Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)
§ 18. Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні та Криму
• Згадайте, в результаті яких подій Крим було приєднано до Російської імперії.
• Як ви розумієте значення понять: «національний рух», «національне відродження»?
• Чи пам’ятаєте ви, що гасло «За нашу і вашу свободу» виникло під час польського повстання 1830-1831 років?
Упродовж уроку з’ясуйте найсуттєвіші відмінності між різними національними і суспільно-політичними рухами Наддніпрянщини в останній чверті XIX століття. Відповідь оформте у вигляді історичної пам’ятки.
1. Польський національний, російський демократичний рух та їх вплив на українські землі
Із середини XIX століття в Російській імперії посилився польський національний рух, спрямований на відновлення Польської держави. Найвищим його піднесенням стало Січневе польське повстання 1863-1864 років. У повстанні взяли участь різні верстви польського суспільства: шляхта, міщани, селяни, представники інтелігенції. Воно поширилось і на частину Волинської та Київської губерній. Крім поляків, кілька сотень представників інших національностей — українців, білорусів, росіян — стали учасниками повстання. Серед них — Андрій Потебня, очільник одного з військових загонів. Він був рідним братом відомого вченого Олександра Потебні.
Учасники Січневого польського повстання озброєні косами і рушницями. Світлина 1863 року
1. Розгляньте світлину й висловте судження, чому учасниками Січневого повстання були молоді люди?
2. Про що свідчив їхній одяг?
Проте масової підтримки в українських землях повстання не отримало, хоча Тимчасовий національний уряд пообіцяв надати селянам у довічне користування землю, скасувати панщину. Однак селянство побоювалося, що ці обіцянки не будуть виконані. До того ж російський уряд почав проводити селянську реформу в Правобережжі на більш вигідних умовах, ніж загалом в імперії. Українська інтелігенція переважно негативно сприймала тезу про приєднання Правобережжя до відновленої Речі Посполитої. Після придушення повстання восени 1864 року російськими військами, уряд прагнув зменшити польські впливи на Правобережжі. Зокрема, в землевласників, причетних до повстання, відбирали маєтки, а тих шляхтичів, котрі втратили документи на володіння землею, переводили у стан селян. У регіоні збільшили чисельність російських чиновників і землевласників, а земську реформу в краї провели аж у 1911 році. Водночас після поразки Січневого польського повстання уряд переглянув умови аграрної реформи на користь селян. Їм повернули більшість відрізків, зменшили розміри викупних платежів. Імперська влада підтримувала селян Правобережжя, на противагу польським повстанцям, але зовсім не бажала відродження української національної свідомості. Не дивлячись на поразку, Січневе польське повстання дало поштовх для розвитку національних рухів у Російській імперії, пришвидшило процеси просвітництва та національного усвідомлення.
У 1860—1880-х роках українські землі стали теренами поширення російського демократичного суспільного руху — народництва. Його представники — переважно різночинна інтелігенція — вважали, що соціально справедливе суспільство можна побудувати на основі селянської общини. Відтак необхідно було пояснити ці ідеї селянам і підготувати їх до революції, яку народники бачили основним засобом досягнення мети. Їхні погляди мали вплив на молодих громадівців, які час від часу співпрацювали з ними. Задля реалізації своїх ідей, з початком 1860-х років народники розпочали «ходіння в народ». Поселяючись у сільській місцевості, вони влаштовувалися працювати писарями, вчителями, фельдшерами, іноді освоювали ремісничі спеціальності й одночасно проводили бесіди про справедливий суспільний лад, готуючи тим самим селян до повстання. Під впливом такої агітації селяни Чигиринського повіту на чолі з Яковом Стефановичем 1877 року хотіли підняти повстання задля справедливого розподілу поміщицьких земель. Однак змовників викрили, понад тисячу селян було заарештовано. Цю подію назвали «Чигиринською змовою». З часом стало очевидним, що «ходіння в народ» не принесло тих результатів, на які розраховували народники. Селяни не довіряли чужинцям з міста, іноді навіть видавали їх жандармам. Відтак народники перейшли до інших методів протистояння самодержавству. З їхнього складу виокремилося дві організації: «Чорний переділ», учасники які продовжували традиції народництва, та «Народна воля», члени якої організували низку терористичних замахів на представників влади. 1881 року народовольцями був убитий імператор Олександр II. На такі дії влада відповіла репресіями. Народницький рух був розгромлений.
- 1. Назвіть причини Січневого польського повстання.
- 2. Які наслідки мало Січневе польське повстання для українських земель?
- 3. Визначте мету, форми боротьби і результати народницького руху.
PRO історію
Чи знаєте ви...
