Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

Розділ 6. Розвиток українських земель на початку ХХ століття

Уявіть собі: 19 лютого 1900 року, Полтава. У цей день, на традиційному Шевченківському святі, що зібрало українську інтелігенцію, пролунав справжній заклик до дії. Зібрання відбулося в будинку подружжя Олександра та Софії Русових, видатних громадських діячів. Молодий юрист Микола Міхновський, який ще з 1891 року разом з іншими «тарасівцями» виношував мрію про незалежність, виступив із промовою. Ця промова згодом була видана як маніфест «Самостійна Україна». Його слова пролунали як грім серед ясного неба й вразили всіх присутніх. Уявіть, наскільки сміливим був цей крок у часи, коли за такі слова можна було потрапити до в'язниці чи на заслання!

Міхновський відкрито, без натяків, закликав до повної державної незалежності України , а не лише до автономії. Він заявив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ!» Це було революційно, адже до нього ніхто на Наддніпрянщині так чітко не формулював цієї вимоги. Міхновський був настільки переконаний у своїй правоті, що не боявся кидати виклик імперській системі. Цю ж саму промову він згодом виголосив в Харкові та опублікував у Львові. Промова невдовзі стала основою для програмного документа Революційної Української Партії, яку було засновано того ж 1900 року. Маніфест «Самостійна Україна» заклав ідеологічний фундамент для всього українського самостійницького руху. Той день став поворотним не лише для Міхновського, а й для майбутньої боротьби за вільну Україну.

1. Дізнайтеся, хто з відомих діячів української інтелігенції був присутній на виголошенні Миколою Міхновським маніфесту «Самостійна Україна».
2. Поміркуйте. Як вислів Міхновського «Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя» відображає історичний шлях України та її прагнення до свободи?
3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, як життя Миколи Міхновського було тісно переплетене з ключовими історичними подіями кінця ХІХ — початку ХХ століття в Україні. Наведіть 3-4 факти з його біографії, що яскраво показують його участь у цій епосі.

§ 23. Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку XX століття

• Згадайте, що передбачав кооперативний рух, де і коли він виник

• Як ви розумієте значення понять: «модернізація», «монополія»?

• Чи пам’ятаєте ви, що Яхненки, Симиренки, Чикаленки — це родини українських підприємців? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку визначте позитивні тенденції економічного розвитку українських земель початку XX століття. Поміркуйте, які чинники впливали на їхню динаміку.

1. Розвиток промисловості

На початку XX століття визначальною тенденцією розвитку світової економіки була індустріалізація. В західноєвропейських країн і США вона майже завершилася. Ключовими промисловими інноваціями стали: нова техніка і технології, джерела енергії, з’явилися автомобілі і літаки. Наукові відкриття вплинули як на економіку, так і світогляд та повсякденне життя населення. Російська імперія відставала від економічно розвинених країн. Вона змушена була наздоганяти західні держави. Такий тип модернізації учені називають наздоганяючим. До того ж влада прагнула насадити ті модернізацій ні елементи, які дозволяли б її зміцнити своє становище.

Індустріальна модернізація — процес становлення індустріального виробництва, який включав будівництво промислових підприємств, впровадження нової техніки і технологій, а також зміни в економічній і соціальній структурах суспільства.

Наддніпрянська Україна була одним з індустріальних регіонів Російської імперії. Вони формувалися як частина загальноімперського економічного простору. В господарському розвитку позначилися певні тенденції, властиві в тому часі світовій економіці: економічна криза 1900-1903 років та депресія в 1904-1908 роках. Лише в 1910 році почалося промислове піднесення, яке найповніше проявилося в металургійній, вугільній галузях, машинобудуванні. Усталилася регіональна спеціалізація промислових районів. Зокрема, у Донецько-Криворізькому басейні розвивалася кам’яновугільна і залізорудна промисловості, машинобудівна — в містах Південної України, Києві й Харкові, суднобудування — в Миколаєві, цукрове виробництво — в центральних і північних районах. Швидким темпам промислового розвитку і урбанізації сприяло інтенсивне будівництво залізниць, котрі сполучили промислові, торгові центри. Однак розміщення промисловості в українських землях було нерівномірним: найбільш розвиненими стали Схід і Південь. Натомість на Лівобережжі й Правобережжі переважали сільське господарство і пов’язані з ним підприємства легкої та харчової галузі. До того ж, внаслідок імперської політики домінуючими у промисловій структурі були добувні галузі та виготовлення напівфабрикатів.

