Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)
§ 28. Економічне становище західноукраїнських земель
• Згадайте, хто створив культурно-освітнє товариство «Просвіта».
• Як ви розумієте значення поняття «кооперація»?
• Чи пам’ятаєте ви, що промислове виробництво в Західній Україні в XIX столітті перебувало на ремісничо-мануфактурній стадії розвитку? Що вам про це відомо?
Упродовж уроку визначте позитивні тенденції в розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі західноукраїнських земель на початку XX століття.
1. Становище у сільському господарстві
Сільське господарство і надалі залишалося основою економіки західноукраїнських земель. Майже 75 % Основна частина населення проживало в сільській місцевості. Проте чи не найбільшою проблемою селян було малоземелля і безземелля. Зберігали свої позиції великі землевласники, головно польські , румунські, угорські. Саме у їхніх маєтках використовували сучасні агротехнічні прийоми, що забезпечувало кращу врожайність. Значною мірою на асортимент і обсяги сільськогосподарської продукції впливали як природні умови, так і ринок. Попитом користувалися пшениця, жито, овес, кукурудза, продукція тваринництва, як-то молоко, яйця, м’ясо. Селянські господарства повільніше пристосовувалися до нових умов.

Поштівка із зображенням товариства Дністер, 1906-1907 роки.
1. Розгляньте поштівку, яку історичну інформацію можемо отримати з ілюстрації?
Дослідіть:
2. В якому стилі побудована споруда?
3. Що розташовувалося в будівлі?
4. Як товариство «Дністер» сприяло формуванню національної свідомості?
Водночас, намагаючись покращити своє становище, селяни розвивали різноманітні форми кооперації, особливо споживчої та кредитно-позичкової. Кооперативи допомагали організувати збут готової продукції, кредитувати селянські господарства. Виникли великі кооперативні об’єднання — Крайовий кредитовий союз, який налічував 889 членів, Український крайовий ревізійний союз у Львові, котрий об’єднував 180 тисяч кооператорів. Масовою організацією стало товариство «Сільський господар», до якого належали 1,5 тисяч осередків у селах. Члени товариства заклали показові ділянки, поширювали нові господарські знаряддя і машини, організували спілку для продажу насіння, штучних добрив і господарських машин. Чільне місце в економічному житті займало страхове товариство «Дністер» — одна з найперших страхових компаній в українських землях. У Буковині кооперативні товариства об’єднувалися довкола «Селянської каси», створеної на початку XX століття. Розвитку кооперативного руху на Закарпатті сприяла Верховинська господарча акція — урядова програма, яка мала на меті піднесення економіки краю. Усього в Галичині в 1913 році діяло 1,3 тисячі українських кооперативів, Буковині — 200 і кілька — в Закарпатті. Кооперація покращила життя багатьох українських селян.
На початку XX столітті зросла еміграція населення. Позаяк держава була неспроможною забезпечити українських селян вільними землями, бо таких земель практично не мала, то й не чинила перешкод переселенню за кордон. Отож, українці у пошуках роботи виїздили переважно до США, Південної Америки, Канади. За перше десятиріччя XX століття туди емігрувало близько 300 тисяч осіб із Галичини і Буковини, 40 тисяч — із Закарпаття. Обжившись на нових землях, вони намагалися зберегти національні традиції. В українських поселеннях були засновані школи, створювалися релігійні громади. Почали діяти організації товариства «Просвіта», з’явилась українська преса. Поряд із постійною трансатлантичною еміграцією, набула поширення сезонна заробітчанська еміграція до Великої Британії, Данії, Німеччини, Швеції, Швейцарії, Франції, Румунії, Португалії та інших європейських країн. Українці працювали як у сільському господарстві, так і на фабриках, заводах, копальнях.
- 1. Охарактеризуйте стан сільського господарства Західної України.
- 2. Назвіть новостворені кооперативні об’єднання.
- 3. Куди і чому емігрували українці Австро-Угорської імперії?
Барвограй ідей
Об’єднайтеся в пари.
1. Проведіть історичну розвідку.
2. З’ясуйте, з якими ризиками зустрічались емігранти, які можливості вони отримували, хто протягував їм руку допомоги, а хто кепкував з них.
3. Зробіть висновок, чи актуальна тема еміграції сьогодні для українців? Чому?

