Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 16. Промисловість, торгівля, міста в пореформений період

• Згадайте складові модернізаційних процесів.

• Як ви розумієте значення понять: «промисловість», «порто-франко»?

• Чи пам’ятаєте ви, що індустріальна (промислова) революція у Наддніпрянській Україні розпочалася в 30-40-х роках XIX століття? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни відбулися в розвитку промисловості й торгівлі в пореформений період. Складіть схему.

1. Промислове виробництво

Друга половина XIX століття позначилася позитивними рисами в розвитку промисловості. Продовжувалась індустріальна (промислова) революція. На стан промислового виробництва впливало кілька причин: дешева робоча сила, відкриття нових та ефективне використання старих родовищ корисних копалин, залучення вітчизняного й іноземного капіталу, урядова політика протекціонізму в економіці. Швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна, металургійна, машинобудівна галузі. Зокрема, з 1880-х років розпочалося будівництво великих металургійних заводів. Споруджували їх, зазвичай, на свої кошти іноземці. До прикладу, завод із робітничим селищем Юзівка (сучасний Донецьк) збудовано коштом британського гірничого інженера, промисловця Джона Юза. Інтенсивно розвивалося сільськогосподарське машинобудування. В містах Харкові та Луганську почали працювати паровозобудівні заводи. В Одесі, Миколаєві, Херсоні будували морські та річкові судна. Хоча участь іноземного капіталу пришвидшила індустріалізацію, однак і значна частина прибутків виводилася за межі українських земель. У Наддніпрянщині сформувалося кілька промислових регіонів: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий і Південно-Західний цукровий. За статистикою, частка українських земель у промисловому виробництві Європейської частини Російської імперії зросла у понад 2 рази — з 9,4 % у 1854 році до 21 % у 1900 році. Успішними стали підприємці нового типу: працьовиті, ініціативні, спроможні орієнтуватися в нових економічних реаліях, котрі вміли досягати наміченої мети. В 1880-х роках виникли монополії — об’єднання підприємств з метою збільшення прибутків. Перша монополія — синдикат виробників цукру, утворений на з’їзді цукрозаводчиків у Києві в 1887 році.

Металургійний завод у Юзівці. Кінець XIX — початок XX століття. Світлина.

1. Дізнайтеся, в якому регіоні побудований завод.

2. Хто став засновником заводу? Що на ньому вироблялося?

3. Чи працює завод сьогодні?

Умови розвитку економіки суттєво поліпшилися з початком залізничного сполучення. В 1865 році було прокладено першу в Наддніпрянській Україні залізницю сполученням Одеса — Балта, довжиною 213 кілометрів. Згодом залізниці з’єднали основні міста України, промислові центри Донбасу і Криворізького регіону, чорноморські порти з портами Балтійського моря. Вантажні перевезення також здійснювали річковим і морським транспортом.

У пореформені роки зросли міграційні процеси: емігрували переважно українські селяни в пошуках кращих умов для ведення сільського господарства. В промислові центри України іммігрували робітники інших національностей, передусім росіяни. В суспільстві, поруч із селянами та поміщиками, збільшилася частка найманих робітників, промислово-торгової буржуазії, інтелігенції. Ці соціальні групи були поліетнічними. В умовах модернізації зросла роль інтелігенції, особливо вчителів, лікарів, юристів, агрономів, науковців, управлінців. Українці в цій соціальній групі, як і серед робітників та підприємців, становили меншість.

Інтелігенція (в перекладі з латинської — знавець, фахівець) — соціальна група осіб, професійно зайнятих розумовою працею.

1. Коли завершився промисловий переворот? Як це відбувалося?
2. Які міста з’єднала перша в Наддніпрянщині залізниця?
3. Що змінилося в етнічному та соціальному складі населення?

PRO історію

Чи знаєте ви ...

що промислово-торгова буржуазія українського походження була нечисленною, проте займала провідні позиції в легкій і харчовій промисловості? Найзаможнішими з-поміж них були Олексій Алчевський, Терещенки, Харитоненки, Симиренки, Яхненки, котрі володіли олійницями, цукровими та горілчаними заводами.

