Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 24. Суспільно-політичне життя в українських регіонах Російської імперії

• Згадайте коли і з якою метою утворене «Братство тарасівців».

• Як ви розумієте значення поняття «індустріальна модернізація»?

• Чи пам’ятаєте ви, що перші українські політичні партії виникли на Західній Україні? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку визначте причини, складові, наслідки українського національного руху Наддніпрянщини на початку XX століття.

1. Активізація національного руху

Початок XX століття характеризувався пожвавленням українського національного руху. Цьому сприяло кілька факторів: створення та поширення літератури з історії українського народу, вивчення й популяризація українських традицій і фольклору, розвиток української літературної мови, діяльність української інтелігенції, спрямована на піднесення освітнього рівня населення. Поступово усталюється твердження про існування української «історичної нації» із власним героїчним минулим, економічними, культурними й політичними інтересами в сьогоденні.

Національно свідома інтелігенція та студентська молодь, за підтримки нечисленних українських підприємців-меценатів, розвинули національну ідею самобутності та окремішності українського народу, соборності (цілісності) всіх українських земель. Для пропаганди своїх поглядів вони створили мережу гуртків (згодом — політичних партій), друкованих видань, виступали з агітаційними промовами, в яких популяризували історію і культуру українців.

1897 року з ініціативи Володимира Антоновича та Олександра Кониського на нелегальному з’їзді громад утворено Загальну українську безпартійну організацію (ЗУБО). Вона ставила за мету згуртувати всіх українських діячів в одній структурі задля розвитку українського національного руху. До організації увійшли громадівці, осередки яких діяли в 20 містах України, члени «Братства тарасівців», частина української інтелігенції. Кошти на функціонування ЗУБО складалися з членських внесків і пожертв меценатів, зокрема Василя Симиренка. ЗУБО створила видавництво «Вік», книгарню, влаштовувала Шевченківські свята, відзначення річниць професійної діяльності, як-то вченого Олександра Русова, композитора Миколи Лисенка, письменника Івана Нечуя-Левицького; транспортувала з-за кордону і розповсюджувала заборонену літературу, допомагала українським діячам, котрих переслідувала російська адміністрація, агітувала за створення українського шкільництва. Водночас її учасники виступали за надання Україні автономії як початкового кроку до здобуття незалежності.

1. Які чинники впливали на свідомість українців упродовж XIX століття?
2. Що таке подвійна лояльність? Якою була українська національна ідея?
3. Визначте напрямки діяльності ЗУБО.

PRO історію

Чи знаєте ви ...

що однією з найбільш знакових подій, в якій взяли участь члени ЗУБО, було відкриття пам’ятника Івану Котляревському у місті Полтаві 1903 року. Думка про увіковічення пам’яті автора «Енеїди» існувала в українському суспільстві майже два десятиліття, аж поки імперський уряд на початку 1890-х врешті дозволив провести збір коштів на пам’ятник. Дозвіл поширювався тільки на Полтавську та Чернігівську губернії. Та українці не надто зважали на урядові розпорядження, тож кошти надходили з усіх українських земель, зокрема Галичини, Волині, Кубані тощо. Було зібрано 11 768 карбованців 67 копійок. Із 7 тисяч жертводавців 4 тисячі були селянами з Полтавщини. Автори проєкту погруддя — скульптор Леонід Позен, постаменту — архітектор Олександр Ширшов виконали свої роботи безоплатно. Постамент оздоблено трьома горельєфами роботи Леоніда Позена на теми з творів Івана Котляревського: «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник». Відкриття пам’ятника перетворилося на велику всеукраїнську акцію, на якій були присутні Христина Алчевська, Борис Грінченко, Леся Українка, Олена Пчілка, Юліан Романчук, Микола Лисенко, Гнат Хоткевич та багато інших діячів культури. З нагоди відкриття пам’ятника відбулося урочисте засідання міської думи, вистава «Наталка Полтавка за участю корифеїв українського театру, виставка творів українського мистецтва.