Економічна криза — порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари і послуги, що призводить до зниження економічних показників.

На початку XX століття в українських землях посилилася концентрація виробництва, рівень якої став одним з найвищих у світі. На великих підприємствах працювало понад 44 % робітників. Концентрація виробництва сприяла утворенню монополій, найбільш поширеною формою яких були синдикати — об’єднання створені для спільного продажу товарів. Зокрема, важливу роль в економіці відігравали синдикати «Продвагон» (1901 рік), «Продамет» (1902 рік), «Трубопродаж» (1902 рік), «Продвугілля» (1904 рік). Останній контролював 75 % видобутку кам’яного вугілля в Донецькому басейні. Зрослі економічні можливості приваблювали підприємців-іноземців. Прикметною ознакою часу стало збільшення іноземних інвестицій в розвиток економічно перспективних галузей. Одними з найбільших інвесторів були британські, французькі, бельгійські банкіри, котрі вкладали кошти в будівництво нових підприємств, залізниць, передову техніку і технології. Натомість російські компанії інвестували здебільшого в промисловість Москви і Санкт-Петербурга.

1. Назвіть ключові промислові інновації на початку XX століття?
2. Визначте тенденції промислового розвитку України на початку XX століття?
3. Як проявлялась концентрація виробництва в українських землях?

Барвограй ідей

Об’єднайтеся в четвірки. Розгляньте світлини. Складіть паспорти заводів за алгоритмом:

час створення, власники, вироблена продукція, прибутковість, сьогодення.

Київський чавуноливарний і механічний завод початок XX століття. Фото

Краматорський машинобудівний завод початок XX століття. Фото

Мовою цифр

Частка іноземних компаній у продукції української промисловості

Джерело: Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. Харків: КСД, 2025. С. 242.

1. Розгляньте діаграму. Про що свідчать показники діаграми?

2. В які галузі промисловості найбільше інвестували капітал іноземці?

3. Висловіть судження, чому в машинобудівній галузі іноземний капітал домінував.

2. Сільське господарство

На початку XX століття сільське господарство і надалі залишалося провідною галуззю економіки Російської імперії та основною сферою зайнятості населення. Аграрна реформа 1861 року вплинула на динаміку розвитку сільського господарства і соціальні зміни, які відбувалися в сільській місцевості. Зокрема тривав перерозподіл земель на користь власників, котрі краще пристосувалися до ринкових умов. Цей процес характеризувався, з одного боку, зростанням чисельності малоземельних і безземельних селян, з іншого — майже 5 млн осіб до початку XX століття збільшили свої земельні ділянки і нагромадили певні статки завдяки поєднанню впертої праці, ініціативності, землеробського та підприємницького таланту. В господарствах поміщиків, середняків і заможних селян зросло використання сільськогосподарської техніки та передової агрокультури.

Однак, негативно на становищі сільського господарства позначилися викупні платежі, натуральні повинності селян і залежність селянина від згоди сільської громади щодо його відходу на заробітки. Помітним явищем стала міграція селян, зумовлена аграрним перенаселенням. За два десятиліття до Першої світової війни близько півтора мільйона українців оселилися на південних і східних кордонах імперії.

Стенд заводу «Гельферіх-Саде» на виставці 1911 року. Світлина.

1. Проведіть дослідження та дізнайтесь:

1. В якому місті знаходився завод?
2. Яку продукцію виготовляли на заводі?
3. Хто був власником заводу?
4. В чому проявлялася благодійність власників?
5. Як склалася доля заводу у XX та XXI століттях, чому?

