Через зростання кількості заможних селян почала активно розвиватися приватна забудова. Найпоширенішим типом житла була трикамерна хата, що складалася з житлової частини, сіней та комори. Ці будинки відрізнялися від традиційних глинобитних хат своєю міцністю і довговічністю. Деякі господарі вже будували будинки з цегли, використовуючи бляху або черепицю для покрівлі. Водночас, для робітників, які жили в селищах біля заводів, зводили бараки для спільного проживання, а ті, хто не мав можливості, будували собі землянки або хати-мазанки.

1. Чим відрізнялася забудова старих міських центрів від нових районів, що виникали навколо них?
2. Які зміни в інфраструктурі свідчать про розвиток міст.?
3. Які зміни відбулись у спорудженні приватного житла?

Барвограй ідей

Попрацюйте в трійках та виконайте завдання 1-3.

1. Розгляньте реконструкції сільських будинків. Знайдіть три спільні й три відмінні ознаки в кожній оселі.

2. Складіть розповідь із 6-8 речень про особливості побуту селян.

3. За допомогою інтернет-ресурсів з’ясуйте, чому українські хати-мазанки вважають екологічно чистим і безпечним житлом.

У той час, коли... на теренах України

в Києві було добудовано «Будинок з химерами», ...

Тоді... у світі

біля містечка Кітті-Хок (США) Орвіл Райт здійснив перший у світі політ на аероплані «Флаєр-1». Дальність польоту становила 37 метрів, а тривалість — 12 секунд.

Творча майстерня

Уявіть, що ви справжні мистецтвознавці, яким належить розгадати одну з найцікавіших загадок українського мистецтва кінця XIX — початку XX століття. Чи знаєте ви, що його творили не лише українці, а й митці з найрізноманітніших куточків світу, які знайшли свій дім і натхнення на нашій землі?

Об’єднайтеся в міні групи та виконайте завдання 1-2.

1. Проаналізуйте схему та визначте, яке важливе явище в українському мистецтві кінця XIX — початку XX століття вона відображає. Яких митців ви могли б додати до цієї схеми? Обґрунтуйте свій вибір.

2. Доведіть, що українське мистецтво другої половини XIX — початку XX століття було полікультурним явищем. Для цього скористайтеся алгоритмом: позиція «я вважаю, що...»; роз’яснення «тому що...»; приклад «наприклад...»; висновок «отже..».