Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 15. Вплив реформ 60-70-х років XIX століття на українські землі

• Згадайте, чому була проведена аграрна реформа 1861 року. Що вам про це відомо?

• Як ви розумієте значення понять: «самодержавство», «цензура»?

• Чи пам’ятаєте ви, коли в українських теренах запроваджено судові установи Російської імперії? З якими подіями це було пов’язано?

Упродовж уроку з’ясуйте, які реформи 60—70-х років XIX століття були проведені в Російській імперії, які можливості вони дали населенню українських земель. Свої відповіді оформте у вигляді історичної пам’ятки.

1. Реформи місцевого самоврядування

Задля модернізації різних сфер життя суспільства в 1860—1870-х роках російська влада провела низку реформ. При цьому можна виділити дві основні причини реформ. Перша — це необхідність пристосувати самодержавство до нових соціально-економічних умов: розвитку промисловості, зростання кількості підприємців, інтелігенції, робітників, вільних селян. Друга причина — зменшення соціальної напруги в суспільстві.

Київська міська дума. Світлина XIX століття

1. Розгляньте будівлю. Поміркуйте, що було розміщено на першому поверсі. З якою метою?

2. Дізнайтеся за допомогою інтернет-джерел: Яка скульптура увінчувала купол споруди, чому? На якій вулиці було побудовано міську думу? В якому році почали будівництво? Хто був архітектором? Чи збереглася будівля до наших днів?

У 1864 році проведено земську реформу. Для поліпшення управління на місцях імперський уряд створив губернські та повітові земства — виборні органи місцевого самоуправління. До них обирали представників від поміщиків, буржуазії та селян. Земства займалися лише місцевими господарськими справами: утриманням і будівництвом шляхів сполучення місцевого значення, налагодженням поштової служби; утриманням початкових та професійних шкіл, навчання в яких було безкоштовним. Земства створювали лікарні, сиротинці; сприяли розвиткові кооперативного руху та кредитних установ, підвищенню культури землеробства селян, зокрема постачали насіння, сільськогосподарські машини. Більшість справ земства фінансували самі. З цією метою вони могли запроваджувати грошові збори для різних потреб, але такі рішення не були обов’язковими для населення — гроші здавали на добровільній основі. Постанови земства міг відмінити губернатор.

Будинок земської школи в селі Богодарівка (нині — Полтавська область). Світлина

Розгляньте світлину. Дізнайтеся за допомогою інтернет-ресурсів:

• 1. Яку освіту можна було здобути, навчаючись у школі, зображеній на світлині?
• 2. Хто міг навчатися і за чиї кошти?
• 3. Як оцінювали учнів?
• 4. Які предмети вивчали в земській школі?
• 5. Хто мав право навчати школярів?

Подібно до земської, 1870 року проведено міську реформу. Створювалися органи міського самоуправління — думи, які обирали на чотири роки платники податків віком від 25 років. Міські думи займалися господарськими справами, упорядкуванням міст, торгівлею, промисловістю тощо. Земською та міською реформами засновані самоврядні органи, які вирішували питання зазвичай питання господарського життя місцевих громад.

• 1. Визначте причини реформ 1860—1870-х років у Російській імперії.
• 2. Якими питаннями місцевого самоврядування займалися земства?
• 3. З якою метою й коли була проведена міська реформа?

PRO історію

Чи знаєте ви ...

що, впровадивши земську реформу, влада поділила виборців на три курії: повітових землевласників, міських виборців і виборних від сільських товариств? Право участі у виборах за 1-ю курією мали власники не менш ніж 200 десятин землі, власники іншого майна на суму не нижче 15 тисяч карбованців або з річним прибутком не менше 6 тисяч карбованців. Вибори за селянською курією були багатоступеневими: сільські товариства обирали представників на волосні сходи, ті — виборників, а останні — «гласних» (представників) у повітові земські збори. Виборцями міської курії були особи, які мали купецькі свідоцтва, підприємці з річним обігом не нижче 6 тисяч карбованців, а також власники нерухомості в місті на суму від 500 карбованців.

1. Чиїм інтересам відповідав упроваджений виборчий закон?

2. Поміркуйте, чому для селян запровадили багатоступеневу систему виборів.

2. Реформи народної освіти та друку. Судова реформа

У 1863 році було реформовано систему вищої освіти: університетам повернули автономію, яку імператор Микола І ліквідував 1835 року. Відтепер університети могли обирати собі керівників і самостійно розпоряджатися фінансами. В 1864 році розпочалася реформа початкової освіти: всі початкові школи перейменували в народні училища, які були безстановими й мали працювати за єдиними програмами. Навчальний план включав обов’язкові предмети: Закон Божий, читання, письмо, арифметику, церковні співи. Передбачалося спільне навчання дівчаток і хлопчиків. Того ж 1864 року реформували середню освіту: створювали мережу класичних гімназій та реальних училищ. До них могли вступати вихідці з різних соціальних станів. Після завершення класичної гімназії можна було продовжити навчання в університетах, а після реального училища — у вищих технічних школах. Саме в другій половині XIX століття створили державні навчальні заклади для жінок. Жінки могли здобувати середню освіту в гімназіях, учительських семінаріях. До початку XX століття їм заборонялося навчатися в університетах, проте для них запровадили приватні вищі жіночі курси. Зокрема, 1878 року в Києві відкрили Вищі жіночі курси природничого, фізико-математичного та історико-філологічного спрямування. Вони стали одними з перших в імперії, де жінки могли здобути вищу освіту.

