Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)
§ 21. Національні рухи на західноукраїнських землях у 1880-1890-х роках
• Згадайте, які етнічні групи проживали в Галичині, на Буковині й Закарпатті.
• Як ви розумієте значення понять: «русофіли», «народовці», «смуга осілості»?
• Чи пам’ятаєте ви, що народовці спільно з громадівцями прагнули перетворити Галичину в український П’ємонт? Що вам про це відомо?
Упродовж уроку з’ясуйте цілі українського, польського та єврейського рухів у західноукраїнських землях. Дізнайтеся, які прагнення були спільними для цих рухів, а які — відмінними. Результати свого дослідження оформіть у вигляді діаграми Венна.
1. Розгортання руху народовців. Народовська політика «нової ери»
З початком 1880-х років галицькі народовці активно включилися в політичне життя, і це ознаменувалося трьома ключовими подіями. Перша: у 1880 році Володимир Барвінський організував у Львові масове віче, на якому понад дві тисячі учасників обговорили проблеми українців і визначили подальші напрямки руху. Друга: у 1885 році народовці створили політичну організацію «Народна Рада», яку очолив Юліан Романчук. Вона стала противагою русофільській «Руській Раді». Третя: 1890 року лідери народовців уклали з галицьким намісником графом Карлом Бадені усну угоду про компроміс між українцями і поляками краю та офіційною владою — розпочали «нову еру». Суть її полягала в тому, що народовці зобов’язувалися підтримувати політику австрійського уряду, який натомість мав визнати галицьких українців окремим народом, надати їм місця в парламенті й Галицькому сеймі, відкрити українські гімназії, збільшити кількість українських кафедр у Львівському університеті. Домовленість була усною, тож коли народовці стали активніше наполягати на її виконанні, Карл Бадені в 1894 році заперечив сам факт укладання такої угоди. До успіхів «новоерівської політики» слід віднести відкриття ще однієї української гімназії у Галичині, кафедри східноєвропейської (а фактично — української) історії у Львівському університеті, яку очолив Михайло Грушевський, і офіційне затвердження українського фонетичного правопису.
Створені в 1860-х роках «Руська Бесіда» і «Руська Рада» стали першими українськими організаціями Буковини. Спочатку вони перебували під впливом русофілів, але згодом керівні позиції зайняли народовці. Саме тоді зароджується і розвивається буковинська україномовна література. Серед найвідоміших українських письменників краю були Юрій Федькович та брати Григорій і Сидір Воробкевичі, яких називали «буковинською трійцею». З 1885 року буковинські народовці почали видавати газету «Буковина», першим редактором якої був Юрій Федькович. Завдяки їхній діяльності на Буковині також сформувалася мережа українських шкіл.
Через утиски з боку угорського уряду та мадяризацію, український національний рух на Закарпатті розвивався повільніше. До кінця XIX століття в регіоні домінували русофіли, об’єднані в «Товариство святого Василя Великого». Одним з їхніх лідерів був Адольф Добрянський, який у 1849-1860 роках обіймав посаду намісника в Ужгороді. Проте, незважаючи на переважання русофільських настроїв, закарпатські народовці також мали свій осередок — часопис «Наука» на чолі з редактором Августином Волошином. Це свідчило, що навіть в умовах сильного тиску і мадяризації, паростки української національної ідеї все ж таки проростали.
- 1. Які події пов’язані з діяльністю народовців у Галичині в 1880—1890-х роках?
- 2. Яка роль народовців у формуванні українського культурного і політичного життя на Буковині?
- 3. Що стримувало розвиток українського національного руху на Закарпатті?
Життєтека
Юліан Романчук
(1842-1932)
Ім’я (повне). Юліан Семенович Романчук.
Народження. Народився в селі Крилос (нині — Івано-Франківської області).
Походження. Батько учителював. Професія батька сформувала у хлопця потяг до науки.
Освіта. Навчався в гімназіях Станіслава (нині Івано-Франківськ) і Львова. Закінчив факультет класичної філології Львівського університету.