Картина художника Олега Баумейстера «Тарас Шевченко на гостинах у Платона Симиренка»

1843 року фірма «Брати Яхненки і Симиренко» побудувала перший в українських землях і Російській імперії загалом паровий пісково-рафінадний завод у селі Ташлик. Переробляли буряки, що їх засівали на орендованих полях графа Воронцова. Особливість цукрового заводу була в тому, що він виробляв додатково очищений рафінад. Новий бізнес був таким успішним, що через п’ять років відкрили ще один пісково-рафінадний завод у Городищі, поблизу Млієва, який став найбільшим у Європі. Умови роботи були надзвичайно вигідними. Усі селяни, котрі працювали на заводі, отримували платню. При заводі були побудовані робітниче селище, лазні, лікарня, церква, а також працювали бібліотека й технічне училище. Технічним керівником фірми був Платон Симиренко, котрий здобув економічну освіту і вивчав основи цукровиробництва у Франції. 1846 року за його участі споруджено машинобудівний завод у Млієві. Підприємство виготовляло обладнання для цукроварень, що дозволило стати незалежним від імпорту. До того, на заводі були випущені перші металеві пароплави, що перевозили товари по Дніпру, — «Українець» та «Ярослав Мудрий». Крім заводу в Городиіщі, цукроварень, млинів та двох пароплавів, Симиренки володіли також будинками в Києві, Харкові, Одесі та Ростові. І все це — завдяки наполегливій праці, розумному підходу до управління і вмінню використовувати наявні можливості: вільний обіг землі, кредити, нові технології.

1. В яких галузях промисловості мали власність українські підприємці?
2. Сформулюйте формулу успіху підприємців українського походження.
3. Розгляньте картину Олега Баумейстера. Хто на ній зображений?
4. Дізнайтеся, що пов’язувало відомого художника з родиною Симиренків.

2. Банки і торгівля

На розвиток промисловості й торгівлі позитивно вплинула банківська реформа. У 1860 році для контролю за фінансами та економікою був заснований Державний банк. Новим явищем в економічному житті стало виникнення акціонерних банків. Акціонерними називають компанії, капітал яких (фінанси, нерухоме майно, засоби виробництва) розділено на певне число акцій — цінних паперів, що засвідчують право власності на частку компанії. Той, хто володіє акціями компанії, — володіє часткою цієї компанії і має право доступу до управління нею, а також право на частку її прибутків. В акціонерних банках концентрувалися приватні кошти і депозити (вклади) торгових та промислових компаній. Вони, до того ж, надавали позики для підприємницької діяльності. В 60—70-х роках XIX століття розпочали працювати банки: Київський приватний комерційний, Харківський торговий, Київський промисловий і Катеринославський комерційний із філією в Полтаві.

Київ. Національний банк України. Світлина

1. Користуючись інтернет-ресурсами, дослідіть, чи пов’язана історія Національного банку України з київською конторою Державного банку в середині XIX століття.

Розвитку торгівлі сприяли промисловий переворот, будівництво залізниць, які пришвидшили перевезення вантажів, зростання чисельності населення. Позитивно вплинули на торгівлю фінансова реформа, під час якої чіткіше окреслено правила фінансових операцій, та податкова реформа, що впорядкувала податки, передбачила створення єдиних державних кас для прибутків і витрат та єдиного контрольного органу за збором податків. Новий торговельний статут скасував станові обмеження в підприємництві й розширив економічні й торговельні права іноземців.

Внутрішня торгівля зосереджувалася на ярмарках, базарах, торжках. Зростали обсяги постійної стаціонарної торгівлі в крамницях. Зросла кількість торговельних операцій, проведених за контрактом (угодою). Київ, Харків, Катеринослав стали центрами гуртової ярмаркової торгівлі. Зовнішню торгівлю здійснювали переважно через чорноморсько-азовські порти — Одесу, Миколаїв, Бердянськ, Херсон, Маріуполь. Основним експортним товаром залишалася продукція землеробства і тваринництва: зерно, цукор, вовна та інші. Імпортували предмети розкоші, одяг, чай, каву, прянощі, машини та обладнання.

1. Як у Наддніпрянщині розвивалася банківська сфера?
2. Що в пореформений період сприяло розвитку торгівлі?
3. Які міста стали центрами внутрішньої й зовнішньої торгівлі?

