Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX століття

Уявіть собі: 5 жовтня 1890 року у Львові в одному з приватних помешкань зібралася група молодих і рішучих інтелектуалів, а серед них — Іван Франко. Він був одягнений у парадний костюм і, звісно, у вишиванці, яку демонстративно носив з кінця 1870-х років. Це був усвідомлений крок, що мав символічне значення: у той час, коли більшість інтелігенції Галичини носила виключно європейський одяг, вишиванка підкреслювала його солідарність з народом.

Атмосфера в приміщенні була напруженою і водночас піднесеною. Молоді люди розуміли, що йдуть на ризик. В умовах Австро-Угорської імперії кожен національний рух перебував під пильним наглядом: сам Франко тричі був ув’язнений австрійською владою.

Цього дня утворилася перша українська політична партія — Русько-українська радикальна партія. РУРП чітко окреслила свої цілі: від соціальної справедливості до національного відродження. Завдяки титанічній праці Івана Франка та його однодумців, український рух із суто культурного перетворився на усвідомлену політичну силу. Цей день став важливим кроком на шляху до майбутньої незалежності України.

1. Дізнайтеся, чиї ідеї мали ключовий вплив на формування світогляду Івана Франка, особливо в питаннях соціальної справедливості та національного розвитку.
2. Поміркуйте. Як слова Івана Франка «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод / Не спинить вас од праці! Сягай до дна!» (з вірша «Каменярі») відображають його життєве кредо?
3. За допомогою інтернет-джерел довідайтеся, як життя Івана Франка було тісно переплетене з ключовими історичними подіями кінця XІХ — початку ХХ століття в Україні. Наведіть 3-4 факти з його біографії, що яскраво показують його участь у цій епосі.

§ 19. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX століття

• Згадайте, які особливості сільськогосподарського та промислового розвитку були характерними для західноукраїнських регіонів.

• Як ви розумієте значення понять: «експорт», «імпорт»?

• Чи пам’ятаєте ви, що в результаті Йосифінських реформ селяни отримали особисту свободу, а під час «Весни народів» було скасовано панщину? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, якими були основні зміни в економіці та соціальній сфері в регіоні. Створіть карту пам’яті «Трансформація економіки та суспільства західноукраїнських земель у XIX столітті».

1. Вплив селянської реформи 1848 року на сільське господарство краю

Основою економіки західноукраїнських земель в цей час залишалося сільське господарство. Селянська реформа 1848 року мала суперечливі наслідки. Завдяки реформі скасували панщину, за що поміщики отримали грошову компенсацію від держави і частково від самих селян. Найкращі землі, ліси й пасовища опинилися в них. За нових умов одні поміщики збільшили земельні угіддя. Інші — розорялися, продавали землю або здавали її в довготермінову оренду. Землевласниками стали й українські селяни. Їхньою власністю визнали земельні наділи, якими вони володіли до реформи. Серед них переважали малоземельні господарства, хоча були середняцькі й навіть заможні. Поступово селянські господарства втягувалися в товарно-грошові відносини. В землеробство впроваджували нові сільськогосподарські машини та поліпшені знаряддя праці: вдосконалені залізні плуги і борони, косарки, січкарні. Традиційне трипілля замінювали прогресивнішою системою сівозмін, проводили меліорацію — осушення й зрошення земель, регулювання річок та поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів. Окрім того, поширилася пропаганда сільськогосподарських знань: публікували літературу, відкрили сільськогосподарську школу в Дублянах біля Львова.

Через нестачу землі, слабкий промисловий розвиток й зростання кількості населення у регіоні, багато селян змушені були залишати свої домівки. У пошуках кращої долі вони вирушали на сезонні роботи до центральних та західних провінцій Австро-Угорщини або ж виїжджали до Канади, США, Бразилії, Аргентини. Упродовж другої половини XIX століття із західноукраїнських земель на постійне проживання за кордон виїхало понад 400 тисяч осіб. Переважна більшість цих переселенців займалася сільським господарством у нових країнах. Переміщення людей до інших країн на тимчасове або постійне проживання, спричинене скрутним економічним становищем, називають трудовою еміграцією.

Трудова еміграція — це тимчасове або постійне переміщення людей з рідної країни в інші з метою пошуку роботи та покращення своїх економічних умов.

Щоб якось поліпшити життя селян, західноукраїнська інтелігенція започаткувала кооперацію — самоврядне об’єднання людей зі спільними інтересами для взаємодопомоги та співпраці. Найпоширенішими формами кооперації були споживча, заготівельно-збутова, кредитна. Першим українським споживчим товариством у Галичині стала «Народна торгівля», котру заснував у Львові в 1883 році Василь Нагірний. Щоб домогтися позик на вигідних умовах і не бути при цьому ошуканими, селяни об’єднувались у кредитні спілки. Масовою організацією стало товариство «Сільський господар», члени якого навчали селян новітнім методам господарювання на своїй землі.