Однією з форм покращення становища селян став кооперативний рух. Його організатором у Наддніпрянській Україні був син сільського священника з Херсонщини Микола Левитський. Першу артіль за його сприяння створено в селі Федвар на Херсонщині (нині село Підлісне Кіровоградської області). Вона стала прикладом для інших. У брошурі «Спілкова умова для хліборобських спілок» Микола Левицький визначив основні засади підготовки до створення спілки та розробки її статуту. Поширилися такі форми кооперації, як артілі, кредитні каси, крамниці. Для організації спілки потрібно було не менше 5 осіб. До неї здебільшого входило 15-20 господарств. Артільного старосту обирали на 1 рік. Підтримували кооперацію члени земств і громад. Проте імперський уряд перешкоджав діяльності кооперативів, вбачаючи в них організації, навколо яких гуртувались українські національні сили. Ватажки кооперативного руху перебували під постійним наглядом поліції, тож артілі часто закривали, а нових відкривали мало. Щоб організувати кооператив на селі, потрібно було мати дозвіл з міністерства в Петербурзі, яке не завжди хотіло його давати. Кооперативний рух у Наддніпрянщині не став масовим також через відсутність правової основи, практичного досвіду, нерозуміння більшістю селян переваг кооперації.

На початку XX століття посилилася регіональна спеціалізація сільського господарства, що означилася ще в попередній період. Південь був зоною посівів зернових культур, Правобережжя і частково Лівобережжя — технічних, зокрема цукрових буряків для цукроваріння, льону та конопель для виготовлення волокна. Найбільше сіяли озиму пшеницю. В українських землях збирали 75 % від загальноімперського врожаю цієї культури. Спеціалізація відбувалась і в тваринництві, частка якого, проте, в структурі сільського господарства була порівняно невеликою. Зростали обсяги виробництва і продажу продукції садівництва і городництва.

1. Які процеси відбувалися в сільському господарстві на початку XX століття?
2. Хто очолив кооперативний рух у Наддніпрянській Україні?
3. Назвіть як відбувалася спеціалізація сільського господарства Наддніпрянської України?

Відлуння минулого

Зі спогадів Миколи Левитського про Кооперативний рух

«Кооперація, заснована на великій, по-справжньому демократичній ідеї братерського єднання і на народній самодіяльності, є певною провідною зорею до економічного і духовного відродження рідного краю і народу».

1. На які результати кооперативного руху сподівався Микола Левитський?

2. Поясніть значення вислову: «Свій до свого по своє».

PRO історію

Чи знаєте ви, що...

радянський державний діяч Микита Хрущов в 1908 році чотирнадцятирічним хлопцем вирушив із російського села Калинівка, яке знаходилось близько 6 кілометрів на північний схід від козацької столиці Глухова, до Юзівки, там його батько працював сезонним робітником на залізниці й прагнув перейти на шахту, щоб здійснити свою мрію: накопичити достатньо грошей, щоб купити коня й повернутися в Калинівку. Сам Микита Хрущов обрав міське життя, став механіком на шахті, а в 1917 році приєднався до більшовицької партії.

1. Про які історичні процеси йдеться в рубриці?

2. Зробіть припущення, чи вдалося родині Микити Хрущова повернутися до Калинівки? Свою відповідь обґрунтуйте.

Мовою цифр

Частка експорту сільськогогосподарської продукції Наддніпрянщини в усьому експорті Російської імперії 1900-1913 років

Джерело: Магочій П-Р. Ілюстрована історія України. Критика. Київ 2012. С. 196.

1. Розгляньте діагаму. Про що свідчать показники діаграми?

2. Як сільськогосподарські культури експортувлись?

3. Висловіть судження. Чому частка українського експорту була така висока.

Мовою цифр

Обсяг усіх зернових хлібних культур і борошна, відправленого за межі України, в округлих цифрах: 1902 р. — 276 427 тис. пудів; 1903 р. — 259 202; 1909 р. — 263 901, 1910 р. — 320 109; 1911 р. — 321 727 тис. пудів. (1 пуд — 16,4 кг)

1. Порахуйте скільки кілограм хлібних культур і борошна було відправлено з України в зазначені роки.

2. Якою була динаміка експорту? Про що це свідчило?

3. Українські меценати

Українців серед промисловців було небагато. Вони походили переважно з середовища поміщиків, заможних селян, торговців. Свій перший капітал частина з них нагромадила, займаючись хліборобством, торгівлею, чумакуванням, промислами. Найвідоміші родини підприємців українського походження — Терещенки, Харитоненки — та українських підприємці — Симиренки, Яхненки займали провідні позиції в цукроварінні, родина Алчевських — металургії.