що у повстанських загонах, особливо на території Холмщини та Підляшшя, українців було достатньо. Героєм цього повстання був Іван Нечай, лікар із села Дубенка Холмського повіту, котрий створив великий польсько-український повстанський загін. Свої звернення до повсталих Нечай писав двома мовами — польською та українською. Повстанське прізвисько Нечая — «Батько». «Він організував 400-особовий загін, що складався з українських селян, а також польської шляхти. Вже 23 січня 1863 року він здобув місто Грубешів і йшов на місто Красностав, та по дорозі був поранений. 19 березня 1863 року його розстріляли в Красноставі».
Пам’ятник Іванові Нечаю в Красниставі. Світлина
1. Поміркуйте, чому українці на території Холмщини та Підляшшя підтримували польське повстання.
2. Як Іван Нечай долучився до Січневого повстання?
3. Дізнайтеся, чи вшанована пам’ять героя.
4. Висловте судження, чи актуальна дана інформація сьогодні. Чому? Відповідь обґрунтуйте.
2. Єврейський національний рух
Однією з найбільш численних етнічних спільнот в українських землях були євреї, котрі здебільшого проживали в містах і містечках. Єврейська громада жила за своїми законами. Кагал — орган місцевого самоврядування — утримував кожного окремого жителя від розчинення в середовищі інших національних спільнот. Міська реформа 1870 року ліквідувала кагал. Натомість євреї могли обирати й обиратися до міських дум. Об’єднуючим фактором спільноти була основна релігія — юдаїзм. Євреї займалися ремеслом, торгівлею, лихварством, орендарством. На Півдні і Сході України виникли єврейські землеробські поселення. Значний прошарок становили євреї-підприємці, котрі внесли вагомий вклад у розвиток економіки. Зокрема, на Півдні і Сході вони були власниками 90 % млинів, 96 % винокурних заводів, родина Бродських володіла цукровими і рафінадними заводами в Київській, Чернігівській, Полтавській, Херсонській губерніях. Майже 70 % перевезень по Дніпру здійснювали пароплави підприємця Давида Марголіна.
У другій половині XIX століття залишалася ще смуга осілості, однак багато євреїв вже мешкали за її межами. Проте імперська політика щодо євреїв залишалася дискримінаційною, направленою на інтеграцію спільноти в російське середовище. Час від часу виникали єврейські погроми, яким влада не могла, або ж не хотіла запобігти. Реакцією євреїв на становище в імперії став єврейський національний рух. Найбільш поширеними в його структурі були єврейські громадські і культурницькі організації, які мали на меті захистити права та інтереси єврейської громади. Їх діяльність вирізнялася різноманітністю: створення благодійних організацій для допомоги бідним, хворим та нужденним євреям; спорудження лікарень, збереження єврейської культури та традицій, підтримка єврейського театру, літератури, музики; заснування єврейських видавництв, бібліотек, видання газет і журналів, створення шкіл, гімназій, які забезпечували якісну освіту для єврейських дітей.
Водночас в єврейському національному русі набув поширення сіонізм. Сіоністські осередки існували в багатьох містах. Його центром стало місто Одеса. Переселення вимагало значних коштів, сил, підтримки з боку єврейських меценатів. У 1882-1884 роках 60 членів харківської організації «Білу» (назва утворена від перших слів одного з віршів Тори, що в перекладі означало: дім Якова, піднімаймося і йдемо) переселилися до Палестини (території сучасної держави Ізраїль), започаткувавши масове переселення євреїв у новій історії. Окрім того, в середовищі єврейської молоді поширювалися соціалістичні ідеї. Активно діяла в українських землях організація Бунд (союз), яка підтримувала єврейських робітників. Загалом єврейський національних рух був направлений на збереження національної ідентичності спільноти.
Сіонізм (Хововей Цион (Закохані в Сіон) — єврейський переселенський рух, який передбачав переселення євреїв на історичну батьківщину — Ерец-Ізраель (Землі Ізраїлю) та створення і зміцнення єврейської держави.
- 1. Як змінилося життя євреїв після впровадження міської реформи?
- 2. Чому виник єврейський національний рух?
- 3. Яка подія започаткувала масове переселення євреїв у новій історії?
Барвограй ідей
Об’єднайтеся в четвірки. Проведіть дослідження про життя і діяльність Давида Марголіна. Створіть сторінку у фейсбуці Давида Марголіна. Використайте слова-підказки та фото, розміщені нижче.
(Підприємець, купець, меценат, громадський діяч, цегляний завод, модний одяг із Західної Європи, міський водопровід, система освітлення, нафта, бензин, чоловіча та жіноча торговельна школа.)
Будинок Давида Марголіна в Києві. Світлина
Пам’ятник першому київському трамваю. Світлина
Фундуклеївська жіноча гімназія. Київ. Поштівка
Пароплави біля Труханового острова. Світлина
3. Кримськотатарське національне відродження
Приєднання Кримського ханату до Російської імперії спричинило масову еміграцію до Османської імперії кримських татар, котрі хотіли жити в мусульманській державі і побоювались утисків від російського уряду. Проте спочатку російська влада лояльно ставилася до верхівки кримськотатарського населення, відкривши беям (князям) та мірзам (дрібній шляхті) доступ до статусу російського дворянства і наділивши їх землею із селянами, котрі на ній проживали.
