Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 25. Події російської революції 1905-1907 років в українських землях

• Згадайте, які українські політичні партії діяли в 1905 році.

• Як ви розумієте значення поняття: «Просвіта»?

• Чи пам’ятаєте ви, що перші просвіти виникли в Галичині? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, який вплив мали революційні події 1905-1907 років на активізацію українського національного руху.

1. Причини та початок революції

Революція 1905-1907 років у Російській імперії була зумовлена кількома причинами: насамперед, погіршенням економічного становища населення в результаті світової економічної кризи 1900-1903 років; відсутністю демократичних свобод; жорсткою політикою самодержавства в національному питанні; поразками імперської армії в російсько-японській війні 1904-1905 років. Початком революції стала подія, названа «кривавою неділею». Саме в цей день 9 січня 1905 року близько 20 тисяч робітників із сім’ями почали ходу від околиць Санкт-Петербурга до центу міста. Очолив демонстрацію священник Георгій Гапон. Робітники йшли з церковними іконами і хоругвами, портретом імператора Миколи II. Вони хотіли подати правителю петицію з проханням захистити їх від зловживання начальства. Однак мирну демонстрацію розігнали урядові війська, стріляючи на ураження. Дії влади спричинили масові виступи, які охопили багато регіонів імперії.

До українських земель революційні події дійшли 12 січня. В найбільших містах України — Катеринославі, Києві, Одесі, Миколаєві — розпочалися страйки, демонстрації та відкритий супротив владі. Утворилися ради робітничих депутатів та профспілки. Заворушення розпочалися в армії і на флоті. У червні 1905 року вибухнуло повстання на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський» під проводом українців Григорія Вакуленчука і Опанаса Матюшенка. Коли ж до нього наблизилася каральна ескадра російського флоту, то її матроси відмовилися відкривати вогонь по кораблю повсталих. Екіпаж зміг поповнити запаси продовольства в місті Феодосія, однак переправити на судно вугілля не вдалося. Через деякий час його команда здалася румунським властям у місті Констанца. Частина моряків залишилася в Румунії, а більшість тих, хто повернувся в Російську імперію, репресували. В жовтні 1905 року відбувся всеросійський політичний страйк, до якого в українських землях долучилися близько 120 тисяч робітників і службовців та майже 2 мільйони по всій імперії.

17 жовтня 1905 року імператор Микола II видав Маніфест, в якому проголошував основні громадянські права — свободу совісті, слова, зібрань та об’єднань. Його указ передбачав запровадження загального виборчого права для чоловіків і вибори до парламенту Російської імперії — Державної Думи, — що забезпечило б представництво всіх верст суспільства. Після появи Маніфесту виникла низка політичних партій. До збереження імперії закликали монархісти, зокрема націоналістичний і антисемітський «Союз русского народа» («чорносотенці»), компромісу з владою — ліберали, насамперед — конституційні демократи (кадети), котрих підтримували промисловці, інтелігенція та «Союз 17 октября» (октябристи) за сприяння землевласників; ліквідації самодержавства — ліві політичні сили із соціалістичними гаслами. Посилили діяльність і українські політичні партії. Найактивнішою з-поміж них була УСДРП.

Чорносотенці — збірна назва монархічних організацій, які виникли під час революції 1905-1907 років, мали підтримку імперського уряду, співпрацювали з таємною поліцією («охранкою»), що забезпечило їм створили бойові дружини — чорних сотень. Звідси походить їхня назва.

1. Назвіть причини й привід революції 1905-1907 років.
2. Які події стали відповіддю на «Криваву неділю»?
3. Що проголошував Маніфест 17 жовтня 1905 року?

Відлуння минулого

Із Маніфесту Миколи II від 17 жовтня 1905 року

«... 1. Дарувати населенню основи громадянської свободи..: недоторканість особи, свободи совісті, слова, зібрань і союзів.

2. Не зупиняючи призначених виборів в Державну Думу, залучити тепер до участі в Думі, за можливістю, відповідно ті групи населення, які зараз позбавлені виборчого права...

3. Встановити як непорушне правило про те, щоб ніякий закон не зміг мати вищу силу за правові акти, прийняті Державною Думою. Щоб вибраним від народу депутатам забезпечена була можливість дійсної участі в контролі за діями уряду...».