Пам’ятник Івану Котляревському в місті Полтаві. Фото. 2006 рік

1. Поміркуйте, чому пам’ятник Івану Котляревському було споруджено саме в місті Полтаві.
2. Пригадайте, який внесок в розвиток української культури зробив Іван Котляревський.
3. Підберіть факти, які свідчать про зростання національної самосвідомості українців.
4. З якими творами Івана Котляревського ви ознайомилися? Висловіть власну думку про його творчість.

2. Утворення політичних партій

Початок XX століття ознаменувався утворенням і діяльністю національних партій, що було суголосно аналогічним тенденціям в європейських країнах. Передумовами цього процесу в українських землях стали: консолідація (згуртування) нації, індустріальна модернізація, що спричинила зміни в економіці, та суспільному житті, та чисельна перевага українців, котрі становили абсолютну більшість населення в усіх українських регіонах, що входили до складу Російської імперії. В 1900 році створено Революційну українську партію (РУП) — першу українську політичну партію в Наддніпрянщині. Серед її засновників були Дмитро Антонович, Боніфатій Камінський, Левко Мацієвич, Михайло Русов. Очолив її Дмитро Антонович, програму «Самостійна Україна» написав Микола Міхновський. Основне завдання рупівці вбачали в боротьбі за незалежність України. РУП мала осередки (громади) в Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Лубнах, закордонний комітет у Львові. Головним напрямком її діяльності була пропаганда серед робітників і селян.

Однак не всі члени партії поділяли самостійницьку ідею. Через це з неї вийшли найрадикальніші прибічники самостійності України на чолі з Миколою Міхновським. 1902 року вони створили Українську народну партію (УНП). Свої ідейні позиції партія пропагувала у відозвах, статтях. Центром її діяльності став Харків. У 1904 році інша частина рупівців під орудою Маркіяна Меленевського заснувала Українську соціал-демократичну спілку («Спілку»). 1905 року створено Українську демократично-радикальну партію. Серед її лідерів були Олександр Лотоцький, Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Борис Грінченко. Програма партії передбачала встановлення конституційної монархії в Російській імперії та надання Україні автономії. Того ж року РУП переорганізували в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП), яку очолювали Левко Юркевич і Володимир Винниченко. Партія відстоювала автономію України, з окремою державною інституцією — соймом, висувала вимогу демократичних свобод, перетворення приватної власності на громадську. Проте назагал українські політичні партії були нечисленними, формувалися переважно з інтелігенції, частково — робітників і селян.

Окрім українських, у Наддніпрянщині діяли загальноросійські партії. Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), утворена в 1898 році. В 1903 році в ній сформувалося дві течії — меншовиків — прихильників побудови соціалізму шляхом реформ, — та більшовиків на чолі з Володимиром Леніним, котрі виступали за соціалістичну революцію з метою встановлення влади пролетаріату. Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів) орієнтувалася на селян і основою майбутнього справедливого ладу вважала загальнонародну власність на землю. Ці партії підтримували ідею збереження єдиної Російської держави, вважаючи Україну її невід’ємною частиною. У Правобережні Україні розгорнули діяльність кілька польських політичних партій. За чисельністю прихильників вирізнялася Польська партія соціалістична (ППС), яка проводила агітацію серед молоді, забезпечувала літературою соціалістичного спрямування міста краю. Активну діяльність, особливо в межах смуги осілості, проводив Бунд («Союз») — «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі та Росії» — політична партія, утворена 1897 року, яка захищала інтереси єврейських робітників і вела серед них соціалістичну пропаганду.

1. Сформулюйте причини, які сприяли утворенню політичних партій.
2. Визначте програмні засади українських політичних партій.
3. Які політичні партії, окрім українських, діяли в українських землях Російської імперії? Визначте їхні програмні засади.

Життєтека

Микола Міхновський

(1873-1924)

Ім’я (повне). Микола Іванович Міхновський.

Народження. Народився в селі Турівка (нині Броварський район Київської області).

Походження. Зі старовинного козацького роду.

Освіта. Закінчив Прилуцьку гімназію, юридичний факультет Київського університету.