Проте в середині XIX століття ставлення російського уряду до Криму і його мешканців змінилося. Невелике кримськотатарське містечко Ак-Мечеть перетворено в адміністративний центр Сімферополь, земельні володіння кримських татар влада почала передавати російським аристократам. Після завершення Східної (Кримської) війни імперський уряд посилив утиски кримських татар, що спричинило нову хвилю еміграції. На їхнє місце прибували українці, росіяни та представники інших етносів. Якщо до початку російського правління кримські татари становили 90 % жителів регіону, в 1854 році — вже 60 %, то в 1897 році — 34 %. Зазнала втрат і культура кримських татар. Частину архітектурних пам’яток було зруйновано, мечеті перетворено на православні храми.
Проте імперська політика не завадила розгортанню в 1880-х роках кримськотатарського національного відродження. Його центром стала історична столиця Кримського ханату місто Бахчисарай, а лідером — Ісмаїл Гаспринський (Ісмаїл-бей Гаспрали). У Бахчисараї він заснував газету «Перекладач - Терджиман» (1883-1914 роки). Вона була першою і єдиною в Російській імперії тюркомовною газетою. Ісмаїл Гаспринський започаткував просвітянський рух. Його учасники прагнули реформувати кримськотатарську систему освіти, створити єдину тюркську мову, розвивати національний друк; модернізувати мусульманський спосіб життя та поліпшити становище жінок.
- 1. Як російська влада початково ставилася до кримськотатарської знаті?
- 2. Що змінилося в житті кримських татар із середини XIX століття?
- 3. Коли розпочалося кримськотатарське національне відродження?
Життєтека
Ісмаїл Гаспринський
(1851-1914)
Ім’я (повне). Ісмаїл Гаспринський.
Народження. Народився в селі Авджікой, що недалеко від Бахчисарая.
Походження. З родини кримських мурз, прирівняних до російських дворян.
Освіта. Сільська мусульманська школа-мектебе, Сімферопольська чоловіча гімназія, Воронезький кадетський корпус, Московська військова гімназія.
Особистість і кримськотатарське національне відродження. З 1867 року викладав у Зінджирли медресе в Бахчисараї. В 1870 році переїхав до Парижа, де відвідував лекції в Сорбонні й познайомився з ідеями просвітництва. Подорожував Османською імперією, Єгиптом. Після повернення до Криму працював учителем, займався політикою, був депутатом міської думи Бахчисарая, а упродовж 1879-1884 років її очільником. У Бахчисараї заснував видавництво, налагодив друк Корану. Ініціював створення світських шкіл для кримськотатарських дітей. Нова система освіти передбачала ознайомлення школярів з основами світової культури, прищеплювала їм навички толерантності й віротерпимості, знання й поваги до науки. Написав кілька навчальних посібників для нових шкіл, з-поміж яких найвідоміший — «Учитель дітей». Організував видання жіночого журналу, що містив поради з виховання дітей. Пропагував світську жіночу освіту. В оповіданнях «Кюі догру» («Сонце зійшло»), «Дар-ур-рахат» («Країна вічного блаженства») та інших порушив питання національного визволення мусульман, честі, гідності людини. Наукові інтереси охоплювали сферу історії, етнографії. Входив до науково-краєзнавчої організації Криму, яка займалася пошуком і вивченням літературних пам’яток середньовічного мусульманського Криму.
1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Ісмаїла Гаспринського: педагог, депутат, міський голова, редактор, просвітник, засновник, письменник.
Відлуння минулого
Уривок зі спогадів Ісмаїла Гаспринського
«Могутній, кипучий Захід з його мільярдами і широкими знаннями, язичницький Схід, що пробуджується, з його незліченним населенням можуть здавити нас, мов лещата, якщо ми не поквапимося як слід згуртуватися, просвітитися і розвинути на всю широчінь працездатність і продуктивність».
1. Як розумів виклики часу Ісмаїл Гаспринський?
2. У чому він вбачав шлях для кримськотатарського народу?
На лінії часу
Пригадайте: 1. Коли Російська імперія анексувала Крим?
2. Коли Річ Посполита втратила державність?
3. В якому році Юдейське царство було завойоване вавилонянами?
Творча майстерня
Об’єднайтеся в три групи. Проведіть дослідження та створіть проєкт «Суспільно-політичні рухи в другій половині XIX століття: польський, єврейський, кримськотатарський — виклики долі». Скористайтесь алгоритмом (причини, мета, лідери, територія, наслідки).
У той час, коли... на теренах України
почали друкувати газету «Перекладач - Терджиман», ...
Тоді... у світі
у США, в Нью-Йорку постановкою опери Франсуа Гуно «Фауст» відкрився театр Метрополітен-опера.
Навчання в дії
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/dr1THQZd або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
