Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 27. Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 роках

• Згадайте коли відбулася перша революція в Російській імперії.

• Як ви розумієте значення поняття «третьочервневий переворот»?

• Чи пам’ятаєте ви, що кооперативний рух зародився в Західній Україні? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, як імперська політика в 1907-1914 роках вплинула на політичну й культурно-освітню діяльність українського населення?

1. Політика імперського уряду в українських землях у 1907-1914 роках

Поразка революційних сил унаслідок третьочервневого перевороту спричинила наростання урядової реакції. Влада переслідувала учасників усіх антисамодержавних рухів — політичних, національних, культурно-освітніх, соціальних. Уряд прагнув сформувати таку систему, яка б унеможливила в майбутньому будь-які форми протесту. Тож першочергово розправилися з тими, хто брав участь у революційних заворушеннях. Ступінь їхньої провини визначали створені владою військово-польові суди, які нерідко виносили смертні вироки.

Посилилися національні утиски. Імперський уряд проводив цілеспрямовану антиукраїнську політику. Тривалий час діяв воєнний стан. Запроваджувалася низка заборон, зокрема: декламувати українською мовою вірші, співати українських пісень, вживати в публікаціях слова «Україна», «український народ». Змушені були припинити діяльність українські культурно-освітні товариства, частина просвітянських організацій. 1910 року з’явився циркуляр Петра Столипіна, що забороняв «інородцям», до яких належали всі народи імперії, окрім росіян, утворювати організації і товариства. В 1914 році влада не дозволила відзначити 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Натомість у цей час активізувалася діяльність проурядових організацій, котрі ґрунтувалися на ідеях великодержавного шовінізму — проповідування винятковості російської нації та її зверхності над іншими народами імперії. Українцям прагнули довести, що вони є частиною російської народності і повинні підтримувати неподільність Російської імперії та єдиного монарха. Таких поглядів дотримувалися зокрема учасники «Клубу російських націоналістів міста Києва», створеного при підтримці Петра Столипіна. Ця організація стала однією з найвпливовіших політичних сил в імперії. Її діяльність була спрямована проти українського національного руху. Означені ідеї активно поширювали чорносотенні організації «Союзу русского народу», «Союзу Михаїла Архангела».

1. Визначити фактори посилення урядової реакції.

2. Назвіть заходи імперського уряду, які свідчили про зростання національних утисків?

3. Поясніть значення терміну «великодержавний шовінізм»? Які організації дотримувались подібних поглядів? Чому?

Відлуння минулого

Зі спогадів Євгена Чикаленка про зростання антиукраїнських настроїв

«Взагалі вся московська людність вороже ставилася до відродження української нації, і кожна течія чи партія мотивувала це... (по-своєму). Крайні праві, «чорносотенці», гостро і брудно боролися з українством, виходячи з того, що в Росії повинні бути «один цар, одна віра і один народ»; ліберали протидіяли делікатніше, але твердо стояли за «єдину неділиму Росію» і боялися всього того, що загрожує цілости її; а крайні ліві гаряче виступали проти національних рухів «в ім’я єдності пролетаріату».

1. Визначте, чому московська людність вороже була вороже налаштована до відродження української нації?

2. Поміркуйте, як сьогодні московити ставляться до Української держави?

3. Назвіть історичні передумови світогляду російського народу

Демонстрація чорносотенців. Світлина. 1907 рік.

2. Справа Бейліса

В імперії зросла ксенофобія, яка проявлялася в дискримінації за національно-культурними ознаками, нетерпимості до представників різних етнічних груп. З 1911 до 1913 року тривала справа експедитора цегельного заводу київського передмістя Менахема Менделя Бейліса. Його було бездоказово звинувачено у вбивстві православного хлопчика, учня підготовчого класу Києво-Софійського духовного училища Андрія Ющинського, нібито задля виконання єврейського релігійного ритуалу. Влада підтримала цю версію. Частина проурядової преси розгорнула антисемітську агітацію, закликаючи до єврейських погромів. Час появи справи Бейліса не був випадковим. В лютому 1911 року III Державна Дума почала обговорення питання про скасування межі єврейської осілості. Це викликало незадоволення антисемітські налаштованих монархічних партій і чорносотенних організацій.

Ксенофобія (в перекладі з грецьких слів "ξένος” (чужий, незнайомий) та "φόβος” (страх) — неприйняття, вороже ставлення до чужої культури, мови, поведінки, манери спілкування.

Позаяк справа була сфальшована, на захист Менахема Менделя Бейліса виступила демократична українська громадськість — науковці, письменники діячі культури, зокрема Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Софія Русова. У Франції на його захист виступив письменник Анатоль Франс. Справа викликала такий резонанс, що її висвітлювала преса не лише в Російській імперії, але тогочасні провідні європейські медіа. Інтелектуали різних країн Європи — німці, чехи, британці — публікували відозви, засуджуючи цей скандальний процес. Слідство тривало два роки, бо зацікавлені сторони через газети та безпосередній вплив доклали чимало зусиль, щоб спрямувати слідчих у потрібному для себе напрямку, часто хибному. Враховуючи безпідставні звинувачення, протести громадськості, не дивлячись на неправдиві свідчення чорносотенців, колегія присяжних засідателів виправдала Менахема Менделя Бейліса. Він був випущений на волю відразу після оголошення вироку суду. Невдовзі після звільнення Бейліс з родиною полишив територію Російської імперії, виїхав спочатку до Палестини, а потім до Сполучених Штатів Америки, де написав мемуари «Історія моїх страждань».