Особистість і громадське життя. Працюючи вчителем, а потім професором, Юліан Романчук став активним народовцем. Він — один із засновників і багаторічний керівник товариства «Просвіта». Романчук також сприяв створенню Літературного товариства імені Тараса Шевченка і «Рідної школи». Він започаткував низку видань, зокрема газети «Батьківщина» та «Діло». Як співзасновник і очільник «Народної Ради», був одним із творців політики «нової ери». В 1910 році став віце-президентом парламенту — вперше українець обійняв таку високу посаду в Австро-Угорщині. Голова Української парламентської репрезентації в 1907-1910 та 1916-1917 роках. Проводив активну політичну діяльність під час Першої світової війни та після її завершення.
Результати діяльності. «Довгі роки тримав він у своїх руках кермо української політики в Австрії, але сліди своєї діяльності залишив на всіх царинах українського життя» (Ізидор Сохоцький).
1. Які риси характеру, на вашу думку, допомогли Юліану Романчуку стати важливим діячем в Галичині кінця XIX — початку XX століття?
2. Які дії Юліана Романчука показують, що він був не просто активістом, а системним будівничим української справи?
Барвограй ідей
Попрацюйте в трійках. Розгляньте світлину та дайте відповіді на запитання 1-6.
1) Якій події присвячене фото? 2) Де відбулася ця подія? 3) В якому році зроблено фото? 4) Кого із зображених особистостей ви вивчали? 5) Про що свідчить участь у з’їзді жінок? 6) *Яким чином фотографія пов’язує національне відродження в Західній Україні із Наддніпрянщиною?
Учасники з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Івана Котляревського. Львів
Зліва направо:
1-й (нижній) ряд: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталя Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський.
2-й ряд: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий.
3-й (верхній) ряд: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Осип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лук’янович, Микола Івасюк.
2. Польський національний рух у Галичині
Після поділів Речі Посполитої польський визвольний рух прагнув відновити державність та об’єднати всі польські землі. Найкращі умови для цього склалися в Австро-Угорщині, особливо після того, як Російська імперія придушила Січневе польське повстання 1863-1864 років. Галичина мала власне самоврядування. У Галицькому сеймі головну роль відігравали поляки. Вони хотіли перетворити край на польський П’ємонт. Їхньою метою було відновити Польщу в кордонах 1772 року. Це означало, що вони вважали Галичину і Правобережну Україну своїми землями. Такий підхід ставив під сумнів право українців на ці території.
У польському русі початково виділилися дві основні течії: консервативна та ліберальна. Консерватори були лояльні до австрійської влади, уникали насильницьких методів, обіймали високі посади та були схильні до компромісів з українським населенням. Ліберали, навпаки, вимагали для поляків більших прав, подібних до тих, що мали угорці, а також виборчої реформи. Більшість з них не підтримувала угод з українцями. Обидва ці напрями мали одну й ту ж соціальну базу — польську аристократію.
Згодом, через зростання політичної активності робітників і селян, у польському русі виникли людовий (селянський) та соціалістичний напрямки. Хоча вони об’єднувалися з українцями у вимогах щодо виборчої реформи й соціального захисту, їхнє ставлення до української державності було різним. Лідери людового напрямку відкидали право українців на власну державу. Натомість соціалісти визнавали право українців на державну самостійність, але тільки в межах територій, що перебували під владою Російської імперії. Отже, польський рух у Галичині, попри ідеологічні розбіжності, був об’єднаний головною метою — відновити польську державу в історичних межах, що суперечило інтересам українців на цих землях.
- 1. Який регіон поляки прагнули перетворити на польський П’ємонт? Чому?
- 2. Що відстоювали польські консерватори, а що — польські ліберали?
- 3. Якими були особливості польського людового і соціалістичного рухів?
Мовою цифр
Попрацюйте в парах.
Проаналізуйте діаграму та виконайте завдання 1-2.
1. Із представниками яких національностей в Східній Галичині ви можете пов’язати згадані в діаграмі релігійні групи?
2. Яким чином це релігійне різноманіття могло впливати на соціальні відносини та національні рухи в регіоні? Наведіть приклади можливих взаємодій або конфліктів, що могли виникнути на ґрунті такої релігійної мозаїки.