1. Які суперечливі соціально-економічні наслідки та зміни в сільському господарстві принесла Селянська реформа 1848 року?
2. Які причини зумовили масову трудову еміграцію із західноукраїнських земель у другій половині XIX століття?
3. Що таке кооперація? Які її види?

Життєтека

Василь Нагірний

(1848-1921)

Ім’я (повне). Василь Степанович Нагірний.

Народження. 11 січня 1848 р. у селі Гірному на Львівщині.

Походження. З родини селян-середняків. Під час навчання у школі хлопцеві доводилося перебиватися абиякими харчами, а в лютий мороз носити легку одежину. Рано втратив матір. Бабуся (по батькові) виховала у Василька любов до свого народу та велику набожність.

Освіта. Чотири роки навчався у сільській парафіяльній школі. У Стрию закінчив три класи реальної школи, а четвертий і п’ятий — у Львові. Був слухачем Технічної академії у Львові. В Цюриху (Швейцарія) закінчив відділ будівництва політехнічного університету.

Особистість та професійна і громадська діяльність. Працював у Швейцарії в будівельній сфері. Там ознайомився з кооперативним рухом, а згодом написав статтю «Як люди собі у нужді помагають». У Львові продовжив інженерну працю: за його проєктами було побудовано понад 200 церков у Галичині. Водночас займався громадською діяльністю. У 1883 р. заснував товариство «Народна торгівля» у Львові. Ставши редактором газети «Батьківщина», час від часу друкував практичні поради для будівництва. Видав брошуру «Порадник для крамниць», де докладно описав, як започаткувати власну торговельну справу. Василь Нагірний також долучився до створення товариств руських ремісників «Зоря», «Сокіл» та ін. Задля підтримки галицького мистецтва створив «Товариство для розвою руської штуки». Очолив товариство українських робітників «Сила».

1. Проаналізуйте, яким чином досвід дитинства Василя Нагірного і його освіта в Європі могли вплинути на формування особистості та розвиток підприємницьких ініціатив.

Як, на вашу думку, написання статей з корисними порадами, створення кооперативів свідчать, що Василь Нагірний був людиною, яка вірила в те, що вчитися потрібно все життя? Як це допомагало українцям розвиватися?

Барвограй ідей

Попрацюйте в парах та виконайте завдання 1-2.

1. Проаналізуйте схему «Кооперація в українських регіонах Австро-Угорської імперії». Підготуйте історичну довідку про діяльність українських кооперативів за алгоритмом: зміст поняття; «батько української кооперації»; види кооперативів; напрямки діяльності; значення кооперації для селян.

2. Поміркуйте, яким чином діяльність українських кооперативів сприяла розвитку підприємливості та фінансової грамотності серед селянства західноукраїнських земель.

2. Розвиток промисловості

Після революції 1848 року промислове виробництво на західноукраїнських землях пожвавилося, хоч австро-угорський уряд і надалі розглядав цей регіон як джерело сировини для західних провінцій імперії та ринок збуту їхніх промислових товарів. У 1870-1890-х роках на західноукраїнських землях розпочалася індустріалізація, що призвела до будівництва нових фабрик і заводів. Основними галузями були нафтодобувна, харчова, лісопильна та деревообробна промисловість, де переважав іноземний капітал, зокрема австрійський, німецький та англійський.

Використання нових технологій призвело до збільшення виробництва в нафтовій та озокеритній (озокерит — гірський віск) галузях, які були зосереджені в районах Борислава та Дрогобича. Ці підприємства фінансувалися переважно австрійськими та англійськими інвесторами. У лісопильній і деревообробній промисловості дрібні водяні лісопильні почали замінювати на парові. Завдяки іноземним інвестиціям у Великому Бичкові на Закарпатті був побудований лісохімзавод, де з букових дров виробляли оцет, деревне вугілля та іншу продукцію. Діяло три меблеві фабрики. В харчовій промисловості переважали борошномельні підприємства, а також заводи з виробництва пива, спирту та цукру. Видобуток солі зріс і становив 64 % від загального обсягу в імперії. У Східній Галичині працювало кілька невеликих машинобудівних та металообробних заводів. Будівництво залізниць призвело до появи залізничних ремонтних майстерень, які стали одними з найбільших підприємств у регіоні. Але ремісництво й надалі займало чільне місце у промисловості західноукраїнських земель. Зокрема, текстильне та взуттєве виробництво залишалися справою ремісників.

Нафтовий шиб Битків (Івано-Франківська область)

1. Як, на вашу думку, розвиток нафтовидобувної промисловості в минулому та її наслідки сьогодні впливають на довкілля в Карпатському регіоні?

2. Запропонуйте конкретні дії, спрямовані на розумне споживання енергоресурсів та зменшення негативного впливу на екосистему.