Після завершення справи Менахема Менделя Бейліса демократична громадськість відзначала перемогу. Однак неправдиві чутки про вбитого хлопчика-християнина продовжували розпалювати в суспільстві ненависть і нетерпимість до єврейського населення, яке проявлялося в різних діях й нерідко набирало форму єврейських погромів.

1. Чи була справа Менахема Менделя Бейліса проявом ксенофобії?
2. Хто й чому виступив на захист Менахема Бейліса?
3. Які були наслідки сфальшованої справи?

Барвограй ідей

Попрацюйте в парах. Розгляньте світлини.

1. Визначте, чи чисельною була родина Менахема Менделя Бейліса?
2. Скільки в родині було дітей?
3. З’ясуйте, як в родині ставилися до членів сім’ї?
4. Дізнайтеся, використовуючи додаткові джерела, які традиції існували в єврейських родинах?

Будинок Бейліса в Києві. Фото.

Родина Бейлісів після завершення суду. Фото 1913 рік

3. Діяльність політичних і національно-культурних організацій у 1907-1914 роках

У післяреволюційний період, незважаючи на урядові переслідування, частина українських національно-культурних і політичних організацій продовжили діяти. Чи не найвпливовішими з-поміж них були «Просвіти», особливо київська, в котрій об’єднали зусилля провідні діячі українського руху. Влада переслідувала просвітян, хоча вони займалися суто культурницькою діяльністю: читали лекції, створювали бібліотеки, клуби, організовували вечори та свята з української тематики, відзначення ювілеїв діячів української культури. Уряд все ж таки закрив київську «Просвіту». Більшість інших «Просвіт» також перестала працювати.

Поразка революції спричинила припинення легальної діяльності українських політичних партій. Частину партійних діячів заарештували, інші змушені були емігрувати. З-поміж них — Дмитро Донцов, Олександр Скоропис-Йолтуховський, Маркіян Меленевський, котрі виїхали до Львова і продовжили там боротьбу за українську справу. Ті українські громадські діячі, котрі не емігрували, 1908 року утворили нелегальну організацію Товариство українських поступовців (ТУП) на чолі з Михайлом Грушевським. Її членами були Євген Чикаленко, Ілля Шраг, Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Сергій Єфремов, Людмила Старицька-Черняхівська та інші. ТУП мало за мету об’єднати всі політичні й національні сили в українському русі задля вирішення «українського питання» законними методами. Керівним органом організації була Рада, яка обиралася на щорічних з’їздах. ТУП підтримувало ідею перебудови Російської імперії на федеративних засадах, надання Україні автономії, впровадження української мови у школах, відкриття українських кафедр в університетах. У практичній діяльності ТУП займалося створенням «Просвіт», поширенням знань, брало участь у виборах до Державних Дум. До 1917 року організація керувала українським національним рухом, який, незважаючи на урядову реакцію й напади чорносотенців, продовжував розвиватися.

З іншого боку, через значні перепони в національно-культурній діяльності частина українських інтелектуалів спрямувала зусилля на розвиток кооперації. Організатором кооперативного руху стала сільська інтелігенція, а одним із найвідоміших його діячів був учений, учасник ТУП Василь Доманицький. У 1914 році в Наддніпрянщині працювало 3054 кооперативи — третина від усіх кооперативів Російської імперії. На кооперативному з’їзді у Києві в 1908 році була висловлена вимога видавати часописи українською мовою. Втім, це були лише початки поєднання економічних вимог з національними.

1. Які форми діяльності були притаманні українському руху післяреволюційного періоду?
2. Коли було створено Товариство українських поступовців? З якою метою?
3. Хто був організатором кооперативного руху в Наддніпрянщині?

Відлуння минулого

Із заяви Товариства українських поступовців до IV Державної Думи, 1912 рік

«Визнаємо негайну потребу націоналізації освіти в інтересах культурного розвитку українського народу. Вважаємо автономію України, як й інших областей і націй, гарантією від втручань у сферу національного життя і запорукою вільного культурного і громадського розвою. На величезному просторі Росії живе ... багато народів з різними звичаями, характером і мовою ... треба, щоб всі народи Росії або всі автономні країни злучилися в одну величезну спілку. Це зветься федерація (союз). А коли Російська демократична республіка буде так утворена, то вона буде зватися Федеративною демократичною республікою.

1. Які вимоги ставили члени Товариства українських поступовців до депутатів IV Державної Думи?

2. Поміркуйте, яку форму правління в Російській імперії пропонували тупівці? Яку мету вони переслідували?

У той час, коли... на теренах України

в Наддніпрянщині було введено в дію циркуляр про «інородців», ...

Тоді... у світі

в Берліні німецький парламент розглянув можливість надання рівного права голосу для жінок під час парламентських виборів (права голосу жінкам на той час так і не надали).

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. З’ясуйте, чому було повалено пам’ятник Столипіну в Києві 1917 року?

Творча майстерня

Об’єднайтеся в групи. Проведіть дослідження: «Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 роках». Підготуйте презентацію та організуйте дискусія «Український національний рух: перспективи в умовах кризи імперії».

Навчання в дії

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Ir8aNQNi або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.