Українські заробітчани на будівництві залізниці в Канаді. Початок XX століття. З особистого архіву Григорія Швеця. Світлина
2. Промисловість
На початку XX століття зберігалося домінування дрібної промисловості та кустарних промислів. Фабрично-заводських підприємств було небагато. Розвивалися насамперед галузі виробництва пов’язані з видобутком сировини, що виснажувало природні ресурси краю. Така ситуація підтримувалася імперським урядом, який розглядав західноукраїнські землі як ринок збуту готових товарів та джерело дешевої сировини. Попри таке становище, у промисловості спостерігалися певні позитивні зміни. На економіці краю сприятливо позначилися: формування транспортної мережі, зокрема залізниць, доріг із твердим покриттям, мостів; а також будівництво електростанцій у повітових містах та великої електростанції у Львові.
Провідними галузями виробництва були нафтодобувна та деревообробна. Напередодні Першої світової війни нафтопромисли міст Борислава й Дрогобича давали 5 % світового видобутку нафти. Нафтодобувна галузь зазнала технічної реконструкції. Були закриті невеликі криниці та ями, почали бурити свердловини глибиною понад 1 тисячу метрів. При цьому лише третину нафти переробляли на місці, а решту вивозили до метрополії і за кордон. Попит на ліс стимулював деревообробне виробництво. З Галичини, Буковини, Закарпаття щороку вивозили значну кількість деревини. Проте модернізація галузі була незначною. В західноукраїнських землях видобували більше половини солі в Австро-Угорщині. На початку XX століття почали працювати лісохімічні заводи у Сваляві та Вигоді, цукрові заводи на Буковині. В інших галузях — взуттєвій, швейній, килимарстві — переважали дрібні підприємства.
У цей час відбувалося стрімке проникнення іноземного капіталу в економіку краю, яке всіляко заохочував уряд. До того ж, іноземців приваблювала дешева робоча сила і великі запаси сировини. В нафтодобувній галузі домінували: канадсько-німецьке «Галицько-Карпатське товариство», австро-англійська «Східниця», англійська «Галичина». На Закарпатті діяв австро-американський синдикат «Мундус», котрий займався обробкою деревини. У місті Свалява угорське об’єднання промисловців «Сольва» збудувало хімічний завод, на якому працювало близько 1400 робітників.
- 1. Що позитивно вплинуло на економіку краю на початку XX століття?
- 2. Назвіть провідні галузі промисловості в Західній Україні.
- 3. Які іноземні акціонерні товариства були створені в Західній Україні на початку XX століття?
Барвограй ідей
Об’єднайтеся в трійки. Попрацюйте з картою «Промисловість і торгівля Західної України на початку XX століття» та виконайте завдання 1-5.
- 1. Назвіть промислові центри на західноукраїнських землях.
- 2. Визначте регіони, де видобували корисні копалини і які саме.
- 3. До яких екологічних наслідків призвів видобуток корисних копалин у наш час?
- 4. З’ясуйте де були центри кооперативного руху.
- 5. Спрогнозуйте, як би ви вкладали гроші на початку XX століття, маючи вибір: в кооперацію, промисловість чи торгівлю? Чому?
Промисловість і торгівля Західної України на початку XX століття

3. Розвиток торгівлі
Прикметною ознакою економічного розвитку стало зростання обсягів внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Внутрішня торгівля здійснювалася переважно на ярмарках, ринках, торжках, стаціонарних магазинах. У всі пори року зазвичай у найбільших торгово-промислових центрах відбувалися ярмарки, досить часто спеціалізовані. До прикладу, у Львові переважали вовняні ярмарки, Бродах і Тернополі — ярмарки коней, Станіславі й Чернівцях — полотна та худоби. Одним із нових видів торговельних операцій стала контрактова торгівля, що передбачала підписання угод стосовно продажу / купівлі товарів. На торгах і ринках краю продавали продукти хліборобства, тваринництва, промислові та ремісничі вироби.
Значно більшу роль почала відігравати стаціонарна торгівля. В містах споруджували великі магазини із широким асортиментом товарів, які, здебільшого відвідували заможні городяни. У Галичині великими центрами стаціонарної торгівлі були Львів, Броди, Буковині — Чернівці, Закарпатті — Ужгород, Мукачеве. Загалом у цій сфері економіки у 1910-х роках працювало майже 150 тисяч осіб (26 % самозайнятого населення).
В цей час пожвавилася міжнародна торгівля. Більшу частину експорту з краю становила дешева сировина, зокрема нафта і нафтопродукти, озокерит (мінерал багатоцільового призначення), ліс, пиломатеріали, калійна сіль, продукція тваринництва. Натомість дорожчу готову промислову продукцію імпортували з інших регіонів імперії та з Європи. З-поміж таких товарів переважали машини й обладнання, хімікати, мінеральні добрива, цемент. Імпортували також товари повсякденного вжитку, що задовольняли побутові потреби населення, особливо міського: тканини, одяг, шкіряні вироби, взуття, галантерею, предмети культурного і хатнього вжитку (папір, меблі, скловироби, фарфоро-фаянсовий посуд тощо), харчові продукти — цукор, кондитерські й тютюнові вироби, прянощі.
- 1. Які форми торгівлі розвивалися на початку XX століття?
- 2. Назвіть західноукраїнські міста, що стали центрами стаціонарної торгівлі?
- 3. Що експортували, а що імпортували до західноукраїнських земель?
Барвограй ідей
Попрацюйте в трійках. Проведіть дослідження за світлинами.
- 1. Роздивіться уважно світлини.
- 2. Опишіть 2-3 реченнями відображене на них.
- 3. Як, події, зафіксовані на світлинах, пов’язані між собою?
- 4. Дізнайтеся, яким місто Броди, було на початку XX, а яким воно є сьогодні.
- 5. Зробіть висновки.

Площа міста Броди 1904 рік. Фото

Міжнародний кордон між Австро-Угорською та Російською імперіями, околиці міста Броди. Початок XX століття. Фото з колекції Бродівського історико-краєзнавчого музею
У той час, коли... на теренах України
у Львові створили страхове товариство «Дністер», ...
Тоді... у світі
у США американський винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор.
На лінії часу
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поясніть значення плакату, зображеного на лінії часу. Назвіть в які галузі західноукраїнської промисловості проникав іноземний капітал на початку XX століття.

Творча майстерня
Назвіть схему та доповніть її. Використовуючи схему, створіть інфографіку (за допомогою онлайн сервісів): «Економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX століття».

Навчання в дії
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Nr8aCcuj або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