Основними рисами підприємницької діяльності стали: дух підприємництва, якісна культура господарювання, обачливість у справах, чіпкий розум і наполегливість, готовність до ризику, поєднаного з комерційним розрахунком, освіченість, відкритість до нового в науці, техніці. До прикладу, успіх Харитоненків базувався на основі використання у виробництві найсучасніших технологій: вони першими в Європі почали використовувати у виробництві водотрубні парові котли; Симиренки першими в імперії налагодили виробництво мармеладу. Важливу роль відігравало також розумне поєднання максимально можливої ощадливості з чесністю управителів і директорів заводів, що ґрунтувалася на їхньому професіоналізмі високих зарплатах.

Складовою нової підприємницької етики стали благодійність і меценатство. Перші приклади соціальної допомоги подали цукрозаводчики. Вони фінансували будівництво шкіл, видання газет і журналів, діяльність театрів, наукові дослідження. Їхньою фінансовою підтримкою користувались українські вчені та письменники. Терещенки виділили кошти на спорудження в Києві кількох корпусів Політехнічного інституту, двох гімназій та двох училищ, музею старовини і мистецтв, а також лікарні для чорноробочих, нічліжок. У місті Глухові ними профінансовано спорудження міського училища для навчання дітей незаможних батьків, дітей-сиріт і бібліотеки. Харитоненки витрачали мільйони карбованців зі своїх прибутків для будівництва лікарень, благодійних установ, упорядкування міст та інших населених пунктів; на матеріальну підтримку художників, архітекторів. Компанія братів Яхненків та Симиренків побудувала містечко для робітників і службовців на 150 осіб, з гуртожитком для одиноких чоловіків і жінок, із 6-класною школою, лікарнею. Алчевські вкладали великі кошти у спорудженні церков, лікарень, бібліотек, недільних шкіл. Поруч з металургійним заводом побудували селище, яке згодом переросло в місто Алчевськ. Олексій Алчевський фінансово підтримував український національний рух, очолював харківську «Громаду», ініціював і оплатив встановлення в 1899 році першого пам’ятника Тарасові Шевченку в Харкові. Позаяк в ті часи відкрити пам’ятник українському поетові офіційно було неможливо, тому Олексій Алчевський зробив це як приватна особа на своїй території в саду.

1. З яких соціальних станів формувалося українське підприємництво?
2. Визначте основні риси підприємців.
3. Як українські підприємці проявляли свою благодійність і меценацтво.

PRO історію

Чи знаєте ви, що...

меценатом різних починів був херсонський землевласник Євген Чикаленко. Він фінансував видання наукових праць, підтримував коштами українські газети і журнали, брав участь в українському національному русі. Знання, отримані в Харківському університеті, використав для покращення ведення сільського господарства: запровадив найсучаснішу агрокультуру, машини. Популяризував свої агрономічні знання серед селян Півдня України.

Започаткував премію (1 тисяча карбованців) за найкраще написаний роман на тему української історії для журналу «Київська старовина». Фінансово сприяв фундації Наукового товариства імені Тараса Шевченка, будівництву у Львові Академічного дому, Його коштом звели у місті Львові гуртожиток для студентів Політехнічного інституту. Заснував і видавав першу українську щоденну газету «Громадська думка» (1905-1906 роки), «Рада» (1906-1914 роки). Йому належить широко відомий вислів: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте її любити до глибини своєї кишені».

1. Доведіть або спростуйте думку: «Євген Чикаленко — вмів заробляти й вмів навчати».

2. Чи любив Євген Чикаленко Україну до глибини своєї кишені?

У той час, коли... на теренах України

на початку XX століття розпочався період економічного піднесення, ...

Тоді... у світі

у Великій Британії в місті Белфаст розпочали будівництво «Титаніка»;

в Німеччині почав працювати автомобільний завод «Дуді».

На лінії часу

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Пригадайте, коли почався й коли закінчився промисловий переворот. Накресліть лінію часу в зошиті й позначте на ній дати.

Творча майстерня

Об’єднайтеся в групи та підготуйте проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху й соціальної відповідальності» за алгоритмом: родина, ім’я, місце проживання, сфера діяльності, меценатство.