Співвідношення прихильників різних церковних конфесій у Східній Галичині за станом на 1900 р. (у %):
Джерело: Дудник, Ігор. «Переписи населення в Україні: карти, цифри, міфи та їх спростування». Історична правда, 5 грудня 2011 р., https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/12/5/64283/
3. Еволюція єврейського руху в Галичині
Єврейська громада була однією з найчисельніших у Галичині. Хоча більшість євреїв проживала в містах і містечках, наприкінці XIX століття їхня кількість зросла і в селах, де вони переважно займалися корчмарством, лихварством та управлінням маєтками. Завдяки «Весні народів» та конституційним реформам 1860-х років становище громади докорінно змінилося: євреї отримали повноцінні політичні права.
У єврейському русі Галичини виникли дві основні течії. Представники першої, зокрема релігійна спільнота хасидів, прагнули зберегти традиції, тоді як маскіли, прихильники іншого напрямку, виступали за модернізацію. Спочатку єврейська громада була схильна до мирного співіснування з владою та співпраці з поляками. Деякі маскіли навіть підтримували добровільну асиміляцію з польським населенням. Ця тенденція призвела до створення пропольського товариства «Оповісник примирення» і видання часопису «Згода», а також пронімецького товариства «Вартові Ізраїлю» з власним часописом «Ізраїльтянин».
Музики. Русини (українці) та євреї. Світлина кінця ХІХ — початку XX століття
1. Що цей спільний момент музикування розповідає нам про повсякденне життя та взаємодію українців і євреїв у західноукраїнських землях в той час?
У 1880-х роках серед галицьких євреїв поширилися ідеї сіонізму, або єврейського націоналізму, що проголошували необхідність самостійного розвитку єврейської нації. Ці ідеї були втілені в життя через товариство «Сіон», яке видавало часопис «Майбутнє». Кінцевою метою сіоністів було створення власної держави на території Палестини. В результаті, головним завданням єврейського руху в Галичині стало збереження своєї національної ідентичності. Це також змінило відносини євреїв з іншими народами краю: вони зайняли переважно нейтральну позицію щодо українсько-польського протистояння, а іноді навіть висловлювали підтримку українській стороні. Отже, єврейська громада Галичини пройшла складний шлях від традиційності та асиміляційних настроїв до формування власної національної ідентичності, що вплинуло на зміну її політичних орієнтирів та ставлення до українського й польського рухів.
- 1. Як і чому змінилося становище євреїв Галичини протягом XIX століття?
- 2. Які основні течії виникли в єврейському русі Галичини?
- 3. Що таке сіонізм? У чому полягав зміст єврейського руху сіоністів у Галичині?
На лінії часу
Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Як ці події показують, що українці почали активно включатися в політичне життя та самостійно відстоювати свої інтереси в Австро-Угорщині? Чому, на вашу думку, саме в цей період посилилася їхня організованість?
Творча майстерня
У другій половині XIX століття західноукраїнські землі, що входили до складу Австро-Угорської імперії, стали ареною складної боротьби за національну ідентичність та політичний вплив. Цей регіон був спільною домівкою для багатьох народів, насамперед, українців, поляків та євреїв. Кожен з них прагнув реалізувати власні амбіції: українці боролися за визнання своєї мови та культури, поляки мріяли про відродження своєї державності та збереження домінуючого становища, а євреї шукали шляхів до самовизначення та захисту своїх прав. Попрацюйте в міні групах та виконайте завдання 1-2.
1. Охарактеризуйте за схемою зміст і спрямування національних рухів на західноукраїнських землях у 1880-1890-х роках.
2. Проведіть у класі дискусію «Діалог епохи», використовуючи алгоритм: 1) оберіть своєю групою, чиї інтереси ви будете представляти — українського, польського або єврейського національного руху; 2) підготуйте короткий виступ, де визначите головну ціль свого руху; 3) сформулюйте 3-4 запитання до іншої національної групи щодо їхніх прагнень; 4) презентуйте свої погляди та обміняйтеся з іншими групами питаннями й відповідями.
У той час, коли... на теренах України
було укладено угоду, що дала початок політиці «нової ери», ...
Тоді... у світі
у США журналістка Неллі Блай («Леді сенсація») повернулася з навколосвітньої подорожі, яка тривала 72 дні 6 годин і 11 хвилин. Це була перша жінка, яка здійснила навколосвітню подорож.
Навчання в дії
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/3r8aZMys або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