Барвограй ідей

Об’єднайтеся в пари. Розгляньте фото й картину, на яких зображено ярмарок. З’ясуйте, де відбувались ярмарки. Дослідіть, використовуючи інформацію підручника та інтернет-ресурси, що продавали та, що купували на ярмарках. Складіть діалог від імені продавців та покупців на 3-4 речення.

Київський контрактовий ярмарок. Світлина кінця ХІХ століття

Картина Миколи Пимоненка «На ярмарку»

3. Міста

Розвиток економіки на капіталістичних засадах сприяв урбанізації. У 1897 році в Наддніпрянщині налічувалося 130 міст. Наприкінці XIX століття найбільшими з-поміж них були Одеса (405 тисяч жителів), Київ (247 тисяч), Харків (174 тисячі), Катеринослав (113 тисяч) і Миколаїв (92 тисячі). Зросла кількість міст,які перетворилися в значні торгово-промислові центри. Натомість в економічному розвитку зменшилася роль невеликих та середніх міст, котрі зберігали традиційні форми господарювання.

Урбанізація — зростання розмірів та кількості міст і чисельності міського населення.

Міське населення зростало швидше, ніж населення загалом. До прикладу, 1858 року в містах українських земель проживало 1 млн 450 тисяч осіб, а 1897 року — 3 млн 400 тисяч осіб. Міста були поліетнічними. Крім українців в них мешкали росіяни, євреї, поляки, німці, болгари, греки, вірмени, чехи та представники інших етнічних груп, котрі мігрували сюди з різних причин. Російських чиновників, фабрикантів і купців вабили міста як адміністративні, торгові й промислові центри, а російських робітників — гірничодобувна і металургійна промисловість із порівняно задовільними умовами праці і високою оплатою. Після реформ 60—70-х років XIX століття послабнув контроль за обмеженнями щодо місця проживання євреїв, тому багато з них переселилися до великих міст Лівобережної та Південної України. Натомість українські селяни воліли за краще мігрувати до неосвоєних або недостатньо освоєних регіонів і застосовувати свої сили радше в сільському господарстві, ніж працювати на заводах чи фабриках, чи найматися на шахти.

Кінний трамвай на вулицях Харкова. Поштівка кінця XIX століття

1. Розгляньте поштівку. Що з побаченого свідчить про модернізацію міського життя в місті Харкові в XIX столітті?

Поряд зі зростанням чисельності мешканців, відбулись істотні перетворення у внутрішньому житті міських поселень. Розгорнулася промислова і житлова забудова міст: споруджували підприємства, банки, контори, адміністративні приміщення, лікарні, культурні, навчальні заклади. Розвивався міський благоустрій: впорядковували водогін і каналізацію, вулиці вкривали бруківкою. В найбільших містах України наприкінці XIX століття запрацювали електростанції. Це сприяло впровадженню перших електричних трамваїв та освітленню вулиць електричними ліхтарями. Поява телеграфу спричинила значні зміни в обігові інформації. З 1880-х років в Одесі, Києві, Харкові, Миколаєві почав функціонувати телефонний зв’язок. Великі міста ставали науково-культурними центрами, де діяли університети, гімназії, ліцеї, наукові товариства, театри.

1. Назвіть основну причину посилення урбанізаційних процесів в українських губерніях Російської імперії.
2. Чому міста Наддніпрянщини були поліетнічними?
3. Як модернізаційні процеси відбувалися в українських містах?

Мовою цифр

Зміна кількості населення в найбільших містах Наддніпрянщини з 1860 до 1897 року (тис. осіб)

1. Які міста в Наддніпрянщині були найбільшими? Яка кількість населення в них була на 1897 рік?

2. Назвіть місто, що розвивалося найдинамічніше.

3. Яке з наведених у діаграмі міст розвивалося найповільніше?

У той час, коли... на теренах України

було побудовано залізницю Одеса - Балта, ...

Тоді... у світі

у Фінляндії засновано невелику паперову фабрику — нинішню компанію «NOKIA».

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Накресліть лінію часу та позначте на ній дати.

Творча майстерня

На основі наведеної нижче схеми підготуйте розповідь про розвиток української промисловості й торгівлі.

Об’єднайтеся в групи та створіть дослідницький проєкт «Українські підприємці: секрети бізнесового успіху і соціальна відповідальність».

Навчання в дії

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/nr1TSRSW або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Зміст