1864 року здійснено судову реформу, яка докорінно змінила судоустрій Російської імперії. Для всього населення країни встановлювали єдиний суд. Запроваджено відкритість судового процесу, незалежність суддів від адміністрації, змагальну систему судочинства: з прокурором обвинувачення й адвокатом захисту. Запорукою незалежності суду від виконавчої влади ставала незмінність суддів на посаді, котрі обіймали її пожиттєво. Вважалося, що це стане вагомим захисним механізмом для суддів, гарантувало збереження їм посади при винесенні рішень, які не збігалися з думкою адміністрації. Утворено інститут присяжних засідателів, яких обирали жеребкуванням із представників усіх станів. Вони, вислухавши обидві сторони судового процесу, встановлювали, винний чи не винний підсудний, а міру покарання визначали, згідно із чинними законами, суддя та члени суду. Передбачено створення кількох судових інстанцій, якими стали: мировий суд, окружний суд, судова палата. За виконанням судових рішень слідкували судові виконавчі пристави. Означена реформа найповніше відповідала практикам судочинства європейських країн.

У 1865 році провели реформу цензури (державного нагляду за змістом друкованих видань), яка мала на меті послаблення цензури, пом’якшення вимог до друку книг. Цензурні установи передавали від Міністерства народної освіти до Міністерства внутрішніх справ. Згідно із запровадженими «Тимчасовими правилами», попередній цензурі підлягали друковані твори для широкого читацького кола. Натомість цензуру скасовували для книг і періодичних видань, які за тематикою могли менше впливати на суспільну думку. Утворено нові органи, що займалися контролем за друкованими виданнями. Змінилися покарання за порушення цензурних правил, як-то пом’якшення штрафів.

• 1. Які зміни передбачали реформи в галузі освіти?
• 2. У чому сутність судової реформи?
• 3. Чому було скасовано цензуру для книг і періодичних видань?

3. Військова реформа. Результати реформ

Військова реформа 1874 року відміняла рекрутські набори і запроваджувала загальну військову повинність для чоловіків віком від 21 до 40 років. У сухопутних військах служили 6 років та ще 9 були в запасі, на флоті — 7 років і 3 в запасі. В армії заборонили тілесні покарання. Від служби звільняли осіб з вищою освітою, духовенство, купецтво. Російську імперію було поділено на 15 військових округів, три з них утворено в українських землях — Київський, Харківський, Одеський. Для підготовки офіцерських кадрів створено військові гімназії, спеціалізовані юнкерські училища й академії. Ці заходи проведено задля модернізації російської армії, збільшення чисельності підготовлених до бойових дій військ.

Реформи 60—70-х років XIX століття започаткували прогресивні зміни в українських землях. В економічній сфері вони створили підґрунтя для розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі, утвердження ринкових відносин на засадах приватної власності й вільної конкуренції; в соціальній сфері — сприяли розвитку регіонального самоврядування, осучасненню судової та освітньої систем. Однак реформи були половинчастими, оскільки поруч із прогресивними змінами залишалися стара основа державного устрою — самодержавство, а також контроль імперської адміністрації над новоутвореними органами місцевого самоврядування в губерніях, повітах, містах, судами, закладами освіти, пресою. Зрештою, і метою реформ було не ослаблення, а, щонайменше, збереження чи й зміцнення позицій самодержавства, хіба що новим способом.

Разом з тим, реформування подекуди призвело до непрогнозованих з боку імперської влади результатів. Зокрема, земська реформа дала змогу сформуватись авторитетним та дієвим органам місцевого управління. Більше того — в українському суспільстві земства почали сприймати як організації, опозиційні до політики імперської влади. Із земських установ вийшло багато відомих у майбутньому українських громадських діячів. Отже, попри половинчастість, непослідовність та незавершеність, реформи 60—70-х років XIX століття названі «великими реформами». Вони відіграли позитивну роль у формуванні модерного українського суспільства: його трансформації з аграрного в аграрно-індустріальне.

• 1. Що таке загальна військова повинність? Коли її було введено?
• 2. Чому реформи 60—70-х років XIX століття вважають половинчастими?
• 3. До яких непрогнозованих результатів призвели реформи?

Відлуння минулого

Уривок із автобіографічних заміток вченого-юриста Сергія Зарудного

«Якби в 1861 році не відбулося за волею Самодержця Всеросійського звільнення селян з землею, то в жодному разі не були б затверджені 20 листопада 1864 року Судові Статути. За кріпосного права по суті не було необхідності в справедливому суді. Справжніми суддями були тоді тільки поміщики; над ними панував вищий свавільний суд. Поміщики не могли йому не коритися; але в їх руках зосереджувалася влада над більшістю народонаселення. Селяни розправлялися з поміщиками судом Лінча. Після 19 лютого і вищі наші сановники стали свідомими того, що з’явилася невідкладна необхідність у суді скорому і справедливому».

Будівля судових установ у Харкові, в якій розташовувалися Харківський окружний суд та Харківська судова палата XIX століття. Світлина

1. Як були пов’язані між собою аграрна реформа й реформа судочинства?

2. Дізнайтесь, як Сергій Зарудний був пов’язаний із судовою реформою.

У той час, коли... на теренах України

було розпочато реформу міського самоврядування, ...

Тоді... у світі

у США прийнято п’ятнадцяту поправку до Конституції, яка забороняла обмеження виборчих прав залежно від раси, кольору шкіри, колишнім рабам.

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Дізнайтесь, як дані події пов’язані з регіоном, в якому ви проживаєте.

Творча майстерня

Заповніть таблицю: «Великі реформи 60—70-х років XIX століття».

Об’єднайтеся в групи й створіть проєкт «Вплив реформи на життя різних станів суспільства: дворян, містян, селян».

Сфера, рік	Основні нововведення	Значення

Навчання в дії

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Cr1TQlm1 або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.