1. Попрацюйте в парах. Ознайомтеся з основними положеннями Маніфесту імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 року.
2. Які громадянські свободи отримували піддані? Як вони могли їх зреалізувати у повсякденному житті?
3. Про створення якого органу державної влади йшлося в Маніфесті? Назвіть його повноваження.

2. Розгортання національно-культурного руху в українських регіонах

З появою Маніфесту революційний рух не припинився. В листопаді 1905 року відбулося повстання моряків на суднах, що стояли на рейді Севастополя. Його очолив лейтенант Петро Шмідт. Військове командування ізолювало повсталі судна й обстріляло береговою артилерією. Повстання було придушене. Зазнав поразки і виступ полку саперів у Києві під орудою підпоручика Бориса Жаданівського. Посилилися селянські протести. У селі Великі Сорочинці, що на Полтавщині, селяни в грудні 1905 року на кілька днів захопили владу, обрали селянський комітет і встановили свої порядки. Однак у сутичці з надісланими урядом каральними загонами зазнали поразки. Згодом цю подію назвали Сорочинською трагедією.

Картина Івана Шульги «Сорочинська трагедія»

1. Розгляньте картину. Опишіть, побачене.

2. З’ясуйте, чому селяни Великих Сорочинців піднялися на повстання.

3. Поміркуйте, як дії жандармів суперечили Маніфесту 17 жовтня 1905 року?

Маніфест 17 жовтня сприяв піднесенню національно-культурного руху в українських землях. Було скасовано Валуєвський циркуляр та Емський указ, тим самим знято офіційні обмеження на україномовні видання. Українською мовою почали друкувати газети і журнали. 1905 року в місті Лубни випустили першу в Російській імперії україномовну газету «Хлібороб». Із 1906 року друкувалася перша щоденна українська газета «Громадська думка». Коли ж вона була заборонена, її перейменували на «Раду». Фінансував видання землевласник, громадський діяч і меценат української культури Євген Чикаленко. 1907 року почали видавати перший україномовний науковий і літературно-публіцистичний щомісячний журнал «Україна». На той час українською мовою вже виходило 9 україномовних періодичних видань із загальним накладом 20 тисяч примірників.

1906 року відкрито філії товариства «Просвіта». Головні його центри працювали в Одесі, Києві, Катеринославі, Миколаєві, Житомирі. Їх очолювали відомі діячі української науки і культури: у Чернігові — Михайло Коцюбинський, Полтаві — Панас Мирний, Миколаєві — Микола Аркас. Відбулися зміни в освіті: в деяких школах стали навчати дітей українською мовою; в Одесі Олександр Грушевський викладав історію України, а в Харкові Микола Сумцов почав читати українською мовою лекції з української народної словесності; в Київському університеті дозволено прочитати курс української літератури. В 1907 році в Києві засновано Українське наукове товариство (УНТ), яке очолив Михайло Грушевський, перенесено видання «Літературно-наукового вісника».

1. Які події відбулися в Україні наприкінці 1905 року?
2. Що сприяло піднесенню національно-культурного руху в Україні?
3. Які зміни в культурно-освітньому житті відбулися в 1905 році?

PRO історію

Чи знаєте ви...

що одними з засновників товариства «Просвіта», яке діяло на території Київській губернії з 1906 року, були Борис і Марія Грінченки. Його назвали на честь Тараса Шевченка. Товариство зосередилося на культурно-освітній роботі серед населення: організовувало лекції з історії, української літератури, концерти, літературно-музичні вечори, присвячені творчості Михайла Коцюбинського, Пантелеймона Куліша, Михайла Старицького, Івана Франка, Тараса Шевченка, вистави та бібліотеки, а також займалося видавничою справою і збором коштів на пам’ятник Тарасу Шевченку. 1906 організація звернулася до ради Київського університету святого Володимира з проханням утворити кафедру з українською мовою навчання, 1907 року — до української фракції Державної думи з пропозицією винести на обговорення питання про навчання українською мовою в школах. Учасник «Просвіти» Агатангел Кримський надав їй право на продаж першого видання своєї «Української граматики».

1. Визначте основні напрямки діяльності членів Київської «Просвіти»?