Із 60-х років XIX століття розпочалося будівництво залізниць. У 1861 році відкрито першу на українських землях залізничну лінію Львів — Перемишль. У результаті цього Львів через Краків був з’єднаний зі столицею держави Віднем. Згодом побудували ще кілька залізниць: Львів — Чернівці, Чоп — Ужгород, Чернівці — Сучава. В 1873 році почала діяти залізниця Золочів — Тернопіль — Підволочиськ, що з’єднала Західну Україну з Наддніпрянською. Через залізничне сполучення австрійський уряд прагнув поєднати центральні райони Австро-Угорщини російським прикордонням, а також забезпечити збут товарів австрійської промисловості й вивезення сировини з українських регіонів імперії. В результаті інтенсивного будівництва з’явилося залізничне сполучення всеєвропейського значення Одеса — Львів — Краків — Гамбург.

1. Яким чином Австро-Угорщина використовувала економічний потенціал її українських регіонів?
2. Які галузі промисловості розвивалися на західноукраїнських землях?
3. Коли розпочалося будівництво залізниць? Назвіть основні залізничні лінії.

Відлуння минулого

Уривок з поезії Івана Франка «Стріча»:

В чудову ніч через Підгір’я сонне,

Мов лютий звір зірвавшись з пут, жене

Якеєсь диво чорне, невгомонне, [...]

Куди летиш, куди чвалаєш ти

З могучим розмахом, залізний коню?

Земля тісна для твої бистроти, [...]

І межі ти прорвав, предвічні перешкоди,

В одну сім’ю з’єднав всі землі, всі народи!

Примітка. До 1892 року загальна довжина залізничних колій на західноукраїнських землях досягла 3200 км.

Залізничний міст в Яремчі (нині — Івано-Франківська область), збудований у 1894-1896 роках

1. Визначте, який об'єкт описує поет у вірші, називаючи його «дивом чорним, невгомонним» та «залізним конем». Наведіть аргументи з тексту.

2. Поміркуйте, як розвиток транспорту міг вплинути на розвиток торгівлі та економіки регіону. Що означає вислів «земля тісна для твоєї бистроти»?

3. Торгівля та міське життя

Розвиток ринкових відносин спричинив зміни у сфері торгівлі. У великих містах діяли філії австрійських банків, а також місцеві банки. Хоча ярмарки й торги залишалися основними формами торгівлі, поступово збільшувалася стаціонарна торгівля. Оптовою торгівлею переважно займалися іноземні компанії. Із західноукраїнських земель експортували (вивозили) нафту, озокерит, сіль, худобу та сільськогосподарську продукцію. Натомість імпортували (довозили) предмети побуту, машини, обладнання, мінеральні добрива, цемент, кам’яне вугілля, а також кольорові та чорні метали.

У пореформені десятиліття зросла кількість жителів західноукраїнських земель загалом і міського зокрема. Для регіону найтиповішими залишалися міста з населенням до десяти тисяч осіб. Проте були й великі міста, зокрема Львів, Чернівці, Ужгород. Збільшилася кількість мешканців у Бориславі й Дрогобичі — центрах нафтової галузі. Якщо серед сільських жителів українці становили понад 70 % населення, то серед містян їхня частка була значно меншою — не сягала й 20 %. Західноукраїнські міста й надалі залишалися більше торговельними, ніж промисловими центрами.

Чернівці, Ярмарок. Фото 1890-х років

1. Використовуючи інтернет, дізнайтеся біля яких споруд, зображених на фото, виник цей ярмарок. Яку роль вони відігравали в житті міста?

2. Довідайтеся, що саме продавали і купували на місцевих ярмарках.

Економічний розвиток викликав зміни в соціальній структурі суспільства — формувався клас найманих робітників, серед яких зріс відсоток висококваліфікованих, та підприємців. При цьому українських підприємців було небагато, головно в легкій та харчовій галузях. Українська інтелігенція, зокрема і духовенство залишалися хоч і активною, але нечисленною соціальною верствою. Найбільшу частку українського суспільства становили селяни.

1. Що експортували із західноукраїнських земель, а що імпортували до них?
2. Які міста були найбільшими на західноукраїнських землях?
3. Які особливості соціальної структури українців краю?

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Висловіть свою думку: яка з цих подій мала найбільший довгостроковий вплив на формування української ідентичності та національної свідомості на західноукраїнських землях? Відповідь обґрунтуйте.

Творча майстерня

Об’єднайтеся в міні групи та виконайте завдання 1-2.

1. Використовуючи схему «Трудова еміграція українців Галичини, Буковини, Закарпаття» та інформацію з параграфа, поміркуйте, чому цей історичний процес мав суперечливий характер для розвитку українського суспільства.

2. Дослідіть, які напрямки і причини трудової еміграції в теперішній час. Проаналізуйте, які чинники сьогодні зумовлюють трудову еміграцію з України. Порівняйте ці причини та напрямки сучасної еміграції з тими, що були характерними для українців у XIX столітті.

3. Проведіть у класі дискусію «Трудова еміграція: оцінка перспективності щодо поліпшення становища українців».