Особистість та українське національне відродження. Будучи студентом, став членом київської Молодої громади. Першим сформулював ідею відродження української нації шляхом здобуття державної самостійності. Був членом студентської організації «Братство тарасівців». Підтримував його ідейну платформу — «Кредо молодого українця». Почав адвокатську практику в місті Києві. Налагодив зв’язки з галицькими діячами, закупляв і перевозив до Наддніпрянщини нелегальну літературу. Відкрив у місті Харкові адвокатську контору, захищаючи в судах представників національного руху. Один із засновників РУП. Став ідеологом Української народної партії. Написав «Десять заповідей українця». Свої ідеї висловлював на сторінках часописів «Хлібороб», «Запоріжжя», «Слобожанщина».

Результати діяльності. (Сформулюйте самостійно).

1. Використовуючи життєпис Миколи Міхновського, розкрийте зміст вислову «Не словом, а ділом». Чи на часі цей меседж сьогодні? Обґрунтуйте свою позицію.

3. Основні течії в національному русі

На початку XX століття в українському національному русі сформувалися автономістська й самостійницька течії. Їхні представники бачили у майбутньому Україну незалежною державою, проте шляхи для цього обирали різні. В українському політичному русі переважала автономістська течія. Ще до появи першої політичної партії члени ЗУБО виступали за надання українським землям автономії. Цю ідею поділяла частина української інтелігенції та політичних діячів, котрі прагнули збереження української культури, мови, але не бажали повного розриву з Російською імперією. Вони сподівалися, що здобуття автономії сприятиме вирішенню нагальних питань українського національного руху.

Вимога автономії для українських земель була своєрідною спробою знайти компроміс між українським національним рухом і Російською владою. Проте згодом частина автономістів перейшла на самостійницькі позиції. Зміна їхніх політичних поглядів обумовлювалася насамперед загостренням політичної ситуації в імперії та піднесенням національної свідомості населення.

Титульна сторінка програми РУП «Самостійна Україна»

1. З’ясуйте, коли і де було видано часопис «Самостійну Україну»?

2. Поміркуйте, чи актуальний даний твір сьогодні? Чому?

Виразником прагнень самостійницького напрямку був Микола Міхновський, котрий у «Самостійній Україні» заявив, що є «єдина, неподільна, вільна самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі». Одним із засобів здобуття незалежності самостійники вважали збройне повстання.

1. Які течії були поширені в українському русі на початку XX століття?
2. Що зумовило перехід частини автономістів на самостійницькі позиції?
3. Хто став виразником прагнень самостійників? Які засоби досягнення поставленої мети вони підтримували?

Відлуння минулого

Із програми Української народної партії, 1902 рік (опублікована в Чернівцях у 1906 році)

«Українська народна партія є партія українського міського і сільського пролетаріату. ... визнає соціалістичний ідеал як єдиний, що може остаточно знищити сучасний устрій, збудований на насильстві, нерівності.

Листівка Української народної партії. 1904 рік

Цей ідеал такий: фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям-робітникам, а землі — українцям-хліборобам. Ми визнаємо добровільні федерації народів. Росія, Австрія і Німеччина, де з пануючими живуть десятки поневолених націй, мусять розпастись; федерації, коли і зложаться, то не в межах сучасних держав, а залежно від інтересів кожної нації. Самостійна Україна буде республікою вільних людей».

Із програми Української демократично-радикальної партії, грудень 1905 року

«Росія — держава велика, багато живе в ній усяких народів, не однакових і побутом, і культурними та економічними прикметами... Через те децентралізація мусить бути доведена до того, щоб кожна народність ... мала автономію. Мова (після децентралізації) в урядових, освітніх та інших інституціях уживається вкраїнська. Інші народності, що живуть на території України, мають рівне з українцями право задовольняти свої національні, культурні й економічні потреби і ... вживати своєї рідної мови».

1. Проаналізуйте програмні документи УНП та УДРП.

2. Визначте спільні та відмінні цілі політичних партій.

У той час, коли... на теренах України

в Наддніпрянщині було створено першу українську політичну партію, ...

Тоді... у світі

в Чехії (Австро-Угорська імперія) майбутній президент Чехословаччини Томаш Масарик заснував Чеську народну партію, яка боролася за здобуття незалежності Чехії і не визнавала панслов’янської теорії.

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Пригадайте, які політичні партії були створені в Західній Україні. З’ясуйте, що було спільного між політичними партіями Західної та Наддніпрянської України.