2. Поміркуйте, яку мету ставили перед собою просвітяни?

3. Українські парламентські громади у Державних Думах.

У І Державній Думі, яка розпочала роботу в 1906 році, українські депутати утворили Українську парламентську громаду на чолі з адвокатом і громадським діячем із Чернігова Іллею Шрагом. Серед її членів були: Володимир Шемет та Павло Чижевський — від Полтавщини, Микола Біляшівський і барон Федір Штейнгель — від Києва, Андрій В’язлов — від Волині. Депутатська фракція видавала часопис «Український вісник», який редагував Максим Славинський. У підготовці матеріалів для журналу взяли участь найкращі науковці України: Олександр Лотоцький, Михайло Туган-Барановський, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Русов. Політичною платформою Української парламентської громади була автономія України. Михайло Грушевський підготував декларацію, що її мав виголосити з думської трибуни голова фракції. Проте імператор Микола II того ж року розпустив І Державну Думу, позаяк її діяльність не влаштовувала владу.

У II Державній Думі (1907 рік) українські депутати утворили Українську думську громаду, яка видавала часопис «Рідна справа. — Думські вісті». Вони вимагали автономії України, запровадження української мови у систему освіти і державного управління, створення в університетах кафедр української мови, літератури, історії. Оскільки II Державна Дума була також непідконтрольною уряду, імператор Микола II 3 червня 1907 року оголосив про її розпуск. Водночас був прийнятий новий виборчий закон, який забезпечив би перевагу в Думі лояльно налаштованих до влади депутатів, насамперед великих землевласників та підприємців. Ця подія стала державним переворотом і, по суті, відновила самодержавство. З червня 1907 року вважають днем поразки революції.

Зміна виборчого законодавства була головною причиною відсутності у III (1907-1912 роки) і IV Державних Думах (1912-1917 роки) представників українського національного руху. Проте «українське питання» залишалось актуальним. У III Державній Думі воно стосувалося головно розвитку українського шкільництва і впровадження української мови в судочинстві. Прийнятий нею освітній закон, як писалося в статті тижневика «Засів» 27 травня 1911 року «обійшов деякі народності, не давши їм... права вчитися в школах на своїй рідній мові. Між такими народностями стоїть і наш український народ, що давно вже жадав своєї рідної мови». В IV Державній Думі «українське питання» депутати порушували переважно під час розгляду заборони про святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Однак жодне з обговорюваних питань не було вирішене на користь українського населення.

1. Визначте зміст діяльності українських депутатів І та II Державних Дум.
2. Яка подія відбулася 3 червня 1907 року? Назвіть її наслідки.
3. Чи порушували «українське питання» у IІІ та IV Державних Думах?

Відлуння минулого

Із Програми Української думської громади у ІІ Державній Думі

«...політичне відділення від Росії кого-небудь з її безправних народів, — так само й України, — ми признаємо за неможливе і небажане... (Оскільки) відділення порушить загальну політичну рівновагу Європи, ... може викликати чужоземне втручання і закінчитися новим поневоленням народів, що шукають волі... По нашому глибокому переконанню, ... (оптимальною є) переробка державного урядування на національну і територіальну (краєву) автономію».

1. Згадайте приклади з всесвітньої історії, що відповідають описаному в цитаті розвитку подій.

2. Яку позицію демонстрували депутати? Чому?

У той час, коли... на теренах України

в Наддніпрянщині було створено першу українську політичну партію, ...

Тоді... у світі

в Чехії (Австро-Угорська імперія) майбутній президент Чехословаччини Томаш Масарик заснував Чеську народну партію, яка боролася за здобуття незалежності Чехії і не визнавала панслов’янської теорії.

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, чому імперська влада злякалась активізації українського руху під час революції? Чи були вирішенні завдання революції? Змоделюйте розвиток подій: до чого приведе заморожування основних причин революції?

Творча майстерня

Об’єднайтеся в трійки та підготуйте історичну довідку на тему: «Діяльність українських парламентських громад у І та II Державних Думах» за алгоритмом: період діяльності, громадське утворення, часопис, політична платформа, вимоги.

Доповніть схему та, використовуючи її інформацію, підготуйте розповідь на тему: «Вплив революції 1905-1907 років на життя українців».